Класифікація методів навчання з використанням механізму почленної диз'юнкції

The problem of classification of methods of studies remains actual, as enables to analyse potential of every method and set the ways of its perfection, subsequent development and introduction. Plenty of going near classification of methods of studies is explained complication of research object and seriousness of tasks, put society before modern professional school. Using the mechanism of memberwise disjunctions is offered for classification of methods of studies which will allow taking into account more wide row of signs of different methods of studies.

Systematization of the basic known methods of studies is conducted for this purpose. This systematization of methods contains the different plurals of descriptions which describe them the proper categories and named objects. Objects determine ponderability of description and can take a place in a linear row in obedience to growth or slump of size of ponderability of description. Farther built table which represents connection between the area of localization of descriptions and subject variables.

From the general volume of signs in a dominant plural determine signs, which can be characterized after a criterion, for example, of level of activity of student. A predicate which describes classification copulas between the methods of studies will have a characteristic kind.

If to form a transition function from a subject domain to the local areas of classification signs after other criterion, for example, on the dominant method of passing to maintenance, a predicate will mutate.

Visualization of the offered classification by counts keeps informing at the report of multidimensional information to the comfortable for human perception kind, simplifies perception of such classification and accents attention on its features.

The new method of classification of methods of studies with the use of mechanism of memberwise disjunctions is offered will allow to take into account more wide row of signs of different methods of studies.

Key words: classifications of methods of studies, mechanism of memberwise disjunctions, grafs, visualization. Дата надходження статті: «19» вересня 2014 р.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Проблема методів навчання досліджувалась низкою відомих вчених як України, так і зарубіжжя. Зокрема, наголошується, що «у педагогіці дотепер немає більш важливої категорії для розвитку педагогічної теорії й освітньої практики, ніж категорія «метод навчання». Метод характеризує діяльність з позиції процесу, тому метод -- процесуальна характеристика діяльності. Але не будь-який процес є методом. Метод виступає нормативною моделлю процесу діяльності, визначаючи, як потрібно діяти найбільш раціональним і оптимальним чином у процесі розв'язання відповідних задач» [1, с.270].

Метод навчання -- поняття надзвичайно складне і багатозначне. «Без методів неможливо досягти поставленої мети, реалізувати намічений зміст, наповнити навчання пізнавальною діяльністю. Метод -- серцевина навчального процесу, що пов'язує ланку між запроектованою метою і кінцевим результатом. Його роль в системі «мета -- зміст -- методи -- форми -- засоби навчання» є визначальною [2, с.470].

Аналіз досліджень і публікацій

Оскільки вчені ще не прийшли до єдиного розуміння самого поняття «метод», цілком природно, що немає і єдиної класифікації. Велика кількість підходів до класифікації методів навчання пояснюється складністю об'єкта дослідження і серйозністю завдань, поставлених суспільством перед сучасною професійною школою. Ось чому, оцінюючи загалом всі підходи до класифікації методів навчання, необхідно зазначити, що пошуки, пропозиції багатьох дидактів і методистів використати в процесі навчання інформаційні методи і нарівні з ними застосовувати також і інші, які дають можливість «розпушити ґрунт» людського розуму, на сьогоднішній день можна вважати правильними і необхідними. Ці пошуки націлені на те, щоб стимулювати функціональність пасивних знань, перетворюючи їх на активні, та сприяти засвоєнню нових знань і застосуванню їх на практиці [3].

І нині популярними залишаються праці вітчизняних дидактів А.М.Алексюка [4] та В.О.Онищука [5], в яких розглядаються різні класифікації методів навчання, хронологічно аналізується їх розвиток.

Ю.К.Бабанський [6] запропонував універсальну класифікацію, розраховану на всі навчальні ситуації. її методологічна основа -- цілісний діяльнісний підхід. Вона увібрала в себе класифікації, що враховують мотивацію, джерела надходження знань, форму навчання, логіку вивчення, контроль і самоконтроль. Загалом це найбільш конструктивна класифікація, але і вона вимагає вдосконалення, оскільки не включає в себе системно-структурних методів, тобто не враховує логічної структури навчального матеріалу, а також не показує співпідпорядкованості основних груп методів. В удосконалену класифікацію включені чотири групи методів, розташовані в міру узагальненості, залежно від цільової функціональності кожної групи. Найбільшою є група методів організації навчально-пізнавальної діяльності.

В.К.Сидоренко [7, с.21] пропонує свій підхід до побудови класифікації методів (як і засобів) навчання. Він базується на відношенні категорій змісту і форми. Запропонована В.К.Сидоренком класифікаційна схема може розглядатись як основа нормативної системи методів навчання, конкретна номенклатура яких служить для побудови і реалізації організаційних форм навчання відповідно до його мети. Цей автор дає короткий виклад якісної характеристики (сутність, система, шляхи вдосконалення) методів навчання, яка доповнює і уточнює існуючі уявлення про це фундаментальне дидактичне поняття.

Є й інші класифікації методів навчання -- І.П.Підласого [2], М.І.Махмутова [8] (методи викладання і методи учіння), А.М.Сохора [9] (в яких поєднуються дві форми логічних методів -- аналізу й синтезу, аналізу й індукції, синтезу й індукції, синтезу й дедукції), О.М.Железнякова [10] (інноваційний підхід до класифікації та вибору методів навчання) та ін.

Формулювання цілей статті

Нині відсутнє єдине тлумачення суті методів як педагогічної категорії. У перекладі з грецької «methodos» означає «шлях дослідження, теорія», спосіб досягнення якоїсь мети або виконання конкретного завдання. Етимологічно він пов'язаний із значенням, яке має методологія або методика дослідження, пошук істини. Але досить часто його пов'язують зі способом подачі інформації, що в принципі міняє і спрощує зміст будь-якого навчання, тобто веде до нерозуміння суті речей. У педагогіці досі дискусійним є розкриття сутності методів навчання та їх класифікації.

У статті пропонується новий спосіб класифікації методів навчання з використанням механізму почленної диз'юнкції. Такий спосіб дозволить при класифікації врахувати ширшу низку ознак різних методів навчання.

Виклад основного матеріалу

Проведемо систематизацію основних відомих методів навчання (табл. 1). Систематизація методів містить різні множини характеристик, що описують їх відповідними категоріями і називаються предметами. Предмети визначають вагомість характеристики і можуть розміщуватися в лінійному ряді згідно зростання або спадання величини вагомості характеристики.

Запишемо множину «Сукупність ознак» ^{R { r }}, яка має 4 предмети -- значення сукупності ознак, тобто і = 1,..,4, де ^r1 = взнавання; ^r2 = відтворення; r3 = використання; r4 = творчість.

Множина «Ознаки» ^U =^{ш'^} має 5 предметів -- значень ознак, тобто і = 1,..,5, де ^u1 = інформаційно-рецептивний рівень; ^{u 2} = репродуктивний рівень; ^{u 3} = рівень проблемного викладу; u 4 = евристичний рівень; u 5 = дослідницький рівень.

Множина «Характеристики ознак» ^L = ^{1і} має 11 предметів -- значень характеристики ознак, тобто і = 1,.., 11, де ¹¹ = лекція, інструктаж; ¹² = робота з книгою; ¹³ = бесіда, діалог, дискусія; ¹⁴ = тренінги; ¹⁵ = пізнавальні, ділові, дидактичні ігри, ¹⁶ = алгоритмічний показ виконання завдання; ¹⁷ = практичні, лабораторні роботи; ¹⁸ = метод контрольних питань; ¹⁹ = моделювання ситуації; /10 = евристичний пошук, мозковий штурм, круглий стіл; /11 = проектно-дослідницькі роботи.

Введемо окреслену множину ^Q = ^{{ q }} областей ознак qi, і = 1,..,11, тобто:

Q = { qi }, і = 1,..,11.

Можна побудувати парадигматичну таблицю, що відображає зв'язок між областю локалізації ознак ^q і предметних змінними ^{1, u, r} (табл. 2).

Опишемо, що означає, наприклад, область локалізації ознак ^q1 =^{r1 u111} = взнавання V інформаційно-рецептивний рівень V лекція, інструктаж: рівень розумової діяльності учня як взнавання належить до інформаційно-рецептивного рівня творчої діяльності і може бути реалізований методами інструктажу або лекції. ^q11 = ^{r 2 u 313} = відтворення'^ рівень проблемного викладу V бесіда, діалог, дискусія: рівень розумової діяльності учня як відтворення належить до рівня проблемного викладу творчої діяльності і може бути реалізований бесідою, діалогом, дискусією.

Таблиця 2

Зв'язок між областю локалізації ознак ^q та предметними змінними ^{1, u, r}

Область локалізації ознак ^q виражається через значення предметних змінних ^{r, 1, u} наступним чином:

r1 u111 = q1 ; r1 u112 = q2 ; r 2 u313 = q3 ; r3 u216 = q4 ; r3 u 217 = q5 ; r3 u 218 = q6 ;

r3u314 = q7 ; r 1 u315 = q8 ; r3 u419 = q9 ; r4u4110 = q10 ; r4 u5111 = q11 ; ^{r2 u115} = ^q12.

Виконуємо операцію почленної диз'юнкції можливо більшого числа споріднених рівностей [11]. Введення почленної диз'юнкції з використанням спорідненої рівності обумовлене необхідністю отримання локальних областей ознак. Такі області можуть включати більш, ніж одну обчислювану обмежену кількість ознак і предметних областей досліджень.

Таблиця 1

Характеристика основних методів навчання

r1u1( 11 v 12 ) = q1 v q 2 ; r 2u 313 = q 3 ; r 3u 2 (/ 6 v 17 v / 8) = q 4 v q 5 v q 6 ; r 3u 3 (14 v 15) = q 7 v q 8 ; r 3u 4 19 = q 9 ; r 4u 4 /10 = q10 ; r 4u 5 /11 = q11.

Формуємо функцію переходу від предметної області ознак ^q до локальної області класифікаційних ознак ^m. Тобто з загального об'єму ознак в домінуючу множину визначаємо ознаки, які можна характеризувати за критерієм, наприклад, рівня активності учня. q1 v q2 = m1; q3 v q6 v q7 v q8 = m 2; q4 v q5 v q9 v q10 v q11 = m3. (1)

Враховуючи залежності предметних областей ознак ^q від предметних змінних ^r,l,u та зв'язок між предметними областями ознак ^q та локальними областями класифікаційних ознак ^m (1), залежності локальних областей ^m від предметних змінних ^{r, l, u} мають вигляд: m1 = r1u1(/1 v /2 ); m 2 = r 2u3 /3 v r3u 2 /8 v r3u3(/4 v /5 ) m3 = r3u2 (/6 v /7) v r3u4/9 v r 4u 4/10 v r 4u5 /11.

Предикат P(r,/,u,m), що описує класифікаціні зв'язки між методами навчання має наступний вигляд:

P (r, /, u, m) = m1r1u1(/1 v /2 ) v m 2r 2u 3/3 v m 2r 3u 2/8 v m 2r 3u 3 (/4 v /5 ) v v m3r3u2 (/6 v /7 ) v m 3r3u4 /9 v m3r 4u 4/10 v m3r 4u5 /11

Швидке зростання обсягів різнорідної інформації вимагає пошуку нових засобів для її компактного представлення. Одним із важливих підходів є візуалізація, тобто спосіб представлення даних у вигляді двовимірних або тривимірних рухомих та нерухомих зображень. Більшу частину інформації, що стає доступною для людини, неможливо представити у дво- або тривимірному вигляді без втрат. Тому важливим є вирішення проблеми зменшення цих втрат, тобто збереження інформативності при зведенні багатовимірних даних до зручного для людського сприйняття вигляду.

Предикат ^P можна наочно зобразити у вигляді графа (рис.1). З графічного представлення видно, що методи навчання за критерієм рівня активності учнів можна представити у вигляді трьохполюсного графа. Полюси відповідають рівням активності учня: пасивний m1, напівактивний m 2, активний m 3. За рівнем розумової діяльності учня домінують методи використання r3 і творчості r 4 в полюсі m 3. Відповідно, домінуючими в полюсі m 2 за рівнем розумової діяльності учняє рівень використання r3, а за рівнем включення в творчу діяльність -- репродуктивний u2.

u2 u4 u5

Рис. 1 Класифікація методів навчання за критерієм рівня активності учнів

u1 r1 u3 r2 r3

Якщо ж сформувати функцію переходу від предметної області ^q до локальних областей класифікаційних ознак ^m за іншим критерієм, наприклад, за домінуючим способом передачі змісту, то локальні області ^m матимуть вигляд:

q1 v q3 v q8 v q9 v q10 = m1; q2 = m 2; q4 v q5 v q6 v q7 v q11 = m 3. (2)

Предикат ^P(r'^/,u,m) з урахуванням ознак (2) матиме наступний вигляд (рис.2):

P (r, /, u, m) = m1r1u1/1 v m1r2u 3 /3 v m1r1u 3 /5 v m1r3u 4 /9 v m1r4u 4/10 v v m2r1u1/2 v m3r3u2 (/6 v/7 v/8) v m3r3u3/4 v m3r4u5/11

Відповідно, в трьохполюсному графі полюси відповідають домінуючому способу передачі змісту: аудіальний ml, візуальний m2, кінестетичнийm3. За рівнем розумової діяльності учня домінують рівні використання r3 і репродуктивний u2 за рівнем включення в творчу діяльність в полюсі m 3 і в полюсі ml -- рівень взнавання rl.

Висновки Плюралізм у підходах до класифікації методів не означає невизначеності в дидактиці з цього питання. Це «природний процес розвитку методів навчання, в якому кожний автор має право на свій підхід. Тим більше, що кожна класифікація в принципі задумується автором з урахуванням максимального охоплення чинників процесу навчання в системі: цілі навчання -- зміст і логічна структура навчального матеріалу -- принципи і засоби навчання -- викладач -- той, що навчається -- методи. І, все-таки, більшість класифікацій, хоч і розраховуються в ідеалі на універсальність застосування, проте мають свою функціональну спрямованість і практично вирішують якесь певне педагогічне завдання з позицій провідного чинника (форма, зміст навчального матеріалу тощо)» [7, с.25].

метод навчання диз'юнкція почленний

Рис. 2 Класифікація методів навчання за критерієм домінуючого способу передачі змісту

Запропонований новий спосіб класифікації методів навчання з використанням механізму почленної диз'юнкції дозволить врахувати ширшу низку ознак різних методів навчання. Використання візуалізації за допомогою графів спрощує сприйняття повнішої класифікації і акцентує увагу на її особливостях.

Список використаних джерел і літератури

1. Сластёнин В. А. Педагогика: учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений / Виталий Александрович Сластёнин, Илья Федорович Исаев, Евгений Николаевич Шиянов. М.: Академия, 2002. 576 с.

2. Подласый И. П. Педагогика: Новый курс: учебник [для студ. вищих учеб. заведений]: в 2 кн. М.: ВЛАДОС, 2003. Кн. 1: Общие положения. Процесс обучения. 576 с.

3. Методы обучения [Электронный ресурс]. Режим доступа: http: //www. tgpi. tob. ru /info /kaf /soc_ped /d_met. Html.

4. Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі. [2-е вид., перероб. і доп.] / Анатолій Миколайович Алексюк. К.: Знання, 1981. 206 с.

5. Дидактика современной школы: [пособие для учителей] / Б. С. Кобзарь, Г. Ф. Кумарина, Ю. А. Кусый и др.; под ред. В. А. Онищука. К.: Рад. школа, 1987. 351 с.

6. Бабанский Ю. К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе: / Ю. К. Бабанский. М.: Просвещение, 1985. 208 с.

7. Сидоренко В. К. Класифікація методів навчання на основі відношень категорій змісту і форми / В. К. Сидоренко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. Випуск 9 / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. Київ- Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2006. С. 21--27.

8. Махмутов М. И. Формы и методы общеобразовательной подготовки и коммунистического воспитания учащихся средних ПТУ. / М. И. Махмутов. М.: Педагогика, 1986. 215 с.

9. Сохор А. М. Логическая структура учебного материала / А. М. Сохор. М.: Педагогика, 1974. 192 с.

10. Железнякова О. М. Дополнительность как инновационный подход к классификации и выбору методов обучения / О. М. Железнякова // Инновации в образовании. 2006. № 4. С. 46--54.

11. Бондаренко М. Ф. Теория интеллекта / М. Ф. Бондаренко, Ю. П. Шабанов-Кушнаренко. Харьков: Компания СМИТ, 2006. 576 с.

Размещено на Allbest.ru