Державний службовець як суб'єкт навчального процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ ЯК СУБ'ЄКТ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Л. Михайлишин

Анотація

Розглянуто характеристики слухачів як суб'єкта процесу навчання державних службовців. Визначено основні труднощі, з якими зіштовхується державний службовець у процесі навчання, зокрема: психофізіологічні, соціально-психологічні, соціальні, психолого-педагогічні.

Ключові слова: державний службовець, навчання державних службовців, суб'єкт навчального процесу.

Annotation

L. Mykhailyshyn

A PUBLIC SERVANT AS A SUBJECT OF THE EDUCATIONAL PROCESS

The characteristics of students as a subject of the educational process of public servants are studied. The main difficulties a public servant encounters in the process of studying, in particular: psychophysiological, social and psychological, social, psycho- pedagogical, are identified.

Key words: public servant, training of public servants, subject of the educational process.

Виклад основного матеріалу

В сучасному світі, де спостерігається лавиноподібне наростання інформації, те, що було вивчено десять, а то й п'ять років тому, виявляється неактуальним. Людина виявляється беззбройною перед фактом своєї некомпетентності, функціональної неграмотності, найчастіше не розуміючи, що це є природною ситуацією, яка вимагає усвідомленого постійного освітнього руху. Водночас це створює проблему невідповідності знань і вмінь економічно активного дорослого населення потребам ринку праці та вимогам часу, робить особливо актуальними питання підвищення якості безперервної освіти, розширення меж традиційної системи освіти дорослих, надання їй більшої відкритості, доступності та гнучкості, розкриття особистості в процесі навчання з урахуванням її вікових, психологічних і соціальних особливостей. навчання державний службовець освіта

Особливості та проблеми підготовки державних службовців досліджують в своїх працях Г Атаманчук, В. Бодров, В. Загорський, А. Колодій, А. Ліпенцев, П. Надолішній, Наумов, А. Пригожин, П. Шевчук та інші. Аналіз аспектів освіти дорослих і безперервної освіти відображено у працях вітчизняних та російських учених В. Богачової, С. Гончаренка, Т Десятова, І. Зязюна, С. Зінченко, Є. Ісаєва, Н. Ничкало, О. Огієнко, Олійника, І. Фольварочного, О. Фучили. Андрагогічний підхід висвітлено у роботах Архипової, Н. Вербицької, М. Громкової, С. Змєєва, І. Колесниковой О. Марона, О. Тонконогої, М. Ноулза.

Дослідження праць щодо особливостей навчання дорослих людей зумовило наше звернення до андрагогічної моделі, у межах якої державний службовець, який навчається, є основною рушійної сили навчання, а викладач стає консультантом, координатором цього процесу.

З огляду на це, метою статті є характеристика особливостей державного службовця як суб'єкта навчання.

У класичній педагогіці учасниками процесу навчання є вчитель і учень, які співвідносяться як суб'єкт і об'єкт, тобто позиції учасників педагогічного процесу не рівні. Вчитель завжди виступає як досвідченіший, зріліший, відповідальніший партнер, бо власне, йдеться про необхідність передачі знань, досвіду діяльності, відносин, культури від педагога до учня. Однак для навчання державних службовців характеристика відносин як “об'єкт - суб'єкт” не є вірною. В цьому процесі державний службовець є суб'єктом, з притаманними йому самосвідомістю і самостійністю настільки, наскільки він володіє обсягом знань, способами професійної діяльності, формами культурної взаємодії з людьми. Адже як справжній суб'єкт він повністю володіє структурою діяльності, в якій бере участь, починаючи від усвідомлення її мотивів, мети і до отримання результату, здатності його оцінити і відкоригувати весь хід процесу навчання на основі власного досвіду. Він є рівноправним учасником, носієм усвідомленої активності, пізнає і перетворює зовнішній і внутрішній світ у предметно-практичній діяльності.

Зважаючи на вищесказане вважаємо за доцільне проаналізувати суб'єкт навчального процесу, тобто слухачів, які навчаються за спеціальностями “Державне управління” та “Державна служба” в ЛРІДУ НАДУ щодо їх стаж державного службовця, належності до певної категорії посад, а також вікових та тендерних характеристик.

Впродовж 2011 - 2013 рр. у ЛРІДУ НАДУ слухачами спеціальностей “Державне управління” та “Державна служба” були 1118 осіб, зокрема в 2011 р. - 368, в 2012 р. - 360 осіб та 390 осіб у 2013 р. Основна частка осіб навчаються без відриву від місця праці, тобто обрали дистанційну та заочну форму навчання (рис. 1). З огляду на це, потрібно враховувати зв'язок процесу навчання з безпосередньою практичною професійною діяльністю державних службовців.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Кількість слухачів за формами навчання

Власне, цей тісний зв'язок освіти дорослої людини з її практичними життєвими потребами спонукає дорослого займати активну позицію суб'єкта навчання, де “суб'єкт” тлумачиться як носій предметно-практичної діяльності та пізнання, “активний діяч”, джерело свідомої, цілеспрямованої активності [1].

Видатний андрагог М. Ноулз виокремлює шість особливостей, які він вважає характерними для дорослого учня: “потреба знати” [2] (тобто дорослий, перед тим, як приступити до навчання, потребує знати, для чого йому це потрібно); самосвідомість (спочатку це уявлення про себе як залежну істоту, потім - як самоспрямовану особистість); досвід (багате джерело навчання); “готовність до навчання” [3] (зв'язок із соціальними завданнями, які постають перед людиною у процесі її розвитку); “орієнтація у навчанні” [4] (прагнення до негайного застосування отриманих знань). Найбагатшим джерелом навчання андрагог вважає самих дорослих, оскільки вони мають ту основу, на якій може будуватися майбутній процес навчання. У зв'язку з цим М. Ноулз особливо наголошував на необхідності використання досвіду учнів, оскільки дорослі, за його словами, “ототожнюють себе з досвідом, який вони мають”. Учений стверджує, що доросла людина, на відміну від дитини, має не предметно-орієнтований, а практично-орієнтований підхід до навчання. Це означає, що дорослі зацікавлені “щось вивчати лише до тієї міри, до якої, на їхню думку, це допоможе їм у виконанні завдань чи вирішенні проблем, що постають перед ними у реальному житті” [5].

Професійна діяльність формує пізнавальні інтереси і запити, цілі та мотиви, потреби державного службовця в знаннях і навичках. Навчання стає одним із способів самореалізації в професії, а мотивація до навчання є більш усвідомленою і відрізняється чіткістю проявів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Гендерна характеристика слухачів

Що стосується гендерних характеристик слухачів (рис. 2), то існують деякі відмінності в мотивації освітніх потреб чоловіків і жінок.

Для чоловіків основною мотивацією до навчання є прагнення вищих професійних досягнень, громадська повага і визнання (зовнішня орієнтація), а для жінок - прагнення до самовираження, саморозвитку, висока творча пізнавальна активність (внутрішня орієнтація).

Зміст інформаційних запитів та мотивів навчання зазнає змін також і залежно від віку слухачів. Як видно на рис. 3 приблизно половина слухачів спеціальностей “Державне управлінні” та “Державна служба” є в віці 26 - 35 років, а найменшу частку становлять особи віком більше 45 років.

Тобто, навички навчання у слухачів здебільшого були сформовані в дещо іншій, аніж сучасна, ситуації, яка характеризується множинністю, варіативністю, дискретністю, кліповістю відомостей, які надходять до них із навколишнього світу. Часто дорослих людей бентежить неможливість охопити весь масив знань навіть у своїй галузі. Фактично перед ними знову постає знайоме шкільне завдання - навчитися вчитися. І чим старша людина, тим складніше їй долучитися до освітнього процесу в силу безлічі внутрішніх перешкод, що складалися з роками.

Размещено на http://www.allbest.ru/

І більше 45 років І 41-45 років 36-40 років 31-35 років 26-30 років 20-25 років

Рис. 3 Вікова характеристика слухачів

Можливості навчання кожної конкретної людини залежать від того, наскільки виснажлива праця, яку виконує вона на роботі, скільки вільного часу в неї залишається для навчання, які навчальні заклади доступні їй (територіально, за термінами, формами навчання тощо). Однак головні труднощі дорослої людини мають психологічне походження. Говорячи про основні потреби особистості, А. Маслоу відзначав, що “потреба в знаннях... інтегрується зі страхом перед знаннями, із тривогою, із потребою в безпеці й впевненості”. У процесі навчання відбувається “діалектична взаємодія прагнення вперед і руху назад, що одночасно є битвою між страхом і мужністю” [6].

Отже, в будь-якому віці дорослу людину супроводжує боязнь неуспіху в навчанні, тому освітній процес продуктивніше будувати з орієнтацією на досягнення.

Зазвичай слухач, який має професійний та життєвий досвід, досить обережно ставиться до знаходження в позиції того, кого навчають та воліє зайняти активну позицію в процесі навчання. Тут потрібно виокремити два основні аспекти. По-перше, особа, котра має досвід в сфері державної служби завжди активно реагує на запропонований зміст навчання (іноді досить негативно, аж до повної відмови від пропонованої інформації). Також часто прагне публічно висловити свою незгоду або протест викладачеві і аудиторії. По-друге, будучи в ролі споживача освітніх послуг, ніби “купуючи” послуги викладача і освітнього закладу, є більш зацікавленою в якості одержуваних послуг і займає позицію вимогливого і критично налаштованого слухача. Він вважає за краще таку організацію освітнього процесу, в якій буде затребуваний його досвід і відносини. Аналізуючи стаж слухачів ЛРІДУ НАДУ (рис. 4) бачимо, що велика їх частина (45, 46%) має незначний (до трьох років) досвід роботи в сфері державного управління чи місцевого самоврядування.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Розподіл слухачів за стажем державної служби

Тим ціннішим і корисним є практичний досвід їх колег. Також важливим аспектом міжособистісного спілкування в процесі навчання є той факт, що в одній групі навчаються державні службовці різних категорій (розподіл слухачів за категоріями державних службовців зображено на рис. 5)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5 Розподіл слухачів за категоріями державних службовців

Як відомо, при входженні людини до складу сукупного суб'єкта навчального процесу (група, потік) активізуються відповідні типи зв'язків із іншими людьми, виявляються нові способи мислення та поведінки. Адже, не менш важливим, аніж актуальна навчальна інформація, є спілкування в процесі навчання зі своїми одногрупниками, публічне визнання своєї успішності в навчанні, можливість поділитися власним досвідом.

Тому навчання державних службовців передбачає створення атмосфери партнерства, взаємодопомоги і підтримки. Отже, зміст освіти в системі навчання державних службовців повинен бути відкритим, розвиваючись за рахунок привнесення особистісного досвіду та індивідуальних інформаційних запитів.

Зважаючи на вищевказане, вважаємо за доцільне відзначити типові зовнішні і внутрішні труднощі, з якими зіштовхується державний службовець у процесі навчання. Розглянемо їх нижче.

Психофізіологічні. У деяких дорослих людей виникає внутрішній бар'єр щодо своєї здатності до навчання. Він заснований на міфі про зниження здатності до сприйняття, запам'ятовування, відтворення навчальної інформації з віком. Однак вченими доведено, що успішно навчатися можна в будь-якому віці, адже в різні періоди життя переважають різні функції пам'яті, інші типи уваги, змінюється мотивація, але загалом доросла людина завжди здатна до формування відповідних індивідуальних способів оптимальної роботи з інформацією. Це стає можливим, якщо слухач володіє знаннями про свої особливості як суб'єкта навчання та має сформовану стійку мотивацію до навчання. Результати дослідження вікових особливостей мислення дозволяють стверджувати, що воно залишається активним у будь-який з періодів, однак у його структурі відбуваються зміни, які потрібно враховувати при організації навчання державних службовців.

Отож, розрізняють три основні види мислення: образне, вербально-логічне і наочно-дієве (практичне). У віці 18 - 25 років у людини переважають образне і вербально-логічне мислення. Після 21 року активніше починає діяти практичне мислення і в період з 27 до 38 років стає переважним. За цього до 40 років відбувається пристосування інтелектуальних структур до особливостей і суті трудової діяльності (своєрідне уподібнення до неї). Після 40 і до 55 років зазвичай спостерігаються зниження частки практичного мислення і вирівнювання активності його образних і вербально- логічних форм. До того ж, після 50 років вербальне мислення починає превалювати над образним. Щонайменше, двічі за цей час у людини знижуються можливості пам'яті. Зазвичай це відбувається в 34 - 35 і 45 - 50 років. Проте за рахунок компенсаторних можливостей організму, перегрупування розумових функцій, сильної мотивації та усвідомлення вікової динаміки своїх здібностей доросла людина здатна впоратися із зазначеними змінами.

“З віком, - вважає Ю. Кулюткін, - різні психофізіологічні функції стають усе більш взаємозалежними, інтегрованими в деякий цілісний ансамбль, - це, очевидно, дозволяє людині компенсувати недоліки в розвитку однієї функції (наприклад, пам'яті) за рахунок розвитку іншої (наприклад, мислення)” [7]. Мислення дорослих, відзначає Е. Степанова, відрізняється більш гнучкими переходами у взаємозв'язках образних, логічних і діючих компонентів, ніж у молодих [8]. Дослідженнями різних учених (А. Хуберман, Е. Степанова та інші) самим життям доведено, що здібності до навчання дорослих людей від 20 до 60 років істотно не змінюються. А у людей розумової праці ці здібності зберігаються довше [9, 10].

Соціально-психологічні. Багатьом дорослим людям буває некомфортно, іноді страшно опинитися в позиції учня. Особливо це стосується службовців, які мають певне соціальне становище, займають високі адміністративні посади. Психологічно вони не готові до ситуації їх добровільного перетворення в об'єкт педагогічного впливу.

Соціальні. Відсутність затребуваності нового рівня освіченості з боку соціуму або його надмірність для професійного статусу часто робить для службовця безглуздим продовження своєї освіти.

Психолого-педагогічні. Несформованість установки на необхідність для сучасної людини безперервності освіти. Безперервності навчання може також перешкоджати відсутність необхідних для цього знань про себе, про свої здібності, особливості сприйняття та засвоєння навчального матеріалу, інформаційних потребах. Нарешті, людина може не знати про існуючі форми освіти дорослих.

Отже, в організації навчання державних службовців необхідно враховувати такі специфічні риси цієї категорії осіб:

- наявність життєвого та професійного досвіду, який може мати як позитивне, так і негативне значення (окремі професійні стереотипи, деформації іноді заважають оволодінню новими професійними навичками);

- прагнення привнести результати свого досвіду у зміст навчання;

- особиста оцінка будь-яких знань та їх значення відповідно до власного розуміння, досвіду, мотивів;

- відповідальність за результати навчання, завдяки чому підвищується мотивація до цього процесу;

- чітке усвідомлення мети навчання, що посилює важливість забезпечення відповідності змісту навчання тій меті, яку ставить перед собою слухач;

- активне ставлення до навчання, що вимагає від педагогічних працівників застосування відповідних форм і методів навчання;

- усвідомлене прийнятті тієї чи іншої позиції у процесі навчання;

- втрачені навички пізнавальної діяльності, унаслідок чого виникла необхідність самостійного пошуку нових знань, що дуже важливо з огляду на стислі терміни навчання та той факт, що навчання за “шкільною” системою більшість дорослих не сприймає психологічно.

Література

1. Основы андрагогики [Текст]: учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. завед. / [И. А. Колесникова, А. Е. Марон, Е. П. Тонконогая и др.] ; под ред. И. А. Колесниковой. М.: Академия, 2003. С. 41.

2. Knowles M. S. The Adult Learner: A Neglected Species / Malcolm Shepherd Knowles [Text]. 4th ed. Houston ; London ; Paris ; Zurich ; Tokyo: Gulf Publishing Company, 1990. Р 57.

3. Ibid. Р 60.

4. Ibid. Р 61.

5. Ibid. Р 61.

6. Maslow A. H. Toward a Psychology of Being [Text] / Abraham Harold Maslow. 1th ed. N.-Y: [s. n.], 1968 -- Р 67.

7. Кулюткин Ю. Н. Психология обучения взрослых [Текст] / Ю. Н. Кулюткин. М.: Просвещение, 1985. 126 с.

8. Степанова Е. И. Умственное развитие и обучаемость взрослых [Текст] / Е. И. Степанова. Ленинград: ЛГУ, 1981. 80 с.

9. Huberman A. M. Some Models of Adult Learning and Adult Change. Studies on Permanent Education [Text] / A. M. Huberman. Strasbourg: Teachers College Press, 1993. 276 р.

10. Степанова Е. И. Умственное развитие и обучаемость взрослых... 80 с.

Размещено на Allbest.ru