Вимірювальні характеристики української версії запитальника "Міра осмисленості життя"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вимірювальні характеристики української версії запитальника «Міра осмисленості життя»

Виноградов О. Г., Попова А. О.

У статті представлено результати пошукового дослідження вимірювальних характеристик україномовної версії запитальника «Meaningful life measure»: надійності-узгодженості, конвер-гентної, конструктної і критеріальної валідності. Конфірматорний факторний аналіз пунктів ме-тодики показав недостатнє відтворення факторної структури на вибірці студентів, що може зу-мовлюватися неуважністю респондентів. Виявлений зв'язок між факторами запитальника і мето-дикою, запропонованою В. Є. Хмелько. Також встановлено слабкий зв'язок між осмисленістю життя і зацікавленістю політикою.

Ключові слова: сенс/смисл життя, сенсо(смисло)життєві орієнтації, валідність, надійність, фак-торна структура.

Поняття «сенс життя» і «осмисленість люди-ною свого існування» займають важливе місце в соціогуманітарних науках, переважно у філосо-фії та екзистенційній психології (В. Франкл [6],

A. Леонтьєв [2], Б. Братусь, Є. Субботський,

B. Столін). Започаткована Максом Вебером тра-диція «розуміючої соціології», основною ідеєю якої є акцентування та зосередження саме на тих сенсах, які люди вкладають у свої дії, поширю-© Виноградов О. Г., Попова А. О., 2014 ється у вченнях й інших соціологів (А. Шютц, Дж. Мід, Т Парсонс).

Єднальною тезою сучасного вивчення сен- сожиттєвої проблематики вітчизняними соціо-логами (Н. Костенко [1], А. Ручка [5], А. Яко-венко [8]) є те, що відмінні соціальні позиції людей сприяють утворенню у них відмінних індивідуальних емоційних та когнітивних структур, що і виявляє себе у різних оцінках людей одних і тих самих явищ, різних цінніс-них орієнтаціях, різній поведінці, різних габітусах, а також практик. Проте варто зауважити, що ці дослідження вживають концепт сенсу життя головним чином як категорію цінностей, використовуючи його для вивчення саме ціннісних спектрів суспільства. Дещо відмінною є проблема пошуку зв'язків сенсу життя і особливо рівня осмисленості (а не тільки спрямованості) з іншими важливими змінними - політичною активністю, задоволеністю життям, суб'єктивним благополуччям тощо. Також по-стає питання, як саме відрізняється рівень осмисленості життя у людей, що мають різні соціально-демографічні та соціально-економічні характеристики. Однак суттєвою пере-шкодою на шляху вітчизняних емпіричних до-сліджень зазначених питань є відсутність за-гальновизнаного інструменту, який би вимірював увесь спектр підпорядкованих конструктів і мав прийнятний рівень психоме-тричних властивостей. Переклад і емпірична перевірка вимірювальних характеристик ін-струменту, який користується авторитетом у західних дослідників, дозволили б забезпечити кумулятивний характер досліджень важливого аспекту якості життя громадян України у по-рівнянні з громадянами інших країн.

Таким чином, метою цього дослідження є пошук і адаптація загальновизнаного багато- факторного запитальника для вимірювання конструкту «сенс життя», який би мав прий-нятні психометричні характеристики. У про-цесі адаптації вирішувалися завдання адекват-ного перекладу питань, перевірки відтворення структури інструменту на пілотажній україно-мовній вибірці, дослідження його надійності і валідності.

Аналіз сучасної літератури показав, що для вимірювання конструкту «сенс життя» наразі використовується декілька основних стратегій. Перш за все, застосовуються якісні методи - глибинні інтерв'ю або написання есе чи відкри-ті питання, щоб дізнатися, що самі респонден-ти вважають сенсом свого життя, не нав'язуючи жодних обмежень. Другий підхід передбачає формування переліку різних типів сенсу життя, а респонденту пропонується із цього фіксова-ного списку обрати той варіант, який є для ньо-го найближчим. Найбільш розповсюдженим підходом є вимірювання сенсу життя за допо-могою стандартизованих тест-запитальників. Наразі існує декілька методик такого типу, роз-роблених західними і російськими вченими (Д. Леонтьєв [3]). Першим вітчизняним варіан-том такої психометричної методики була спро-ба адаптації російською мовою [4] тесту «Ціль у житті» Дж. Крамбо та Л. Махоліка [9]. Слід зазначити, що цей тест не включав у себе окре-мих підшкал.

Окрім вищезгаданого тесту «Ціль у житті», в літературі часто зустрічається посилання на Індекс життєвого спрямування (Life regard index, LRI) [13] і методику Sense of Coherence - Meaning scale (SOC-M), запропоновану А. Ан- тоновські [11]. Останню її автор не радить ви-користовувати окремо від інших шкал, оскіль-ки вона була розроблена для вимірювання цілого спектру диспозиційних стратегій. Що стосується «Індексу життєвого спрямуван-ня» [10], то в цій методиці вже виокремлено дві підшкали: виконання і життєва перспектива. Загалом, методика викликала певну критику через те, що включає багато пунктів, які означа-ють швидше емотивні, ніж когнітивні аспекти осмислення життя. Слід також наголосити, що взяті разом методики «Ціль у житті» та «Індекс життєвого спрямування» покривають широкий спектр релевантних тем: відчуття завершенос-ті, значення, розуміння, послідовність, цілена- правленість та ціледосяжність. україномовний запитальник валідність конфіматорний

Німецькі психологи [12] розробили свій власний інструментарій SMiLE (Meaning in Life evaluation), застосування якого проходить у декілька етапів. На першому етапі респонденти повинні самостійно визначити від 3 до 7 сфер, що найбільше наповнюють їх життя сенсом, на другому - оцінити важливість цих сфер за п'ятибальною шкалою, на третьому - визначи-ти рівень задоволеності ними за семибальною шкалою. На основі кластерного аналізу зібра-них даних ці автори виділили 13 категорій, що наповнюють життя сенсом. Такий підхід є від-мінним від попередніх, оскільки дає можли-вість самим респондентам висловитися про те, що для них є сенсом життя. Проте цей інстру-мент не передбачає обчислення загального по-казника осмисленості життя.

Особливу увагу серед інших стандартизова-них запитальників привертає методика MLM (Meaningful life measure, «Міра осмисленості життя»), яка була створена на основі факторно-го аналізу питань з трьох відомих інструментів: PIL, LRI і PWB-P [14]. За допомогою MLM можна отримати як загальний показник осмис- леності життя, так і часткові показники за на-ступними п'ятьма підшкалами (факторами): за-хоплююче життя (exciting life, EX), задоволеність життєвими здобутками (accomplished life, AC), сформованість системи життєвих принципів (principled life, PR), наявність життєвих цілей (purposeful life, PU) та цінування власного жит-тя (valued life, VA). Саме цей запитальник ми вирішили адаптувати у цьому дослідженні че-рез низку переваг: він має теоретично обгрун-товану структуру шкал, підтверджену за допо-могою конфірматорного факторного аналізу, високий рівень надійності-узгодженості, кон-вергентну валідність і економність.

Серед вітчизняних інструментів було виріше-но зупинитися на методиці, запропонованій В. Є. Хмельком [7]. У ній респондент має відпо-вісти на чотири закриті питання: 1) чи питав хтось у нього, в чому полягає сенс життя; 2) чи ставила людина сама собі питання про це; 3) чи знайшла задовольняючу відповідь; 4) наскільки питання про сенс життя є важливим.

Обрання вказаних методик для проведення емпіричного дослідження обумовлено тим, що обидві вимірюють один і той самий конструкт з погляду переважно різних аспектів (емоційного у першому випадку і когнітивного - у другому), проте базуються на різних підходах до вимірю-вання. Переклад MLM наведено у Додатку ра-зом із зазначенням факторів, що вимірюються. Додатково до анкети включено питання про ви-користання вільного часу, громадсько-політич-ну активність і соціально-демографічні змінні з метою валідизації показників сенсожиттєвих орієнтацій.

Вибірка. У рамках проведення цього дослі-дження 2012 року було опитано 65 студентів-со- ціологів другого року навчання у трьох ВНЗ м. Києва (НПУ ім. Драгоманова - 33 респонден-ти, НаУКМА - 21, НТУ «КПІ» - п) за суціль-ною вибіркою за навчальними групами. Різні на-вчальні заклади обрано для більшої варіативнос-ті соціальних характеристик досліджуваних.

Результати і обговорення. Попри те, що більшість опитаних ставила собі питання про сенс життя (87,7 %), за методикою В. Є. Хмель-ка спостерігається доволі низький показник осмисленості життя серед опитаних студентів: лише 20 % (13 респондентів) ставили собі пи-тання про сенс життя і знайшли для себе відпо-відь, що їх задовольнила. Ще 3,1 % (2 респон-денти) вказали, що таке питання не ставили, але відповідь у них є. Найбільша частина опи-таних висловила сумнів, що їм вдалося знайти відповідь (49,2 %) і ще 27,7 % обрали негатив-ний варіант.

Слід зазначити, що не всі респонденти пи-тання про сенс життя вважають дуже важли-вим: оцінки 4 і 5 за п'ятибальною шкалою (1 - зовсім не важливо, 5 - важливіше за всі або майже всі життєві питання), поставили 36,9 % і 15,4 % респондентів відповідно. Такі резуль-тати, на нашу думку, можуть певною мірою по-яснюватися складністю інтерпретації поняття «сенс життя» студентами через брак життєвого чи рефлексивного досвіду. Ось чому видається важливим використання непрямих індикаторів, які дозволяють респондентам спиратися на більш конкретні і зрозумілі їм прояви. Щоб охарактеризувати рівень осмисленості життя на основі опосередкованого вимірювання, ми обчислили так звані «сирі бали» за всіма п'ятьма факторами запитальника MLM як усе-реднене шкальне значення тих індикаторів, що визначали кожен з них (шкала питань із зворот-ним ключем була відповідним чином перекодо- вана). Оскільки 4 бали є центральним значенням семибальної шкали, використаної у цьому запитальнику (1 - повністю не погоджу-юся, 7 - повністю погоджуюся), то наведені у таблиці 1 середні значення (див. стовпчик 1) дозволяють зробити висновок про те, що рі-вень осмисленості життя, виміряний на основі непрямих індикаторів, є достатньо високим. Так, середнє значення питань за фактором «Ці-нування власного життя» дорівнює 6,17, «На-явність життєвих цілей» - 5,50. Найменші зна-чення спостерігаються для факторів «Захоплю-юче життя» (4,66) і «Задоволеність життєвими здобутками» (4,73), що є цілком зрозумілим, зважаючи на вік досліджуваних і характер їх-ньої життєдіяльності.

Отже, багатофакторний інструмент з вико-ристанням опосередкованих індикаторів дозво-лив засвідчити досить високий рівень осмисле- ності і отримати диференційованішу картину сприйняття сенсу життя респондентами.

Таблиця 1. Психометричні характеристики шкал запитальника MLM

Примітка: (1) середнє значення за фактором, (2) а Кронбаха на стандартизованих пунктах, (3) усереднена кореляція Пірсона між пунктами шкали, (4) найменша кореляція між пунктами шкали.

Перш ніж досліджувати зв'язок факторів з іншими змінними, варто переконатися, наскіль-ки інструмент зберіг свою факторну структуру після перекладу. Загальне уявлення про це за-звичай можна отримати на основі обчислення показників внутрішньої узгодженості факторів. Автори запитальника повідомляють, що він має цілком прийнятні показники надійності за а Кронбаха - в діапазоні від 0,85 до 0,88 [14]. Ре-зультати перевірки надійності-узгодженості на нашій вибірці наведено у таблиці 1 (стовпчики 2, 3, 4). Як можна бачити, три фактори мають нижчу узгодженість у порівнянні з оригіналь-ною англомовною версією: «Наявність життє-вих цілей», «Захоплююче життя» і «Задоволе-ність життєвими здобутками». Слід зазначити, що при цьому два останні не досягають конвен-ційного рівня 0,70, щоб вважатися достатньо узгодженими. На проблеми з узгодженістю та-кож вказує той факт, що певні пункти в цих факторах практично не корелюють один з од-ним (див. четвертий стовпчик табл. 2). Все це може означати, що респонденти вкладають різ-ний сенс у питання одного й того ж фактора і їхній переклад слід уточнити. Фактори «Сфор- мованість системи принципів», «Наявність життєвих цілей», «Цінування власного життя» мають прийнятний рівень надійності, хоч і тро-хи нижчий, ніж в оригінальному інструменті.

Висока надійність-узгодженість, однак, не може слугувати доказом того, що вимірюваль-на шкала є одновимірною. Щоб переконатися у відтворенні факторної структури запиталь-ника MLM, ми провели конфірматорний фак-торний аналіз його пунктів за допомогою ста-тистичного пакету M+. Завдання для аналізу містило структурні рівняння для кожного з факторів за відповідними індикаторами, а та-кож один загальний фактор другого порядку (GEN), на який навантажувалися фактори пер-шого порядку. Всі спостережувані змінні вва-жалися неперервними і, оскільки їх розподіл суттєво відрізнявся від нормального, застосо-вувалася процедура MLM (maximum likelihood mean adjusted) для обчислення робастних оці-нок параметрів моделі.

У результаті проведеного аналізу отримано такі абсолютні і відносні показники якості під-гонки моделі: %² = 408,46 при 204 ступенях сво-боди p < 0,0001, RMSEA = 0,124 з p < 0,001 та CFI = 0,683. Всі ці значення вказують на те, що модель має недостатню відповідність даним і оцінки параметрів можуть бути зміщеними. За-мовлені модифікаційні індекси вказували на те, що принаймні два індикатори мають суттєве на-вантаження на інші фактори (EX4 на «Задоволе-ність життєвими здобутками» і PU4 на «Ціну-вання власного життя»), а також існують кореля-ції між помилками вимірювання для індикаторів EX3 і EX1, PR5 і PR4, PU3 і PU1 і т. д. Останнє може свідчити про те, що для респондентів існує велика схожість формулювань певних твер-джень. І справді, більшість пунктів запитальни-ка є фактично парафразами і за неуважності рес-пондента можуть сприйматися як синонімічні. На жаль, модель мала невисокий рівень відпо-відності даним навіть після внесення запропоно-ваних змін (RMSEA = 0,087, p = 0,004).

У таблиці 2 наводяться стандартизовані на-вантаження тверджень запитальника на фактори і частина поясненої дисперсії тверджень. Єди-ний статистично незначущий параметр виділено жирним курсивом.

Звертає на себе увагу той факт, що тверджен-ня із зворотним ключем мають менші наванта-ження (EX5, AC4, PU4) і, відповідно, маленьку

Таблиця 2. Конфірматорний факторний аналіз питань MLM

пояснену дисперсію. Це може бути наслідком неуважності респондентів у процесі заповнення анкети - принаймні частина з них, на нашу дум-ку, обирала відповідь за її звичною позицією у віялі альтернатив, не зважаючи на зміст питання, що і призвело до зменшення сили зв'язку з від-повідним фактором.

В оригінальній версії навантаження первин-них факторів на вторинний перебувають у меж-ах від 0,70 до 0,85, тоді як у нашому досліджен-ні вони є значно меншими - від 0,40 до 0,74. Це також може свідчити про недостатню уважність при заповненні анкети, що призводить до біль-шої кількості неузгоджених відповідей.

Таким чином, загалом факторна структура за-питальника відтворилася на вітчизняній вибірці, хоча й з дещо більшими помилками вимірюван-ня. Проте всі фактори першого порядку мають значущі навантаження на загальний фактор осмисленості життя, що вказує на конструктну валідність адаптованої версії запитальника. Можна сподіватися, що на більшій вибірці і з на-лежним інструктуванням респондентів резуль-тати можуть бути ще кращими.

Наявність зв'язку між двома методиками, призначеними для вимірювання одного й того ж конструкту, свідчить про конвергентну валід- ність обох. Оскільки основне питання методики В. Є. Хмелька «Чи знайшли ви для себе відповідь про сенс життя, яка б вас задовольнила?» є номінальним з трьома альтернативами «Так», «Ні» і «Важко сказати точно», для визначення сили зв'язку з факторами запитальника MLM ми застосували кореляційне відношення п. Статистично значущим на рівні 0,05 виявився лише зв'язок середньої сили з фактором «Задоволеність життєвими здобутками» (П = 0,114, p = 0,023) і загальним фактором осмисленості життя (П = 0,137, p = 0,010). Причому середні значення факторів для категорій «Ні» і «Важко сказати точно» виявилися практично однаковими, отже, вони не диференціюють респондентів.

Цікаво, що четвертий пункт методики В. Є. Хмелька, «В якій мірі питання про сенс жит-тя: (1) не важливе - (5) важливіше за всі або май-же всі життєві питання», має статистично значу-щий зв'язок середньої сили лише з одним факто-ром MLM - «Сформованість системи принципів» (т Кендала = 0,313, p < 0,001). Таким чином, в до-слідженні було отримано докази певної конвер-гентної валідності двох методик, проте значна частина дисперсії кожної з них або вимірює окре-мий конструкт, або складається з помилки вимі-рювання.

Що стосується критеріальної валідності, то більшість питань анкети, на жаль, не мали зв'язків з факторами MLM. Слабкі кореляції знайдено ли-ше з зацікавленістю політикою (п'ятибальна шка-ла від 1 - зовсім не цікавить до 5 - дуже цікавить). Так, статистично значущими виявилися рангові кореляції з факторами «Сформованість системи принципів» (т = 0,212, p = 0,031), «Наявність жит-тєвих цілей» (т = 0,226, p = 0,024) і загальною осмисленістю життя (т = 0,230, p = 0,018). При цьому важливість голосування на виборах (оці-ночна складова) і готовність взяти участь у голо-суванні на наступних виборах (поведінкова скла-дова) не виявляють значимих зв'язків із сенсо- життєвими орієнтаціями.

Таким чином, на основі проведеного дослі-дження вимірювальних характеристик адаптова-ної версії запитальника «Міра осмисленості життя» можна зробити висновки про достатньо обнадійливі результати: більшість факторів має прийнятну надійність-узгодженість, методика демонструє певну конвергентну і критеріальну валідність. Проте необхідні додаткові дослі-дження на більш гетерогенних за віком і соціаль-ним статусом вибірках для підтвердження того, що факторна структура повністю відтворюється на вітчизняних даних. Також важливою залиша-ється проблема пошуку зовнішніх критеріїв, які б мали тісний зв'язок з факторами сенсожиттєвих орієнтацій.

Список літератури

6. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл : [сбор-ник] ; пер. с англ. и нем. ; под общ. ред. Л. Я. Гозмана, Д. А. Леонтьева ; вступ. ст. Д. А. Леонтьева. - М. : Про-гресс, 1990. - С. 5-21.

7. Хмелько В. Е. Социальная направленность личности: некоторые вопросы теории и методики социальных исследова-ний / В. Е. Хмелько. - К. : Политиздат Украины, 1988. - 279 с.

8. Яковенко А. Про смисл життя з позиції соціологічної реф-лексії / А. Яковенко // Соціологія: теорія, методи, марке-тинг. - 2011. - № 4. - С. 121-142.

9. Crumbaugh J. S. An Experimental Study in Existentialism: The Psychometric Approach to Frankl's Concept of Noogenic Neurosis / J. S. Crumbaugh, L. T. Maholick // Journal of Clinical Psychology. -1964. - Vol. 20. - P 200-207.

10. Debats D. L. The Life Regard Index: Reliability and Validity / D. L. Debats // Psychological Reports. - 1990. - Vol. 67. - P 27-34.

11. Meaning in Life in the Federal Republic of Germany: Results of a Representative Survey with the Schedule for Meaning in Life Evaluation (SMiLE) [Electronic resource] / M. J. Fegg, M. Kramer, C. Bausewein, G. D. Borasio // Health and Quality of Life Outcomes. - 2007. - Vol. 5. - Mode of access: http:// www.hqlo.com/content/5/1/59. - Title from the screen.

12. Francis L. J. The Development of the Meaning in Life Index (MILI) and its Relationship with Personality and Religious

Behaviours and Beliefs among UK Undergraduate Students / L. J. Francis, P Hills // Mental Health, Religion and Culture.

13. Klerk J. J. Measuring Meaning in Life in South Africa: Validation of an Instrument Developed in the USA / J. J. Klerk, A. B. Boshoff, R. Wyk // South African Journal of Psychology.- Vol. 39, No. 3. - P 314-325.

14. Morgan J. Measuring Meaning in Life / J. Morgan, T. Farsides // Journal of Happiness Studies. - 2009. - Vol. 10, Issue 2. - P. 197-214.

Размещено на Allbest.ru