Размещено на http://www.allbest.ru/

Оптимізація фізичного стану студентів 18-19 років з використанням засобів кондиційного плавання

Журавльов Ю.Г.

Анотації

Таблиця 2. Показники загальної фізичної роботоздатності юнаків 18-19 років контрольної й основної груп наприкінці формуючого експерименту (X + m)

Виявилося, що наприкінці дослідження для студентів основної групи, що займалися за розробленою нами програмою з кондиційного плавання, були характерні більш високі, ніж у юнаків контрольної групи, які займались за традиційною програмою фізичного виховання, величини aPWC170 (відповідно Ш6,54±37,49 кгм/хв й 924,57±37,25 кгм/хв), BPWC170 (14,67±0,36 кгм/хв/кг й 12,55±0,39 кгм/хв/кг), аМСК (3,37±0,082 л/хв й 3,24±0,081 л/хв) і вМСК (відповідно 47,52±0,66 мл/хв/кг й 44, 19±0,79 мл/хв/кг). Набагато більш істотними, ніж у студентів контрольної групи, виявилися у юнаків основної групи зміни показників, що характеризують рівень їх спеціальної плавальної підготовленості (табл.3).

Таблиця 3. Зміни показників спеціальної фізичної підготовленості юнаків основної групи (n=35) на протязі формуючого експерименту (X + m)

Отримані в ході заключного тестування дані свідчили про те, що під впливом авторської програми кондиційного плавання у студентів основної групи відзначалось достовірне поліпшення усіх складових спеціальної фізичної і технічної підготовленості. Так, наприкінці формуючого експерименту в них реєструвались достовірне зниження часу подолання дистанції 25 м (до 17,59±0,07 с), еталонного часу на дистанції 50 м (до 38,16±0,11 с), середнього часу подолання 50-и метрового відрізка на дистанції 400 м (до 53,31±0,23 с), статистично значимий ріст сили тяги на суші та у воді (відповідно до 52,03±0,20 кг і до 16,00±0,13 кг), результатів тесту Купера (до 645,00±2,40 м), гнучкості хребетного стовпа й гомілковостопних суглобів (відповідно до 7,00±0,13 см і до 4,03±0,10 балів), достовірне зниження кількості гребків і вдихів на дистанції 25 м (до 11,23±0,13 разів і до 5,00±0,10 разів) і, навпроти, підвищення оцінки за техніку плавання (до 4,40±0,08 балів). Досить переконливими виглядали також результати порівняльного аналізу величин показників спеціальної фізичної підготовленості, які були зареєстровані наприкінці формуючого експерименту серед обстежених юнаків основної й контрольної груп (табл.4).

Таблиця 4. Показники спеціальної фізичної підготовленості юнаків контрольної й основної груп наприкінці формуючого експерименту (X + m)

Виявилося, що наприкінці дослідження для юнаків, які займалися плаванням за авторською програмою були характерні достовірно й значно більш оптимальні, в порівнянні з представниками контрольної групи, величини практично усіх параметрів спеціальної фізичної підготовленості. Так, значення часу подолання дистанції 25 м складали 17,59±0,07 с серед юнаків основної групи та 19,21±0,08 с серед юнаків контрольної групи, еталонного часу на дистанції 50 м відповідно 38,16±0,11 с й 50,11±0,08 с, середнього часу подолання 50-и метрового відрізка на дистанції 400 м - 53,31±0,23 с та 89,44±0,39 с, сили тяги на суші та у воді - відповідно 52,03±0,20 кг і 16,00±0,13 кг в основної групі та 42,87±0,19 кг й 11,64±0,11 кг в контрольної групі, результати тесту Купера складали відповідно 645,00±2,40 м й 412,51±1,85 м, гнучкості хребетного стовпа й гомілковостопних суглобів - 7,00±0,13 см і 4,03±0,10 балів в основної групі та 3,77±0,11 см і 3,16±0,07 см в контрольної групі, кількість гребків і вдихів на дистанції 25 м відповідно 11,23±0,13 разів і 5,00±0,10 разів та 13,84±0,18 разів й 7,41±0,11 разів, а оцінки за техніку плавання відповідно 4,40±0,08 балів та 3, 19±0,07 балів.

Переконливим підтвердженням істотного позитивного впливу авторської програми з кондиційного плавання на фізичний стан студентів основної групи стали також результати порівняльного аналізу величин відносного приросту показників спеціальної фізичної підготовленості юнаків контрольної й основної груп після закінчення дослідження. Так, наприкінці формуючого експерименту у студентів, що займалися протягом року по даній програмі були зареєстровані в кілька разів достовірно більш високі, ніж у їхніх однолітків з контрольної групи, темпи поліпшення максимальної швидкості, еталонного часу подолання дистанції 50 м (відповідно - 30,36±1,23% й - 9,2±1,15%), середнього часу на відрізку 50 м при подоланні дистанції 400 м (-45,31 ±1,05% й - 9,08±1,08%), спеціальної силової підготовленості (29,61±1,53% й 5,80±1, 20% за силою тяги на суші й 38,61±1,35% й - 0,26±1,36% за силою тяги у воді), спеціальної витривалості (81,33±1,40% і 13,70±1,24% за тестом Купера й 64,51 ±1,07% й 17,02±1,07% за запасом швидкості), спеціальної гнучкості (22,69±1,37% й - 6,14±1,07% за гнучкістю плечових суглобів, 126,85±1,37% й 18,18±1,27% за гнучкістю хребетного стовпа й 33,02±1,37% й 3,61 ±1,22% за гнучкістю гомілковостопних суглобів), а також спеціальної технічної підготовленості (відповідно на 46,67±1,55% і на 5,28±1,72%).

Представлені дані щодо вираженого позитивного впливу авторської програми з кондиційного плавання на рівень загальної й спеціальної фізичної підготовленості юнаків основної групи повністю погоджувались з характером змін функціонального стану кардіореспіраторної системи їхнього організму. Результати заключного обстеження юнаків основної групи дозволили встановити, що наприкінці формуючого експерименту в них відзначалося значно більше число достовірних позитивних змін показників серцево-судинної системи їхнього організму в порівнянні зі студентами, що займалися протягом року за традиційною програмою фізичного виховання для вищих навчальних закладів за розділом "плавання" (табл.5). Як видно з отриманих даних наприкінці дослідження у юнаків основної групи реєструвалося статистично достовірне зниження ЧСС (до 62,11±0,75 уд/хв), нормотонічний тип реакції на фізичні навантаження (підвищення АТс до 121,87±0,91 мм рт. ст., зниження АТд до 67,94±1,11 мм рт. ст. і ріст АТп до 53,93±0,94 мм рт. ст.), зростання систолічного обсягу крові (до 75,72±1,37 мол), а також істотне зниження ступеня функціональної напруги регуляторних механізмів апарата кровообігу. На користь цього свідчило достовірне падіння величин ІНссс (до 65,62±11,54 у. о. або в 2 рази), IBP (до 60,24±9,03 у. о. або в 1,5 рази) і показника активності регуляторних систем (ПАРС) (до 27,99±1,95 у. о. або в 1,5 рази). Істотних змін СІ і ХОК зареєстровано не було.

Таблиця 5. Зміни показників серцево-судинної системи юнаків 18-19 років основної групи (n=35) на протязі формуючого експерименту (X + m)

Також більш істотними були у юнаків основної групи й позитивні зміни показників системи зовнішнього дихання (табл.6). Наприкінці формуючого експерименту у студентів 19-20 років, що займалися протягом року за авторською програмою з кондиційного плавання, відзначався достовірний ріст величин ЖЄЛ (до 5,48±0,17 л), дихального обсягу (до 0,83±0,02 л), часу затримки подиху на вдиху й видиху (відповідно до 111,24±3,10 з й 56,42±2,02 с), резервного обсягу вдиху (до 2,40±0,15 л), максимальної вентиляції легенів (до 193, 19±8,22 л/хв) і пікової об'ємної швидкості видиху (до 9,47±0,45 л/с). Статистично значимих змін ХОД, індексу гіпоксії й резервного обсягу видиху к завершенню формуючого експерименту не спостерігалося.

Таблиця 6. Зміни показників системи зовнішнього дихання юнаків 18-19 років основної групи (n=35) на протязі формуючого експерименту (X + m)

У зв'язку із представленими даними досить показовими виглядали результати порівняльного аналізу стану систем кровообігу студентів основної й контрольної груп наприкінці дослідження (табл.7). Було показано, що на даному етапі експерименту у юнаків основної групи відзначалися достовірно більш високі, ніж у їхніх однолітків з контрольної групи, величини пульсового артеріального тиску (відповідно 53,93±0,94 мм рт. ст. й 43,77±1,19 мм рт. ст.), систолічного об'єму крові (75,72±1,37 мл й 71,28±1,32 мл) і, навпроти, більше низькі (майже в 2 рази) значення показників, що характеризують ступінь напруги регуляторних механізмів системи кровообігу.

Співвідношення по ІНссс виглядало як 65,62±11,54 у. о. у юнаків основної групи й 119,52±15,31 у. о. у студентів контрольної групи, по IBP відповідно 60,24±9,03 у. о. й 98,71±14,02 у. о.), а по ПАРС - як 27,99±1,95 у. о. й 54,22±5,07 у. о.

Таблиця 7. Показники серцево-судинної системи юнаків 18-19 років контрольної й основної груп наприкінці формуючого експерименту (X + m)

Висновки. У цілому результати формуючого експерименту свідчили про те, що використання в процесі фізичного виховання юнаків 19-20 років в умовах вищого навчального закладу авторської програми з кондиційного плавання сприяло істотному росту їх загальної фізичної роботоздатності, спеціальної фізичної підготовленості й вираженої оптимізації функціонального стану кардіореспираторної системи організму.

Література