Розвиток мережевої взаємодії регіональних і зональних шкіл новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Проблемою сьогодення є приведення системи підвищення кваліфікації України до режиму новаторського розвитку, що забезпечить її якість і доступність відповідно до європейських стандартів, орієнтація на задоволення запитів педагогічних працівників.

Система освіти в будь-якій країні покликана сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, адже саме школа і вищий навчальний заклад готують людину до активної діяльності в різноманітних сферах економічного, культурного, політичного життя суспільства.

Тому роль регіональних і зональних шкіл новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників (далі РШН і ЗШН) як форм удосконалення інноваційного потенціалу педагога в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників надзвичайно важлива [1-3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню новаторства в педагогіці присвячені праці І.Я. Зязюна, В.О. Кан-Калика, О.Я. Савченко, С.О. Сисоєвої, І.В. Соколової, О.В. Сухомлинської. Учені О.Н. Боровикова, Н.С. Дєтникова, Є.Н. Ришар також аналізують основні тенденції сучасної західної педагогіки, які значною мірою відрізняються історичними передумовами, змістом, формами, методами навчально-виховного процесу, пріоритетами в його здійсненні тощо.

Заслуговує на увагу і позитивний досвід вітчизняних і зарубіжних педагогів-новаторів: Ш.О. Амонашвілі, І.П. Волкова, І.П. Іванова, Є.М. Ільїна, С.М. Лисенкової, В.Ф. Шаталова, Д. Ниль, Д. Беттельгейм, Б. Шор, М. Карне, С. Ліннемайер, Ц. Дентон-Айд, Д. Елкайнд та ін.

У Всесвітній доповіді ЮНЕСКО «До суспільства знань» (2005 р.) зазначено, що «людина буде вчитися, жити і працювати в середовищі розподілених інструментів, ресурсів і користувачів, створюватиме свої власні мережі поширення знань, вирішуватиме етичні, юридичні, фінансові та інші проблеми, пов'язані з виробництвом і циркуляцією відомостей та даних у мережі». У цьому контексті перед сучасною системою підвищення кваліфікації педагогічних працівників постають нові завдання: поширення інноваційних освітніх практик та впровадження компетентнісно-зорієнтованого, новаторського підходів до навчання; забезпечення рівного та повсюдного доступу до різноманітних інформаційних ресурсів; інформатизація освіти, що відповідає цілям формування інформаційного суспільства.

Питання інформатизації освіти ґрунтовно розглядаються в роботах таких українських і зарубіжних учених, як В.Ю. Бикова, А.М. Гуржія, М.І. Жалдака, В.М. Кухаренка, А.Ф. Манако, Н.В. Морзе, Є.С. Полат, В.В. Олійника, В.А. Ракова, В.І. Солдаткіна, О.В. Співаковського, О.М. Спіріна, С.О. Семерікова, Ю.В. Триуса та ін.

Опираючись на вищезазначене, константуємо, що практика діяльності регіональних і зональних шкіл новаторства, що діють у рамках Всеукраїнської школи новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників, свідчить про те, що необхідна їхня мережева взаємодія.

Під'єднання шкіл новаторства до мережі Інтернет це переведення їх у режим новаторського розвитку, що забезпечить якість і доступність результатів їхньої діяльності відповідно до європейських стандартів, орієнтацію на задоволення запитів педагогічних працівників.

Здатність регіональних і зональних шкіл новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників достатньо гнучко реагувати на запити суспільства, зберігаючи при цьому накопичений позитивний досвід, має надто важливе значення.

Якісно зорієнтована післядипломна педагогічна освіта потребує посилення уваги до підвищення рівня професійної компетентності педагога та рівня сформованості компетентностей учнів.

Отже, напрямами професійного розвитку сучасного фахівця є: розвиток творчого мислення; формування професійних компетентностей та вмінь у роботі з інформаційними ресурсами; прагнення до новаторства.

Реалізацію цих напрямів забезпечує наступна послідовність дій: розуміння потреби якісно зорієнтованої освіти в знаннях, їхньому накопиченні за рахунок підвищення кваліфікації, самоосвіти, взаємодії учасників навчального процесу в локальній мережі зональних шкіл новаторства та в глобальній мережі Інтернет у рамках регіональних і Всеукраїнської школи новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників.

Мережева взаємодія є інструментом ефективного позиціювання РШН і ЗШН в освітньому просторі.

Створення моделі мережевої взаємодії це найефективніший шлях вирішення завдань модернізації системи освіти: якісної зміни системи ресурсного забезпечення, управління, оновлення змісту освіти, тому що мережева взаємодія дозволяє будувати програми реального вирішення галузевих завдань диференціацію, варіативність, інтеграцію загальної, допрофесійної та післядипломної освіти.

Під мережевою взаємодією розуміємо різні за типом і масштабами зв'язки між школами новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників та їхніми координаторами в єдиному освітньому просторі.

Мережева взаємодія є найефективнішим механізмом розповсюдження і розвитку новаторських ідей. Взаємодія учасників Всеукраїнської школи новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників, РШН і ЗШН розширює можливості мережевого спілкування.

Мережеве спілкування (англ.сomputer-mediated communication) це особлива форма комунікації, в процесі якої відбувається взаємодія людей один з одним в мережі Інтернет та здійснюється шляхом обміну знаковими та/або мультимедійними повідомленнями [5].

Інтернет відкрив безмежні можливості для спілкування. Він безпосередньо стирає всі межі й забезпечує поширення інформації для майже необмеженого кола людей. Двигуном Інтернету є все населення Землі, це одне з найпопулярніших демократичних досягнень технологічного процесу. З появою Інтернету інформація, право на правду і свободу слова стає потенційним надбанням більшої частини мешканців планети, за допомогою Інтернету люди можуть об'єднуватися і взаємодіяти незалежно від відстані, державних та інших кордонів.

Така взаємодія передбачає педагогічні взаємовідносини, особистісно значиме відображення один одного, що виявляє внутрішній стан і, власне, педагогічну взаємодію, призводить до розвитку пізнавальної діяльності, формування й удосконалення соціально значимих якостей учасників шкіл новаторства.

Мережева взаємодія це також засіб підвищення професійної компетентності педагогів, що володіють знаннями у своїй галузі і поповнюють їх шляхом самоосвіти, здатні застосовувати інноваційні технології, творчі, енергійні, комунікативні та ініціативні.

Проектування бази даних в Інтернеті базується на принципах:

- системності;

- сумісності;

- актуальності інформаційних потреб користувачів;

- адекватності відображення стану предметної галузі;

- єдності джерела інформації;

- уніфікації лінгвістичного забезпечення;

- уніфікації технології;

- інтеграції в інформаційному масиві документів предметної галузі, достовірності й своєчасної актуалізації інформаційних масивів.

Спираючись на вищезазначені принципи, на платформі «Google» нами створено сайт Полтавської регіональної школи новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників [6], що складається з чотирьох основних розділів («Головна», «Зональні школи новаторства», «Методичний навігатор», «Бібліотечка педагога-новатора») та шести допоміжних («Новини», «Контакти», «Гостьова книга», «Стіна обміну думками», «Карта сайту», «Оголошення»). Для зручності користування сайтом кожен розділ має горизонтальне й вертикальне меню.

Розділ «Головна» містить такі підрозділи:

• «Екскурс в історію» [4], де викладено матеріал про історію створення регіональної школи новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників;

• «Нормативно-правова база» містить наказ ДОН Полтавської облдержадміністрації № 37 від 26.11.2012 року «Про створення регіональної школи новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників післядипломної педагогічної освіти» та Положення про Регіональну школу новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників післядипломної педагогічної освіти;

• «Співпраця» (висвітлюється співпраця та співтворчість із РШН України);

• «Склад РШН» (подається повна інформація про склад Полтавської РШН, до якої входить 19 осіб (докторів наук 3, кандидатів наук 5, завідувачів РМК, директорів ЗНЗ та ін. 11).

Розділ «Зональні школи новаторства» має карту з веб-сторінок 11 зональних шкіл новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників, що поєднують 2-3 (4) райони області. Усі ЗШН мають відповідний номер, що активований, тому легко можна перейти на будь-який сайт чи блог, самостійно створений координаторами шкіл новаторства. У цьому розділі міститься інформація про кількісний та якісний склад ЗШН.

Розділ «Методичний навігатор» має чотири підрозділи:

• «Події» (основні заходи, проведені РШН):

1) 22.02.2013 Перша методична студія РШН із проблеми «Впровадження технологій новаторської діяльності в контексті розвитку професійної компетентності педагогічних працівників у післядипломній освіті» (Полтава, ПОШТО);

2) 21.06.2013 Друга методична студія РШН «Інноваційні підходи до формування та розвитку професійної компетентності педагогічних працівників у системі неперервної освіти» у рамках Всеукраїнської науково-практичної конференції «Розвиток освітнього округу Кременчуччини «Профільна освіта регіону: досвід і перспективи» на базі Кременчуцького інституту Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля;

3) 10.10.2013 р. спільно з Національною академією педагогічних наук України, ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Департаментом освіти і науки Полтавської ОДА організовано та проведено Всеукраїнський «круглий стіл» «Проектування процесу навчання педагогічних працівників з андрагогічних позицій регіональної школи новаторства». професійний мережевий післядипломний педагогічний

• «Педагоги-новатори Полтавщини» (у підрозділі розміщуються презентації педагогів-новаторів, які на високому науково-методичному рівні проводили майстер-класи під час роботи методичних студій РШН);

• «Анкети, тести» (розміщуються різноманітні анкети, тести з виявлення, вивчення та впровадження новаторського досвіду педагогів);

• «Презентаційний фонд» (передбачає поступове наповнення презентаціями методичних скарбничок за відповідним фахом для: керівників ЗШН, вчителів української мови та літератури, початкових класів, географії, біології та ін.).

Розділ «Бібліотечка педагога-новатора» складається з трьох підрозділів:

• «Бібліотечка ВШН» (містить у повному обсязі матеріали І і ІІ Всеукраїнських інтернет-конференцій, що проводяться у рамках Всеукраїнської школи новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників);

• «Бібліотечка РШН» (за 2012-2014 рр. опубліковано 18 статей, 3 інтернет-матеріали, що висвітлюють інформацію про діяльність Полтавської РШН);

• «Інформаційний партнер» Всеукраїнський науково-практичний освітньо-популярний журнал «Імідж сучасного педагога». У підрозділі представлена інформація про педагогічне видання, яке 1 червня 2014 року відсвяткувало своє 15-річчя. Крім того, подані матеріали журналу №8-9 за 2013 р. з теми «Новаторський рух післядипломної педагогічної освіти України».

Таким чином, реалізація новаторських пошуків повинна слугувати фундаментом стратегічних дій регіональних та зональних шкіл новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників України на основі мережевої взаємодії. Ефективність діяльності цих співтовариств дозволить вийти на новий якісний рівень у системі післядипломної педагогічної освіти.

Перспектива подальших розвідок. Мережева взаємодія РШН освітніх установ післядипломної педагогічної освіти України сприятиме створенню міжрегіональних шкіл новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників, що забезпечить продуктивний обмін новаторським досвідом у вищезазначеному напрямі.

Література

1. Білик Н.І. Регіональна освітня система як фактор сталого розвитку підвищення кваліфікації педагогічних працівників / Н.І. Білик // Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи: зб. наук. пр. / [ред. кол.: Л.Б. Лук'янова та ін.]; Ін-т пед. освіти і освіти дорослих НАПН України. Київ = Луганськ: НОУЛІДЖ, 2014. Вип. 1(8). 283 с. С. 76-84.

2. Білик Н.І. Регіональна школа новаторства як школа вирощування вчителя-новатора / Н.І. Білик // Всеукраїнська школа новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників післядипломної педагогічної освіти в системі післядипломної педагогічної освіти як форма підвищення фахової майстерності: проблеми, перспективи розвитку: збірник матеріалів І Всеукраїнської інтернет-конференції (13 грудня 2012 р.) / упоряд.: Н.В. Любченко, О.А. Прокопенко; за ред. Є.Р. Чернишової / Ун-т мендж. освіти НАПН України. К., 2013. С. 35-42.

3. Билык Н.И. Принципы обучения взрослых в Региональной школе новаторства руководящих, научно-педагогических и педагогических работников / Н.И. Билык // Межд. научн. журнал «SCIENCE and EDUCATION a NEW DIMENSION». 2013. С. 33-36 (Серия «Педагогика и психология»).

4. Зелюк В.В. Андрагогічна позиція Регіональної школи новаторства / В.В. Зелюк, Н.І. Білик // Імідж сучасного педагога. 2013. № 8-9. С. 9-14.

5. Мережеве спілкування [Електронний ресурс]. Режим доступу: uk.wikipedia.org/wiki/мережеве_сmлкування.

6. Полтавська регіональна школа новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sites.google.com/site/novpoltava.

Размещено на Allbest.ru