Методика формування готовності майбутнього вчителя до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика формування готовності майбутнього вчителя до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу

Вікторія Балакірєва,

кандидат педагогічних наук, доцент, Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського (м. Одеса)

У статті подано опис методики формування готовності майбутнього вчителя до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу.

Ключові слова: готовність до педагогічної діяльності, майбутній вчитель, самостійна навчальна робота, заклади інтернатного типу.

The article presents the description of a technique of formation of preparedness of future teachers to the organization of individual learning activity of younger schoolboys in residential care.

The elementary school has its own specific features in the organization of independent work of students, which distinguish it from all other periods of continuous education. Given this, one of the most important tasks of higher education is the training of future teachers of primary school who would owned innovative techniques in various areas of educational activity of younger schoolboys. Of special importance is the ability of teacher of primary classes from the first years of learning for the child to impart to it skills of independent work.

ОП the first - cognitive-information - stage, students receive theoretical knowledge on the organization of individual learning activity of younger schoolboys in residential care. At this stage, we used the following methods and forms: course of lectures, discussion, brainstorming, business and role games, writing essays, master class, a workshop, dialogue, presentation, essay, the conference. Second - reproductively-active - phase involved, in addition to obtaining the necessary knowledge, acquisition of applied skills of organization of individual learning activity of younger schoolboys. There were used the following methods and forms of work of the various case studies, interactive exercises, presentations, job for research work, presentations. Creative activity phase involved the application of the received knowledge and skills for the organization of individual learning activity of younger schoolboys in residential care in practice.

Key words: readiness for pedagogical activities, a teacher, an independent academic work, residential care.

В статье представлено описание методики формирования готовности будущего учителя к организации самостоятельной учебной работы младших школьников в учреждениях интернатного типа.

Ключевые слова: готовность к педагогической деятельности, будущий учитель, самостоятельная учебная работа, учреждения интернатного типа.

Постановка проблеми. Початкова школа має свої специфічні особливості щодо організації самостійної роботи з учнями, які вирізняють її від усіх інших періодів неперервної освіти. З огляду на це, одним із найважливіших завдань вищої школи є підготовка майбутніх учителів початкової школи, які б володіли інноваційними методиками в різних галузях освітньої діяльності з молодшими школярами. Особливої значущості набуває вміння вчителя початкових класів з перших років навчання дитини у школі прищепити їй навички самостійної роботи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання діяльності навчальних закладів інтернатного типу розглядались у таких напрямах: організація діяльності закладів інтернатного типу (В. Вугрич, М. Доннік, Я. Корчак, А. Наточій, В. Покась, В. Слюсаренко, В. Яковенко), навчально-виховна робота в школах-інтернатах (А. Балуба, О. Голуб, Л. Канішевська, Б. Кобзар, Ю. Підборський, О. Поляновська), розвиток особистості дитини в умовах інтернатного закладу (О. Антонова-Турченко, Я. Гошовський, Л. Девіс, Л. Дробот, Н. Огренич, Т. Шатохіна), підготовка фахівців до роботи в закладах інтернатного типу (С. Гладков, Л. Куторжевська) і т. ін.

Натомість проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації самостійної роботи молодших школярів і зокрема, учнів у закладах інтернатного типу ще не стала в українській педагогічній науці предметом спеціальних досліджень.

Метою статті є опис методики формування готовності майбутнього вчителя до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу. школа самостійний інтернатний

Виклад основного матеріалу. На першому етапі реалізація першої педагогічної умови - орієнтація навчання на професійний саморозвиток майбутніх учителів та індивідуалізацію цілей і змісту їхньої підготовки до роботи в закладах інтернатного типу - здійснювалася під час викладання розробленого спецкурсу «Організація самостійної навчальної роботи в закладах інтернатного типу».

Студентами були прослухані такі лекції: «Теорія і практика гуманістичних виховних систем закладів інтернатного типу»; «Специфіка умов розвитку молодших школярів у закладах інтернатного типу»; «Моделі і концепції розвитку навчально-виховної системи шкіл-інтернатів»; «Сучасні освітні технології у закладах інтернатного типу».

Перша лекція «Теорія і практика гуманістичних виховних систем закладів інтернатного типу» була присвячена визначенню поняття про заклади інтернатного типу; виховної системи закладу та її складових; історії та розвитку виховних систем шкіл-інтернатів різного профілю; нормативно-правових основ організації навчально-виховного процесу у школах-інтернатах, професійних вимог до педагога закладу інтернатного типу.

На лекції «Специфіка умов розвитку молодших школярів у закладах інтернатного типу» студенти ознайомились з основними характеристиками дітей молодшого шкільного віку, аналізом соціальної картини учнівського складу шкіл-інтернатів, основами організації навчально-виховного процесу молодших школярів, специфікою самостійної навчальної роботи, її основними видами, формами і прийомами, виховним потенціалом шкіл-інтернатів.

Лекція «Моделі і концепції розвитку навчально-виховної системи шкіл-інтернатів» була присвячена ознайомленню майбутніх учителів початкової школи з гуманітаризацією освіти як залученням вихованців інтернату до загальнолюдських культурних цінностей; гуманізацією освіти як відмовою від будь-якого тиску в організації повсякденного креативного навчально-виховного процесу, що надає умови для вияву вихованцями пильності у пошуках проблем, оригінального, гнучкого мислення, нетрадиційних рішень, вчинків, підходів і можливостей і т. ін.

На лекції «Сучасні освітні технології у закладах інтернатного типу» було розкрито такі питання: поняття освітніх технологій, складові освітніх технологій, сучасні освітні технології у роботі з молодшими школярами; особистісно-орієнтовані технології у системі діяльності вчителя і вихователя початкової школи; система освіти та самоосвіти вчителя початкової ланки школи-інтернату і т. ін..

На семінарських заняттях, які проходили у формах: діалогу, «круглого столу», практикуму та рольової гри, студенти звітували з кожної з запланованих тем спецкурсу.

На останньому занятті майбутні вчителі захищали свої навчально-виховних проекти. Було використано діалог «Психологічний портрет класу» та ділова гра «Педагогічний консиліум» з питань системи роботи з попередження правопорушень молодших школярів.

На кожному семінарському занятті студентам пропонувались різноманітні завдання для самостійної роботи: написати есе: «Виховний потенціал закладу інтернатного типу»; розробити умови конкурсу педагогічної майстерності серед учителів початкової школи; скласти план проведення методичного тижня для вчителів початкової школи з теми «Креативні технології виховання школярів»; скласти програми самоосвіти і самовдосконалення професійно-моральних якостей педагога закладу інтернатного типу; розробити методику вивчення проблеми «Креативний педагог початкової школи»; створити план педагогічного консиліуму; виховний проект для закладу інтернатного типу. Такі завдання студенти виконували із задоволенням, намагалися творчо підходити до їх виконання.

Також студентам було запропоновано теми для самостійного опрацювання, які вони презентували на семінарських заняттях у вигляді рефератів: «Складові організації самостійної навчальної роботи молодших школярів, засоби педагогічної підтримки», «Основні методики та технології організації самостійної навчальної роботи молодших школярів», «Специфіка організації самостійної навчальної роботи в закладах інтернатного типу», «Педагогічна практика як провідний чинник професійного становлення майбутнього педагога», «Моделювання сутності та структури самостійної навчальної роботи за працями провідних вчених», «Діагностичні методики, які повинен застосовувати вчитель початкової школи для оцінки результативності самостійної навчальної роботи учнів», «Інноваційні підходи в організації самостійної навчальної роботи молодших школярів закладів інтернатного типу», «Професійна освіта і саморозвиток учителя початкових класів закладу інтернатного типу» і т. ін.

Студентам було запропоновано такі завдання для науково-дослідної роботи: опрацювати різноманітні джерела інформації за напрямами - «Складові системи розвитку молодших школярів у різновидах закладів інтернатного типу» (інтернатах для дітей-сиріт, інтернатах санаторного типу, спеціалізованих інтернатах для обдарованих дітей, інтернатах для дітей з особливими потребами); скласти і презентувати план проведення методичного тижня для вчителів початкової школи; підготувати матеріали до педагогічних рад за орієнтовною тематикою; створити банк педагогічних ідей щодо заохочення молодших школярів до самопізнання і самоосвіти.

Крім того, проводились лабораторні заняття на базі закладу інтернатного типу: «Організація життєдіяльності закладу інтернатного типу»; «Планування навчально-виховного процесу у закладі інтернатного типу»; «Організація самопідготовки учнів»; «Організаційні умови розвитку особистості молодших школярів у закладі» і т. ін.

На останньому занятті була проведена науково-практична конференція «Педагогічні стратегії розвитку інноваційної особистості молодшого школяра в умовах закладу інтернатного типу». Студенти на протязі всього спецкурсу розробляли проект чи наукову роботу (тези, реферат або доповідь) та відповідно захищали її.

Другий - репродуктивно-діяльнісний - етап передбачав, крім здобуття необхідних знань, набуття прикладних умінь і навичок організації самостійної навчальної роботи молодших школярів.

На цьому етапі впроваджувалась така педагогічна умова, як професійна спрямованість самоосвіти майбутніх учителів щодо роботи в закладах інтернатного типу в науково-дослідній та проектній діяльності; вона передбачала як виконання майбутніми вчителями індивідуальних проектів, наукових робіт, інтерактивних вправ у рамках навчальних курсів, так і введення до методики підготовки методів ситуаційного аналізу, або кейс-методів.

Для того, щоб отримані теоретичні знання перейшли в досвід майбутнього вчителя, було відібрано, адаптовано та розроблено систему інтерактивних вправ (тренінгів), що застосовувалися під час викладання різних дисциплін [2, 4].

Метою вправи «Древо сім'ї» було надати можливість майбутнім педагогам з'ясувати свої очікування від педагогічної професії, сприяння самоактуалізації у педагогічній діяльності. Студенти складали аркуш паперу навпіл, за допомогою лише рук виривали обрис своєї фігури. Потім розкривали отриману фігурку людини, що символізувало їхнє бачення самого себе. На фігурці протягом 5 хвилин учасники писали своє ім'я, сімейну роль (тато, мама, брат та ін.), улюблену справу, прагнення та цілі у ближньому та далекому майбутньому, очікування від занять. По мірі самопрезентації ми прикріплювали фігурки на великий аркуш паперу таким чином, щоб утворилось символічне «сімейне коло» учасників тренінгу.

Метою вправи «Самопрезентація» була допомога майбутньому вчителеві у визначенні професійно важливих рис свого характеру. Після вступної бесіди щодо важливості професійного самовиховання майбутнього вчителя, студенти протягом 5 хвилин створювали формулу свого професійного стилю, з використанням необхідних математичних знаків та презентували її.

У процесі виконання вправи «Правила великої сім'ї» було обґрунтувано необхідність вироблення та дотримання певних правил роботи в групі, що сприятимуть продуктивній тренінговій роботі. Спочатку була проведена вступна бесіда щодо необхідності уявлення про групу як велику сім'ю, в колі якої обговорюватимуться питання технологій навчання та виховання дітей, для яких інтернат є постійним місцем перебування, певним чином сім'єю. Потім з допомогою мозкового штурму було сформульовано правила спільної взаємодії, що сприятимуть продуктивній праці протягом тренінгу. Кожне запропоноване правило обговорювалось і, якщо всі згодні, записувалось у центрі «сімейного кола», утвореного з фігурок учасників.

Метою вправи «Моделі стилів батьківського виховання» було ознайомлення студентів зі стилями батьківської поведінки і способами її коригування. Студенти об'єднувались у малі групи за методикою «Будинок іграшок» - кожен учасник з «чарівного мішечка» витягував картку з зображенням іграшки (автомобілю, ляльки, ведмедика, квітки); групи формувались за подібністю зображень. Потім группами опрацьовувалась інформація про стиль батьківської поведінки,кожна група презентувала певний стиль батьківської поведінки та створені рекомендації для роботи з такою категорією батьків молодших школярів.

Вправа «Чарівна квітка» передбачала: навчити студентів принципам гуманної педагогіки у стосунках з дітьми. Після вступної бесіди про складність в організації педагогічної взаємодії між педагогом і вихованцями закладу інтернатного типу, було використано мозковий штурм для визначення вад характеру, що переводять молодших школярів у коло «важких» дітей. Потім студентам було роздано паперові квіти з пелюстками, на яких вони з одного боку записували по одній з вад характеру вихованців, які їх найбільш дратують. Після цього майбутні вчителі намагалися дати відповідь на запитання «Як перетворити вади на переваги в особі молодшого школяра?» та на зворотному боці квітки записували ту рису характеру, яка відповідає негативній, але характеризує учня навпаки з позитивного боку. Наприклад, запальний, агресивний - активний, небайдужій; жорстокий - принциповий, вимогливий, прямолінійний і т.ін.

Вправи «Усвідомлюємо свої цілі» передбачала: надати студентами уявлення щодо системи знань, умінь і компетенцій в організації самостійної навчальної роботи в закладі інтернатного типу. Спочатку студенти опрацьовували ілюстративну таблицю щодо підготовки вчителя до роботи в закладі інтернатного типу. Потім з допомогою мозкового штурму ми визначили, які моменти власної діяльності варто врахувати для підготовки в роботі в закладі інтернатного типу. Далі кожен студент мав змогу перевірити рівень готовності до роботи в закладі інтернатного типу, відповівши на запитання питальника для методичного самоконтролю. Наприкінці вправи групи складали поради для роботи з молодшими школярами інтернатного закладу.

Також було використано кейс-метод. Сутність кейс-методу полягає у тому, що майбутньому вчителеві пропонувалося осмислити реальну професійну ситуацію, опис якої водночас відображує не тільки якусь практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, які необхідно засвоїти з метою її розв'язання. Основна цінність кейс-методу полягає у тому, що, здебільшого, розглядувана проблема не має однозначного розв'язання і це наближує створену ситуацію до реальних умов навчально-виховного процесу.

Було розроблено та апробовано кейси: «Виокремлення сприятливих умов і напрямів розвитку учнів у закладі інтернатного типу», «Планування навчально-виховної роботи вчителя початкових класів», «Завдання розвитку закладу інтернатного типу», «Стратегічні завдання розвитку закладів різного типу», «Індивідуальна програма психолого-педагогічного супроводу розвитку молодшого школяра», «Індивідуальна адаптаційна програма розвитку молодшого школяра», «Індивідуальна профілактична програма розвитку молодшого школяра», «Корекційно-розвивальна програма розвитку молодшого школяра», «Рекомендації до планування організації самостійної навчальної роботи молодшого школяра» та інші [1].

Під час роботи з кейсом «Виокремлення сприятливих умов і напрямів розвитку учнів у закладі інтернатного типу» студенти ознайомлювались та осмислювали поради досвідчених педагогів, а потім формулювали правила, що надають можливість створити сприятливі умови для навчання дітей у закладі інтернатного типу.

Опрацьовуючи кейс «Режим праці і відпочинку», студенти аналізували режим роботи закладу інтернатного типу, визначали відмінності між режимом роботи школи і закладу інтернатного типу, режимом молодших школярів і учнів основної школи, виокремлювали місце самостійної навчальної роботи серед діяльності молодших школярів протягом дня, визначали засоби організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладі інтернатного типу.

Працюючи над кейсом «Завдання розвитку закладу інтернатного типу», студенти ознайомлювались із завданнями розвитку закладу інтернатного типу (освітня, виховна галузь, програма «Обдаровані діти», дослідно- експериментальна, ресурсна галузь) та забезпеченням реалізації програми розвитку закладу; визначали можливі галузі розвиту вихованців закладу, напрями розвитку вихованців у закладі. Потім характеризували ті напрями роботи закладу, що сприяють формуванню умінь самостійної навчальної роботи учнів та висловлювали свої думки щодо засобів забезпечення програми розвитку.

Креативно-діяльнісний етап передбачалв застосування здобутих знань, умінь і навичок з організації самостійної навчальної роботи молодших школярів безпосередньо на практиці. На цьому етапі впроваджувалась така педагогічна умова, як занурення студентів у різні види практико зорієнтованої самостійної діяльності з учнями в закладах інтернатного типу, вона передбачала внесення змін у зміст педагогічної практики студентів.

У ході розробки та керівництва педагогічною практикою студентів було враховано необхідність формування готовності майбутнього вчителя до організації самостійної навчальної роботи школярів у закладах інтернатного типу. На цій основі створено методику підготовки майбутнього педагога початкової ланки в умовах педагогічної практики. При розробці системи виходили з таких положень: педагогічна практика сприяє переходу від первинного уявлення про професію до оволодіння необхідними професійними знаннями, формування вмінь, професійно значущих якостей майбутнього вчителя; педагогічна практика сприяє професійному самовизначенню студентів; педагогічна практика сприяє формуванню навичок і досвіду організації самостійної роботи студентів з молодшими школярами на кожному її етапі, удосконаленню існуючих умінь та навичок; педагогічна практика створює умови для вивчення особливостей виховних систем загальноосвітнього навчального закладу, у тому числі інтернатного типу.

Були проведені такі форми роботи: інструктивно-методичний семінар «Особливості роботи в закладі інтернатного типу»; керівництво літньою педагогічною практикою та підсумковий семінар-практикум «Вчитель початкової школи - організатор навчальної діяльності учнів». Під час проведення інструктивно-методичного семінару «Особливості роботи в закладі інтернатного типу» були використані методи інструктажу, інформування, завдання-ситуації та кейс-методи. Під час підсумкового семінару-практикуму «Учитель початкової школи - організатор навчальної діяльності учнів» ми використовували презентації, завдання-ситуації, дискусії та «круглий стіл».

Під час проходження студентами «пасивної» педагогічної практики (3 курс) та навчально-виховної педагогічної практики використовували методи діагностики, аналізу, узагальнення, організації діяльності і спілкування, ігрові методи; семінари, консультації, моделювання педагогічних ситуацій, організацію діяльності з самоосвіти та самовдосконалення студентів, навчально-виховні проекти та інші методи роботи. Для навчально- виховної педагогічної практики були розроблені індивідуальні програми педагогічної практики, спрямовані на здобуття досвіду організації навчально-виховного процесу у початковій ланці закладу інтернатного типу.

Також здійснювалося керівництво стажерською педагогічною практикою студентів під час якої відбувалась організація професійної діяльності, коригування професійно значущих якостей, уточнення програм самовдосконалення і професійного зростання студентів, взаємовідвідування уроків студентами, різних виховних заходів в закладах інтернатного типу.

Крім цього, проводились підсумкові конференції, під час яких відбувалось поточне консультування, моделювання педагогічних ситуацій з проблемних питань, тестування, анкети, проби, опитування, самоаналіз.

Також здійснювався індивідуальний контроль і самоконтроль результатів практики, який відбувався шляхом тестування, самооцінки, перевірки звітної документації, планування і коригування подальшої самоосвіти, самовиховання професійної діяльності.

З наведеного вище видно, що зміст діяльності майбутніх вчителів у період педагогічної практики сприяє закріпленню теоретичних положень психолого-педагогічної науки щодо особливостей організації самостійної навчальної роботи молодших школярів, реалізації даних положень у практичній педагогічній діяльності, розвитку самостійної навчальної і науково-дослідної роботи студентів, формуванню педагогічного мислення, самостійності та активності студентів у процесі засвоєння ними педагогічних умінь, а також формуванню мотивації професійної діяльності, розвитку професійно значущих якостей на основі поетапного входження до професійної діяльності і оволодіння професійними функціональними обов'язками.

У систему підготовки було включено додаткові завдання, націлені на реалізацію змісту готовності майбутніх учителів до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів з урахуванням специфіки закладів інтернатного типу.

Також ми використовували щоденник психолого-педагогічних спостережень та експрес-опитування студентів з метою розвитку їх професійної позиції: «Чому навчився? Що дізнався? Як застосувати одержані знання та уміння?» тощо.

Аналіз щоденників студентів, експрес-опитування показали, що у процесі проходження педагогічної практики майбутні вчителі систематизують знання про виховну роботу та її значення, усвідомлюють два взаємопов'язаних рівні педагогічної діяльності, які відображають знання і уміння майбутнього вчителя початкової ланки і виявляються відносно професії, формування комплексу професійно значущих якостей особистості, що сприяють успішному становленню в професійній діяльності.

За підсумками педагогічної практики, проводились підсумкові конференції, у ході яких студенти звітували про виконання індивідуальних і групових психолого-педагогічних досліджень. Серед вивчення важливих напрямів удосконалення навчально-виховного процесу в початкових класах було визначено тематику, яка цікавила нас у контексті цього дослідження.

За результатами формувального етапу експерименту динаміка в рівнях готовності студентів до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу в експериментальних групах виявилася такою: високого рівня досягли 21 % студентів (у КГ - 10 %), на достатньому рівні виявлено 52 % майбутніх учителів (у КГ - 42,9 %), на середньому рівні - 18,5 % (у КГ - 31,4 %), на низькому залишилося 8,5 % респондентів ЕГ (у КГ - 15,7 %).

Висновки. Одержані результати підтверджують доцільність та ефективність реалізації у вищому навчальному закладі методики формування готовності майбутніх учителів до організації самостійної навчальної роботи молодших школярів у закладах інтернатного типу.

Литература

1. Бухлова Н. В. Тренінг про тренінг: формування самоосвітньої компетентності учнів / Н. В. Бухлова. -- К. : Шк. світ, 2009. -- 128 с. - С. 41.

2. Гордійчук О. Є. Психолого-педагогічна і методична підготовка вихователя ГПД / О. Гордійчук // Організація навчально-ви¬ховного процесу в ГПД. -- К.: Шкільний світ, 2010. -- С. 12-20.

3. Малихін О. В. Організація самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів : теорети- ко-методологічний аспект: монографія / О. В. Малихін. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2009. - 307 с.

4. Мерзлякова О. Інтерактивні заняття психолога з батьками / О. Мерзлякова. - К.: Шк. світ, 2008. - 120 с.

5. Сборник методов диагностики и способов формирования профессиональных качеств личности будущего учителя: учеб¬ное пособие для студентов пединститутов / под редакцией Л. В. Кондрашовой. - Кривой Рог: КГПУ, 1993. - 150 с.

Размещено на Allbest.ru