Особливості естетичної діяльності молодших школярів в умовах гірського середовища Українських Карпат

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.036 (477) ББК 74.200.554 (4УКР)

Особливості естетичної діяльності молодших школярів в умовах гірського середовища Українських Карпат

Наталія Никорак,

асистент,

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (м.Івано-Франківськ)

У статті окреслено особливості естетичної активності молодших школярів та визначено і теоретично обґрунтовано основні вектори естетичної діяльності дітей молодшого шкільного віку в умовах гірського середовища Українських Карпат. гірський естетичний свідомість

Ключові слова: естетична діяльність, молодший школяр, гірське середовище.

This article outlines the features of aesthetic activity of primary pupils and defined and theoretically substantiated the main vectors of aesthetic activity of primary school children in conditions of mountainous environment Ukrainian Carpathians.

Keywords: aesthetic activity, primary pupil, the mountain environment.

В статье очерчены особенности эстетической активности младших школьников и определены и теоретически обоснованы основные векторы эстетической деятельности детей младшего школьного возраста в условиях горной среды Украинских Карпат.

Ключевые слова: эстетическая деятельность, младший школьник, горная среда.

Постановка проблеми. В основі становлення естетичної культури молодшого школяра покладено принцип всебічного і гармонійного розвитку особистості, який поряд з іншими детермінантами закладає основи його характеру та світогляду. Ставлення людини до світу прекрасного формується і розвивається упродовж усього життя, однак не всі вікові періоди рівноцінні для забезпечення сталого естетичного розвитку [3, с. 240]. Молодший шкільний вік - найбільш сприятливий етап становлення людини, протягом якого створюється фундамент для формування світогляду та естетичних поглядів. Адже для молодшого школяра властиві образність мислення, відсутність стереотипів, превалювання емоційної сфери над раціональною. Внаслідок належної роботи з молодшими школярами, у них вдається виробити тонке розуміння краси навколишнього середовища, високий рівень естетичної свідомості: сформувати ідеал, смак, розвинути естетичні почуття. Важливим чинником у пізнанні та осмисленні навколишнього світу виступає естетична діяльність, яка безпосередньо залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів формування особистості школяра-початківця.

Загальний аналіз останніх досліджень. Вивчення особливостей естетичного розвитку учнів молодшого шкільного віку і формування їх естетичної культури знайшли відображення у працях Д. Кабалевського, Б.Неменського, В. Сухомлинського, Л. Толстого, К. Ушинського та інших письменників, педагогів, діячів мистецтва. Естетико-педагогічний ракурс питання виховання широко представлений у спадщині відомих українських педагогів та освітніх діячів Е. Водовозової, П. Каптерева, С.Лисенкової, Е. Михеєвої, С. Русової, К. Ушинського. Теоретична розробка елементів системи естетичного виховання репрезентована у працях видатних вчених і педагогів Ю. Борева, О. Бурова, В. Вансаалова, Л. Воловича, І. Долецької, М. Каган, Л. Коган, В. Розумного, В.Скатерщикова, Є. Квятковського, М. Лайзерова, А. Макаренка, О.Семашко, В. Сухомлинського, В. Шестакової та ін. Діяльнісний аспект проблеми естетичного виховання досліджували І. Глинська, М. Завадська, Л. Занков, В. Кириєнко, Д. Кузін, Б. Неменський, Л. Салтикова. Однак, специфіка естетичної діяльності молодших школярів під впливом гірського середовища залишається мало дослідженою сферою у спектрі проблем естетичного виховання і потребує ретельного вивчення та обґрунтування не тільки на теоретико-практичному рівні а й у контексті етнорегіональних особливостей національного виховання.

Мета статті. Охарактеризувати особливості та визначити основні вектори естетичної діяльності молодших школярів в умовах гірського середовища Українських Карпат.

Виклад основного матеріалу. Становлення особистості відбувається виключно у процесі власної діяльності. Людина виступає у житті перш за все як діяч, митець, творець; саме в діяльності вона розкривається як суб'єкт-діяч незалежно від того, чим займається і до якого типу активності схильна. Отже людська діяльність - це процес активної взаємодії суб'єкта з об'єктом, під час якого суб'єкт задовольняє свої потреби, досягає поставленої мети і надає своїй активності певного значення і сенсу. Діяльність, на відміну від поведінки, характеризує свідому сторону особистості людини [2]. Природний стан людини - стан активності, тому діяльність у загальнометодологічному розумінні можна розглядати як спосіб активного відношення суб'єкта (людини) до світу, спрямований на цілевідповідне перетворення та зміну останнього [5, с. 43].

У педагогічній літературі основними видами діяльності дітей визначають гру, навчання та працю. За спрямованістю розрізняють: пізнавальну, громадську, художню, спортивну, технічну, ремісницьку, гедонічну діяльність (Н.Мойсеюк). Впродовж життя людина постійно бере участь у різноманітних сферах діяльності: трудовій, навчально-пізнавальній, суспільно-політичній, художній, творчій, спортивній, ігровій тощо.

З естетико-філософського ракурсу диференціація типів діяльності здійснюється за типами відношення суб'єкта до світу об'єктів, реалізованих у специфічних формах, а саме:

- практична діяльність, яка спрямована насамперед на перетворення світу згідно з поставленими людиною цілями;

- пізнавальна активність - служить цілям розуміння об'єктивних законів існування світу, без якого неможливе виконання практичних завдань;

- естетична діяльність, пов'язана із сприйняттям і створенням творів мистецтва, які визначаються ціннісними орієнтаціями того чи іншого індивіда чи соціуму [2].

Отже, естетична діяльність - це суспільна діяльність у її загальнолюдському вимірі, пов'язана з перетворенням дійсності за законами краси, внаслідок чого розвиваються якості і здібності особистості, що мають загальнокультурне значення [1, с. 106].

Відповідно до того, на що направлена естетична діяльність та що є її предметом, виділяють наступні основні орієнтири естетичної діяльності:

- природа як один із первинних проявів активності людини;

- людська особистість як об'єкт естетичної діяльності;

- праця як одна із сфер творчого прояву людини;

- система суспільних відносин як основа перебування особистості у соціумі;

- мистецтво як особлива форма відображення суспільного буття, суспільної свідомості через призму не реального світу, а бажаного.

Зазначені вектори естетичної діяльності людини в умовах гірського середовища набувають іншого забарвлення, мають певні особливості які визначені географічними чинниками, природними, соціокультурними, економічними, психологічними та ін. Розглядаючи естетичну діяльність молодшого школяра у специфіці гірських умов можна окреслити наступні положення:

- молодший школяр гірської школи тісніше взаємодіє з природою. Будучи джерелом життя, скарбницею життєвих ресурсів, природа постає предметом художньо-естетичного відношення дитини до дійсності та джерелом її творчого натхнення. Вона є неперевершеною “майстринею”, що творить неймовірну кількість досконалих форм та різновидів сущого, моделює ідеальні лекала, які осмислюються та відтворюються дитиною у процесі творчості і стають парадигмою сприйняття нею законів природи. Природа є не тільки інспіративним компонентом естетичної активності молодшого школяра, а й досконалим прикладом, зразком, адже у процесі щоденного спілкування з нею, відбувається перетворення дійсності за законами ритму, симетрії, пропорції, гармонії тощо, а це - головна мета естетичної діяльності. Особливістю естетичної діяльності молодшого школяра, який проживає в умовах гірського середовища є те, що у нього зникає відчуття новизни від спілкування з природою. Середовище природи стає органічним життєвим середовищем дитини і її локальний простір не обмежується рамками оселі. Дитина опосередковано вчиться слухати і читати книгу природи, чого позбавлені діти з урбанізованого середовища.

Таким чином, основними шляхами естетичної діяльності дитини в специфічних природних умовах є спостереження, запам'ятовування і відтворення;

- обмеженість сторонніх впливів на розвиток особистості в гірських умовах, постійне перебування людини на грані між світом природи і досягненнями сучасної цивілізації формує специфічне уявлення про модель людської особистості. Формування особистості - процес соціального розвитку людини, становлення її як суб'єкта діяльності, члена суспільства, громадянина. Діяльність виступає універсальною основою становлення особистості і є предметом багатоаспектного аналізу. Вона визначається потребами й інтересами, ціннісними орієнтаціями, цілями та установками, моральними та іншими почуттями людини. Естетична діяльність молодшого школяра з одного боку стає похідною процесу формування його особистості, а з іншого - впливає на її становлення. Враховуючи вікові та психологічні особливості молодших школярів, помножені на особливості середовища проживання на перший план виступають потребнісно-мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, емоційно-чуттєвий компоненти естетичної діяльності тоді, як цілеутворюючий та результативний - набирають ваги у процесі виховання і розвитку дитини. Безперечно, особливими рисами особистості малого горянина виступають в першу чергу свобода (здатність до самостійної діяльності, прийняття відповідальних рішень), особиста гідність (визначається рівнем самооцінки), індивідуальність (несхожість на інших, унікальність), в основі яких закладені детермінанти родинного виховання, спадкоємності, традицій, соціуму;

- складні ландшафтно-кліматичні умови проживання стають спонукою до ранньої трудової діяльності дитини, її швидкого фізичного змужніння. Важка праця в умовах прохолодного дощового літа та суворої затяжної зими, труднощі в обробітку землі через складні ландшафтні умови, пошуки додаткових засобів до існування та способів заробітку вимагають активного залучення дітей раннього віку до спільної родинної праці. Саме тому дитина активно оволодіває елементарними навичками трудової діяльності, про що й згадується у гуцульських співанках. Зокрема, “10 років: Ой, поможи мені, Боже, аби я вже виріс, аби мамці дривец укєв тай водиці виніс...” [4, с. 294]. Праця на лоні природи викликає почуття вдячності та поваги до землі-годувальниці, стає основою функціонування різноманітних ремесел, в яких і проявляється творчість, як компонент естетичної діяльності;

- суспільні відносини молодшого школяра стають основою перебування його в соціумі. Морально-етичні норми відносин горян проявляються не тільки в колективних формах взаємодії, а й через індивідуальну активність, соціальну діяльність і знаходять вияв у манерах та поведінці. Етичні норми стають системою виразних засобів, через які здійснюються вчинки і дія, що безпосередньо базуються на психологічних особливостях горян та відображаються у поведінці учнів-початківців;

- складність комунікативних умов і обмежений доступ до загальнолюдських культурних надбань стають з одного боку суттєвою перешкодою для полікультурного проникнення, а з іншого - консервантом унікальності, автентичності і неповторності мистецтва горян. До створення витворів мистецтва долучаються діти змалку, і це переходить у систему зародження традиційних родинних шкіл вишивання, ткацтва, килимарства, ліжникарства, гончарства, кераміки, художньої обробки дерева, різьбярства, писанкарства, бісероплетіння тощо. Рисами спадкоємності позначені інструментальне та вокальне музикування, виготовлення музичного інструментарію; танцювальна та поетична творчість.

Висновки. Таким чином, екологічна, трудова, навчально-пізнавальна, громадська, реміснича, художня, творча та інші види діяльності молодших школярів в умовах гірського середовища стають підсистемами естетичної діяльності, а теоретичне обґрунтування її основних орієнтирів та компонентів стане основою для практичної розробки окреслених проблем. Подальші наукові розвідки пов'язуємо із дослідженням практичного аспекту застосування провідних компонентів естетичної діяльності учнів початкових класів у навчально- виховному процесі гірської школи.

Литература

1. Естетика: Навч. посіб. / М.П. Колесніков, О.В. Колеснікова, В.О.Лозовой та ін..[За ред.. В.О. Лозового]. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - 208 с.

2. Мизес Л. Человеческая деятельность. Трактат по экономической теории / Людвиг фон Мизес. - М.: Економика, 2000. -878 с. режим доступу : http://www.libertarium.ru/humanact

3. Решетуха Л. До питання естетичного виховання молодших школярів / Любов Решетуха // Молодший школяр: проблеми розвитку. - Івано-Франківськ : “Плай”, 2006. - 316 с.

4. Шекерик-Доників П. Рік у віруваннях гуцулів / Петро Шекерик-Доників. - Верховина, 2099. - 351 с.

5. Якса Н.В. Основи педагогічних знань: Навч. посіб. / Н.В. Якса. - К.: Знання, 2007. - 358 с.

Размещено на Allbest.ru