До проблеми навчання аудтюванню студентів немовного вузу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147.016:81'243

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

До проблеми навчання аудтюванню студентів немовного вузу

Л. Хілько

старший викладач кафедри іноземних мов

Т. Ткаченко

старший викладач кафедри іноземних мов

Анотація

слух навчання освіта аудіювання

Виходячи з аналізу ситуації та завдань спілкування автори розрізняють 3 види аудіювання. Навчання сприймання на слух грає важливу роль в процесі освіти. Автори аналізують труднощі в його викладанні та формулюють основні вимоги до вправ та текстів, які рекомендуються як матеріал для прослуховування. Моделі підготовчих текстів та вправ з аудіювання надаються.

Ключові слова: аудіювання, навчальний процес, вправи та тексти, модель, матеріал для прослуховування.

Аннотация

Исходя из анализа ситуаций и целей общения авторы выделяют 3 вида аудирования. Обучение аудированию должно играть важную роль в учебном процессе. Авторы анализируют трудности обучения данному виду коммуникативной деятельности и формулируют основное требование к упражнениям и текстам по обучению аудированию в неязыковом вузе. Образцы подготовительных к аудированию упражнений и текстов приводятся в статье.

Ключевые слова: аудирование, учебный процесс, упражнения и тексты, модель, материал для прослушивания.

Annotation

Proceeding from the analysis of situations and tasks of communication the authors distinguish 3 types of listening comprehension. Teaching listening comprehension is to play an important role in education process. The authors analyze difficulties in teaching it and formulate basic requirements to the drills and texts which are recommended as an auditive material. Patterns of preparatory texts and drills to listening comprehension are given.

Keywords: listening comprehension, education process, drills and texts, pattern, auditive material.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Навчання аудіювання - одна з найскладніших і актуальних проблем сучасної методики викладання іноземних мов у немовному вузі. Відповідно до вимог діючих програм з іноземних мов для немовних вузів навчанню аудіювання має відводитись важливе місце в навчальному процесі. Наприкінці першого етапу навчання аудіюванню, наприклад, студенти повинні так оволодіти цим видом мовної діяльності, щоб могли зрозуміти навчальний матеріал з новою фабулою після дворазового сприймання тексту, що подається незнайомим голосом (диктором) у темпі 120-160 складів за хвилину [1].

Аналіз досліджень і публікацій. Подібно до того, як «зрілий читач може довільно читати по-різному, добиваючись різного ступеня повноти й точності сприймання тексту, що читається», так і підготовлений слухач в умовах реальної комунікації може по-різному слухати й запам'ятовувати інформацію залежно від ситуації та мети спілкування. Існує кілька класифікацій видів читання. Щодо аудіювання, то до недавнього часу в ньому не розрізняли окремих видів і підвидів [2, с. 6].

Відповідно до мети сприймання на слух виділяють три основні види аудіювання: з'ясувальне, ознайомлювальне, та діяльнісне з професійною спрямованістю. За характером сприймання інформації розрізняють два підвиди аудіювання: глобальне та глобально-детальне. При глобальному аудіюванні увага слухача спрямована на сприймання основного змісту висловлювання. При глобально-детальному аудіюванні слухач намагається сприйняти та утримати в пам'яті не тільки суть, а й деталі інформації. Кожний вид аудіювання - з'ясувальне, ознайомлювальне, діяльнісне - має певний характер сприймання - глобальний або глобально-детальний.

Мета з'ясувального аудіювання - здобути потрібну, іноді життєво важливу інформацію. Такий вид аудіювання трапляється в різноманітних ситуаціях спілкування: під час навчання, на роботі, у побуті. В основному це здобування відомостей для себе з метою їх безпосереднього урахування та застосування. У такому випадку, звичайно, не передбачається подальша передача інформації. За своїм характером сприймання може бути як глобальним, так і глобально-детальним з переважанням останнього.

При з'ясувальному аудіюванні увага напружена, запам'ятовування довільне, потрібна інформація фіксується переважно в оперативній пам'яті. Матеріал, що сприймається, надходить у формі реплік діалогічного усного мовлення повсякденно-розмовного або професійно-повсякденного стилів. Подача інформації одноразова, хоча не виключена можливість перепитування.

Про мету ознайомлювального аудіювання свідчить сам термін. Як і відповідний вид читання, таке аудіювання «не передбачає спеціальної настанови на обов'язкове наступне використання або відтворення здобутої інформації». Прикладами пізнавального ознайомлювального аудіювання можуть бути доповіді за фахом, науково-популярні лекції, бесіди з мистецтва, літератури [3, с. 19].

Ознайомлювальне аудіювання має переважно глобальний характер, при виявленні особливого інтересу може перейти в глобально-детальне. Процес аудіювання звичайно відбувається без напруження уваги, з довільним запам'ятовуванням. Хоча ознайомлювальне аудіювання не передбачає запам'ятовування, у довготривалій пам'яті фіксується цікава інформація.

Матеріал, що сприймається, може бути монологічним або діалогічним мовленням. Це відтворене усно-писемне або усне мовлення. Так сприймають здебільшого науково-популярну, професійну, суспільно-політичну і художню літературу. Сприймання відбувається або на відстані (через ефір), або в аудиторії будь-якого типу. Залежно від умов та джерела інформації повторення її або повністю виключається, або слухач має змогу дещо уточнити (запитання доповідачеві), прослухати вдруге, переглянути кінофільм, подивитися п'єсу або телепередачу, прослухати звукозапис по радіо.

Діяльнісне аудіювання з професійною спрямованістю має на меті сприймання та запам'ятовування інформації для обов'язкового, найчастіше негайного відтворення. Такий вид аудіювання насамперед пов'язаний з роботою перекладача. (Діяльнісне аудіювання може бути з відстроченим відтворенням. Наприклад, інформація про доповіді на конференції або виклад змісту лекцій під час екзамену). Характер сприймання - глобально-детальний. Процес аудіювання дуже активний. Йому властиві напружена, рівномірно розподілена увага та довільне запам'ятовування. При негайному відтворені почутого великими інформаційними блоками - цілими реченнями або навіть надфразовими єдностями - діють механізми оперативної пам'яті, при відстроченому - довготривалої. [4, с. 2-3]

Формулювання цілей статті. Метою даної статті є аналіз вправ і текстів, що використовуються для навчання аудіювання, а також особливостей роботи з ними.

Виклад основного матеріалу. Труднощі навчання студентів аудіювання іноземною мовою пов'язані насамперед з тим, що в методичній літературі немає чітко розробленої системи вправ, незважаючи на велику кількість праць, присвячених цьому питанню. [5, с. 7], а викладачі немовних вузів не мають відповідних посібників для виконання поставлених програмою завдань. Кожний викладач, кожний вуз намагається виконати вимоги програми, виходячи з конкретних умов і можливостей. Трапляється, що за таких умов аудитивний матеріал досить часто не відповідає сучасним методичним вимогам, а саме навчання аудіювання має епізодичний характер. Як результат цього - незадовільне володіння студентами цим видом комунікативної діяльності.

Матеріалом для аудіювання може бути як монологічне, так і діалогічне мовлення здебільшого суспільно-політичного або професійного характеру. Характерною є одноразова подача інформації. Перепитування дуже обмежене, при синхронному перекладі - взагалі виключене. Діяльність аудіювання потребує спеціального тренування оперативної пам'яті.

До навчального процесу доцільно включати різні види та підвиди навчального аудіювання, які б раціонально співвідносилися з настановами на певний характер сприймання. Підбір матеріалу визначається аналізом комунікативних ситуацій, в яких відбувається сприймання на слух, а також тими труднощами, що виникають під час аудіювання мовлення носіїв мови.

На першому курсі основну увагу слід приділяти ознайомлювальному і з'ясувальному аудіюванню, на другому - з'ясувальному та діяльнісному з професійною спрямованістю.

Доцільно на першому курсі вузу для аудіювання глобального і глобально-детального характеру використовувати тексти з художньої літератури, в яких відображено різні життєві ситуації. На другому курсі матеріалом для аудіювання повинна бути література побутового, суспільно-політичного характеру, науково-популярного характеру та спеціальні тексти.

На першому етапі усуваються мовні труднощі. На другому етапі студенти сприймають основну думку та відтворюють її. Але при цьому доцільно використовувати вправи на розвиток мовної догадки та прогнозування змісту.

Як показує досвід, добирати матеріал для посібника, який би використовувався для навчання студентів аудіювання, доцільно за тематичним принципом, підпорядкувавши всі вправи і тексти усним розмовним темам, що передбачені програмою для кожного етапу навчання. Так, на першому етапі навчання теми повинні пов'язуватись із життям студента, з вузом. На другому етапі - з нашою Батьківщиною та країною, мова якої вивчається.

Аудіюванням слід займатися на кожному занятті, використовуючи для цього спочатку підготовчі прості вправи на розвиток слухової уваги та слухової пам'яті. На перших заняттях це можуть бути окремі речення, побудовані на щойно повтореному граматичному матеріалі. Дуже важливо чітко сформулювати завдання, які ставляться перед студентами.

Так, після повторення відмінювання дієслова to be в Present і Past Indefinite, можна дати такі завдання на розвиток слухової уваги та слухової пам'яті:

Завдання 1. Прослухайте речення, піднесіть руку, коли почуєте дієслово to be в будь-якій формі.

1. There are four seasons in a year: winter, spring, summer and autumn.

2. My favourite season of the year is autumn.

3. My mother likes spring most of all.

Завдання 2. Прослухайте вправу ще раз, скажіть, в яких реченнях вжито дієслово to be, назвіть його.

Кожне речення вправи викладач читає двічі в нормальному темпі, фонограма подається двічі, перед кожною подачею студентам пропонують конкретні завдання (на початковому етапі завдання доцільно давати рідною мовою). Між реченнями роблять певні паузи для того, щоб студенти могли навчитись осмислювати почуту фразу.

Після повторення теми Passive Voice доцільно використати такі завдання:

Завдання 1. Прослухайте речення. Скажіть, в якому з них дієслово- присудок вжито в пасивному стані.

1. My father took part in the work of the Parliament.

2. New Constitution of Ukraine was adopted in 1996.

3. I am asked to help you in your English.

Завдання 2. Прослухайте вправу ще раз. Повторіть речення, в якому присудок вжито в пасивному стані, назвіть цей присудок.

Після підготовчих вправ, коли студенти вже набудуть певних навичок сприймання іноземного мовлення на слух, потрібно переходити до зв'язних текстів. Завдання, що даються студентам перед прослуховуванням, бажано тепер формулювати іноземною мовою, але так,

щоб їх легко було розуміти. Наприклад:

Task 1. Listen to the text, try to understand it.

Слова і вирази, які потрібно записати на дошці, перед тим як студенти прослуховуватимуть текст:

the queen or the kingpeers and bishops

the House of CommonsParliament is sitting

Text

THE POLITICAL SYSTEM IN GREAT BRITIAN

Great Britain is a capitalist state. Formally the Queen (or the King) is head of the state, but in practice state power is in the hands of the British Parliament. The British Parliament has two Houses: the House of Commons and the House of Lords. The members of the House of Commons are elected by the people for five years. There are 635 members in the House of Commons. The members of the House of Lords are not elected. The House of Lords has more then 1100 members: peers, lords, bishops. One-third of lords to-day are bankers and steel magnets.

Parliament is opened by the Queen (or the King) who reads a speech from a special throne. Parliament usually sits in November from Monday to Friday. The British flag flies in the day-time when Parliament is sitting.

Після першого прослуховування тексту слід перевірити розуміння основного змісту його за допомогою кількох запитань. Наприклад:

1. What is this text about?

2. How many Houses has the British Parliament?

Перед повторним прослуховуванням тексту студентам дають завдання, щоб змусити їх уважно слухати текст, звертаючи увагу на певні деталі, наприклад:

Task 2. Listen to the text again, be ready to answer the following questions:

1. Is state power in Great Britain in the hands of the Parliament or not?

2. What do you know about the British Parliament?

3. When does the British Parliament sit?

Після повторного прослуховування тексту студенти відповідають на запитання або переказують зміст рідною мовою чи англійською мовою (залежно від підготовки групи).

Систематична й послідовна робота над аудитивним матеріалом з використанням звукозапису дає можливість викладачеві інтенсифікувати і пожвавити навчальний процес, викликати і протягом тривалого часу підтримувати в студентів інтерес до вивчення іноземної мови, що є однією з основних запорук успіху.

Висновки

Аналізуючи й узагальнюючи дані конкретних спеціальних досліджень, а також досвід навчання студентів немовного аудіювання, можна зробити такі висновки щодо вправ і текстів, які використовуються для навчання аудіювання, а також щодо особливостей роботи з ними:

1) навчання студентів сприймання іноземної мови має відбуватись в умовах, що наближаються до реальних. За допомогою вправ і текстів студентів потрібно поступово готувати до аудіювання мовлення в реальних умовах, тобто з першого прослуховування тексту, що подається в нормальному темпі різними голосами (чоловічими та жіночими);

2) тексти мають бути доступними для студентів і добиратись з урахуванням поступового наростання труднощів: спочатку використовується відомий мовний матеріал, що ґрунтується на активному запасі слів, пізніше - на активному і пасивному, нарешті, -- на активному, пасивному і потенціальному;

3) студентів потрібно навчати умінню розуміти на слух мовлення, що містить невідому лексику. До текстів для аудіювання можна включати невідому лексику, про значення якої важко здогадатися, у співвідношенні 3% усіх слів тексту [6, с. 203]. При цьому потрібно додержувати таких вимог щодо лексичного матеріалу текстів: невідомі слова повинні мати другорядне, найменш інформативне значення в реченні і рівномірно розміщуватися в тексті;

4) потрібно, щоб в одній вправі чи серії вправ відповідна лексика і граматичні конструкції достатньо повторювались;

5) обсяг тексту має збільшуватися поступово; на початку навчання рекомендується використовувати текст тривалістю звучання до однієї хвилини, а наприкінці першого етапу і на початку другого - 2,5-3 хвилини;

6) рекомендується додержувати певної послідовності в подачі текстів (відповідно до труднощів сприймання) ; спочатку - фабульний монологічний текст, потім -- фабульний монологічний текст з елементами діалогу, пізніше - нефабульний монолог-розповідь, нефабульний монолог- розповідь з елементами діалогу, після цього - описовий монологічний текст і, нарешті, діалог;

7) тексти для аудіювання мають бути ідейно спрямованими, змістовними (інформативними) і цікавими;

8) окремі невідомі слова і вирази потрібно записувати на дошці перед прослуховуванням тексту студентами;

9) темп читання текстів і вправ для запису на магнітну стрічку повинен бути доступним для слухачів і відповідати нормальному темпу мовлення. Щоб студенти могли поступово звикнути до природного потоку іноземного мовлення, його своєрідного ритму й мелодії, на першому етапі доцільно робити паузи між окремими фразами чи частинами складного речення;

10) контроль розуміння змісту здійснюється за допомогою запитань до тексту та переказу його змісту рідною чи іноземною мовою;

11) паралельно з аудіюванням потрібно виробляти в студентів навички мовлення з використанням тієї самої лексики.

Література

1. Программа по англ. языку для неязыковых специальностей высших учебных заведений. - К., 1975. - С. 9-10.

2. Фоломкина С.К. Методика обучения чтению на англ. языке в средней школе : автореферат дис. ... канд. фил. наук / С.К. Фоломкина - М., 1974. - С. 6.

3. Кулиш Л.Ю. Виды и характер аудирования / Л.Ю. Кулиш // Обучение иностранным языкам в национальной аудитории : тезисы докладов республиканской научной конференции. - Баку, 1975. - С. 5.

4. Акерман М.Н., Розен Е.В. Как слушать немецкую речь? : учеб. пособие по немецкому языку (с применением технических средств) / М.Н. Акерман, Е.В. Розен. - М., 1975. - С. 50-51.

5. Борозёнова Ф.М. Трудности аудирования / Ф.М. Борозёнова // Английский язык и литература. - 2008. - № 16-18. - С. 203-204.

6. Карпюк О.Д. Коммуникативно ориентированное обучение / О.Д. Карпюк // Английский язык в начальной школе. - 2007. - № 1 - С. 24.

Размещено на Allbest.ru