Використання можливостей ландшафтно-естетичного потенціалу кримського регіону в екологічному вихованні молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.033(477.75) ББК 74.200.50 (4Укр-6Крм)

Використання можливостей ландшафтно-естетичного потенціалу кримського регіону в екологічному вихованні молодших школярів

Ельвіра Заредінова,

кандидат педагогічних наук, доцент,

Ріяна Зіядінова,

слухач магістратури,

Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський інженерно-педагогічний університет»

У статті розглядається процес екологічного виховання молодших школярів за допомогою ландшафтно-естетичного потенціалу Кримського регіону. Теоретично обґрунтовано взаємозв'язок дитини і природи, а також роль екологічного виховання в повноцінному гармонійному розвитку особистості. На прикладі екскурсій показана можливість реалізації екологічного виховання молодших школярів. Матеріали статті розглянуті в контексті нормативних документів законодавства України.

Ключові слова: ландшафтно-естетичний потенціал, екологічне виховання, форми екологічного виховання.

екологічний виховання екскурсія

The article deals with the process of environmental education of younger schoolchildren through landscape-aesthetic potential of the Crimean region. Theoretically substantiated relation between child and nature and the role of environmental education in the full harmonious personal enhancement. By the example of excursions, the possibility of realization the school children's environmental education is shown. The article information is considered in the context of the normative documents of Ukrainian legislation.

Keywords: landscape-aesthetic potential, environmental education, the forms of environmental education.

В статье рассматривается процесс экологического воспитания младших школьников посредством ландшафтно-эстетического потенциала Крымского региона. Теоретически обоснована взаимосвязь ребенка и природы, а также роль экологического воспитания в полноценном гармоничном развитии личности. На примере экскурсий показана возможность реализации экологического воспитания младших школьников. Материалы статьи рассмотрены в контексте нормативных документов законодательства Украины.

Ключевые слова: ландшафтно-эстетический потенциал, экологическое воспитание, формы экологического воспитания.

Постановка проблеми. Виховання дітей та юнацтва є одним з головних пріоритетів і невід'ємною складовою освіти в сучасній Україні.

Основна мета національного виховання в Україні - виховання свідомого громадянина, патріота, формування у молоді соціального досвіду, високої культури міжнаціональних відносин, потреби і вміння жити в суспільстві, духовності та фізичного вдосконалення, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури.

У зв'язку із загостренням сучасних екологічних проблем, з постійним збільшенням навантаження на природу, суспільство висуває соціальне замовлення на формування нового екологічного мислення людини, що живе в епоху перетворення біосфери в ноосферу.

Екологічна освіта передбачає безперервний процес навчання, виховання і розвитку особистості, спрямований на формування системи наукових і практичних знань і умінь, а також ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності [18].

Основні завдання та напрямки екологічного виховання в навчальних закладах України визначені в Концепції екологічної освіти України, затвердженому постановою Колегії Міністерства освіти і науки України від 20.12.2001р.

Умови реалізації навчально-виховного процесу згідно з Концепцією екологічної освіти:

* комплексний підхід до вивчення навколишнього середовища з використанням міжпредметних зв'язків;

* врахування вікових індивідуально-психологічних особливостей школярів, їх пізнавальних можливостей і здібностей до творчості в процесі навчання і виховання;

* вибір оптимальних форм, методів і прийомів навчання екології з наданням учням максимального прояву самостійності у проведенні різних типів уроків, занять на природі, організації і роботи на екологічній стежці, у природничо-краєзнавчих та художніх музеях, бібліотеках та наукових закладах;

* організація безпосередньої практичної діяльності у довкіллі (екскурсії, практики, практикуми, експедиції) по його охороні та поліпшенню під час навчальної та суспільно-корисної праці;

* позитивний вплив учителя на виховний процес власним прикладом дбайливого ставлення до навколишнього середовища;

* єдність дій педагогів і учнівського колективу школи на основі краєзнавчого принципу навчання з урахуванням особливостей свого краю, регіону [3].

На сучасному етапі розвитку очевидна важливість дослідження проблем реалізації ландшафтно-естетичного потенціалу території Кримського регіону та необхідність використання його в процесі екологічного виховання школярів.

Актуальність дослідження зумовлена Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті [4], основними напрямами державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, а так само Концепцією екологічної освіти в Україні [3], вимогою Закону України «Про охорону навколишнього середовища», прийнятим в 1991 році [2]. Даний закон передбачає створення системи безперервної екологічної освіти, головна мета якого - розвиток екологічної культури суспільства в цілому і кожного члена суспільства.

Відповідно до статей 29, 52 Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим», статтею 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 березня 2010 року № 777-р «Деякі питання проведення щорічної акції «За чисте навколишнє природне середовище» і дня благоустрою території населених пунктів», з метою екологічного виховання дітей та молоді, пропаганди дбайливого ставлення до навколишнього природного середовища.

1. Проводити в Автономній Республіці Крим щорічно в рамках святкування Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища в період з квітня по червень екологічну акцію «Крим - регіон екологічної безпеки і чистоти».

2. Створити організаційний комітет з підготовки та проведення в Автономній Республіці Крим щорічної екологічної акції «Крим - регіон екологічної безпеки і чистоти» (далі - Організаційний комітет) у складі згідно з додатком.

3. У рамках проведення акції «Крим - регіон екологічної безпеки і чистоти»:

3.1. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим організувати проведення:

1) серед учнів освітніх навчальних закладів конкурсів на кращу годівничку для птахів і шпаківню, на кращу агітаційну листівку екологічного характеру, а також конкурсу фотографій «Мій улюблений куточок Криму»;

2) серед дітей дошкільного віку - конкурсу малюнка «Світ очима дітей»;

3) серед педагогів освітніх навчальних закладів - конкурсу «Краща методична розробка заняття з екологічної освіти» [2].

У Концепції екологічної освіти в Україні визначено, що результатом процесу екологічного виховання є формування екологічної культури особистості.

Аналіз актуальних досліджень та публікацій. Екологічний потенціал, незважаючи на зростаючу важливість, вивчається в основному розрізнено, по частинах. З авторів, що приділяють даного питання особливу увагу, можна відзначити Н. Багрова, Л. Богданову, В. Бокова, О. Веклич, В. Кузіна, Л. Мельника, Б. Мочалова, Л. Новіка, В. Трегобчук, Ю. Сабо, І. Черваньова.

Питанням розвитку ресурсного потенціалу територій присвячені статті таких відомих вчених, як Б.М.Данилишин, С.І. Дорогунцов, В.С. Міщенко, Я.С. Коваль, А.Д. Юрченко та інші.

Про необхідність виховання дітей у світі природи у своїх працях відзначали такі видатні діячі педагогічної науки, як П.П. Блонській, Я.А. Коменський, Р. Оуен, Й.Г. Песталоцці, В.О. Сухомлинський, Л.М. Толстой, К.Д. Ушинський.

Питаннями екологічного виховання та ознайомлення дітей з природою займалися педагоги сучасності С.А. Веретенникова, Л.А. Каменева, Н.В, Лисенко, Л.М. Маневцева, С.Н. Миколаєва, З.П. Плохій, П.Г. Саморукова. Увага вчених-педагогів до проблем екологічного виховання в останні роки зросла. У концептуальних роботах І. Д. Звєрєва, І.Т. Суравегиної, присвячених проблемам екологічної освіти школярів, містяться важливі висновки про можливості екологічного виховання дітей у процесі навчання; педагогічних умовах формування екологічних знань, переконань, відповідального ставлення школярів до природи; значимості практичної природоохоронної діяльності дітей, реалізації інтегративного підходу до змісту екологічної освіти. Дослідження С.Д. Дерябо, В.І. Панова, А.П. Сидельковский, В.А. Ясвіна, висвітлюють психологічні аспекти взаємодії школярів з природою. У розробленій Л.В.Тарасовим. моделі «Екологія і діалектика» матеріалізується ідея екологічного виховання дітей на основі формування у них природниче-наукових уявлень про загальний взаємозв'язок речей, єдність світу.

Особливе значення для нашого дослідження має концепція виховання екологічної культури школярів, розроблена Б.Т. Лихачовим, Н.С. Дежніковой та іншими, в якій сформульовані положення про самоцінність екологічного виховання; екологічній культурі як новоутворенні в особистості, що розвивається на основі її інтелектуальної, емоційно-чуттєвої і діяльнісної сфер і виражається в системі відносин дитини до природи, людей і самого себе.

У дослідженнях останніх років, присвячених питанням молодшого шкільного віку, розглядалися окремі аспекти проблеми екологічного виховання дітей: формування дбайливого ставлення до природи (Л.П. Салєєва, Н.Д. Соколова), морально-екологічне виховання (С.А. Карпєєв, Т.П. Южакова), розвиток екологічної культури особистості молодших школярів (Є.В. Яковлєва), ознайомлення молодших школярів з навколишнім світом (Н.Ф. Виноградова, О.А. Тарасова), екологічне виховання засобами туристсько-краєзнавчої діяльності (Т.Є. Бондаренко, Г.В. Буковська), екологічне виховання в процесі навчання і організація практичної діяльності в рамках навчальних предметів (А.А. Плешаков, М.Н. Сарибеков, Г.Б. Баришнікова), організація позакласних занять природознавчого змісту в початковій школі (В.М. Мінаєва, Д.М. Кітіжева).

Мета статті - теоретично обґрунтувати процес екологічного виховання молодших школярів за допомогою ландшафтно-естетичного потенціалу Кримського регіону.

Виклад основного матеріалу. Сучасні діти живуть у складний час криз, природних катаклізмів, переоцінки моральних і культурних цінностей. У світі матеріальних цінностей, на які націлене суспільство, дуже важливо не допустити формування у дітей споживчого, наказового ставлення до природи. Дитина, що бачить красу природи, пізнав турботу про неї, так само гуманно буде ставитися і до людей. Тому так важливо за допомогою ознайомлення з різноманітністю дивовижною кримської природи сформувати в дітях елементи екологічного світогляду і вихованості, розвинути позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природного оточення.

Пріоритетною метою сучасного початкової освіти є розвиток особистості дитини. Ця мета досягається через гуманізацію процесу навчання, через створення стійкого розвитку дитини. Частиною такого потенціалу є і екологічне виховання.

Прилучення людини до природи через її пізнання завжди служило засобом формування його світогляду. Природознавча освіта стала особливо важливою на сучасному етапі історичного розвитку, коли господарська діяльність людини надзвичайно змінила природний вигляд землі.

Нашому дбайливому відношенню надано унікальне місце на Землі - Крим: дивовижна за різноманітністю рослинність, безліч історичних та природних пам'яток.

Крим півострів - унікальне місце на Землі. Тут дивовижна за різноманітністю рослинність, безліч історичних та природних пам'яток.

Кримський регіон має величезний ландшафтно-естетичний потенціал в екологічному вихованні молодших школярів. Територіальні можливості дозволяють нашим школярам вести безперервне спілкування з природою.

Чудова природа, прекрасний клімат, історичні та архітектурно-художні пам'ятки, музеї - все це і багато іншого утворюють ландшафтно-естетичний потенціал Кримського півострова, який може сприяти екологічному вихованню молодших школярів.

Ресурсний потенціал Криму дуже високий, його використання матиме пізнавальний, виховний й розвивальний вплив на формування підростаючого покоління. Отже на території Криму понад 11,5 тис. пам'яток історії, культури та архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій, етносів, релігій; 5 державних заповідників, 33 заказника, 87 пам'ятників природи, 10 заповідних урочищ. Використання цих об'єктів практично не здійснюється, хоча має величезний ландшафтно-естетичний потенціал для екологічного виховання молодших школярів.

В даний час визначені деякі критерії естетичності ландшафту, визнані рядом дослідників [5; 9; 11; 12; 17], так звані показники загальної значності пейзажу, проаналізувати які можна на основі аналізу сучасних фізико- географічних особливостей регіону та умов його формування. В якості одиниці аналізу пропонується розглядати ландшафтний екотон (геоекотон) [7, с. 12].

Класифікація естетичних показників ландшафту:

1) зовнішня пейзажна різноманітність;

2) внутрішня пейзажна різноманітність;

3) тимчасова контрастність або «сезонна аспектність» - зміни рослинного фону [17];

4) унікальність як «ступінь зустрічальності або неповторності об'єктів і явищ» [9, с. 96];

5) екзотичність - ступінь контрастності місця відпочинку з місцем постійного проживання.

Кримський регіон відповідає всім показникам естетичної характеристики ландшафту. У зв'язку з цим освітні установи використовують даний потенціал у процесі формування екологічної культури школярів. Адже краса природи викликають у дітей молодшого шкільного віку глибокі переживання, незабутні враження, сприяє розвитку естетичних почуттів. На цій основі формується любов до рідної природи, дбайливе ставлення до неї, любов до рідного краю.

Природа Кримського півострова настільки різноманітна і унікальна, що відкриває необмежені можливості не тільки цікаво познайомити з нею дітей, а й навчити їх роздумувати, співчувати, милуватися, трудитися і багато іншому.

І.С. Соколов-Микитів казав: «Любов до природи, втім, як і всяка людська любов, безсумнівно, закладається в нас з дитинства» [16, с. 56].

Для того щоб людина дбайливо ставився до природи, необхідно, щоб він любив її. Але якщо людина майже нічого не знає про природу, не цікавиться нею, не бачить її краси, то й ставиться до неї байдуже. Таким чином, знання про природу є обов'язковим компонентом процесу формування екологічної компетентності, який потім трансформується в дбайливе ставлення до природи - кінцеву мету екологічного виховання.

Сьогодні має затверджуватися така тріада: «екологічне, етичне та естетичне виховання та формування високої гуманістичної культури особистості, здатності протидіяти проявам бездуховності» [4, с. 4].

Віддаючи величезну роль формуванню особистості В.О. Сухомлинський підкреслював, що «дитина за своєю природою допитливий дослідник, відкривач світу» [14, с. 33].

Л.М. Толстой у свій час виступав проти догматичного навчання, зубріння, закликав проводити екскурсії, цільові прогулянки і спостереження для ознайомлення дітей з природою [10].

К.Д. Ушинський вважав логіку природи самої доступною, наочною і корисною для дитини. Спостереження, цільові прогулянки, екскурсії, досліди та експерименти з об'єктами неживої природи сприяють формуванню у дітей допитливості, вихованню еколого-доцільної поведінки, естетичного почуття та інтересу до природи [15, с. 20].

Саме тому аналізуя погляди видатних педагогів та підкреслюючи необхідність цілеспрямованої роботи з екологічного виховання у початковій школи нами була розроблена схема найбільш ефективних форм екологічного виховання молодших школярів у процесі використання ландшафтно-естетичного потенціалу Кримського регіону.

Мал. 1. Форми екологічного виховання молодших школярів у процесі використання ландшафтно-естетичного потенціалу Кримського регіону

Ознайомлення з природою при спеціальній організації навчання у навчальному закладі приносить позитивні результати у розвитку сприйняття, мислення й мови кожної дитини. Однією з найбільш ефективних форм ознайомлення дітей з природою є екскурсії.

Екскурсії в природу розглядаються як один з ключових аспектів екологічного виховання дітей молодшого шкільного віку. Під час екскурсії діти в природній обстановці спостерігають явища природи, сезонні зміни. Екскурсії допомагають формувати у школярів первинні світоглядні уявлення про взаємозв'язки, що існують і природі. Під час екскурсій навчаються пізнавати світ природи у всьому його різноманітті, розвитку, відзначати взаємозв'язок явищ.

Виховно-освітнє значення екскурсій неодноразово підкреслювала Н.К. Крупська. На її думку, вони допомагають дітям «...розширити свій горизонт шляхом спостереження живої природи, живих людей, їх праці, їх взаємовідносин» [8, с. 196].

Багатогранний світ природи пробуджує у школярів інтерес, викликає подив. «Щире здивування перед відкрилася таємницею природи, - зазначає B. О. Сухомлинський, - могутній поштовх для стрімкого потоку думки» [13, с. 139]. Допитливість дитини проявляються в пізнавальних питаннях, які допомагають йому орієнтуватися в навколишньому світі, виявляти наявні зв'язки і залежності. Тому педагоги, спрямовуючи діяльність дітей, повинні стимулювати їх пізнавальну активність, появу питань, прагнення знаходити на них відповіді, намагатися зміцнити і поглибити інтерес до природи, її пізнання.

Поряд з освітніми на занятті вирішуються і виховні завдання. Вони спрямовані на формування дбайливого, дбайливого ставлення до природи, розвиток естетичного ставлення до неї [6].

Поряд з екскурсіями, продуктивними методами ознайомлення з природою та екологічного виховання молодших школярів є екологічні свята, уроки нетрадиційної форми, позакласні заходи, бесіди, цільові прогулянки.

Все вищеназване дає підстави представити найбільш ефективні форми ознайомлення дітей з природою таким чином.

Висновки. Природа - це багатюща комора, неоціненне багатство для інтелектуального, морального і мовного розвитку дитини. Вона своїм різноманіттям, красою і динамічністю приваблює дітей, викликає у них масу радісних переживань. Враження від рідної природи, отримані в дитинстві, надовго залишаються в пам'яті, створюють міцну основу для подальшого її пізнання. Кримська природа - це скарбниця наймальовничіших місць, що вимагає трепетного до себе ставлення. Ось чому молодший шкільний вік є сприятливим для екологічного виховання, а використання можливостей ландшафтно-естетичного потенціалу Кримського регіону є ефективним засобом екологічного вихованні учнів.

Литература

1. Закон України про освіту [Електронний ресурс]. - Режим доступу до статті: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 - 20.06.2013.

2. Закон України про охорону навколишнього природного середовища [Електронний ресурс]. - Режим доступу до статті: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 - 20.06.2013.

3. Концепція екологічної освіти України середовища [Електронний ресурс]. - Режим доступу до статті: http://zakon.nau.ua/ doc/?uid=1038.198.0 - 18.06.2013.

4. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. - К. : Шкільний світ, 2001. - 24 с.

5. Багрова Л.А. Опыт характеристики внешнего пейзажного разнообразия природных юго-восточной части горного Крыма. // Проблемы географии Крыма. Материалы конф. посвящ. 25-летию Крымск. отд. ВГО СССР. Симферополь, 1971. - 123 с.

6. Зверев И. Д. Охрана природы и экологическое воспитание / И.Д. Зверев // Воспитание дошкольников. - 1985. - № 6. - С. 30-35.

7. Коломыц Э.Г. Ландшафтные исследования в переходных зонах. М. : Наука, 1987. - 115 с.

8. Крупская Н. К.. Педагогические сочинения: в 11-ти т. / Под ред. Н. К. Гончарова. - М. : Академия пед. наук, 1957-1963.- Т. 6 : Дошкольное воспитание. Вопросы семейного воспитания и быта. - 1959. - 464 с.

9. Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. - М. : Изд-во МГУ, 1981. - 208 с.

10. Міхеєва Л.В. Історія педагогіки і загальної педагогіки. Педагогічні погляди та діяльність Л.М.Толстого. Яснополянська школа [Електронний ресурс]. - Режим доступу до статті: http://bookdn.com/book_228_glava_33_2._Pedagog%D1%96chn%D1%96_ pogljadi_ta.html - 19.06.2013.

11. Мухина Л.И., Веденин Ю.А., Данилова Н.А. Оценка природных условий // Теоретические основы рекреационной геогра¬фии. - М. : Наука, 1975. - С. 131-158.

12. Мухина Л.И., Савельева В.В. Особенности рекреационной оценки среднегорной территории (на примере Архыза) // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1973. - № 1. - С. 95-102.

13. Сухомлинський В.О. Вибрані педагогічні твори / В.О. Сухомлинський. - У 3-х т. - Т.1. - К.: Рад. шк., 1979. - 640 с.

14. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа // Вибр. пед твори в 5-и т. - Т.4. - К. : Рад. шк., 1979. - 412 с.

15. Чавдаров С.Х. Великий будівник вітчизняної педагогіки - К.Д. Ушинський // Ушинський К.Д. Твори: В 6-ти томах. - Т.1. - К.: Рад.школа, 1954. - С. 5-29.

16. Экологические афоризмы, пословицы поговорки: справочное пособие / Сост. Н. Ф. Церцек; введение и научная редакция докт. биологич. наук, проф. В. М. Константинова. - М. : Либерея-Бибинформ, 2007. - 80 с.

17. Эрингис К.И, Будрюнас А.Р. Сущность и методика детального эколого-эстетического исследования пейзажей // Экология и эстетика ландшафта. Вильнюс: Минтис, 1975. - С. 107-159.

18. Ягодин Г.А Воспитать гражданина планеты / Г.А. Ягодин // Обруч. - 1997. - № 2. - С. 2-4.

Размещено на Allbest.ru