Теоретико-методологічні основи виховання лідерських якостей школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет

Кафедра управління освітою

У статті розглядаються теоретичні та методологічні основи виховання лідерських якостей школярів. Представлена програма виховання лідерських якостей школярів. Показано технологію безперервного виховання лідерських якостей школярів та компоненти готовності до лідерства. Розкриваються напрями виховання лідерських якостей школярів.

Ключові слова: лідерські якості, програма виховання, технологія виховання, самореалізація особистості, виховання лідера, особистісні якості, модель виховання.

Аннотация

В статье рассматриваются теоретические и методологические основы воспитания лидерских качеств школьников. Представлена программа воспитания лидерских качеств школьников. Показана технология непрерывного воспитания лидерских качеств школьников и компоненты готовности к лидерству. Раскрываются направления воспитания лидерских качеств школьников.

Ключевые слова: лидерские качества, программа воспитания, технология воспитания, самореализация личности, воспитание лидера, личностные качества, модель воспитания.

Annotation

The process of education leadership students, which is the actualization of their personality and creativity through the use of various means of educational and pedagogical work in non-educational activities.

Disclosed specifics of education leadership students, which is a special potential for psychological and educational tools, arts and amateur art that can influence the mind and behavior of students, enhance their spiritual needs, to form an active attitude towards the world and implement continuous improvement.

Presented program leadership education students that is focused on the formation of a reasoned and informed attitude toward self, the expression of subjectivity person updating internal capacity, mobilizing intellectual, volitional, emotional properties of the individual.

We consider a phased technology education leadership students, which involves the use of various tools and technologies that provide educational and other successful students. Kompanenty in this technology are the personal qualities of an effective leader: cognitive, emotional, behavioral, communicative, responsibility, influence and authority, the ability to merge and consolidate, the ability to care and protect others

Shown pedagogical model of education leadership students, represented evaluative, regulatory, technological and creative personality components, the principle of the integrity of complex tools, forms and methods of various activities of students, the unity of teaching and the impact of the process of selfidentity.

Keywords: leadership, program education, technology education, selfidentity, education leadership, personality, model of education.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Динамічні зміни в українському суспільстві, глобальні процеси переоцінки цінностей викликали особливий інтерес до проблеми виховання лідерських якостей у молоді і перш за все у школярів. Цей інтерес також підсилює і той факт, що сьогодні в суспільстві з'явився свій ідеал успішної людини, у якої серед характеристик, що найбільш зажаданих і значимих , входять лідерські якості, які відображають міру цілеспрямованої активності суб'єкта, що перетворює дійсність, у тому числі, і самого себе.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема розвитку лідерських якостей і соціальної активності особистості завжди була актуальною в працях філософів, психологів і педагогів (Б. Ананьева, Л. Буєвой, О. Дробніцкого, І. Кона, В. Ядова і ін.).

Розробка технології безперервного виховання лідерських якостей особистості школяра не може не спиратися на провідні положення загальної теорії навчання і виховання ( Ю. Бабанський, С. Беспалько, І. Бех, О. Савченко, А. Вербіцкий, І. Якиманськая і ін.); положення системного (Б. Гершунський, Т. Ільіна, Н. Кузьміна, Н. Никандров, Е. Юдін), особистістно-орієнтованого (Л. Братченко, Е. Гусинський, А.Маслоу), діяльностного (Л. Виготський, П. Гальперін, М. Каган, Н. Тализіна), системно-структурного (А. Аверьянов, С. Афанасьев), програмно-цільового (Р. Гранатів, та ін.).

В той же час, проблема розвитку лідерських якостей школярів вимагає подальшого розгляду. Значущість вибраного напряму дослідження підтверджується рядом протиріч: між визнанням необхідності виховання у школярів лідерських якостей, дозволяючи реалізовувати свої можливості у сучасному соціумі, і наявністю у них песимістичного, споглядального сприйняття життя; між необхідністю принципово ініціативній позиції активного члена суспільства і пасивною позицією випускників шкіл; між потенційними можливостями різноманітній діяльності в розвитку лідерських якостей школярів і не використанням їх відповідно до особливостей віку, з врахуванням безперервності розвитку особи.

Формулювання цілей статті. Метою статті є розгляд теорії та методології виховання лідерських якостей школярів.

Виклад основного матеріалу. На наш погляд, суть виховання лідерських якостей школярів полягає в актуалізації їх особистісного та творчого потенціалу за допомогою використання різноманітних засобів навчально-виховної роботи і поза учбової діяльності, що забезпечують прагнення до перетворюючої діяльності, пріоритетність суспільно-значимих цілей, етично-гуманістичній спрямованості на іншу людину, безперервне самовдосконалення, що дозволяє підвищити соціальний статус школяра, а в подальшому і конкурентоспроможність майбутнього фахівця.

Специфіка виховання лідерських якостей школярів полягає в особливому потенціалі психолого-педагогічних засобів, мистецтва і самодіяльної творчості, що дозволяє впливати на свідомість і поведінку школярів, розширювати їх духовні потреби, формувати активне відношення до навколишнього світу і здійснювати безперервне самовдосконалення.

Програма виховання лідерських якостей школярів має бути орієнтована на формування мотивованого і усвідомленого відношення до самовдосконалення, вираження суб'єктності особі, актуалізації внутрішнього потенціалу, мобілізуюче інтелектуальні, вольові, емоційні властивості особистості. лідерський якість школяр виховання

Технологія поетапного виховання лідерських якостей школярів повинна передбачити використання всіляких засобів і технологій, що забезпечують учбову і іншу успішність школярів.

Сутність виховання лідерських якостей школярів є цілеспрямований і планомірний процес актуалізації творчого потенціалу особистості з використання різноманітних педагогічних засобів, наявних у розпорядженні школи. Цей процес має забезпечити прагнення школяра до перетворюючої діяльності, пріоритетність суспільно-значимих цілей, гуманістичної спрямованості на іншу людину, безупинне самовдосконалення, що дозволяє підвищити соціальний статус особистості школяра.

Педагогічна модель виховання лідерських якостей школярів представлена цінностним, нормативним, технологічним і особистісно-творчим компонентами; принципами цілісності комплексу засобів, форм і методів різній діяльності школярів, єдністю педагогічного впливу та процесу саморозвитку особистості. Цінностний та нормативний компонент представлений сукупністю цінностей і норм, визначаючих духовну та розвиваючу спрямованість і міру відповідальності у процесі здійснення тій чи іншій діяльності педагогічного процесу; змістовний та технологічний компонент включає розмаїття напрямів суспільно корисної діяльності, технологій, арсенал форм і методів, використовуваних лідером для ефективної взаємодії; особистісно-творчий компонент представлений єдністю актуальних властивостей і якостей особистості школяра, забезпечує його референтність як лідера, ефективність впливу у процесі діяльності.

Технологія поетапного виховання лідерських якостей дозволяє враховувати особливості віку школярів, чинники, які допомагали прояву цих якостей, здійснювати наступність у розвитку, починаючи з першого по випускний клас. Спільними у цій технології виступають особисті якості ефективного лідера: когнітивні; емоційні; поведінкові, комунікативність, відповідальність, впливовість і авторитетність, вміння об'єднувати та об'єднувати, вміння турбуватися і захищати інших. Технологія поетапного виховання лідерських якостей школярів передбачає використання засобів навчального процесу і позаурочної виховної роботи, ускладнення громадських доручень, включення учнів у роботу органів самоврядування, взаємодії с зовнішнім середовищем школи.

У програмі безперервного виховання лідерських якостей школярів окреме місце посідає формування емоційної стабільності старшокласників. Вони мають отримати знання, які дозволяють: розпізнавати емоційній стан людини, причини їх виникненню; пізнавати особливості своїх емоційних станів, їхнього впливу стан співрозмовників; створювати на замовлення «добрий» настрій, вміння викликати в себе позитивні емоції, контролювати спалахи негативних емоцій; виробити індивідуальний репертуар емоційного реагування на ситуацію; краще усвідомлювати власну індивідуальність на відміну від індивідуальності іншим людям; сформувати інтраперсональні і інтероперсональні критерії особистісного зростання.

На нашу думку, компонентами готовності до лідерства виступають: когнітивний, комунікативний, організаторський і регулятивний. Кожен із компонентів має чотири показника.

Критерій загалом є максимальну умовну «одиницю виміру» розвитку лідерських якостей, а кожен ознака є хіба що мінімальної його умовної одиницею, складовою конкретного компонента. Характеризуючи той чи інший показник розвитку компонента, його розгорнутий критерій є сукупність основних ознак, які розкривають норму, вищий рівень розвитку відповідного компонента готовності у школяра. Ознака, своєю чергою, як компонент критерію є конкретним і типовим проявом одній з істотних сторін, чорт особистості, яким можна будувати висновки про у неї цієї особливості і прогнозного рівня його розвитку.

Різні показники, що характеризують той чи інший компонент, не рівнозначні між собою. Та оскільки зрівнювання цих показників неможливо, доводиться приблизно розглядати їх як рівнозначні. І тут питання визначення рівня розвитку лідерських якостей вирішувалося так: якщо виявляються все показники, властиві конкретному компоненту, то рівень розвитку відповідного компонента буде більш високим; якщо проявляється половина показників, то рівень розвитку компонента середній; для виявлення менше половини показників рівень слід вважати низьким; а то й вдалося знайдете одне із показників, то рівень розвитку цього компонента незадовільний.

Критерій передбачає визначення тієї чи іншої явища лише з якісної, але й кількісної боку. Оцінка критерію, котре виражається у кількісної формі, в балах виявляє міру відповідності досягнутого рівня навчання які висуваються вимогам. Використовуючи у процесі навчання поетапне розвиток лідерських якостей, дослідник має нагоду отримати необхідні дані для обґрунтованого планування та молодіжні організації наступної роботи у класі. Показником ефективності цього процесу служить ступінь розвитку її компонентів:когнітивного, комунікативного, організаторського, регуляційного.

Особливе місце у програмі виховання лідерських якостей має бути відведено активізації лідерської позиції. Ускладнення громадських доручень, наближення їх до реальних завданням зі школи і класу самоактуалізіруют застосування школярем знань і умінь в виховному просторі зі школи і за її межами (наприклад, що у Інтернет-конференції, диспутах тощо.).

Висновки

Отже, стрижневу ідею школи нині - це створення умов розвитку активної громадянською позицією і актуалізації лідерського досвіду підлітків в спільно організованою соціально значимої діяльності. Подальше дослідження означеної проблеми потребує питання розробці критеріїв і показників оцінки рівня виховного процесу, направленого на виховання лідерських якостей школярів.

Література