Особливості роботи вихователя дошкільного закладу з батьками в умовах педагогічної підтримки дитини

Key words: adaptation to a preschool educational establishment, pedagogical support, forms of interaction between preschool and family.

Постановка проблеми. У сучасній психолого-педагогічній літературі раннє дитинство розглядається як фундаментальний етап розвитку особистості, який є запорукою її гармонійного становлення. Проте, саме в цьому віці дитина стикається з низкою перешкод, що виникають у період її адаптації до дошкільного навчального закладу (ДНЗ). Процес пристосування дитини до дитячого садка часто виявляється для неї важким випробуванням, яке супроводжується численними проявами неадекватної поведінки, різними захворюваннями, порушеннями сну та апетиту тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняні та зарубіжні дослідники, чиї праці складають теоретичну базу для розуміння і вирішення цього питання, пов'язують труднощі адаптаційного періоду і ступінь виразності адаптаційних порушень із такими моментами:

а) з попередніми умовами виховання, під впливом яких формується вища нервова діяльність дитини (Л. Голубева, Г. Гриднева, А. Мішкіс, Р. Тонкова-Ямпольська та ін.);

б) зі своєрідністю міжособистісних взаємин дорослих і дітей, з рівнем прихильності дитини до матері (Н. Авдеева, А. Захаров, Н. Іскольдський, Є. Соловйова та ін.);

в) з організацією навчально-виховного процесу в ДНЗ (Н. Гуткіна, О. Кононко, Н. Маковецька, І. Сопрун, А. Пасічніченко), соціальними умовами (Е. Булгакова, В. Кузьменко, О. Гаврилова);

г) з індивідуальними особливостями дитини: віковими, психологічними, психофізіологічними, нейрофізіологічними (Н. Бойнович, Т. Грядкіна, В. Шпак), психогенетичними (Б. Кочубей) та ін.

Загальновідомо, що ступінь адаптації дитини до нових соціальних умов визначає її фізичне та психічне здоров'я. Дитина, яка почала відвідувати ДНЗ, опиняється у великій кількості незнайомих їй людей (дорослих і ровесників), у новому предметному оточенні, серед великої кількості незнайомих їй іграшок, у соціальному середовищі з новими правилами життєдіяльності. Усе це спричиняє в неї емоційний та інформаційний стрес. Отже, в дитячих садках необхідно організувати систему педагогічної підтримки дітей, що покликана зняти загальне напруження та сприяти адаптації дитини до ДНЗ.

Метою нашої статті є висвітлення особливостей роботи вихователів із батьками в умовах педагогічної підтримки дітей, що адаптуються до дошкільного навчального закладу.

Виклад основного матеріалу. У сучасній педагогіці термін «педагогічна підтримка» використовується достатньо широко й неоднозначно. Одні науковці розуміють педагогічну підтримку як створення доброзичливого психологічного клімату в певному середовищі (Р. Бернс і О. Бодальов), інші як систему різнопланових заходів, що проводяться з метою диференціації дітей за інтересами, схильностями, життєвими прагненнями, спрямованими на їхній розвиток (К. Александрова, В. Бедерханова, Ф. Кевля). Часто її пов'язують із діяльністю різних служб, які зацікавлені в охороні й захисті соціальних прав дітей (Р. Літвак, Л. Оліференко).

Загалом педагогічна підтримка розглядається вченими як особлива педагогічна діяльність, що забезпечує розвиток індивідуальності дитини, її самореалізацію в процесі освіти; принцип дії, зорієнтований на створення умов для подолання дитиною перешкод в інтелектуальному, моральному, емоційно-вольовому розвитку; процес спільного з дитиною визначення її інтересів, шляхів вирішення проблем [5]. Вона виступає як частина цілісності освіти з її іншими складовими: навчанням та вихованням.

У руслі даної проблеми педагогічна підтримка дитини постає як діяльність вихователя, що спрямована на виявлення та подолання труднощів адаптаційного процесу, розвиток та формування дитини як особистості. Вона представляє собою систему засобів, які допомагають дітям зробити самостійний індивідуальний вибір, а також подолати труднощі (перешкоди) самореалізації в навчальній, комунікативній, трудовій і творчій діяльності. Педагогічна підтримка характеризується специфічними методами, прийомами взаємодії педагога і дитини та орієнтована на розвиток та саморозвиток індивідуальності, на самовизнання та її самореалізацію [5].

Погоджуючись з думкою Т. Макеєвої, розглядаємо педагогічну підтримку як інноваційну сферу діяльності педагога, що вимагає від нього чималих зусиль, сформованості професійної компетентності і творчого підходу до власної діяльності [4, с. 29]. Він повинен активізувати процеси самовиховання та саморозвитку; ознайомлюватися з новими ідеями, оволодівати новими освітніми технологіями, що сприятимуть покращенню перебігу адаптації; створювати умови для всебічного розвитку особистості дитини; розповсюджувати інформаційно-комунікативні технології, що сприяють взаємодії та взаєморозумінню між усіма суб'єктами освітянського простору; зміцнювати спільні дії в галузі розвитку та виховання дитини через співпрацю з усіма учасниками навчально-виховного процесу [6, с. 4].

Особливу потребу у взаємодії під час адаптації до дошкільного закладу мають не лише діти, але й їхні батьки. Наші спостереження дають змогу констатувати, що робота з батьками в цей період не лише не реалізуються, але й не виноситься окремим завданням у плануванні освітньо-виховної роботи груп дітей раннього віку. Вона зводиться до поодиноких індивідуальних консультацій батьків вихователем. Причини відсутності такої взаємодії можуть бути різні, зокрема:

- незнання нових цікавих форм роботи дошкільного закладу із сім'єю, що є підґрунтям неготовності педагогічного колективу до впровадження сучасних форм взаємодії з батьками;

- домінування вербальних форм роботи вихователів із сім'єю;

- низький рівень розвитку діалогічного спілкування з батьками;

- низький рівень розуміння педагогічним колективом зв'язку між розвитком дитини та розвитком сім'ї;

- відсутність необхідних знань і навиків організації спільної діяльності з батьками та ін. [2, с. 13].

Упровадження педагогічної підтримки в період адаптації дитини до дитячого садка, яка сприятиме розвитку індивідуальності дитини, підтримуватиме її вподобання, інтереси та прагнення, неможливе без участі батьків. А підвищення їхньої педагогічної та психологічної культури розглядаються нами як умова найефективнішого та збалансованішого підходу до розв'язання проблем адаптації дітей раннього віку до умов ДНЗ.

Робота з родиною є нагальною проблемою в діяльності кожного дошкільного навчального закладу. Адже найважливішими соціальними інститутами навчання і виховання дітей раннього віку є дитячий садок і сім'я. Ефективність їхньої спільної роботи залежить передусім від гармонійної взаємодії педагогів і батьків. Організовуючи педагогічну підтримку, вихователеві необхідно звернути увагу на низку особливостей у роботі з батьками новоприбулих дітей: організація першої зустрічі із сім'єю, розроблення інформаційних буклетів для батьків, використання індивідуального підходу в роботі з кожною родиною, застосування різних форм взаємодії дошкільного закладу і сім'ї, залучення батьків до організації навчально-виховного процесу, постійний зворотній зв'язок з родиною.

Робота вихователя з батьками повинна починатися з першого дня їх знайомства. Саме в цей час у батьків формуються враження про дошкільний заклад та його колектив. Під час першої зустрічі батьків корисно познайомити не лише з адміністрацію, але й з помічником вихователя, медсестрою, психологом і логопедом. Результатом знайомства з ними має стати усвідомлення батьками, з якими питаннями, проблемами і до кого вони можуть звернутися по допомогу. Важливо проводити зустріч у неформальній обстановці, щоб зняти напругу та викликати довіру до працівників дошкільного закладу. Вихователеві необхідно занотовувати побажання та пропозиції батьків, розпитати про звички та уподобання дитини, її індивідуальні особливості, про традиції сім'ї. Така організація першої зустрічі сприяє зародженню партнерських, довірливих стосунків між батьками та колективом дитячого садка

На допомогу вихователеві в роботі з батьками можуть прийти інформаційні буклети. Вони дають можливість ознайомитися з графіком роботи ДНЗ, часом прийому завідувача, інших спеціалістів та їх контактними телефонами, правилами та традиціями закладу. Буклети можуть містити інформацію про методи та форми роботи з дітьми в адаптаційний період, поради щодо організації дозвілля, ігри та вправи, які допоможуть батькам налагодити довірливі стосунки з дитиною, зняти напругу у взаєминах тощо. Таким чином, встановлюються педагогічний зв'язок між сімейним вихованням і вихованням у ДНЗ. Дотримання батьками порад, що міститимуться в інформаційному буклеті, дасть змогу дитині відчути єдність виховного впливу сім'ї та дитячого садка, що сприятиме її адаптації.

Використання індивідуального підходу займає чільне місце в роботі не тільки з дітьми, а й з батьками. Його перевагою є відвертість дорослих під час розгляду питань, проблем чи труднощів, які їх турбують. Родина має бути певна, що будь-яка інформація, яку вони надають усно чи письмово колективу ДНЗ, не розголошуватиметься. Також дуже важливим є вміння вихователя слухати. Це один із перших кроків для налагодження довірливих, партнерських стосунків із родиною та можливість підібрати правильний підхід до виховання кожної дитини.

Важливою особливістю роботи вихователя з родиною є використання різних форм взаємодії. їхньою основною метою є допомога батькам, які вперше приводять дитину в дошкільний заклад, усвідомити психічне навантаження, що доведеться їй пережити, й відповідно підтримати її; допомогти батькам налагодити взаємини з вихователем; надавати практичні рекомендації щодо організації життєдіяльності вдома та в ДНЗ. До таких форм взаємодії відносимо: індивідуальні (вступне анкетування, попереднє відвідування батьками ДНЗ, консультації, співбесіди, телефонний зв'язок), групові (консультації, вечори запитань і відповідей, опитування, презентації кращих ідей родинного виховання, школа молодих батьків тощо), колективні (дні відкритих дверей, спільні свята, розваги, виставки, конкурси, тематичні зустрічі тощо) та наочно-письмові (батьківські куточки, тематичні стенди, ширми, дошки оголошень, скриньки пропозицій, індивідуальні зошити). Підвищення педагогічної культури батьків покликане сприяти не лише зміцненню виховної функції сім'ї та поліпшенню внутрішньо-сімейної атмосфери, а передусім організації сприятливої атмосфери в період адаптації дитини до ДНЗ.

Сучасний дитячий садок є відкритим закладом, де батьки можуть не лише бачити і знати, чим діти граються, з ким товаришують, чого навчаються, а й брати активну участь в організації навчально-виховного процесу. Вихователь може залучати батьків до проведення спільних занять, свят, розваг, прогулянок. Важливою умовою є не пасивна, а активна участь батьків у вигляді сумісних проведень рухливих ігор на прогулянках, різних видів гімнастики (пальчикової, ранкової, дихальної, імунної, гімнастики пробудження, психогімнастики тощо), у режимних процесах, музично-хореографічних іграх під час свят, читаннях казок після занять або перед сном тощо. Спільне проведення різних режимних моментів приносить задоволення дитині, сприяє кращому розумінню між нею та батьками, суттєво прискорює процес адаптації дитини до дитячого садка. Така робота має бути багатоплановою й регулярно організованою. Постійна співпраця вихователів і батьків забезпечує стійкий інтерес до власної дитини та до змін, що відбуваються в її розвитку.

Постійний зворотній зв'язок з родиною теж є однією з головних особливостей у роботі з батьками. Під час організації різних форм роботи вихователі пропонують батькам спеціальні завдання, що будуть спрямовані на налагодження взаємин з дитиною, пізнання її індивідуальних особливостей і змін, що відбуваються у дитини під час її адаптації до дитячого садка. Такі завдання можна роздати під час індивідуального спілкування, на тренінгах, батьківських зборах, семінарах, занотувати до робочого зошита батьків. Проте, більшість сучасних родин вважають одним із найзручніших способів комунікації сучасні електронні засоби інформування веб-сайти, електронну пошту. їхніми перевагами є конфіденційність, миттєва доставка потрібної інформації, постійний зворотній зв'язок із родинами.

Висновки. Таким чином, увесь обсяг роботи вихователя з батьками в умовах педагогічної підтримки дітей здійснюється за двома напрямами:

1. Надання психологічної та педагогічної допомоги батькам з метою налагодження психологічного комфорту та нормалізації взаємин між усіма учасниками навчально-виховного процесу.

2. Підвищення педагогічного досвіду сім'ї, що дасть змогу батькам краще зрозуміти проблеми, що виникають у дітей під час адаптації до дитячого садка, знайти ефективні форми та методи для їхнього подолання, розкрити потенційні можливості своєї дитини.

Робота вихователя з батьками в умовах педагогічної підтримки повинна будуватися продумано, враховуючи умови виховання та ціннісні орієнтації в конкретній родині, її ставлення до ДНЗ. Вивчення сім'ї, дитини та її виховного потенціалу завдання надзвичайно складне, тому важливим є залучення психологів, методистів, соціальних педагогів, медичних працівників для злагодженої роботи всіх учасників навчально-виховного процесу. Урахування схарактеризованих нами особливостей роботи вихователя з сім'єю в умовах педагогічної підтримки дітей сприятиме підвищенню її ефективності, що у свою чергу покращить адаптацію до дошкільного навчального закладу і рівень взаємодії в системі: вихователь батьки, вихователь діти, діти батьки. Також зростатиме професійна компетентність педагогів і педагогічна культура батьків, покликана збагатити зміст родинного виховання та сприяти зміцненню всіх його ланок.

Список використаних джерел

1. Баданина, Л. Организация адаптации родителей к детскому саду / Л. Баданина // Дошкольное воспитание. 2007. №5. С. 100-102.

2. Евдокимов, Е.С. Педагогическая поддержка семьи в воспитании дошкольника / Е.С. Евдокимов. М. : ТЦ Сфера, 2008. 96 с.

3. Кірієнко, Т. Співпраця з родиною. Семінар для педагогів / Т. Кірієнко // Дошкільне виховання. 2006. № 10. С. 7-10.

4. Макеева, Т.В. Педагогическая поддержка ребёнка в учреждении дополнительного образования / Т.В. Макеева // Педагогика. 2008. №3 (56). С. 28-31.

5. Педагогическая поддержка ребёнка в образовании : учеб. пособие для студ. высш. учеб. завед. / [Н.Н. Михайлова, С.М. Юсфин, Е.А. Александрова и др.]; под ред. В.А. Сластенина, И.А. Колесниковой; [науч. ред. Н.Б. Крылова]. М. : Изд. центр «Академия», 2006. 288 с.

6. Піроженко, Т. Компетентісний дорослий поряд з дитиною / Тамара Піроженко // Вихователь-методист дошкільного закладу. 2010. № 2. С. 4-5.

7. Шакикова, Г.Р. Сотрудничество детского сада и семьи при адаптации детей к ДОУ / Г. Р. Шакикова // Начальная школа: Плюс до и после. 2012. № 10. С. 69-72.

Размещено на Allbest.ru