Характеристика корекційно-оцінної діяльності у контексті професійної підготовки майбутніх логопедів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пахомова Н.Г.

ХАРАКТЕРИСТИКА КОРЕКЦІЙНО-ОЦІННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЛОГОПЕДІВ

Схарактеризована корекційно-оцінна діяльність як основа інтегративної професійної підготовки логопедів. Розглянуті якісні й кількісні показники сформованості корекційно-оцінного критерію інтеграції медико-психологічної та педагогічної підготовки. Проаналізована професіограма логопеда. Обґрунтована необхідність стимулювання позитивної орієнтації на очікуваний результат та успішність корекційної роботи.

Ключові слова: інтеграція медико-психологічної і педагогічної складових, оцінка, критерії і показники сформованості інтегративних знань, професіограма.

корекційний оцінний професіограма логопед

Охарактеризована коррекционно-оценочная деятельность как основа интегративной профессиональной подготовки логопедов. Рассмотрены качественные и количественные показатели сформированности коррекционно-оценочного критерия интеграции медико-психологической и педагогической подготовки. Проанализирована профессиограмма логопеда. Обоснована необходимость стимулирования положительной ориентации на ожидаемый результат и успешность коррекционной работы.

Ключевые слова: интеграция медико-психологической и педагогической составляющих, оценка, критерии и показатели формирования интегративных знаний, профессиограмма.

The article characterizes the correctional and evaluation activity as a basis for speech therapists integrative professional training. Qualitative and quantitative indicators of correctional evaluation criteria formation of medical, psychological and pedagogical training integration are observed. Speech therapist professiogram is analyzed. The need to promote the positive orientation of the expected results and success of correctional work is presented.

Key words: integration of medical, psychological and educational components, evaluation, measures and indicators of integrative knowledge formation, professiogram.

Актуальність проблеми. Підготовка кваліфікованих і конкурентоспроможних спеціалістів, що є головним завданням сучасної системи професійної освіти та впровадження Болонської системи освіти в Україні, потребує глибокого аналізу рівня фахових знань і вмінь майбутніх логопедів із метою їхньої оптимізації та удосконалення.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Про актуалізацію інтегративних тенденцій свідчать дослідження філософських основ інтеграції (В. Бондаренка, Ф. Ващука, С. Клепка та ін.), її дидактичних (С. Гончаренка, І. Козловської, О. Савченко та ін.) і психологічних (I. Беха, В. Бондаря, В. Синьова, Т. Яценко та ін.) засад. Дослідженню теоретичних основ і організаційно-методичних аспектів розвитку інтеграції знань в умовах професійної підготовки фахівців присвячені праці А. Бєляєвої, В. Безпалька, С. Гончаренка, Ю. Жидецького, Я. Кміта, Е. Коваленко, О. Шевнюк та ін. У контексті проблем підготовки вчителів-дефектологів ґрунтовно розроблені теоретичні аспекти професійної компетентності дефектолога, визначені система, зміст та ефективні шляхи вдосконалення процесу навчання студентів за напрямом корекційна освіта (І. Бех, В. Бондар, І. Дмитрієва, І. Колесник, В. Липа, С. Миронова, Л. Руденко, Є. Синьова, Є. Соботович, В. Тарасун, С. Федоренко, Л. Фомічова, А. Шевцов, Д. Шульженко, М. Ярмаченко та ін.), досліджені основні аспекти впровадження інтерактивних методів фахової підготовки (В. Бондар, С. Миронова, Ю. Пінчук, Л. Фомічова, М. Шеремет та ін.).

Однак, незважаючи на значну кількість наукових праць, поза увагою дослідників залишилося врахування інтеграції педагогічних, психологічних і медичних знань при обґрунтуванні змісту, форм і методів організації професійної підготовки логопедів у педагогічних університетах, що забезпечить їхню готовність до клінічного аналізу патологічних явищ, психолого-педагогічного аналізу особливостей психічного і мовленнєвого розвитку, забезпечить ефективність і результативність діагностичної, реабілітаційної, пропедевтичної, корекційної та консультативно-просвітницької діяльності. Складність і багатогранність корекційної діяльності зумовлює необхідність детального вивчення корекційно-оцінної діяльності як складової інтеграції медико-психологічної і педагогічної складових фахової підготовки логопедів та основи активізації інтегративних професійних знань.

Тому метою є дослідження стану сформованості корекційно-оцінної діяльності майбутніх логопедів як основи реалізації інтегративних медико-психологічних і педагогічних знань і вмінь у корекційному процесі.

Завданнями є: визначення показників корекційно-оцінного критерію інтеграції медико-психологічної та педагогічної складових фахової підготовки та вивчення його стану сформованості у майбутніх логопедів.

Виклад основного матеріалу. Термін «інтеграція» у словнику іноземних слів тлумачиться як об'єднання розрізнених частин у єдине загальне ціле. Він стосується різних сфер життя і вживається в різних науках [4]. Філософський енциклопедичний словник подає визначення цього поняття як певну сторону процесу розвитку, який пов'язаний з об'єднанням у єдине ціле різнорідних частин і елементів [5]. «Енциклопедія освіти» визначає інтегративний підхід в освіті як підхід, що веде до інтеграції змісту освіти, тобто доцільного об'єднання його елементів у цілісність, коли результатом інтегративного підходу в педагогіці можуть бути цілісні знання різних рівнів цілісність знань про дійсність; про природу з тієї чи іншої освітньої галузі, предмета, курсу, розділу, теми [2]. Інтеграція медико-психологічної та педагогічної складових у процесі професійної підготовки логопедів, у контексті нашого дослідження, це динамічний, неперервний, суперечливий процес, який потребує прогностичного підходу, врахування мотивації та особливостей параметрів знань, виявлення специфіки їхнього структурування, предметних та інтегрованих знань і передбачає застосування адекватних змісту форм, методів, засобів навчання. Інтеграція педагогічних, психологічних і медичних знань і вмінь, як правило, пов'язана з узагальненням, ущільненням, концентрацією, що спричинені необхідністю покращення і полегшення зберігання, передачі, засвоєння і використання цих знань, а також з їхнім упорядкуванням, класифікацією, систематизацією, взаємопроникненням різних методів пізнання і моделюванням, відтворенням цілісності складно організованих об'єктів.

Беручи до уваги широкомасштабність феномена дослідження, визначено, що об'єктивне оцінювання сформованості інтегративних знань набуває неабиякої значущості у створенні випереджальних проектів корекційно-педагогічних явищ і процесів на основі їхньої внутрішньої єдності (діагностичний, реабілітаційний, корекційний тощо). Корекційно-оцінні вміння в контексті нашого дослідження розглядаються як такі, що необхідні для корекційно-педагогічної та реабілітаційної діяльності та передбачувані самою специфікою гуманістично орієнтованої психолого-педагогічної парадигми й включають навички аналізу перебігу корекційно-педагогічного процесу в усіх його часових і структурних характеристиках, а також уміння виявити найзначущі, ціннісні умови, фактори й засоби інтеграції медико-психологічної і педагогічної складових фахової підготовки, що впливають на формування професійного потенціалу особистості логопеда, розкриття його духовно-сутнісних основ.

Важливим для педагога є вміння дати собі та своїм учинкам об'єктивну оцінку, зрозуміти, як його сприймають діти, інші люди, передусім ті, з ким він взаємодіє в процесі педагогічного спілкування (Г. Коджаспіров). Для логопеда, так само як і для дитини, важливо бути зрозумілим, що означає бути визнаним, почутим, сприйнятим. Водночас, осмислення та розуміння майбутнім логопедом самого себе та того, як він у дійсності сприймається та оцінюється іншими учасниками педагогічного процесу (учнями, колегами, батьками), складає величезний потенціал його особистісно-професійного зростання.

Головним завданням корекційного педагога є створення загального позитивного емоційного тону та психологічно комфортних умов у процесі корекційної роботи як передумови її успішності і результативності. Корекційно-оцінна діяльність передбачає аналіз власних дій і станів, аналіз досвіду інших фахівців, узагальнення досвіду та перенесення найефективніших засобів у практику своєї роботи; нестандартне бачення предмета педагогічної взаємодії, схильність до самостійного набуття знань і потребу у самоаналізі. Об'єктивна оцінка допомагає усвідомити свої успіхи та недоліки, стимулює вдосконалення фахової діяльності тощо.

Вміння та бажання логопеда аналізувати та оцінювати власну корекційну діяльність, прагнення виявляти в ній помилки та недоліки стають необхідною та достатньою умовою для самостійного оперативного корекційного процесу, професійного зростання та удосконалення. Відтак, розвиток корекційно-оцінної діяльності є визначальним чинником усієї професійної діяльності.

Для якісної підготовки фахівця педагогічної професії (логопеда) до інтеграції медико-психологічної та педагогічної складових професійної підготовки важливо враховувати вимоги професії та особистісні характеристики, що обумовлюють професійні якості та забезпечують ефективність усієї корекційної діяльності. В сучасній психолого-педагогічній науці для висвітлення системи особистісних психологічних характеристик, що забезпечують певну професійну діяльність та окреслюють вимоги до неї, використовується поняття «професіограма» [2, с. 740-742]. Професіограма складається з переліку якостей, бажаних або необхідних для певної професії, та конкретних вимог до цих характеристик. У процесі підготовки логопедів до інтегративної діяльності потрібно орієнтуватися на певний зразок, а саме на професіограму, яка б включала основні характеристики, необхідні для здійснення зазначеної діяльності та вимоги до них. Виходячи з цього, спробуємо визначити професійні властивості та якості, вміння і навички, загальні психологічні характеристики, що забезпечують високий рівень практичної реалізації логопедом інтеграції медико-психологічних і педагогічних знань. При розробленні професіограми логопеда спираємося на професійно значущі риси його особистості, представлені в дослідженні Ю. Пінчук і визначені експериментальним шляхом. Вони являють собою якісні характеристики, що були виведені на підставі результатів комплексного обстеження працюючих фахівців і майбутніх логопедів. У дослідженні Ю. Пінчук провідними якостями особистості логопеда визначені: особистісно-етичні, що передбачають наявність почуття обов'язку і громадянської відповідальності, гуманізм, щиросердя, толерантність, уважність, доброзичливість, свідоме ставлення до праці і дисциплінованість, вимогливість, принциповість, скромність, товариськість, об'єктивність, самокритичність, високу моральну культуру, оптимізм, артистизм, загальну ерудованість, терплячість і наполегливість; індивідуально-психологічні широта і глибина пізнавальних інтересів, гнучкість, ясність і критичність розуму, висока пізнавальна активність, потреба в самоактуалізації, позитивна Я-концепція, винахідливість, емоційна чуйність і стійкість, розвинутий мовленнєвий слух; довготривала пам'ять, гнучкість, спостережливість, воля, великий обсяг і розподіл уваги, культура темпераменту, об'єктивна самооцінка; педагогічні високий рівень професійно-педагогічної підготовки, інтерес до професійної діяльності, любов до праці і до дітей, емпатія, бажання допомогти людям з вадами мовлення їх позбутися, дотримання правил деонтології, педагогічний такт, педагогічне мислення, педагогічна інтуїція; професійно-педагогічна працездатність, прагнення до науково-педагогічної творчості, висока культура мовлення (фонетична чіткість, емоційність, експресія, змістовність і виразність мовлення), почуття гумору [3, с. 129].

Активну участь у складанні професіограми логопеда в результаті інтегративної підготовки пропонувалося учасникам експериментального дослідження. Цей вид діяльності був складовою частиною виявлення та формування корекційно-оцінних умінь і навичок логопедів. Створена професіограма слугувала певним зразком-орієнтиром для активізації корекційної оцінної діяльності логопеда, саморозвиткута стимуляції його творчої активності в інтегративній діяльності та корекціно-педагогічному прогнозуванні. Так, серед визначальних рекомендацій щодо корекційної діяльності успішного логопеда були визначені 6 основних характеристик: гуманістична особистісно зорієнтована позиція логопеда (визнання людини як абсолютної цінності, толерантність, духовна світоглядна спрямованість, доброзичливість і милосердя, орієнтація на позитивне в дитині); сформованість інтегративного мислення (компетентність у корекційно-педагогічній діяльності; розвиненість інтегративного мислення; сформованість інтегративних медико-психологічних і педагогічних знання, вміння та навички діагностичної, пропедевтичної, абілітаційної, реабілітаційної, консультативно-просвітницької і корекційної роботи з різною категорією дітей); стресостійкість (уміння реалізувати засоби та технології самотерапії в особистісному розвитку і самостановленні та професійній діяльності); комунікативна активність і врахування особливостей взаємодії з вихованцем (довіра, стриманість, дипломатичність, повага); адекватність самооцінки (розвиток рефлексивного мислення, прагнення до самоаналізу та професійного саморозвитку); емоційно-вольові характеристики: чутливість, упевненість у собі та своїх професійних діях, емоційна стійкість, адекватність невербальної поведінки (як наслідок високої розвиненості самоконтролю), розвинена емпатія, альтруїстичні переживання педагога щодо дітей.

Відтак, за результатами експериментального дослідження визначено, що морально-етичні характеристики спонукають людину до об'єктивної оцінки власної професійної діяльності та забезпечують психологічний комфорт у процесі корекційної роботи.

Обов'язковим елементом у визначенні ступеня сформованості інтеграції медико-психологічної і педагогічної складових професійної підготовки та готовності студента до інтегративної професійної діяльності (за корекційно-оцінним критерієм) стає сформованість його ціннісного ставлення до власної особистості та особистості дитини. Ціннісне ставлення до людини як об'єкта корекційно-педагогічного впливу ґрунтується на вихідній тезі про людину як абсолютну цінність та найвищу субстанцію. «Ціннісне ставлення до людини має розглядатися як особливий аспект гуманізації відносин, оскільки людина, що є їхнім суб'єктом, сама стає головною цінністю й безпосереднім об'єктом їхньої взаємодії» [2, с. 990].

Стратегічними напрямами розвитку ціннісного ставлення педагога у структурі його корекційно-педагогічної діяльності визначаються: постійне дотримання гуманістичних принципів, норм і вимог у взаєминах із вихованцями; альтруїстичний характер переживань і почуттів логопеда щодо дітей; визнання потреб та інтересів дитини, її права на позитивне волевиявлення; орієнтація на позитивні риси особистості; здатність до самовдосконалення; віра в успішність корекційно-педагогічної роботи; доброзичливість, довіра, співчуття, співпереживання, своєчасна допомога учневі, доброчесність і милосердя; переживання глибокого задоволення від роботи та піклування про дітей; високий рівень емпатії.

Таким чином, розвинене ставлення до іншої людини як цінності в критеріальному вимірі стану сформованості інтеграції медико-психологічної і педагогічної складових професійної підготовки логопедів і готовності педагога до інтегративної діяльності означає, по-перше, прагнення і здатність логопеда до емпатії (співпереживати дитячій радості й горю, успіхам й невдачам тощо); по-друге, сприйняття дитини такою, яка вона є, бажання логопеда зрозуміти дитину та її відчуття й переживання; по-третє, всіляке сприяння педагогом досягненню вихованцем значущих цілей у повсякденній корекційній діяльності.

При виділенні показників сформованості означеного критеріального компоненту сформованості інтеграції медико-психологічної і педагогічної складових професійної підготовки логопедів виходимо з того, що ціннісні орієнтації особистості визначаються як «вибіркова, відносно стійка система спрямованості інтересів і потреб особистості, зорієнтована на певний аспект соціальних цінностей» [1, с. 357]. Формування цих якостей відбувається в процесі професійного становлення, активної участі у самоосвіті, самовдосконаленні та самовихованні.

Відтак, корекційно-оцінна діяльність як критерій сформованості інтеграції медико-психологічної та педагогічної складових професійної підготовки логопедів включає три групи показників, а саме:

- готовність до професійного самоаналізу інтегративності знань у корекційно-педагогічному процесі;

- здатність до рефлексії корекційно-педагогічної діяльності та прагнення до професійного саморозвитку і самовдосконалення, що відбувається у різних видах рефлексії (інтелектуальній, комунікативній, особистісній, міжперсональній, тотальній) і на її декількох рівнях (раціональному, діалогічному, критичному, діяльнісному, перетворювальному) з метою самопізнання, самореалізації, самопроектування системи життєвих і професійних відносин; задоволеність під час логопедичних занять як самим процесом оволодіння інтегративно-корекційною діяльністю, так і її результатами; виявлення зацікавленості до цього аспекту професійної підготовки; засвідчення високого ступеня самостійності у виконанні професійних завдань; бажання якомога повнішого розвитку здібності до інтеграції знань у корекційно-педагогічній діяльності; вміння брати на себе відповідальність за результати корекційної діяльності);

- обґрунтованість і розвиток ціннісного ставлення до особистості дитини (глибина розуміння сутності корекційної-педагогічного процесу вбачається в осмисленні об'єктивної корекційної дійсності, взаємопроникненні корекційно-пізнавального універсуму і внутрішнього світу особистості, що включає: поринання у сутність внутрішнього світу; пошук внутрішніх і зовнішніх, причинно-наслідкових і просторово-асових, структурних і функціональних зв'язків і відносин, які об'єднують корекційно-педагогічну дійсність у системну цілісність; самостійне бачення корекційно-освітніх проблем, виявлення їх сутності і шляхів вирішення; мисленнєве відтворення корекційно-пізнавального універсуму в єдності його явищ і процесів через ототожнення суб'єктивних асоціацій, концепцій, оцінок, інтерпретацій з об'єктивною корекційно-педагогічною реальністю; досконалість передачі ціннісного ставлення до сутності корекційно-педагогічного процесу, виявлення значення переживань (суб'єктивних й об'єктивних), глибинне проникнення в корекційно-педагогічну дійсність та її критичне осмислення; прагнення і здатність педагога співпереживати дитячій радості й горю, успіхам і невдачам; бажання вчителя зрозуміти дитину та ті відчуття, що вона переживає; всіляке сприяння логопедом досягненню вихованцем значущих цілей у повсякденній корекційній діяльності).

Таким чином, корекційно-оцінна діяльність як критерій сформованості інтегративних медико-психологічних і педагогічних знань пов'язаний з узагальнювально-підсумковою діагностикою рівня сформованості необхідних інтегративних знань, умінь і навичок майбутнього логопеда, що складають сутність його професійної компетентності та світогляду педагога-гуманіста. Проявляється у сформованості оцінного ставлення логопеда до корекційної діяльності, визначенні цінності професійної діяльності, її концептуальному осмисленні, інтерпретації її як соціокультурного феномену. Цей критерій виконує аксіологічну, акмеологічну та онтологічну функції, відображає структуру провідного гносеологічного поняття у педагогіці ціннісного ставлення майбутнього логопеда до корекційної діяльності і рефлексивний аналіз індивідуумом власної свідомості та того, що відбувається у його оточенні. Він спрямований на розкриття потенціалу студента, самовираження і самореалізацію його індивідуальних особливостей і забезпечує розвиток цінності особистості логопеда на основі інтегративного освоєння медико-психологічних і педагогічних знань.

До експериментального дослідження було залучено 1052 студента та магістранта очного та заочного відділень Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Луганського національного університетуімені Тараса Шевченка, Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет», Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, які навчались за спеціальністю: «Логопедія. Спеціальна психологія». На основі визначених показників корекційно-оцінного критерію інтеграції медико-психологічних і педагогічних складових та за допомогою підібраних організаційних форм і методів діагностування були визначені рівні (високий, достатній, середній і низький) сформованості зазначеного компоненту інтегративної підготовки логопедів.

При високому рівні сформованості інтегративних медико-психологічних і педагогічних знань за корекційно-оцінним критерієм студент використовує свої знання та навички обізнаності та креативного професійного саморозвитку, готовий до професійного самоаналізу інтегративності знань. Постійно самовдосконалюється, прогнозуючи самореалізацію та саморозвиток.

Достатній рівень сформованості інтеграції знань за даним критерієм фіксується, коли студент часто орієнтується на емоційно-чуттєву реакцію дитини у полі корекційно-педагогічного впливу, на її настрій і загальний стан. Наслідком самомоніторингу діяльності майбутнього логопеда на занятті може стати своєчасне застосування інтегративними прийомами організації корекційного навчально-виховного процесу, коригування перебігу корекційно-педагогічного процесу з урахуванням самотинного та емоційно-чуттєвого стану учасників корекційного процесу. Студент активно та на достатньому професійному рівні проводить ретроспективний аналіз власної корекційно-педагогічної діяльності. Він активно реалізує ідеї самоцінності людської особистості, що володіє потужним творчим потенціалом.

Середній рівень сформованості інтегративних знань за даним критерієм передбачає наявність у студента потреби в самовдосконаленні та у частковому професійному самоаналізі на емоційно-чуттєвому рівні. Студент загалом визнає унікальність і неповторність людської особистості у просторі корекційного навчально-виховного процесу, проте не погоджується з абсолютною перевагою демократичного стилю у педагогіці, вважаючи за необхідне звернення сучасного педагога до дисциплінарно-організуючих, «жорстких» методів впливу на особистість.

На низькому рівні сформованості інтегративних знань за даним критерієм потреби у самоаналізі та саморозвитку немає. Студент не вважає за необхідне реалізовувати на практиці ідеї особистісно зорієнтованої педагогічної парадигми. Цей рівень фіксується також у тих випадках, коли фахівець лише частково усвідомлює необхідність саморозвитку та самовдосконалення проте не виявляє ініціативи щодо їхнього здійснення.

Стан сформованості корекційно-оцінної діяльності за результатами дослідження представлені у табл. 1:

Таблиця 1

Розподіл учасників експерименту за рівнями сформованості корекційно-оцінної діяльності (%)

Аналіз отриманих експериментальних даних свідчить про переважно низький 67,4% (709 осіб) рівень сформованості інтегративних складових за корекціійно-оцінним критерієм. Лише 3,7% (39 осіб) мають високий, 5,9% (62 особи) достатній та 23% (242 особи) низький рівні зазначених складових.

Висновок. Переважно низький стан розвитку корекційно-оцінних характеристик інтегративної діяльності майбутніх логопедів свідчить про незначний (або іноді відсутній) особистий досвід корекційно-педагогічної діяльності та важливість самооцінювання та самоаналізу у професійній діяльності, що підтверджує необхідність спеціально організованої інтегративної підготовки з метою підвищення рівня практичної підготовки.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробленні моделей і технологій інтегративної професійної підготовки корекційних педагогів з урахуванням корекційно-оцінного компоненту.

Список використаних джерел

1. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / Семен Устинович Гончаренко. К. : Либідь, 1997. 376 с.

2. Енциклопедія освіти / [гол. ед.. В. Г. Кремень] / Акад. ед.. наук України. К. : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

3. Пінчук Ю.В. Система професійної компетентності вчителя-логопеда : дис. ... канд.. пед. наук : 13.00.03 / Юлія Володимирівна Пінчук. Київ, 2005. 220 с.

4. Современный словарь иностранных слов. М. : Русский язык, 1992. 740 с.

5. Философский энциклопедический словарь / гл. ред. : Л.Ф. Ильичёв, П.Н. Федосеев, С.М. Ковалёв, В.Г. Панов. М. : Советская энциклопедия, 1983. 840 с.

Размещено на Allbest.ru