Освітній тренінг як інтерактивна технологія діяльності корекційного педагога

Розгляд підходів до інтерактивних, соціальних і соціально-педагогічних технологій, визначення ролі інтерактивної технології у діяльності корекційного педагога, розкрита сутність тренінгу. Обґрунтування освітнього тренінгу як інтерактивної технології.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.02.2019
Размер файла 29,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСВІТНІЙ ТРЕНІНГ ЯК ІНТЕРАКТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОРЕКЦІЙНОГО ПЕДАГОГА

Наталія Зимівець

Розглянуті підходи до інтерактивних, соціальних і соціально-педагогічних технологій, визначена роль інтерактивної технології у діяльності корекційного педагога, розкрита сутність тренінгу, обґрунтовано як інтерактивну технологію освітній тренінг, охарактеризовані принципи, послідовність організації і реалізації освітнього тренінгу.

Ключові слова: технологія, соціальна технологія, соціально-педагогічна технологія, інтерактивна технологія, тренінг, освітній тренінг.

Наталия Зимовец. Образовательный тренинг как интерактивная технология деятельности коррекционного педагога

Рассмотрены подходы к интерактивным, социальным и социально-педагогическим технологиям, определена роль интерактивной технологии в деятельности корекционного педагога, раскрыта сущность тренинга, обосновано как интерактивную технологию образовательный тренинг, охарактеризованы принципы, последовательность организации и реализации образовательного тренинга.

Ключевые слова: технология, социальная технология, социально-педагогическая технология, интерактивная технология, тренинг, образовательный тренинг.

Natalia Zimovets. Educational training as an interactive technology of a correctional educator's activity

The author examined approaches to interactive, social and socio-pedagogical technologies, determined the role of interactive technology in the activity of correctional teachers, discussed the essence of training, and justified educational training as an interactive technology, characterized principles and sequence of organization and implementation of educational training.

Key words: technology, social technology, social and educational technology, interactive technology, training, educational training.

Постановка проблеми

В умовах глобалізації та інформатизації сучасного суспільства до освіти XXI століття загалом, і корекційної освіти зокрема, висуваються нові вимоги.

Перспективним напрямом розвитку корекційної освіти є використання можливостей інтерактивних технологій. Ця багатогранність підпорядкована меті професійної діяльності корекційного педагога: йдеться про соціальну адаптацію та інтеграцію дитини з особливими освітніми потребами у систему суспільних стосунків.

Технологічний підхід до реалізації процесу корекційної діяльності обумовлюється ступенем її складності, необхідністю впровадження в педагогічну діяльність оптимальних способів, які б забезпечили ефективне досягнення цього завдання. А використання інтерактивних методів навчання є однією із необхідних соціально-педагогічних умов технологічного забезпечення корекційної діяльності.

Тренінг як технологія в контексті інтерактивного навчання в діяльності корекційного педагога поки що не став предметом детального наукового пошуку. До необхідності обґрунтування тренінгу як інтерактивної технології спонукав нас також аналіз практики корекційної роботи. Ми звернули увагу на те, що корекційні педагоги часто говорять про використання елементів тренінгу. При проведенні тренінгів, для отримання прогнозованого результату необхідно ретельним чином дотримуватися усього технологічного циклу.

Метою статті є обґрунтування освітнього тренінгу як інтерактивної технології в діяльності корекційного педагога.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання включення тренінгу в професійній освіті майбутніх педагогів / соціальних працівників порушується у дослідженнях І. Звєрєвої, С. Литвиненко, О. Луганцевої, О. Лугової, М. Малькової, Г. М'ясоїд, В. Павловського.

Сутність педагогічних технологій визначається у роботах В. Безпалька, Л. Загрекової, М. Кларіна, І. Лернера, В. Сластьоніна. Соціальні технології досліджувалися в роботах В. Афанасьева, Г. Галієва, Л. Дятченко, В. Іванова, М. Маркова, Н. Стефанова, Ю. Сурміна, Н. Туленкова та ін.

На сучасному етапі розвитку інтерактивні технології розробляються у теоретичному й дидактичному аспектах такими авторами як О. Пометун, Л. Пироженко та ін.

Соціально-педагогічні технології стали предметом дослідження Т. Алексеенко, М. Галагузової, Н. Заверико, В. Лютого, Л. Мардахаєва, В. Нікітіна, С. Харченко, Є. Холостової та ін.

Виклад матеріалу дослідження

Звернення науковців і практиків до такого інструменту, як технології, є обґрунтованим. Технології дають змогу науково будувати корекційну діяльність; сприяють підвищенню її ефективності; забезпечують тиражування, відтворюваність оптимального способу корекційного процесу, тобто можливість здійснення його іншими фахівцями після спеціального навчання.

Перед тим, як перейти до розгляду означеної мети, вважаємо за доцільне висвітлити положення, які стали для нас базовими у процесі дослідження:

- назву «технологія» процес діяльності отримує тільки тоді, коли його було спрогнозовано, визначені кінцеві властивості продукту та способи його отримання, цілеспрямовано сформовані умови для реалізації та йому (процесу) надано хід, а отримуваний результат максимально відповідає очікуваному зразку, що можна діагностувати [14, с. 27];

- основними ознаками технології є: 1) розділення, розчленовування процесу на внутрішньо-пов'язані між собою етапи, фази, операції;

2) координованість і поетапність дій, направлених на досягнення очікуваного результату;

3) однозначність виконання процедур й операцій (вирішальна, неодмінна умова досягнення результатів, адекватних поставленій меті) [6, с. 44-47].

Зазначимо, що дослідники вважають інтерактивну технологію інтегративним різновидом соціально-педагогічної технології, тому для пояснення розуміння нами досліджуваного поняття представимо характеристики соціальної, педагогічної та соціально-педагогічної технології.

У роботах М. Маркова, Н. Стефанова, Ю. Сурміна, В. Патрушева, Н. Туленкова та інших авторів соціальні технології розглядаються 1) як система знань про оптимальні способи перетворення та регулювання соціальних відносин і процесів у життєдіяльності людей; 2) спосіб здійснення діяльності на основі раціонального розчленовування її на процедури й операції з їх подальшою координацією, синхронізацією і вибором оптимальних засобів і методів їх виконання; 3) метод управління соціальними процесами, який забезпечує систему їх відтворення в певних параметрах, таких як якість, властивості, обсяг, цілісність діяльності тощо [14, с. 185-186].

Беручи до уваги ці три основні аспекти соціальних технологій, вважаємо за доцільне навести визначення, що підтверджує нашу позицію щодо її розуміння в контексті нашого дослідження як способу здійснення діяльності.

Соціальні технології - це: «стандартний комплекс методично описаних і практично впроваджених дій і/чи процедур, які об'єднані у певній послідовності або сполученні і дають вимірюваний або інший відчутний соціальний результат у соціальній сфері [12, с. 31]».

Проведений аналіз, систематизація різних підходів до розуміння соціальної технології дає нам змогу виділити найістотніші для нашого дослідження: соціальна технологія - це визначена програма діяльності з вирішення, управління вирішенням соціальної проблеми; це - спеціально визначена, підготовлена й послідовно реалізована діяльність, спрямована на вирішення соціальної проблеми.

Щодо педагогічної технології, то треба зазначити, що сьогодні відсутнє єдине визначення цього поняття. Понад 300 формулювань поняття «педагогічна технологія» і його варіанти («технологія навчання», «освітні технології», «технології в навчанні», «технології в освіті») використовуються в педагогічній літературі.

Для нашого дослідження суттєвим є визначення педагогічної технології як упорядкованої сукупності дій, процедур й операцій, що інструментально забезпечують отримання діагностованого і прогнозованого результату в умовах освітнього процесу. Педагогічна технологія, як вважає І. Лернер, передбачає формулювання цілей через результати навчання, виражені в діях учнів, надійно усвідомлюваних і визначуваних [7, с. 13].

Узагальнення позицій науковців дало змогу вичленувати положення, які, на наш погляд, розкривають специфіку педагогічної технології.

Педагогічна технологія - це послідовне та планомірне практичне втілення педагогічного процесу; це педагогічна система, у якій цілеспрямоване використання комплексно чи окремо способів навчання підвищує ефективність освітнього процесу. У ній здійснюється навчальний процес, що конструюється від заданих початкових установок (цілі та зміст навчання) і гарантує досягнення поставлених цілей. Цілі формулюються через результати навчання, виражені в діях суб'єктів научіння. Постійно проводиться оцінювання поточних результатів, оперативний зворотний зв'язок, корекція навчання, обов'язкове завершальне оцінювання отриманого результату. Реалізація педагогічних технологій базується на принципах, що є найзагальнішими правилами їхнього здійснення і слугують методологічною основою досягнення визначених результатів.

Наразі теорія соціально-педагогічної технології проходить етап свого становлення, тому поки що не існує єдиного визначення.

Аналіз і систематизація різних підходів до розуміння сутності соціально-педагогічної технології дає нам змогу стверджувати про два основні:

- перший, що спирається на розуміння технології як науки про майстерність, мистецтво практичної діяльності, досягнення прогнозованої соціально-педагогічної мети, трактує її як сукупність знань про найоптимальніші методи, засоби і прийоми для вирішення соціально-педагогічних проблем;

- другий підхід спирається на розуміння технології як практики алгоритмічного застосування оптимальних способів вирішення соціально-педагогічних проблем, трактує її як спосіб здійснення соціально-педагогічної діяльності.

Крім того, зазначимо, що в короткому словнику іншомовних слів «технологія» - слово, яке запозичене соціальними та гуманітарними науками із промисловості й визначається як: 1) сукупність знань про способи й засоби проведення промислових процесів, а також 2) самі процеси, за яких відбувається якісна зміна оброблюваного продукту [14].

У дослідженні для визначення сутності інтерактивної технології будемо спиратися на визначення соціально-педагогічної технології як:

- цілеспрямованої, найоптимальнішої послідовності соціально-педагогічної діяльності (впорядкована сукупність дій, операцій і процедур) із реалізації фахівцем/фахівцями) методів/сукупності методів, засобів і прийомів, що забезпечують досягнення прогнозованої мети в роботі з людиною, групою в певних умовах середовища [1, с. 33];

- способи взаємодії соціального педагога/соціального працівника із клієнтом, що забезпечують його соціалізацію (самовизначення і саморозвиток) у наявних чи спеціально створюваних умовах [6, с. 41].

Характерною ознакою соціально-педагогічних технологій є наявність алгоритму: розділення процесу на внутрішньопов'язані між собою етапи; координованість і поетапність дій; однозначність виконання процедур.

Концепція і технологія інтерактивного навчання засновані на явищі інтеракції (від англ. Interaction, - вплив один на одного).

На нашу думку, інтерактивне навчання - це сукупність соціально-педагогічних технологій - стандартного комплексу методично описаних і послідовно впроваджених дій і процедур, результатом яких є досягнення запланованої мети.

Інтерактивні технології передбачають особливий, багатосторонній тип комунікації між корекційним педагогом і учнями, а також між самими учнями, причому можливі такі комунікаційні взаємодії: «учень - учень» (робота в парах), «учень - група учнів» (робота в групах), «учень - аудиторія» або «група учнів - аудиторія» (презентація роботи в групах).

Інтерактивне спілкування сприяє розумовому розвитку, активізації індивідуальних розумових процесів учнів, їхнього внутрішнього діалогу, забезпечення розуміння інформації, що є предметом обміну, виведення учня на позицію суб'єкта навчання, полегшення сприйняття, засвоєння, взаєморозуміння учасників; заохочення творчості учасників.

Характерною ознакою інтерактивної технології, як і інших технологій, є наявність алгоритму: розділення процесу на внутрішньо пов'язані між собою етапи; координованість і поетапність дій; однозначність виконання процедур.

Специфічними рисами інтерактивних, як і інших соціально-педагогічних технологій є: концептуальність (спирання на наукову концепцію); системність, тобто володіння всіма ознаками системи: логікою процесу, взаємозв'язком усіх його частин, цілісністю; корегованість діяльності, тобто можливість постійного оперативного зворотного зв'язку в процесі його здійснення, мультидисциплінарність, адже під час їхнього розроблення використовуються теорії, методи, розроблені різними науками, складність, яка полягає в стандартизації та визначенні ефективності впливу [4]; ієрархічність - інтерактивні технології передбачають використання в ролі методів технології нижчого порядку [6].

У своїй роботі, корекційний педагог може використовувати різні наявні інтерактивні технології.

Тренінг (тренінгові заняття), на нашу думку, є найефективнішою інтерактивною технологією для корекційної роботи, оскільки: це спосіб забезпечення всім суб'єктам даного процесу можливостей для опанування знань, формування вмінь і навичок, навчання учасників, розвиток у них необхідних здібностей та якостей, що дозволяють досягти успіху.

У науковій літературі не існує загальноприйнятого визначення поняття «тренінг». Тренінг трактується і як форма навчання, і як форма групової роботи, і як метод, і як засіб, і як технологія. Вивченням тренінгу як засобу формування практичних умінь і навичок, форми навчання, форми групової роботи займалися, І. Вачков, Лі Девід, М. Кларин, Л. Петровська, К. Рудестам.

Для нашої статті важливими є такі розуміння тренінгу:

- спеціальна форма організації діяльності, що переслідує конкретні і прогнозовані цілі, які можуть бути досягнуті у відносно короткий термін;

- запланований процес, призначений надати соціально-значиму інформацію, поповнити і поновити знання, створити умови для формування умінь і навичок, ставлень;

- сплановані та систематичні зусилля з модифікації чи розвитку знань, умінь, установок людини засобами навчання.

Залежно від мети тренінгу визначають тренінги психологічні, просвітницькі, освітні, тренінги лідерських якостей, ефективного спілкування тощо.

Провідною інтерактивною технологією для процесу корекційної діяльності ми обрали освітній тренінг. Зробимо заувагу, що слово «освіта» охоплює такі семантичні поля: процес створення, породження чогось нового, формування чого-небудь згідно із заданим зразком [3].

Відповідно, освітній тренінг визначається нами як оптимальний спосіб створення суб'єктам освітнього процесу можливостей для надання й отримання соціально значимої інформації, поповнення та поновлення знань, формування ставлень, умінь і навичок, що забезпечується шляхом послідовної реалізації впорядкованих, взаємопов'язаних дій, які базуються на певних принципах, у спеціально створюваних умовах.

Специфічними рисами освітнього тренінгу [4; 5] є:

- освітня спрямованість; переважання змістового плану в роботі тренінгової групи над особистим. Змістовий план відповідає основній меті тренінгу (когнітивні структури, ціннісні орієнтації, установки, уміння);

- націленість на отримання динамічних знань, тобто знань, під час отримання й засвоєння яких учасники відіграють вирішальну роль. Учасники мотивовані на отримання знань, тому що вони їм потрібні, ними визначені;

- комплексне використання активних та інтерактивних методів;

- дотримання принципів групової роботи; наявність більш-менш постійної групи, що періодично збирається на зустрічі чи працює неперервно протягом 2-6 днів; певна просторова організація.

Оскільки основне завдання тренінгу полягає у створенні освітнього середовища, тому зазначимо, що воно включає в себе три важливих компоненти: когнітивний, емоційний і поведінковий. У психологічній літературі ці компоненти називають сферами відносин особистості або рівнями існування особистості. Таким чином, одне із основних завдань тренінгу, в перефразованому вигляді, полягає в активному включенні в процес навчання всіх трьох вказаних компонентів: його учасники повинні мати можливість отримувати й осмислювати інформацію (когнітивний компонент), відкрито виявляти емоції, що виникають (емоційний компонент), здійснювати навчальну діяльність (поведінковий компонент).

Звернемо увагу ще на одну особливість освітнього тренінгу. При його проведенні багато часу приділяється рефлексії, оскільки здатність до рефлексії допомагає людині в процесі життєдіяльності, вчить аналізувати та використовувати отриманий досвід. Усе це в сукупності дозволяє особистості отримати доступ до своїх ресурсів і можливостей, що у свою чергу дозволяє їй включати ці можливості в особистісну картину світу і в подальшому дозволяє вільно користуватися ними в різних ситуаціях і контекстах.

Для розкриття тези про тренінг як технологію, звернемо увагу на те, що тренінг - це запланований процес. Нагадаємо, що процес діяльності назву «технологія» отримує тільки тоді, коли його було спрогнозовано, визначено кінцеві властивості продукту й засоби його отримання, цілеспрямовано сформовані умови для реалізації та йому (процесу) надано хід, а отримуваний результат максимально відповідає очікуваному зразку, що можна діагностувати [9].

Освітній тренінг як інтерактивна технологія - це процес, результати якого прогнозуються, направлений на досягнення визначеної мети, завдань, у якому визначені суб'єкти (педагог, учні), зміст (розкривається в програмі тренінгу), методи та ресурси (рамкові умови). Його проведення потребує дотримання певної послідовності (алгоритму). Саме тому розглядаємо освітній тренінг як інтерактивну технологію.

Розкриємо алгоритм технології освітнього тренінгу через представлення основних видів діяльності, способів їх реалізації та результатів на кожному із етапів (табл.):

освітній тренінг корекційний педагог

Алгоритм технології освітнього тренінгу

Етап технології Діяльність

Спосіб реалізації діяльності

Результат

Вступна частина тренінгу

Вступ

Відкриття, повідомлення про мету і зміст тренінгу

Інформаційне повідомлення педагога

Ознайомлено учасників з тематикою тренінгу

Рефлексія

Проведення аналізу отриманих на попередньому занятті знань, набутих навичок (починаючи з другого заняття)

Індивідуальна робота, робота в групах. Обговорення

Аналіз отриманих інформації, знань, набутих навичок

Знайомство

Проведення знайомства. Проводиться на кожному занятті

Інтерв'ю, особиста презентація. Обговорення

Створено атмосферу довіри, сприятливого навчального середовища

Прийняття (повторення) правил роботи групи

Прийняття, а надалі - повторення певних норм поведінки, яких мають дотримуватись усі під час тренінгу

Робота в групах, робота у великому колі. Обговорення

Учасники налаштовані на активну відповідальну роботу, створення сприятливого навчального середовища

Очікування

Проведення завдань по визначенню очікувань

Індивідуальна робота, робота в групах. Обговорення

Визначено очікування учасників від участі в тренінгу

Основна частина тренінгу

Визначення рівня поінформованості та актуалізація проблеми

Анкетування. Робота по колу. Обговорення

З'ясовано рівень знань й поінформованості учасників стосовно теми тренінгу

Надання інформації.

Інформаційні повідомлення, роздаткові матеріали, результати напрацювань учасників у малих групах тощо.

Уведення учасників у коло понять і термінів теми тренінгу, стимулювання учасників до індивідуального пошуку інформації, засвоєння знань

Надбання навичок

Рольові, ділові ігри, розбір конкретних ситуацій. Обговорення

Напрацьовані навички стосовно теми тренінгу

Заключна частина тренінгу

Підведення підсумків.

Індивідуальна робота, робота в групах. Обговорення

Оцінка отриманих результатів роботи на тренінгу

Треба звернути увагу і на той факт, що тренінг передбачає варіативне використання різноманітних методик одночасно: моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, керованих дискусій, спільного розв'язання проблемних ситуацій тощо. Вони ефективно сприяють формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці та взаємодії, а в загальному - оптимізують весь пізнавальний процес.

У контексті нашого дослідження розрізняємо, два поняття «тренінг» і «тренінгові заняття». Тренінгові заняття відрізняються від тренінгу рамковими умовами. Тривалість тренінгу від 24, 30-36 до 72 годин. Наприклад, 6-8 годин на день тривалістю в один тиждень (30-годинний тренінг). Тренінгові ж заняття тривають до 3-х годин, проводяться не рідше одного разу на тиждень. Із тренінгових занять складається тренінг. За результатами дослідження Дугласа Кербі, результативність тренінгу може бути досягнута за умови, якщо «він триває не менше 14 занять, проводиться в невеликих групах (до 20 осіб)» [9, с. 78].

Варто зробити заувагу, що проведення й тренінгових занять здійснюється за представленим вище алгоритмом.

Основні принципи інтерактивного навчання визначали І.Вачков, В. Ясвін [1; 15]. На основі узагальнення думок дослідників, визначаємо такі специфічні принципи освітнього тренінгу як технології:

- дослідницької творчої позиції учасників полягає в суб'єктивному відкритті учасниками знань, власних можливостей і творчих ресурсів, формулюванні закономірностей і принципів феномена, що вивчається;

- зворотного зв'язку, який є наслідком не лише їх (тренінгів) навчального характеру, але й вимоги систематичної рефлексії;

- успішності. Навчання в тренінговому процесі будується за принципом «від простого до складного»;

- кожний навчається у своєму темпі. Врахування індивідуального стилю та темпу навчання учасників;

- навчання на основі існуючого або отримуваного під час навчання досвіду;

- безоціночності дій і особистості учасників.

Комплексна реалізація даних принципів створює можливості для особистого саморозвитку всіх суб'єктів процесу в тренінговому, освітньому середовищі, створює атмосферу безпеки, довіри.

Зазначимо також, що про ефективність тренінгу, як і інших інтерактивних технологій, судять за тим, наскільки збігається досягнутий результат із визначеними цілями тренінгу. Аналіз літератури свідчить, що протягом багатьох років у міжнародній практиці оцінки тренінгів найчастіше використовується модель Д. Кіркпатрика. Ця модель виокремлює та описує чотири оціночних категорії: реакцію, засвоєння, поведінку та результат і дає можливість оцінити чотири рівні його ефективності через зміни, що відбуваються з учасниками [9].

Висновки

Інтерактивні технології в освіті дітей, що мають інтелектуальні порушення, створюють сприятливе середовище, в якому корекційний педагог направляє, організовує групову роботу.

Освітній тренінг як інтерактивна технологія оптимізує процес корекційної освіти за рахунок створення можливостей для самостійного вироблення певної позиції учасника шляхом його активної участі у процесі керованої групової взаємодії за умови дотримання алгоритму, однозначного виконання процедур й операцій.

До перспективних напрямів наукових розробок належать дослідження й розроблення, вдосконалення інструментарію, моніторингу й оцінювання освітнього тренінгу як інтерактивної технології.

Література

1. Бачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники / И.В. Бачков М., 2000. - 224 с.

2. Дэвид Ли. Практика группового тренинга / Ли Девид - СПб.: Питер, 2001. - 224 с.

3. Инновационные методы обучения в гражданском образовании / В.В. Величко, Д.В. Карпиевич, Е.Ф. Карпиевич, Л.Г. Кирилюк - 2-е изд. доп. - Мн.: Медисон, 2001. - 168 с.

4. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід роботи / уклад. О. Поме- тун, Л. Пироженко. - К.: А.П.Н., 2002. - 136 с.

5. Кларин М.В. Корпоративный тренинг от А до Я / М. В. Кларин - М.: Дело, 2000. - 224 с.

6. Лютий В.П. Технологія соціальної роботи. Конспект лекцій / В. П. Лютий - К.: Академія праці та соціальних відносин ФПУ, кафедра соціальної роботи та практичної психології, 2003. - 75 с.

7. Лернер И.Я. Внимание: технологии обучения // И.Я. Лернер Советская педагогика. - 1990. - № 3. - С. 44-47.

8. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: учеб. для студентов высш. и сред. учеб. заведений / С.А. Смирнов, И.Б. Котова, Е.Н. Шиянов и др.; под ред. С.А. Смирнова. - М.: Изд. центр «Академия», 1999. - 512 с.

9. Профессиональная кухня тренера: из опыта неформального образования в третьем секторе / отв. ред. Е. Карпичевич, В. Величко - СПб.: Невский простор, 2003. 256 с.

10. Сластенин В.А. Педагогика: инновационная деятельность / В.А. Сластенин, Л.С. Подымова. - М.: ИЧП «Изд. Магистр», 1997. - 224 с.

11. Словарь иностранных слов. - 14-е изд., испр. - М.: Рус. яз., 1987. - 607 с.

12. Социальные технологии межсекторного взаимодействия в современной России: учебник / А.С. Автономов, Т.И. Виноградова, М.Ф. Замятина, Н.Л. Хананашвили: под общ. ред. А.С. Автономова. - М.: Фонд «НАН», - 2003. - 231 с.

13. Сисоєва С.О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально-методичний посібник / С.О. Сисоєва, НАПН України, Ін-т педагогічної освіти дорослих і освіти дорослих. - К.: ВД «ЕКМО», 2011. - 324 с.

14. Сурмин Ю.П. Теория социальных технологий: учеб. пособ. / Ю.П. Сурмин, Н.В. Туленков. - К.: МАУП, 2004. - 608 с.

15. Ясвин В.А. Образовательная среда: от моделирования к проектированию / В.А. Ясвин - М.: Смысл, 2001. - 365 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.