Теоретичні аспекти проблеми змісту методичних знань та вмінь майбутнього вчителя технологій

а Director of the Institute of Physics and Mathematics and Technology Education Berdyansk State Pedagogical University, candidate of pedagogical sciences, associate professor of department of Theory and Methods of Technology and Vocational Education

TEORETICHNI ASPECTS OF THE PROBLEM METHODICAL KNOWLEDGE AND ABILITY OF FUTURE TEACHERS OF TECHNOLOGY

In article theoretical aspects of methodical training of future teacher of technologies are considered, features of training of teachers are specified in the modern higher school. The main objectives of studying of pedagogical and methodical subjects are specified. Main objectives of modern education are specified. Special attention is paid on various approaches of scientists to the content of methodical knowledge and abilities of future teacher, and also attempt of justification of their contents in methodical training of future teacher of technologies is made. In particular treat such knowledge: knowledge of standard and legal base modern the technological education and the main documents defining nature of its changes for the next period; bases of a pedagogical axiology and ability to define system of values which can be developed at lessons of labor training; theoretical bases of design and technological activity and features of its organization through use of a method of the project at lessons; about features of modern forms of the organization of fixed and extracurricular activities of pupils, computer (multimedia) technical means and a technique of their use at lessons of labor training. In addition treat methodical abilities ability to build the flow chart of a lesson and to organize educational and informative process according to requirements of design and technological approach to the organization of occupations at lessons of labor training; ability to prepare electronic presentations from subjects of the training program; ability effectively to use multimedia technical means at lessons of labor training.

Keywords: methodological training, teacher training technology. methodical knowledge, methodical ability.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Проблема удосконалення методичної підготовки вчителів трудового навчання до роботи в сучасних освітніх навчальних закладах пов'язана насамперед з тим, що, будучи найбільш чутливим індикатором змін суспільства й освіти, ця складова професійної підготовки значною мірою реагує на них усіма своїми складовими (цільовим, змістовим, технологічним). Досліджуючи стан методичної підготовки випускників педагогічних ВНЗ С. Каменецький [2] визначив чинники, що впливають на неї й сьогодні. Насамперед це варіативність у виборі світоглядного підходу до навчання школярів, різноманіття типів навчальних закладів, зміни в підходах до організації навчального процесу відповідно до вимог особистісно зорієнтованих технологій упровадження диференціації та перехід на ступеневу підготовку фахівців. вчитель навчальний школа

Аналіз досліджень і публікацій. Проблема змісту методичних знань умінь і навичок майбутнього вчителя у тій чи ступені є предметом дослідження досить значної групи науковців серед яких О. Бігич, Н.Грицай, Т. Гущина, В. Земцова, О. Зубков, Т. Кочарян, Т. Мамонтова, Мормуль, І. Новак, Н. Стефанова, Т. Сясіна, С. Татаринцева, О. Тумашова, В. Шаган, В.Шарко. Зокрема, Н.Грицай розглядає зміст методичні знання та вміння як основу методичної компетентності майбутніх учителів біології, В. Шарко досліджує зміст методичних знань майбутнього вчителя фізики, питання методичної підготовки вчителя математики вивчала І. Новак.

Значний інтерес для нас становили дослідження, що пов'язані з розкриттям окремих аспектів методичної підготовки вчителів. До числа таких увійшли наукові роботи Т. Авер'янової, А. Володарської, Н. Зеленко, І. Левченко, М. Макарченко, І. Новик; В. Прокопчук, Симоненка. Окремі аспекти змісту методичних знань майбутнього вчителя технологій розкрити у дослідженнях Н. Зеленко, В. Жигірь, О. Коберника, Т. Ковбаси, Л. Патрушевої, В. Сидоренка, В. Стешенка, Г. Терещука, В. Титаренко, Д. Тхоржевського, А. Цини та інших. Проте, в них не було окремо досліджено проблема змісту методичних знань та вмінь, що є основою методичної підготовки майбутнього вчителя технологій.

Формулювання цілей статті. Мета статті - розкрити зміст методичних знань та вмінь і майбутнього вчителя технологій.

Виклад основного матеріалу. До основних тенденцій розвитку технологічної освіти на сучасному етапі реформування школи належать її гуманітаризація та гуманізація, зокрема в «Концепції технологічної освіти учнів загальноосвтніх навчальних закладів України» [4] наголошується, що високий рівень освіченості може бути досягнутий за умови високого рівня мотивації учнів, основним засобом розвитку якої є гуманітаризація освіти й відмова від технократії, а також технологізація, які, за даними ЮНЕСКО, визнані провідними напрямами модернізації освіти в світі.

У підготовці вчителя до роботи у просторі сучасних освітніх технологій гуманітаризація технологічної освіти є провідним орієнтиром. Вона передбачає здатність до постановки цілей трудового навчання, які б орієнтувались на створення умов для її гуманітарного сприйняття учнями; до презентації матеріалу у вигляді різноманітних форм діяльності й співробітництва учнів під час розв'язування різного роду завдань проектно-технологічного характеру; до знаходження оптимальної послідовності у викладі теми, яка має привести учнів до розуміння місця технологій у житті людини; до проектування способів взаємодії учасників навчального процесу, спрямованих на їх спілкування й розвиток комунікативних умінь; до застосування різноманітних педагогічних засобів для мотивації навчальної діяльності учнів та використання комп'ютерної підтримки навчального процесу.

Проблема фахової підготовки педагогічних кадрів, у тому числі й учителів освітньої галузі «Технологія», постійно знаходиться у полі зору як вітчизняних науковців, так і зарубіжних вчених. Наприклад, В. Краєвський наголошує на тому, що, визначаючи принципи добору сучасних науково-педагогічних знань для їх включення до навчальних курсів педагогічних ВНЗ, необхідно всю сукупність педагогічних знань розділити на дві групи: методологічні та спеціально-наукові. Методологічні знання мають стати ядром методологічної культури майбутніх вчителів технології, яка включатиме здатність до наукового обґрунтування, критичного осмислення та творчого застосування певних концепцій, форм і методів пізнання, управління та конструювання методологічної рефлексії. Основними складовими цієї культури для вчителя є: педагогічна рефлексія, проектування й конструювання навчально-виховного процесу; усвідомлення, формулювання та творче розв'язання педагогічних завдань тощо. Як зазначає П. Підкасистий, характерною особливістю фахової підготовки вчителів в умовах сучасного ВНЗ є інформативно-описовий підхід до вивчення професійних дисциплін, який протистоїть методологічній спрямованості навчання, що покликана допомогти студенту перейти від змістовно-відтворювального здобуття наукових знань до конструктивно-діяльнісного [8].

П. Підкасистий [8], досліджуючи особливості підготовки вчителів у сучасних вищих навчальних закладах, до основних завдань вивчення педагогічних дисциплін (у тому числі й методичних) відніс: виховання любові і творчого ставлення до обраної професії; забезпечення глибокого та творчого оволодіння студентами педагогічною теорією в її концептуальному й нормативному аспектах; сприяння становленню критичного мислення, необхідного для усвідомлення педагогічних інновацій, творчого їх осмислення й використання; розвиток уміння аналізувати сучасні підходи до навчання й виховання, педагогічні системи, технології; адекватно оцінювати власну педагогічну діяльність; формувати потребу в інноваційній діяльності; формування уміння чітко формулювати мету й завдання власної діяльності, приймати рішення щодо їх реалізації.

Розглядаючи провідні цілі сучасної педагогічної освіти, А. Орлов [7] до них відносить: розвиток педагогічного мислення як способу виявлення й виконання завдань у процесі аналізу реальних педагогічних ситуацій; опанування студентами системи знань і ціннісного ставлення до них; формування загальнопедагогічних і методичних умінь (аналітико - діагностичних, прогностичних, проективних, конструктивно-організаційних, контрольно-оцінювальних, комунікативних, рефлексивних); формування репродуктивних і творчих способів діяльності (навчальної, педагогічної), які б сприяли становленню індивідуального стилю учителя; становлення майбутнього учителя на основі формування в нього потреби у професійному й особистісному саморозвитку; формування і розвиток важливих професійних якостей (емпатії, любові до дітей, толерантності, рефлексії тощо);

На думку дослідника, до змісту кожної навчальної дисципліни необхідно включати аксіологічний компонент і систему навчальних завдань, спрямованих як на розвиток навчальної діяльності студентів, так і на формування загально педагогічних умінь майбутнього вчителя. Проектуючи зміст навчання, він враховує психологічні характеристики студентського віку (когнітивні, емоційно-вольові й діяльнісні), що дозволить визначити принципи систематизації педагогічного знання за роками навчання у вищому навчальному закладі.

Н. Шайденко [8] підкреслює, що проектування змісту педагогічної освіти повинно враховувати системний і діяльнісний підходи. Використання системного підходу означає, що в програмах, які розробляються, навчальні предмети повинні бути побудовані відповідно до логіки системного аналізу об'єктів, описано прийоми пізнавальної й професійної діяльності. Цінність діяльнісного підходу до побудови змісту навчальної дисципліни полягає в тому, що студенти усвідомлено сприйматимуть і реалізовуватимуть зв'язки між предметом і методом, тобто, між способами організації навчально-пізнавальної діяльності та результатом дидактичних знань.

Ми погоджуємось з думками науковців щодо недоліків і можливих напрямів розвитку професійної освіти вчителів, бо всі вони мають бути наявні і в методичній підготовці вчителів технологій (трудового навчання).

У контексті означених проблем розвитку фахової підготовки вчителя технологій (трудового навчання) важливим було вивчення питання про результати досліджень, уже здобутих науковцями щодо напрямів розвитку методичної підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах України. Аналіз дисертаційних досліджень з питань професійної підготовки фахівців дозволив установити, що в Україні проведено значну кількість наукових досліджень, пов'язаних із пошуком причин недостатньої ефективності підготовки вчителів та визначенням доцільних способів поліпшення всіх її складових: педагогічної, психологічної, спеціальної та методичної. Більшість з цих досліджень відображає сучасний стан розвитку психології, педагогіки, методик навчання конкретних предметів, тут враховуються нові досягнення цих наук у побудові систем і моделей підготовки вчителів, розв'язують актуальні проблеми розвитку професійних якостей учителів взагалі та трудового навчання зокрема. Це підготовка майбутніх учителів до прогнозування, конструювання, оцінювання, комунікації, індивідуалізації навчання; формування професійних умінь (дослідницьких, організаційних, прогностичних, комунікативних) вчителя середньої школи; пошук умов професійно-творчого саморозвитку та організація самоосвітньої діяльності; формування професійної компетентності учителя; формування ціннісних орієнтацій майбутніх учителів; формування творчої особистості вчителя і професійного мислення;формування педагогічної техніки і професійної культури; технологічні аспекти підготовки вчителя сучасної школи; проблема підвищення якості освіти у ВНЗ.

Значний інтерес для нас становили дослідження, що пов'язані з розкриттям окремих аспектів методичної підготовки вчителів. Розглянемо детальніше ці дослідження, зосередивши увагу на: визначенні понять «методична освіта», «методична підготовка», «методичні уміння», «методична компетенція», «методична культура»; виявленні змісту методичної освіти, методичних знань і умінь та структури методичної підготовки учителів; визначенні відмінностей методичних знань і умінь від інших компонентів професійної освіти та на ретроспективному аналізі проблеми методичної підготовки вчителів і способів її розв'язання.

Досліджувані поняття трактуються по різному: в дослідженнях [1; 3; 6; 9] знаходимо такі визначення понять: методична освіта - це сума знань і умінь, що становить основу мислительної діяльності з викладання певного шкільного предмету (І. Новак); методична освіта - система знань, умінь та навичок, здобутих у процесі вивчення методичних дисциплін і педагогічної практики. Саме вона покликана завершити і, певною мірою, об'єднати знання, вміння та навички, набуті студентами (В. Прокопчук); методична освіта є системним об'єктом, до складу якого входять мета освіти, зміст навчання, форми організації діяльності студентів, методи й засоби навчання. Основним завданням методичної освіти є озброєння студентів знаннями щодо закономірностей навчання й виховання, формування вмінь, навичок і практичних дій із викладання конкретного предмету (О. Бігич); методична культура - сформованість загальних, спеціальних та конкретних методичних знань, які спираються на знання, набуті при вивченні суспільних дисциплін, педагогіки, психології, конкретного предмету (вищої математика, загальної фізики, теплотехніки, опору матеріалів тощо), методики викладання предмету і пов'язані з викладанням предмету в системі освіти (О. Коваленко);

Не всі науковці одностайні щодо змісту методичних знань і умінь, наприклад, це погляди В. Сластьоніна [10] і В. Прокопчук [9]. Зокрема, В. Прокопчук [9] до методичних відносить:

1. Знання становлення методики навчального предмету як науки.

2. Знання методології методики предмету.

3. Знання мети, завдань та змісту шкільної предметної освіти.

4. Знання чинних програм, підручників, посібників, методичної літератури.

5. 3нання процесу формування наукових понять.

6. Знання методів і прийомів навчання і виховання учнів на уроках з предмета.

7. Знання основних засобів навчання і форм організації класної і позакласної діяльності учнів з предмета.

8. Основні проблеми сучасної методики навчання учнів навчальному предмету.

9. Основні права й обов'язки вчителя.

Крім цього, дослідник визначає методичні вміння:

1. Застосовувати різні методи та прийоми ведення навчально-виховної роботи, спираючись на засоби навчання як на уроках так і в позаурочний час.

2. Встановлювати міжпредметні та міжкурсові зв'язки.

3. Виготовляти прості наочні посібники.

4. Готувати і проводити уроки різних типів.

5. Складати план-конспект уроку.

6. Оцінювати знання та вміння учнів.

7. Обладнати шкільний кабінет.

8. Вести методичне дослідження.

9. Працювати з науково-методичною літературою.

У свою чергу В. Сластьонін вважає, що до методичних знань належать:

1. Знання з методики та завдань викладання предмета на сучасному етапі розвитку ЗНЗ

2. Глибоке та всебічне знання чинних шкільних програм, підручників, основних посібників.

3. Обізнаність у тому, які питання курсу викликають в учнів труднощі,вміння розуміти їх сутність (за змістом, психологічною чи методичною основою), володіння прийомами їх подолання.

4. Знання теоретичних основ викладання предмету.

Певним чином дослідник до методичних умінь відносить наступні:

1. Уміння, спираючись на основні положення дидактики, вікової та педагогічної психології, обрати оптимальний варіант навчання школярів у визначених умовах.

2. Уміння в необхідний момент замінити один прийом іншим.

3. Уміння виділити основні дидактичні одиниці (поняття, закони, уміння, навички), володіння методикою їх формування.

4. 3акладати і розвивати в учнів інтерес до предмету.

5. Уміння організовувати на рівні сучасних дидактичних, психолого-педагогічних і технічних вимог усі форми навчально-виховної діяльності зі спеціальності.

6. Уміння практично здійснювати виховання та розвиток школярів у процесі навчання, а також готувати їх до громадсько-корисної праці та свідомого вибору професії.

7. Виготовляти прості засоби наочності, володіти навичками роботи із ТЗН та методикою їх використання.

8. Готовність вести не менше двох факультативних курсів у школі.

9. Мати навички керівництва позакласною роботою з навчального предмета.

Порівняльний аналіз наведених підходів дає можливість прослідкувати генезис кожного з компонентів методичної підготовки, які відбулися в ній протягом десяти років, що розділяють періоди їх розробки науковцями.

В. Шарко[11] зважаючи на сучасні вимоги до методичної підготовки вчителя пропонує доповнити перелік знань із загальних питань методики навчання наступними:

• психолого-педагогічних основ навчання, виховання й розвитку школярів;

• основних технологій навчання та прийомів, за допомогою яких їх можна здійснювати;

• основних положень теорії управління пізнавальною діяльністю школярів та основ педагогічного менеджменту;

• з методологічних основ наукового знання;

До переліку методичних умінь вважає науковець за доцільне внести:

• проектувати навчальний процес відповідно до пріоритетних цілей;

• здійснювати обґрунтований вибір технології навчання;

• конструювати урок відповідно до обраної технології та провідної його мети;

• планувати пізнавальний процес з урахуванням особливостей розвитку когнітивних процесів школярів та планувати їх діяльність із розвитку когнітивних умінь;

• будувати технологічну карту уроку й організовувати навчально-пізнавальний процес відповідно до вимог особистісного й діяльнішого підходів;

• прогнозувати труднощі учнів і запобігати їх появі;

• здійснювати моніторинг навчальної діяльності школярів із трудового навчання й уміння управляти навчальним процесом на основі результатів зворотного зв'язку;

• здійснювати корекцію знань і вмінь учнів, розвивати рефлексивне мислення школярів [12, с. 26].

В. Стешенко [11] методичну діяльність учителя трудового навчання розглядає як одну із виробничих функцій, яка визначає його відповідну компетентність. Цю компетентність він пов'язує з такими процесами (типовими задачами вчителя), як підготовка до проведення навчальних занять, позакласних і позашкільних заходів, самоосвіту та пошукову роботу. А, оскільки виконання типових задач передбачає певну технологію виконання дій, то професійні вміння дослідник пов'язує з компонентами процесу вирішення типових задач: матеріалами, засобами, процесами, умовами та результатом діяльності.

На нашу думку, вимоги сучасної технологічної освіти обумовлюють необхідність внесення змін до складових «Методичні знання» і «Методичні уміння». Так, у зв'язку з уведенням нових методів і форм навчання учнів технологіям, до переліку знань із загальних питань методики навчання необхідно включити знання:

• нормативно-правової бази сучасної технологічної освіти та основних документів, що визначають характер її змін на найближчий період;

• основ педагогічної аксіології й уміння визначати систему цінностей, яку можна розвивати на уроках трудового навчання;

• теоретичних основ проектно-технологічної діяльності й особливостей її організації через використання методу проектів на уроках;

• про особливості проведення сучасних форм організації урочної та позаурочної діяльності учнів.

• мультимедійних технічних засобів і методику їх використання на уроках трудового навчання;

Досліджуючи питання методичної підготовки вчителя математики, І. Новак [6] умовно всі методичні вміння, якими повинен володіти учитель, поділяє на три групи: загальні, спеціальні й конкретні. Ми підтримуємо її точку зору, і до спеціальних і конкретних методичних умінь відносимо ті ж уміння, адаптовані до вивчення технологій. Відповідно, перелік методичних умінь необхідно, на наш погляд, доповнити наступними вмінням: будувати технологічну карту уроку й організовувати навчально-пізнавальний процес відповідно до вимог проектно-технологічного підходу до організації занять на уроках трудового навчання; готувати електронні презентації з тем навчальної програми; використовувати мультимедійні технічні засоби на уроках трудового навчання.