Віртуальні педагогічні спільноти як платформа для саморозвитку педагогічних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.1

Віртуальні педагогічні спільноти як платформа для саморозвитку педагогічних працівників

Сокол І.М.

Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Запорізької обласної ради

У даній статті описуються віртуальні педагогічні спільноти як платформи для саморозвитку та вдосконалення педагогічних працівників. На сьогоднішній день Державою, одним із напрямків створення умов для поетапного переходу до нового рівня освіти, визначено формування мережевих професійних співтовариств і єдиного освітнього простору. Даний напрямок має великі перспективи, але супроводжується низкою технічних, психологічних та педагогічних проблем.

Ключові слова: мережа Інтернет, віртуальні педагогічні спільноти, інформаційні-комунікаційні технології саморозвиток педагогічних працівників, взаємодія. освіта професійний педагогічний

В данной статье описываются виртуальные педагогические сообщества как платформы для саморазвития и совершенствования педагогических работников. На сегодняшний день государством, одним из направлений создания условий для поэтапного перехода к новому уровню образования, определено формирование сетевых профессиональных сообществ и единого образовательного пространства. Данное направление имеет большие перспективы, но сопровождается рядом технических, психологических и педагогических проблем.

Ключевые слова: сеть Интернет, виртуальные педагогические сообщества, информационные - коммуникационные технологии саморазвитие педагогических работников, взаимодействие.

This paper describes a virtual educational community as a platform for self-development and improvement of the teaching staff. To date, the State, one of the main conditions for a phased transition to a new level of education, the formation of defined network of professional communities and unified educational space. This area has great potential but is accompanied by a number of technical, psychological and educational problems.

Keywords: Internet, virtual educational community, information and communication technology self-teaching.

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та реформа системи освіти вимагає розробку нових, сучасних умов для підвищення кваліфікації вчителів, створення єдиного інформаційного простору. Так, згідно звіту «Реформа системи освіти в рік освіти та інформаційного суспільства» [1] МОНМСУ за 2011 рік пріоритетом розвитку загальної середньої освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що зано-комунікаційними технологіями. Дані показники говорять про те, що пора переходити з етапу «на-вчаємось» до етапу «впроваджуємо та використо-вуємо».

У нових державних стандартах для початкової, базової та повної школи учнів закладений компетентний підхід, в тому числі формування ІКТ- компетентності як ключової компетентності. Але перш ніж говорити про компетентності учнів необхідно відповідним чином підготувати вчителів. В Україні Державною програмою впровадження ІКТ в навчально-виховний процес загальноосвітніх закладів «Сто відсотків» на період до 2015 року одним із напрямків створення умов для поетапного переходу до нового рівня освіти визначено формування мережевих професійних співтовариств і єдиного освітнього простору. Даний напрямок має великі перспективи, але на сьогоднішній день спо-стерігається значний розрив між можливістю сучасних Інтернет-технологій та рівнем їх використання вчителями у професійній діяльності. Існує тенденція неухильного збільшення цього розриву, оскільки кількість ресурсів і сервісів Всесвітньої мережі постійно зростає, а удосконалення методик викладання з використанням нових ресурсів відбувається повільно, адже кожна зміна в системі освіти потребує попередньої апробації. Тому сьогодні дуже важливо забезпечити своєчасну і безперервну підготовку вчителів щодо роботи в Інтернеті, в мережевих віртуальних співтовариствах.

Мета статті. Представити віртуальні педагогічні спільноти як платформу для саморозвитку педагогічних працівників.

Виклад основного матеріалу. Термін «віртуальна спільнота» був уведений Говардом Рейнгольдом - дослідником соціальних відносин у мережі й одним із засновників спільноти WELL - в І993 році в книзі «Virtual Community» [Rheingold H., 1993] [1].

Рейнгольд визначив віртуальні спільноти як соціальні об'єднання, які виростають із Мережі, коли група людей підтримує відкрите обговорення досить довго й толерантно. Для Рейнгольда ключовою ознакою спільноти є відкрите обговорення, спілкування групи людей за допомогою інформаційної мережі Інтернет [2].

За Т.Д. Коломієць мережні професійні педагогічні об'єднання -це нова форма організації професійної діяльності в мережі. Участь у професійних мережевих об'єднаннях дозволяє вчителям, які живуть у різних куточках Землі спілкуватися один з одним, вирішувати професійні питання, реалізувати себе і підвищувати свій професійний рівень [3].

Віртуальне співтовариство є група осіб, які, зна-ходячись у стані взаємозалежності один від одного, координують і погоджують свою спільну діяльність за допомогою Інтернет-технологій [4].

Малицька І.Д. зазначає, що усі терміни визначають дві головні характеристики віртуальних спільнот - спільну взаємодію й інформаційно-комунікаційні технології. Визнаючи, що користувач, спілкуючись у віртуальній спільноті, отримує і засвоює відповідну інформацію, має можливість удосконалити свої ІКТ- навички, логічним продовженням розвитку віртуальних спільнот у кіберпросторі стало формування віртуальних спільнот освітнього напряму [5].

Основні завдання віртуальних освітянських спільнот: теоретичне вивчення та практичне освоєння сучасних освітніх технологій; формування навичок роботи з електронною поштою та програмами для спілкування в чаті в режимі on-line; проведення тематичних консультацій; методична підтримка та професійне зростання педагогів за рахунок широкого використання засобів інформаційних технологій; обмін інформацією, досвідом роботи, поширення успішних педагогічних практик; можливість спілкування вчителів з метою обговорення нагальних педагогічних проблем, актуальних питань освіти; підвищення кваліфікації та перепідготовка вчителів в області застосування сучасних інформаційних технологій; створення, як наслідок, єдиного інформаційного простору, доступного для кожного учасника спільноти та інші.

Аналіз наявних досліджень проблеми. Мережні професійні педагогічні об'єднання, на думку багатьох науковців, відіграють значну роль у професійному розвитку педагогів. Участь в мережних професійних педагогічних об'єднаннях не тільки стимулює професійний ріст педагогів, але дозволяє вчителям, які живуть у різних куточках міста (країни, області, району), спілкуватися один з одним, вирішувати професійні питання та підвищувати свій професійний рівень.

Якщо проаналізувати український сегмент гло-бальної мережі, можна сказати, що на сьогоднішній день вже існують деякі мережні професійні педагогічні об'єднання. Але діяльність учителів в мережах носить безсистемний характер, відсутній модератор мережі, якість викладених ресурсів дуже низька, відбувається постійне порушення авторського права тощо. Педагогіка мережних спільнот на території України є ще дуже мало розробленим напрямом теорії та методики професійної освіти.

Проблема підготовки вчителів щодо роботи в ме- режних професійних педагогічних об'єднаннях знайшла відображення при вирішенні широкого кола теоретичних і прикладних питань, пов'язаних з: науково-педагогічним супроводом професійного зростання освітян (Сущенко Л.О., Дивак В., Єльнікова Г., Маслов В., Протасова Н., Сисоєва С.), основними проблемами сучасних систем освіти і шляхами їх розв'язання, а також інформаційно-технологічним підходом до вирішення проблем (Сбруєва А.А., Ярошенко А.О., Соколов В.), розробкою концепції неперервної освіти та підвищення кваліфікації (Змєєв С.І., Ничкало Н.Г. та інші), проблемами психології та підготовки вчителів (Рубінштейн М.М., Клепцова Є.Ю.), розробкою вчителями власних комп'ютерних дидактичних матеріалів (Горемичкін А.І., Ступі- на С.Б., Гаврілов М.А.), практичними аспектами оптимального пошуку та роботи з ресурсами Ін- тернет (Кузнєцов І.М., Шилов О.О.), інноваційними моделями соціальних мереж з Інтернет-сервіса- ми управління знаннями (Єрмолін А.А., Якушина Є.В. та інші), професійним спілкуванням вчителів (Кан-Калик В.А., Реан А.А., Савенкова Л.О. та інші). Вирішенню можливості використання мережевих педагогічних спільнот для професійного розвитку вчителів присвятили праці: Коломієць Т.П., Пата- ракін Е.Д., Полякова В.О.

Невирішені аспекти проблеми. Проте здійсненний аналіз наукових праць дає підстави констатувати, що на сьогодні в системі післядипломної освіти України не вироблено підходу до неперервної підготовки вчителів щодо роботи в мережних професійних педагогічних об'єднаннях, до розуміння сутності та функцій мережних професійних педагогічних об'єднань, дотримання мережного етикету та закону України «Про авторське право та суміжні права». Постала потреба удосконалення нормативно-правового та науково-методичного забезпечення підготовки вчителів.

Також формування мережних професійних об'єднань супроводжується низкою психолого-пе- дагогічних проблем:

І.Низькій рівень володіння вчителями сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями.

2.Значний розрив між можливістю сучасних Ін- тернет-технологій і ступенем використання їх вчителями у професійній діяльності. Існує тенденція неухильного збільшення цього розриву з плином часу, оскільки обсяг послуг Всесвітньої мережі постійно збільшується, а модифікація методик викладання відбувається повільно, адже кожну зміну необхідно апробувати, лише потім відкинути або затвердити.

3. Відсутність у вчителів розуміння сутності та призначення мережних професійних об'єднань.

4. Відсутність єдиної нормативної бази формування мережних професійних об'єднань на рівні держави та областей.

5. Коломієць Т.Д. зазначає, що незважаючи на інтерес до діяльності в мережних професійних об'єднаннях, заходи, що проводяться в мережі часто носять безсистемний характер [3]. Це, на думку автора, негативно впливає на якість роботи та розвиток мережних професійних об'єднань.

6. Наявність психологічного бар'єру, щодо роботи мережних професійних об'єднаннях та з сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями. Особливо такий бар'єр спостерігається у вчителів старшого віку та супроводжується повним відсто-роненням від використанням ІКТ в своїй педагогічній діяльності.

7. Відсутність або низький рівень мережної куль-тури вчителів.

Мережеву культуру можна визначити як інфор-маційно-комунікативну систему, яка зв'язує воєдино всі елементи мережі за допомогою поділюваних усіма символічними формами культури (цінностей, норм, правил, установок, ідей, мови і ін), і забезпечує тим самим цілісність і самовідтворення мережі. Відмінними рисами даного типу культури є переважання електронно-опосередкованих практик комунікативного обміну, і, як наслідок, відсутність просторово-часових обмежень, незалежність від матеріальних форм втілення думки, образу, ідей, які можуть безперешкодно поширюватися в електронному просторі [7].

8. Відсутність розуміння та недотримання Закону України «Про авторське право та суміжні права» при роботі в мережних професійних об'єднаннях.

9. Відсутність ефективності функціонування ме-режних професійних об'єднань та відсутність взаємодії: методична служба ОІППО - районні методичні кабінети - шкільні методичні об'єднання - вчителя.

10. Недостатня мотивація для вчителів щодо роботи в мережних професійних об'єднаннях.

11. На сьогоднішній день вчитель працює в ме- режних професійних об'єднаннях за власним бажанням у вільний час. Ця робота не враховується вчителю як методична робота, як підготовка до навчально-виховного процесу, та не відображається під час підвищення кваліфікації [6].

Висновок. На думку автора віртуальні педагогічні спільноти мають перспективи у майбутньому, але для ефективної роботи необхідно залучати в мережні професійні об'єднання не тільки вчителів, а всі методичні служби. Вчителів необхідно готувати до роботи, та контролювати розвиток віртуальних спільнот, лише тоді, спільноти можна використовувати для розвитку професійних компетенцій педагогічних працівників.

Список літератури

1. Rheingold, H., 1993, The Virtual Community. Homesteading on the Electronic Frontier. Reading, MA: Addison-Wesley Publishing.

2. Патаракін Є.Д. Створення учнівських, студентських і викладацьких спільнот на базі мережевих сервісів Веб 2.0.- К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2007.- 88с./В надз.: Програма Intel®»Навчання для майбутнього». Соціальні сервіси Web 2.0

3. Коломієць Т.Д. Мережеві педагогічні спільноти як ресурс професійного розвитку педагога. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Sitimn/2010_24/Merejevi_pedagogicni_spilnotu_ak_ resurs_prof_rozvutku_pedagoga.pdf

4. Кудрявцева С. П. Міжнародна інформація: навч. посіб./С. П. Кудрявцева, В. В. Колос. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. - 400 с.

5. Малицька І.Д. Феномен віртуальних освітніх спільнот у системах освіти зарубіжних країн: підходи до визначення понять. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/download/714/528

6. Сокол І.М. Психолого-педагогічні проблеми впровадження мережних професійних об'єднань в освітній процес. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Педагогіка та психологія: проблеми та перспективи розвитку». - Київ: ГО «Київська наукова організація педагогіки та психології» 2012. - 124с.

7. Бердник Е.А. Сетевая культура как объект социологического анализа. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.sociology.kharkov.ua/socioprostir/files/magazine/2_2011/2_3_2.pdf

Размещено на Allbest.ru