Богдан Заклинський про формування громадянської позиції учнів засобами шкільної географії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Богдан Заклинський про формування громадянської позиції учнів засобами шкільної географії

Ірина Рис

Анотації

У статті розкривається навчально-методична діяльність відомого в Галичині педагога-географа Богдана Заклинського (1886-1946) та характеризуються навчальні посібники вченого-методиста, присвячені опису рідного краю - географії України, що були спрямовані на формування громадянської позиції учнів. Спираючись на власний багаторічний педагогічний досвід, Б. Заклинський ставив перед учителями-географами і в міру можливостей сам реалізовував відповідальну місію - сприяти відродженню української нації, національної свідомості та гідності українців. педагог географ навчальний

Ключові слова: Богдан Заклинський, педагогічна діяльність, шкільна географія, навчально-методична робота, рідний край, громадянська позиція, патріотичні почуття, відродження нації.

This article explores the educational and methodological activity of the prominent Galician pedagogue-geographer BohdanZaklynsky (1886-1946) and characterizes textbooks of the scientist-methodologist devoted to the description of his native land - the geography of Ukraine, which were aimed at the formation of the pupils' civil position. Based on his own experience, B. Zaklynsky set geography teachers the goal of supporting the rebirth of the Ukrainian nation, raising national consciousness and pride of the Ukrainians, while endeavouring to implementthis himself in his own work.

Key words: BohdanZaklynsky, pedagogical activity, school geography, educational and methodological work, native land, civicattitude, patriotism, national rebirth.

В статье раскрывается учебно-методическая деятельность известного в Галиции педагога-географа Богдана Заклинского (1886-1946) и производится анализ учебных пособий учёного-методиста, посвящённых описанию родного края - географии Украины, которые были устремлены на формирование гражданской позиции учеников. Основываясь на собственном многолетнем педагогическом опыте, Б. Заклинский ставил перед учителями-географами и в силу возможностей сам реализовывал ответственную миссию-способствовать возрождению украинской нации, национальному сознанию и достоинству украинцев.

Ключевые слова: Богдан Заклинский, педагогическая деятельность, школьная география, учебно-методическая работа, родной край, гражданская позиция, патриотические чувства, возрождение нации.

Постановка проблеми. У сучасних умовах реформування системи освіти важливе теоретичне значення і практичну цінність має багатогранна спадщина українського педагога-географа, культурно-громадського діяча Богдана Романовича Заклинського (1886-1946). Формуванню його світогляду сприяло передовсім родинне оточення (батько Роман Гнатович виховував своїх дев'ятьох синів у патріотичному дусі, і кожен з них згодом прилучився до активної культурно-просвітницької роботи в Галичині, спричинивши піднесення національної свідомості українського народу) [1, с.31-40].

Утвердження Б. Заклинського як педагога відбувалося в умовах складних суспільно-політичних процесів Галичини кінця ХІХ - початку ХХ століття, зокрема боротьби за розвиток українського шкільництва. І в цьому відношенні особливої ваги повинно набувати патріотичне виховання в процесі засвоєння шкільних дисциплін, передусім історії та географії. Якщо громадсько-просвітницька і педагогічна діяльність Б. Заклинського стали предметом дослідження [8], то його географічна навчально-методична спадщина вивчена недостатньо і до цього часу не отримала належної оцінки, якої вона заслуговує.

Важливу роль у навчанні і вихованні учнів Б. Заклинський відводить учителеві географії, який повинен орієнтуватися в широкому колі проблем, що стосуються основних географічних закономірностей природи і суспільства. Як педагог-географ він був переконаний, що завданням викладачів є "у живій, захопливій формі подати юному поколінню відмінні знання частин світу, країн, морів, рік, міст, виховувати у дітях любов до батьківщини, почуття гордості за неї і безмежну відданість країні..." [і0, с. 2-3]. Учитель-географ повинен формувати світогляд учнів і так організовувати навчальний процес, щоб у дітей з'являлося бажання до активної участі в ньому.

Б. Заклинський як учений-методист і педагог-географ ставив перед учителями географії відповідальну місію - сприяти відродженню національної самосвідомості й гідності українців. Він був твердо переконаний у тому, що навчати основам географії необхідно уже з молодшого шкільного віку. І щоб краще малята розуміли і запам'ятовували географічні поняття і терміни, Б. Заклинський складав для них географічні загадки, кросворди, які публікувалися на сторінках дитячого журналу "Дзвоник" [2; 3]. Серед рукописів педагога-географа збереглася віршована "Подорож рікою Тисою" [10], що охоплює 21 аркуш цікавої і захоплюючої характеристики всього, що пов'язане із Тисою:

Тиса є у нашім краю і найстарша, і найбільша, і кожному наймиліша.

Звідки Тиса випливає і куди вона зміряє... [10, арк. 6].

Водночас педагог-просвітитель ставив вимогу, щоб українські діти брали діяльну участь у вивченні географії рідного краю, "щоб їх увага і зацікавлення предметом безустанку ширшали через власні зусилля, досвідні проби, шляхом самодіяльних спостережень." [9, с. 1]. Важливого значення при цьому досвідчений педагог надавав практичним вправам, головне завдання яких полягало в тому, щоб, аналізуючи різноманітні географічні факти, учень їх розумів і доходив до вміння розв'язувати географічні питання, розуміти причини різних явищ і "проводити всілякі обчислення та спостереження, як от над кліматом, вміти користати зі статистичного матеріалу, а спеціально того всего, що відноситься до краєзнавства" (підкреслення автора. - І.Р.) [5, с. 60].

Патріотичне виховання, на переконання Б.Заклинського, має здійснюватися на всіх етапах вивчення географії. Адже воно "відкриває перед юнацтвом і всіми громадянами нашу прекрасну країну, розвиває любов до своєї батьківщини, ознайомлює з іншими країнами світу, їх природними даними, політичним та економічним устроєм. Кожна культурна людина повинна вивчати, відмінно знати географію своєї батьківщини та других країн" [9, с. 1].

Ще коли на карті світу не було позначено держави Україна, то особливо важливим було питання вивчення географії України із патріотичних міркувань. Адже в умовах чужої держави Австро-Угорщини прогресивне учительство прагнуло донести до свідомості українських дітей (а також і їхніх батьків), що рідна земля з її красою та незліченними багатствами не повинна входити до складу чужої держави, а має бути самостійною, незалежною. Тим-то Б. Заклинський особливого значення надавав виховній географії, "котра подавала би лиш барвисті типічні образки з кожної природної области, показувала нам, від кого і що де можемо научитися, як би ми могли де себе проявити та яка є міжнародна ситуація для нашого народа" [5, с. 60], та активно впроваджував у педагогічний процес. При цьому він сміливо виступав проти схоластики у вивченні географії і зазначав, що "надзвичайно конкретну, живу і цікаву науку багато педагогів і дослідників замінюють абстрактним і сухим викладом, у якому тоне вся краса і привабливість географії" [11, с.2]. На думку вченого, навчально- пізнавальну діяльність учнів повинні стимулювати цікаві факти з історії розвитку України та її сучасного стану, а також використання наочності (географічних карт, глобуса, рисунків, картосхем тощо). Не без гордості Б. Заклинський зазначає: "Ціла Україна займає простір дуже великий. Якби так зараз вона стала ся самостійною, независимою державою, то не було б їй рівної в цілій Европі. Бо величина великих держав така:

Австрія займає 600.000 кв. кільом.,

Німеччина,, 540.000,,,, Франция,, 536.000,,,,

Англія,, 315.000,,,, Україна,, 850.000,,,,

Україна визначається ярко своєю індивідуальністю (особистістю) серед інших теріторій Европи. Чорноморська височина, а ще ріки, клімат, рослинність та звіринність надають їй богатоодноцільности" [6, с.7-8]. Подібними висловлюваннями пронизані усі підручники та посібники з географії України.

Дуже важливо, на думку вченого, поєднувати виховну роботу на уроках географії з активною позакласною роботою учнів, особливо із краєзнавства. "Чим більше ученики пережили (багато прогульок, спостереження драм проживання) при краєзнавстві, тим більші будуть успіхи в географії (та й усіх реаліях)" [5, с. 60]. Результатом таких екскурсій можуть стати начерки "повчальної статті", дописи до дитячих часописів, цікаві оповідання та інші види творчих робіт, тематику яких автор подав на сторінках "Методики усного і писемного стилю для всіх шкіл". Наведемо деякі із них: 1. "Чим заступити недостачу природних границь України?; 2. По важнійших артеріях нашого повіту (комунікація); 3. В серці нашого краю: рух господарський, культурний, соціальний та ин.; 4. Визначні земляки нашого краю, короткий перегляд їхньої праці, життя, змагань; 5. Як помагати українському народові; 6. Українська національна вдача, прикмети та хиби; 7. Якби наша околиця (край) піднеслася (обнизилася) на 500, 1000, 1500 м., зміни, які настали би тоді: клімат, рістня, звірня, життя людини і т.д. - після дотеперішніх відомостей з краєзнавства й географії; 8. Злети людства - від казок про Ікаря аж до теперішньої авіатики. Світогляд греків у казці про Ікаря" [5, с. 61-62].

Результатом такої праці, зазначає Б. Заклинський, буде підготовка "будучих розвідувачів, передовиків та дослідників, добрих купців, вояків та других, які будуть помножувати роботу нашого народу" [9, с. 2]. Таке поєднання навчання з цілеспрямованою роботою може виховати свідомих громадян України з активною життєвою позицією.

Збагачений педагогічним досвідом, сам учитель Б. Заклинський активно приступає до написання шкільних підручників з географії, які "були би самим наглядним образом (типічним), вияснюючим нарисом, з наглядною (образковою) мапкою, порівнуючою статистикою (в займаючи образках), з характеристичними уривками з описів подорожі й ин.)" [5, с. 60]. Досвідчений педагог розумів, щ саме підручник повинен стати одним з основних джерел географічних знань для учнів та засобом формування в них системи вмінь і навичок. Ще одним важливим джерелом знань він вважав карту ("мапку"), яка сприятиме розумовому розвитку учнів, а саме: їхньої уяви, просторового й абстрактного мислення.

Одна за одною у світ виходять чотири книги, об'єднані загальною назвою "Опис рідного краю". Кожна із них має ще і другу назву: "Популярна географія України" (Львів, 1913), "Географія України з ілюстраціями" (Львів, 1913), "Маленька географія України" (Відень, 1915), "Маленька географія України. Українське будівництво: хата, село, містечко, приватні будови, церква, український стиль, орнамент" (Відень, 1917). Вони написані на глибокому знанні тодішньої географічної літератури та на основі власних наукових і педагогічних досліджень. Так, зокрема, вчений часто посилається на книгу свого батька Романа Заклинського "Географія Руси", що вийшла друком у Львові в 1887 році, та двотомну працю Степана Рудницького "Коротка географія України", що побачила світ у 1910 році [6; 7].

Книги Б. Заклинського не лише знайомлять читачів із фізико-географічною характеристикою, природними багатствами українських земель, але й пронизані глибокою любов'ю до рідної землі, "бо рідна земля - се наша спільна мати... Перед нашими очима відкриється вся краса рідної землі, її чудна природа, ліси, гори, степи і моря. Довідаємо ся, які богацтва у тій земли та яка вона плодовита" [6, с. 3].

У розділі "Ріки та озера" педагог з любов'ю описує Дніпро, який "пам'ятає дні слави, часи самостійної нашої держави. Над Дніпром зросло козацтво зі своєю республікою "Січею" [6, с. 19]. Цікаву історичну розповідь доповнює старовинною українською піснею, яка описує відносини всіх інших рік до "батька" Дніпра:

Жалується лиман морю,

Що взяв Дніпро свою волю:

Усі річки прочищає,

Мені устє засипає,

К собі рибу підмовляє,

На всі ріки розсилає,

А назад ї не вертає [6, с. 19-20].

Описуючи клімат України, Б. Заклинський відзначає, що це "один із найприємнійших та найздоровіших кліматів на сьвіті" [6, с. 26]. І саме завдяки сприятливому клімату наша земля має багату флору ("рістню") і фауну ("фавну"). З гордістю автор відзначає: "Україна в цілій Европі збирає найбільш пшениці"; "Ґрунт у нас родючий, переважно чорноземний, так що всякі ростини, навіть такі, що ростуть по теплих краях, дають у нас добрий урожай"; "Оттака то наша земля богата й родюча; що на ній не посієш і не посадиш, все уродить ся якнайкраще". І тут же з гіркотою додає: "На жаль сим добром покористують ся в дуже значній мірі чужинці" [6, с. 30].

У друге видання "Опису рідного краю" (1915 р.) Б. Заклинський включив розділ "Краса України", у якому прагнув донести до кожного українця, що милішого краю за Україну нема в цілому світі: "Як українець поїде на чужину, аж тоді бачить, що таке Україна. Нема на чужині наших гарних селів, соломою вкритих хаток, нема такої поетичної природи, не чути милої української мови ні звучних пісень" [7, с. 37].

Одним із засобів виховання патріотизму в школі він вважав ознайомлення учнів з українським фольклором, передовсім з піснями. Саме народна пісня, на переконання педагога, "переховала живі спомини про давню волю нашого народа. Через те наша пісня побіч мови, історії та звичаїв являється сильним сполучником, що єднає сорокміліоновий український народ в одну цілість" [4, с. 40]. Щоб його книги були більш доступними для учнів, він вдало поєднує навчальний матеріал з географії з українським фольклором та поетичними творами Т. Шевченка, С. Руданського, О. Олеся, Б. Грінченка, Б. Лепкого та ін. Так, наприклад, у розділі "Гори" автор описує Карпати (Східні Карпати, лісисті Карпати, які ділить на чотири частини: Низький Бескид, Високий Бескид, Ґорґани і Чорногора) і Кримські гори. І тут же подає давню колядку, що описує нашу землю:Се земля більша: гори, долини,

Великі поля тай полонини,

Синії моря, темні лісове,

Темні лісове, бистрі водове [6, с. 8].

А в "Маленькій географії України" (1915) Б. Заклинський оживляє чарівні описи рідного краю коломийками, етнографічними переказами про таємниці Чорногори, про красу рік, про цілющі властивості рослин та ін. [7]. Багато таких зразків фольклору він сам записав у селах Покуття і Гуцульщини.

Така структура підручників у доступній для учнів формі виховувала у дітей любов до рідної землі, формувала в них почуття людської гідності.

Короткий аналіз географічної науково-методичної спадщини педагога-просвітителя дає підстави зробити висновок про те, що Б. Заклинський здійснив значний внесок у розвиток географічної освіти Західної України. Його педагогічна і навчально-методична діяльність була спрямована на виховання патріотичних почуттів учнів та їхніх батьків, формування їхнього світогляду. Підручники та методичні посібники відіграли значну роль у вдосконаленні географічної освіти, багато методичних форм роботи не втратили своєї актуальності й донині.

Література

1. Арсенич П. Родина Заклинських / Петро Арсенич. - Івано-Франківськ, 1995. - 56 с.

2. Д.-о. / Заклинський Б./ Географічна загадка // Дзвоник. - 1912. - № 2. - С. 32.

3. Д.-о. / Заклинський Б./ З віршованої географії України. Характеристика українців // Дзвоник. - 1913. - № 3. - С. 23.

4. Заклинський Б. Катехізм українця. - Львів, 1918. - 42 с.

5. Заклинський Б. Методика устного і писемного стилю для всіх шкіл. - Львів, 1928. - 192 с.

6. Заклинський Б. Опис рідного краю (Географія України з ілюстраціями). - Львів, 1913. - 36 с.

7. Заклинський Б. Опис рідного краю. Маленька географія України. - 2-е вид. - Відень, 1915. - 43 с.

8. Каськів О.Й. Просвітницька діяльність і педагогічні погляди Б.Заклинського: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 "Теорія та історія педагогіки". - Івано-Франківськ, 1998. - 16 с. Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України. Відділ рукописів

9. Ф.48 (Закл.) О.ІІ, од.зб.65, п.5 Навчання географії в початковій школі. - 16 арк.

10. Ф.48 (Закл.) О.ІІ, од.зб.32, п.5 Подорож рікою Тисою. - 21 арк.

11. Ф.48 (Закл.) О.ІІ, од.зб.59, п.3 Половінкін А.А. і Грузинська Л.А. Методика географії для вчителів початкової школи. - Київ, 1939 [Рецензія]. - 11 арк.

Размещено на Allbest.ru