Сучасні електронні засоби навчання української мови у вищому начальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні електронні засоби навчання української мови у вищому начальному закладі

Тетяна Ясак

кандидат педагогічних наук (м. Нікополь)

Постановка проблеми у загальному вигляді... Сучасне суспільство характеризується стрімким розвитком високих технологій, масовою комп'ютеризацією, інтенсивним розширенням інформаційного простору, що зумовлює активний пошук дидактичних моделей, зорієнтованих на інтереси і розвиток особистості. Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у процесі інформатизації освіти вимагає комп'ютерної зорієнтованості навчально-виховного середовища [1]. Реалізація під час побудови педагогічних систем принципів відкритої освіти, використання методів і засобів ІКТ уможливлюють істотне розширення потенційного простору навчально-виховного середовища, забезпечують формування і використання єдиного освітнього простору, яке складається з доступної якісної й кількісної різноманітності інформаційних освітніх ресурсів. Саме тому одним із пріоритетних завдань вищої освіти є впровадження сучасних електронних засобів, які розширюють можливості студентів у якісному формуванні системи знань, сприяють розвитку інтелектуальних здібностей до самонавчання, інтенсифікують діяльність викладача та студентів, уможливлюють істотне розширення потенційного простору навчально- виховного середовища.

Вихід України на світову арену як незалежної самостійної держави загострив багато проблем -- економічних, політичних, соціальних. З наданням українській мові статусу державної реально виникла потреба державних службовців, фахівців різних галузей господарства досконало володіти державною мовою для ефективного виконання посадових обов'язків. Відтак на часі створення електронних засобів навчання, що зорієнтовані на формування знань про специфіку усної та писемної форм реалізації ділової української мови (наукового та офіційно-ділового стилів) з урахуванням фахової спрямованості навчання майбутніх економістів, менеджерів, банківських працівників тощо.

Аналіз досліджень і публікацій... Питанню створення і використання електронних засобів навчання приділяється увага у працях таких дослідників, як О.В. Ващук, В.Ю. Биков, М.І. Жалдак, В.М. Мадзігон, Н.В. Морзе, О.М. Моргун, Т.К. Коваль, О.В. Співаковський та ін. У науково-методичній літературі окреслено дидактичні, технічні, ергономічні вимоги до проектування пакетів навчальних програм, розкрито педагогічний потенціал комп'ютерно зорієнтованих систем навчання, психолого- педагогічні вимоги до комп'ютерних навчальних програм [3; 4; 5; 6]. Можливості використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій під час вивчення української мови окреслювались у працях С.О. Карамана, О.М. Горошкіної, Н.І. Семенів, Л.В. Скуратівського, М.Г. Стельмаховича, А.М. Уліщенко Г.Т. Шелехової та ін. В умовах інформатизації вищих навчальних закладів методика створення й застосування електронних засобів з української мови особливо актуалізується.

Формулювання цілей статті... Мета статті полягає у висвітленні лінгводидактичних особливостей змісту й структури сучасних електронних засобів навчання з української мови, їх класифікації відповідно до інформаційно-навчальної ознаки.

Виклад основного матеріалу. Електронні засоби навчання розглядаються як новітній дидактичний засіб, спеціальним способом закодована, структурована та упорядкована сукупність інформаційних об'єктів, що забезпечують навчально-пізнавальні потреби суб'єктів навчання в накопиченні, зберіганні, обробленні й передаванні навчально-методичної інформації у процесі як традиційних, так й інноваційних форм навчання [2].

Відповідно до інформаційно-навчальної ознаки класифікацію електронних засобів навчання бажано здійснювати у системі педагогічного ланцюжка «теорія -- практика -- контроль»:

довідково-інформаційні -- електронні тексти лекцій, гіпертекстові навчально-методичні матеріали, інформаційні матеріали мережі Інтернет, інтерактивні бази даних з текстовим, гіпертекстовим або мультимедійним поданням навчального матеріалу, електронні енциклопедії, довідники, словники, журнали, інформаційні матеріали веб-сайтів та інформаційних порталів тощо;

демонстраційно-моделювальні -- імітаційні мультимедійні моделі, динамічні таблиці, комп'ютерні ділові ігри;

навчально-тренувальні -- призначені для виконання різних видів вправ і завдань, програми-тренажери;

діагностувальні (контролювальні) -- комплекси вправ для самоконтролю знань, умінь і навичок учнів, автоматизовані тести;

комбіновані-- електронні підручники і посібники для поглибленого вивчення предмета.

Головним завданням створення електронних засобів з української мови стало доповнення й розширення можливостей традиційних засобів навчання, підвищення ефективності й якості навчально-виховного процесу, активізація пізнавальної діяльності студентів під час засвоєння й закріплення навчального матеріалу з української мови.

Визначальною особливістю сучасного навчання з використанням ІКТ є самостійне формування й зміна дидактичного матеріалу учасниками навчального процесу. Звідси випливає, що постає потреба нової ідеології розроблення електронних засобів навчання -- нового інструментарію, здатного не лише здійснювати ефективне й результативне навчання, але й постійно оновлювати його зміст за рахунок створення і використання нових компонентів, підтримувати індивідуальну траєкторію навчання, забезпечувати істотну інтенсифікацію процесу пізнання. Педагогічно доцільними, на наш погляд, постають такі комп'ютерно зорієнтовані засоби навчання з української мови, які акумулюють в собі, поряд з комп'ютерною програмою як такою, дидактичний і методичний досвід викладача, який має можливість додавати до банку даних цих електронних засобів свій дидактичний компонент. За результатами спостережень зроблено висновок, що такі адаптивні можливості електронних засобів навчання дають змогу викладачу одночасно працювати зі студентами різних рівнів, ураховуючи їх обсяг знань і потенційних можливостей, типові помилки, нахили та мовні інтереси. Здібні студенти таким чином отримують можливість працювати з більшим навантаженням для здобуття максимально можливих результатів.

Електронні засоби навчання, з огляду на їх адаптивність, повинні містити розгалужену систему довідникової, консультативної та коректувальної інформації, яка організовується в бази даних і пропонується користувачеві в певні моменти роботи програми, що сприяє активізації та поглибленню знань з граматики, лексики, фразеології та синтаксису сучасної ділової мови, а також розвиткові та удосконаленню вмінь і навичок роботи з текстами наукового та офіційно-ділового стилю в межах сфери професійного спрямування. Чим вища адаптивність програм, тим більше вона реалізує унікальні можливості інформаційних технологій щодо індивідуалізації навчання. Самостійне розроблення й постійне оновлення дидактичного матеріалу учасниками навчального процесу підтримує індивідуальну траєкторію навчання, забезпечує істотну інтенсифікацію й оптимізацію процесу пізнання. Адже головний резерв інтенсифікації навчального процесу закладено саме в індивідуумі, в особистості студента. І результат навчання залежить від того, як у процесі навчання враховуються і використовуються індивідуальні особливості уваги, сприйняття, мислення, пам'яті студента, його характеру, емоційної сфери, життєвого і мовного досвіду. Саме ця обставина стала вагомим аргументом на користь розроблення електронних засобів навчання універсального типу, що передбачають заповнення їх різноманітним дидактичним компонентом, дають змогу істотно змінити способи керування навчальною діяльністю.

Принцип індивідуалізації за умов застосування електронних засобів реалізується у двох площинах: лінгвістичній і психологічній. В аспекті лінгвістичному мовний матеріал курсу диференціюється за ознаками доцільності (відповідно цілям і завданням курсу) і складності. Значною є роль і психологічного чинника: електронно-дидактичні засоби сприяють урахуванню широкого діапазону індивідуальних особливостей користувача. За таких умов навчальна діяльність студента багато в чому визначається і спрямовується ним самостійно.

Традиційні технічні засоби навчання, що використовувалися до появи ІКТ, через певні технічні обмеження не сприяли розв'язанню таких проблем:

а) адаптивність навчального матеріалу (відповідно до індивідуальних особливостей студентів);

б) багатотермінальність (одночасне залучення всієї групи користувачів);

в) інтерактивність (взаємодія ІКТ і студента, що імітує певною мірою природне спілкування);

г) підконтрольність індивідуальної роботи студентів.

За традиційною системою викладач не міг отримати такий насичений і різноманітний зворотний зв'язок щодо результатів педагогічного впливу на студентів, який дозволяє контролювати, оцінювати, діагностувати. Зовнішній зворотний зв'язок повинен надавати викладачу можливість одержувати об'єктивну кількісну оцінку навчальної діяльності кожного студента і статистику щодо результатів навчальної роботи всієї групи. Зовсім не обов'язково, щоб вона була оперативною. Аналіз інформації може бути відкладений, а корекція результатів може проводитися під час групових і індивідуальних консультацій. Викладач повинен мати можливість аналізувати не тільки підсумкову оцінку, але і шлях рішення навчальної задачі. Такий аналіз дозволить робити диференційовану допомогу під час проведення індивідуальних консультацій.

Як висновок можна сформулювати основні вимоги до структури, змісту та технології створення електронних засобів навчання української мови професійного спрямування:

проектування навчальної комп'ютерної програми повинне базуватися на певному психолого- педагогічному фундаменті;

у навчальній програмі необхідно максимально враховувати технічні можливості інформаційно-комунікаційних технологій;

електронні засоби навчання повинні мати можливість доповнення їх потрібним дидактичним матеріалом (універсальність);

комп'ютерно зорієнтовані засоби повинні мати внутрішню єдність, у якій виділяються три аспекти: єдність змісту (єдині принципи відображення всіх тем, узгодженість розділів), єдність змісту і форми, єдність навчально-ілюстративного і контрольного блоків;

оптимальне співвідношення емпіричних і теоретичних знань, сполучення інтерпретації і конкретизації навчального матеріалу з його систематичною перевіркою, що досягається завдяки включенню у комп'ютерну навчальну програму різноманітних елементів апарату організації засвоєння;

системність і послідовність навчання, яка досягається шляхом дотримання таких принципів: від простого до складного, від одиничного до загального і навпаки, від відомого до невідомого;

можливість швидкого отримання інформації, її доступність при високому науковому рівні й інформаційній ємності, що забезпечується чіткою структурою комп'ютерної системи і взаємозв'язком її компонентів, спеціально розробленим апаратом орієнтування;

динамічність, що передбачає:

а) появу динамічної, рухомої інформації на екрані дисплея;

б) оперативність у зміні застарілої навчальної інформації;

естетичні й ергономічні вимоги до розроблення електронних засобів навчання зумовили необхідність дотримання принципів лаконічності, оптимальної достатності, структурності, системності, послідовності.

Проблема створення й застосування електронних засобів навчання у навчально- інформаційному середовищі багатоаспектна, охоплює лінгвістичні, психолого-педагогічні, дидактичні, технічні та організаційні проблеми. Лише за умови комплексного, системного підходу можливе успішне вирішення цього по суті головного, важливого завдання застосування ІКТ у процесі вивчення української мови у вищій школі.

Використання сучасних комп'ютерно зорієнтованих засобів навчання української мови дає можливість значно підвищити ефективність засвоєння знань за рахунок їх своєчасності, доцільного дозування, доступності, оперативного взаємозв'язку джерела навчальної інформації та студента, адаптації темпу подання навчального матеріалу до швидкості його засвоєння, врахування індивідуальних особливостей студентів, рівня їх мовної компетентності, методично виправданого поєднання індивідуальних і колективних форм навчальної роботи, організаційних форм, методів і засобів навчання.

Як висновок зазначимо, що методично виправдане застосування під час вивчення курсу української мови професійного спрямування електронних засобів навчання вимагає науково обґрунтованого підходу до створення й використання комп'ютерно зорієнтованих засобів навчання, які за структурою, змістом і методикою подання навчальної інформації повинні відповідати чинним навчальним програмам, передбачати практичну реалізацію лінгводидактичних принципів навчання, сприяти інтенсифікації процесу засвоєння знань.

Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження ми вбачаємо у подальшому розробленні й застосуванні електронних засобів навчання української мови, які підвищують рівень інформаційної забезпеченості навчального процесу, допомагають уникнути типових помилок у вживанні слів та побудові словосполучень, поширених у системі ділового мовлення.

Список використаних джерел і літератури

електронний навчання український мова

1. Биков В.Ю. Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та е-технологій навчання / В.Ю. Биков // Розвиток педагогічної та психологічної наук в Україні 1992-2002: зб. наук. праць до 10-річчя АПН України / АПН України. - Част. 2. - Х.: ОВС, 2002. - С. 182-199.

2. Інформаційні технології і засоби навчання: зб. наук. праць / за ред. В.Ю. Бикова, Ю.О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. -- К. Атіка, 2005. -- 272с.

3. Комп'ютерно орієнтовані системи навчання: зб. наук. праць. -- К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова -№ 7. -- 2003. - 263 с.

4. Кривошеев А.О. Разработка и использование компьютерных обучающих программ / А.О. Кривошеев // Информационные технологии. - 1996. - № 2. - С. 14-17.

5. Мадзігон В.М. Педагогічні аспекти створення і використання електронних засобів навчання / В.М. Мадзігон, В.В. Лапінський, Ю.О. Дорошенко// Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць. - К.: Пед. думка, 2003. - Вип. 4. - С. 70-78.

Размещено на Allbest.ru