Формування мотивації старшокласників до занять фізичною культурою та спортом

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ ТА СПОРТОМ

Мотивація навчально-фізкультурної діяльності витікає з різних потреб, які А.Ц. Пуні розділив на три групи: потреба у русі, потреба виконання обов'язків учня і потреба у спортивній діяльності. Слід зазначити, що більшість старшокласників систематично дивляться телепередачі на спортивні теми, багато хто регулярно відвідує спортивні змагання. Проте цей інтерес є пасивним, оскільки більшість старшокласників, на жаль, фізичною культурою не займається.

Робота виконана відповідно до плану НДР Інституту фізичного виховання та спорту Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Метою дослідження було охарактеризувати формування мотивації старшокласників до занять фізичною культурою та спортом.

Основні завдання дослідження:

Розкрити сутність формування мотивації старшокласників до занять фізичною культурою та спортом.

Результати дослідження.

У сучасний період постає питання про розробку і реалізацію нової стратегії у сфері фізичного виховання, спрямованої на подолання суперечностей між рівнем накопичених медико-біологічних і психолого-педагогических знань, з одного боку, і сучасною практикою фізичного виховання учнів старшого шкільного віку, з іншою. Основними принципами цієї стратегії повинні стати адекватність змісту і умов фізичного виховання індивідуально-типологічним особливостям організму учня і конкретним завданням оптимізації певних компонентів фізичного стану, урахування сенситивних періодів у розвитку рухових якостей, оцінка фізичної підготовленості на основі типологічних нормативів, відповідність форм руховій активності можливостям і здібностям кожного старшокласника.

Реалізація цієї стратегії у фізичному вихованні школярів здійснюється, зокрема, через розробку і впровадження нових технологій фізичного виховання, під якими О.Ф. Жуков і С.П. Левушкін розуміють впорядковану сукупність дій, операцій, процедур, що інструментально забезпечують за допомогою методів, прийомів і засобів досягнення прогнозованого рівня розвитку рухових якостей школярів [3, с. 13]. Аналіз психологічної літератури, проведений нами, свідчить про те, що старший шкільний вік традиційно інтерпретується як вік, в якому особа орієнтована на майбутнє. Старший шкільний вік (юнацький) охоплює дітей з 16 до 18 років (IX-XI класи) і характеризується продовженням процесу зростання і розвитку. Перед старшокласником постають складні питання вибору соціального, особистісного та професійного шляху. Психологи, що досліджують особливості становлення особистості у цей період (К.О. Абульханова-Славська, Л.І. Божович, Е.І. Головаха, І.С. Кон, А.В. Мудрик, Н.Н. Толстих та ін.), пов'язують перехід від підліткового до юнацького віку з різкою зміною внутрішньої позиції, яка полягає в тому, що орієнтація на майбутнє стає основною спрямованістю особи.

До завдань фізичного виховання дітей старшого шкільного віку відносяться: сприяння гармонійному фізичному розвитку, напрацювання умінь використовувати фізичні вправи, гігієнічні чинники і умови зовнішнього середовища для зміцнення здоров'я; формування особистісних уявлень про престижність високого рівня здоров'я і фізичної підготовленості; набуття рухового досвіду за допомогою оволодіння новими руховими діями і формування умінь застосовувати їх у різних за складністю умовах; подальший розвиток кондиційних і координаційних здібностей; формування знань про закономірності рухової активності, спортивне тренування, значення занять фізичними вправами для майбутньої професійної діяльності;

закріплення навичок систематичних і регулярних занять фізичними вправами і обраними видами спорту; формування адекватної самооцінки особистості учня старшого шкільного віку, її моральної самосвідомості, світогляду, колективізму; розвиток цілеспрямованості, впевненості, витримки, самовладання.

Основними причини низької ефективності фізичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах, як вказують О.В. Лимаренко та Н.Н. Колесникова, є такі: недостатність часу, що відводиться на уроки фізичної культури; програма з фізичної культури для шкіл не повною мірою відповідає вимогам теперішнього часу; низька мотивація до занять фізичною культурою та спортом[5]. Відсутність інтересу у школярів до уроків фізичної культури знижує їх рухову активність Як вважає Ф.А. Вещиков, це призводить до низької усвідомленості ними своїх дій, відсутності ініціативності і самостійного виконання навчального матеріалу [2, с. 3]. На думку А.Г. Лардіна, формування позитивної мотивації до предмета «Фізична культура» в старшому шкільному віці затрудняє: стійкий інтерес до одних предметів, і незасвоєння інших предметів; незадоволення одноманітністю форм навчальних занять, відсутністю творчих і проблемно-пошукових форм навчальної діяльності; збереження ситуативних мотивів вибору життєвого шляху (наприклад, за аналогією з товаришем); розвиток окремих виборчих пізнавальних інтересів, в першу чергу пов'язаних з вибором майбутньої професії [6].

У старшому шкільному віці, на думку С.І. Зізікової, слід розвивати новий пізнавальний мотив - самоосвіту, формувати соціальні позиційні мотиви, що складаються у ставленні до фізичної культури як здорового способу життя, посилювати ділову орієнтацію школярів на оволодіння знаннями у сфері фізичної культури [4, с. 26]. Структурні і змістовні зміни в мотивації учнів до занять фізичною культурою та спортом, як вважає В.К. Макаренко, полягають у наступному:

1. У міру розвитку особистості дитини з'являються нові психологічні утворення, які ускладнюють процес мотивації, розширюючи склад мотивів; це призводить до більш обґрунтованого наміру школярів займатися фізичною культурою та спортом.

2. У різні вікові періоди провідну роль грають різні мотиви в поясненні основ занять фізичною культурою та спортом.

3. З віком збільшується усвідомленість структури мотиву як внутрішнього спонукання, а не як «реактивного», обумовленого тільки зовнішніми впливами і обставинами.

4. Зміцнення мотивації до занять фізичною культурою і спортом відбуватися в результаті співвідношення школярем своїх потреб з можливостями і особливостями виконуваної діяльності.

5. Основними методами формування позитивної мотивації до занять фізичною культурою і спортом є заохочення і змагання (з урахуванням можливостей учнів).

6. Основними умовами формування позитивної мотивації до занять фізичною культурою та спортом є організація навчально-виховного процесу з урахуванням педагогічних вимог (принципів, закономірностей, віковий особливостей).

7. Тривалі спостереження за учнями на уроках фізичної культури дають основу вважати, що провідним мотивом у заняттях усе більше стає інтелектуальний інтерес, який більшою мірою розвивається під впливом теоретичних знань [7, с. 18].

При цілеспрямованому формуванні інтересу до фізичної культури, як зазначає М.А. Верченко, педагогічно виправдана як дія на окремі мотиви, так і комплексна дія на мотиваційну сферу в цілому, наприклад, успішне формування навчально- пізнавальних мотивів досягається свідомістю навчання і розвитку фізичних якостей [1]. Старшокласники керуються, як зазначають С. Переверзева, Т. Андріанов, Т. Дронникова та К. Дронникова, різними мотивами, серед яких найбільш популярним є вдосконалення форми тіла, поліпшення і зміцнення здоров'я, необхідність формування і розвитку упродовж усього життя, досягнення високого спортивного результату [8, с. 190]. ініціативність фізичний виховання мотив

З метою з'ясування мотивів старшокласників до занять фізичною культурою та спортом нами було проведено анкетування 328 учнів 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва.

На запитання анкети «Якому з мотивів, що характеризують ставлення до занять фізичною культурою, Ви надаєте перевагу?» відповіді учнів 9 класів розподілилися наступним чином: мотиву фізичного вдосконалення надають перевагу 10,16% опитаних учнів 9 класів, мотиву задоволення потреб у русі - 8,59%, мотиву необхідності відвідування уроків фізичної культури - 35,81%, мотиву отримання вражень від суперництва (відчуття азарту, радощів від перемоги) - 10,94%, мотиву зміцнення здоров'я - 15,04%, мотиву досягнення спортивних результатів - 6,41%, мотиву знайти собі друзів - 3,78%, мотиву бути привабливим для інших - 6,28%, мотиву поліпшення тілобудови - 2,99% (рис. 1).

Рис. 1. Дані, які характеризують відповіді учнів 9 класів про їх мотиви до занять фізичною культурою

Мотиву фізичного вдосконалення надають перевагу 10,16% опитаних учнів 10 класів, мотиву задоволення потреб у русі - 6,33%, мотиву необхідності відвідування уроків фізичної культури - 28,81%, мотиву отримання вражень від суперництва (відчуття азарту, радощів від перемоги) - 9,06%, мотиву зміцнення здоров'я - 8,86%, мотиву досягнення спортивних результатів - 7,41%, мотиву знайти собі друзів.

Рис. 2. Дані, які характеризують відповіді учнів 10 класів про їх мотиви до занять фізичною культурою

Мотиву фізичного вдосконалення надають перевагу 12,14% опитаних учнів 11 класів, мотиву задоволення потреб у русі - 7,04%, мотиву необхідності відвідування уроків фізичної культури - 18,56%, мотиву отримання вражень від суперництва (відчуття азарту, радощів від перемоги) - 7,67%, мотиву зміцнення здоров'я - 12,86%, мотиву досягнення спортивних результатів - 5,06%, мотиву знайти собі друзів - 5,32%, мотиву бути привабливим для інших -18,89 %, мотиву поліпшення

Рис. 3. Дані, які

Підтримка інтересу і цілеспрямованості у школярів багато в чому залежить від того, чи відчувають вони задоволення на уроці фізичної культури, і чи формується у них задоволеність заняттями фізичними вправами. Головними причинами падіння задоволеності уроками фізичної культури багато учених називають відсутність емоційності уроку фізичної культури, нецікавість виконуваних вправ, мале або надмірне фізичне навантаження, погану організацію уроку фізичної культури. Не задоволені уроками фізичної культури учні зазвичай ходять на них лише заради отримання оцінки. Учні, які отримують задоволення від уроків фізичної культури, працюють на них заради власного фізичного вдосконалення.

Висновки

Формування мотивації дітей старшого шкільного віку до занять фізичною культурою повинно ґрунтуватися на передових методах навчання, які максимальною мірою сприятимуть ефективному проведенню уроків фізичної культури. Результативні мотиви необхідно формувати в процесі навчання руховим діям. Для цього навчання на уроках фізичної культури потрібно включати в особистісно значущу для кожного учня старшого шкільного віку змагальну діяльність, коли школярі, навчаючись, одночасно готуються до участі в змаганнях з цього виду вправ на першість класу, школи. Проте і тут кожному учневі має бути визначено індивідуальний доступний результат, показники якого знову-таки повинні розцінюватися учителем, товаришами по класу, як успіх, як перемога школяра над собою. Тільки в цьому випадку виникає внутрішня мотивація занять фізичними вправами, що визначає інтерес учнів старшого шкільного віку до фізичної культури.

Література

1. Вещиков Ф. А. Воспитание физической культуры личности у старших школьников на занятиях каратэ во внеурочное время : дис. ... канд. пед. : 13.00.04 / Вещиков Филипп Анатольевич. - М., 2007. - 152 с.

2. Жуков О. Ф. Индивидуализация физической подготовки школьников 14-17 лет на основе учета особенностей телосложения / О. Ф. Жуков, С. П. Левушкин // Современные проблемы науки и образования. - 2007. - № 6. - С. 18-23.

3. Зизикова С. И. Формирование позитивного отношения учащихся к занятиям физической культурой : дис. ... канд. пед. : 13.00.01 / Зизикова Светлана Ивановна - Самара, 2007. - 186 с.

4. Макаренко В. К. Формирование мотивации к занятиям физической культурой и спортом / В. К. Макаренко // Известия Пензенского государственного педагогического университета им. В.Г. Белинского. - 2008. - № 10. - С. 18-23.

5. Переверзева С. Определение факторов мотивации старшеклассников к занятиям физической культурой и спортом/ С. Переверзева, Т. Андрианов, Т. Дронникова, Е. Дронникова // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві : [збірник наукових праць]. - 2012. - №2. - С. 188-190.

Анотація

Ключові слова: мотивація, мотиви, старшокласники, фізична культура, спорт.

Ключевые слова: мотивация, мотивы, старшеклассники, физическая культура, спорт.

Formation of motivation in physical education and sports high school students. The article noted that the strategy of modern educational activities is to increase the level of education and general culture as central to teacher interaction is a manifestation of independence and initiative high school students, the development of its existing and potential opportunities in physical education. The author reveals the motives of high school students which impel them to physical culture and sports.

Key words: motivation, the motive, high school students, physical culture and sports.