Упровадження технології критичного мислення на уроках іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Упровадження технології критичного мислення на уроках іноземної мови

Постановка проблеми

Суспільство сучасного світу є інформаційним. Інформація множиться, ускладнюється, швидко застаріває й набуває якісно нових функцій. Інформаційний вплив на суспільство часто має на меті маніпулювання поглядами та діями людей, що потребує від людини нових компетенцій.

Багато років «традиційна» педагогіка виховувала слухняного громадянина. Для нашого стереотипного мислення термін «критично» означає «критикувати», а не мислити. Нашому суспільству потрібні мислячі громадяни.

Ще й нині учні розглядаються як «умістилища пам'яті». ІІроте для розвинених країн основним завданням освіти є те, щоб після закінчення школи випускники були готові до всіх труднощів дорослого життя, здатними не тільки вижити, а й бути успішними.

Для того, щоб зайняти гідне місце в європейській спільноті, наша держава потребує якісної освіти. Саме на якісну освіту сподіваються батьки, які хочуть бачити своїх дітей підготовленими до життя, саме до неї прагнуть діти, які мріють знайти своє місце в житті, бути освіченими та конкурентоспроможними.

Учні повинні займати активну позицію у навчанні, отримувати справжнє задоволення від здобутих знань. Вони повинні знати й відчувати, що їм можна висловлювати будь-які думки, мислити поза шаблоном.

Кожний підхід має свої принципи й у всіх присутня необхідність мотиваційної забезпеченості навчання. Але реальність включення механізмів дії мотивів в учнів недостатньо практично опрацьовані. Всі вони впевнено стверджують, що мотив повинен буди присутнім як на початку заняття, так і створення системи мотивів для кожного окремо взятого його етапу. Виділяють три мотиваційних блоки заняття: на початку задіюється основний мотив або мотиваційна композиція, з якими логічно пов'язані цілі заняття; наприкінці - мотиваційний міст до наступного заняття. Це оперативна й перспективна мотивація; протягом усього заняття діє блок мотиваційної підтримки. Мотив повинен стати тією точкою опори, на якій будується ввесь зміст заняття. Для цього, як зазначає О. Пометун, що викладач повинен бути гарним сценаристом, режисером і актором.

Аналіз останніх досліджень і публікації. Критичне мислення - мислення вищого рівня. Процес розгляду ідей із багатьох точок зору, відповідно до їхніх змістовних зв'язків, порівняння їх з іншими ідеями. 3 точки зору філософів, критичне - це вміння логічно мислити та аргументувати. Деякі фахівці кажуть, що «просунута сучасна логіка».

Зараз багато розвинених країн світу усвідомили необхідність реформування своїх освітніх систем «так, щоб у центрі уваги педагогів перебувала пізнавальна діяльність особистості, яка навчається».

Критичне та творче мислення досліджували І. Загашев, Д. Клустер, Т. Ноель-Цигульська, Дж. Стіл, К. Мередіт, Ч. Темпл, С. ТерноА. Тягло, Т. Воропай, Л. Сьоміна, Д. Халпер, А. Федоров.

Виклад основного матеріалу дослідження

Науковець Г. Удовиченко вважає, що актуальність проблеми формування критичного мислення учнів на уроках іноземної мови зумовлена тим, що притаманна нашому часу динаміка технологічного й соціального прогресу вимагає від випускників середніх загальноосвітніх закладів умінь швидко адаптуватися до сучасних вимог суспільства, змінюватися і вдосконалюватися на основі самостійного здобуття знань, знаходити шляхи розв'язання професійних і соціальних завдань у будь-яких нестандартних ситуаціях.

В. Сухомлинський порівнював думку дитини з ніжною трояндою, що не може квітнути без сонця. І бажання вчитися - в емоційному забарвленні думки, в почутті радісної схвильованості. Без цього емоційно-естетичного струменя думка дитини не може повноцінно розвиватися, йти від наочних образів до абстрактних узагальнень.

Велику роль під час використання комунікативного підходу відіграє принцип новизни. За Є. Пассовим цей принцип ураховує: форму мовленнєвого висловлювання, зміст висловлювання, прийоми навчання, умови навчання, зміст навчання.

Критичне мислення часто називають «спрямованим мисленням», тому що воно спрямоване на одержання бажаного результату. Наукове мислення зазвичай пов'язують із наукою як сферою дослідницької діяльності, спрямованої на виробництво нових знань про природу, суспільство та мислення [11, с. 195]. У той час як критичне мислення вважається практичним застосуванням наукового підходу до розв'язання житейських, професійних, особистих проблем тощо. Можна стверджувати, що для західного прагматичного світогляду напрацьована концепція критичного мислення була інструментом удосконалення традиційного практичного мислення своїх громадян, яке почало давати збої в умовах швидкоплинних змін другої половини XX ст. [9, с. 17]. Треба зазначити, що мудрість розуміється у філософському значенні-самокритика розуму, вічний рух уперед [10, с. 98]; не просто широкі знання, а передо всім уміння розмірковувати [11, с. 35]. На думку С. Терно, в стабільних традиційних суспільствах переважала перша з цих цілей, у сучасному інформаційному суспільстві треба надавати перевагу гнучкості та винахідливості, а не знанням. Свою концепцію освіти як дослідження (education asinquiry) він розглядав як таку, що гармонійно поєднує дві принципово важливі для освіти цілі - передачу знань та здійснення дослідження з метою встановити істину. Критичне мислення він розглядав як нагальну потребу для життя в сучасному світі, оскільки це складне вміння дозволяє правильно розв'язувати широке коло практичних проблем у будь-якій професійній діяльності (архітектора, юриста, лікаря та ін.), у людських взаєминах (ситуації морального вибору), в науковій діяльності, в повсякденному житті тощо [10, с. 35-36]. Отже, критичне мислення науковцями розглядається як навчання вмінню розмірковувати. Критичне мислення - мислення самостійне. Ніхто не може думати за нас. Самостійність - перша і, можливо, найважливіша ознака критичного мислення. Інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення. На уроках учні самі починають розуміти: для того, щоб навчитися мислити на вищому рівні, потрібно мати знання. Завдяки критичному мисленню процес пізнання стає осмисленим, неперервним і продуктивним. Публікацій, присвячених критичному мисленню, дуже багато, тому формат статті не дає можливість зробити комплексний аналіз усього масиву методичних розробок.

Основне завдання вчителя навчити учнів мислити критично, що означає навчити їх ставити запитання та формулювати проблеми, тому що вміння розв'язувати проблеми - шлях до досягнення мети, шлях до успіху. Критичне мислення прагне до переконливої аргументації. Критично мисляча людина може знайти власне розв'язання проблеми й обґрунтувати його розумними доказами. Активне навчання передбачає застосування методів, що стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб'єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає до діалогу з учителем. Основними методами цього навчання є: самостійна робота, проблемні й творчі завдання (часто домашні), питання учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення [6, с. 29]. Нині зрозуміло кожному, що основною метою навчання має бути не «озброєння» учнів сумою знань, умінь і навичок із окремих предметів, а розвиток особливостей учнів, формування якостей, що їх потребує сучасне життя.

Отже, суспільство XXI ст., суспільство, для якого навчання - це неперервний, необхідний і приємний процес має на увазі три головні шкільні дисципліни - науку про те, як навчатися, науку про мислення, а також науку, «як стати самостійним і успішним менеджером власного майбутнього» - є домінантними. Цього навчають не на окремих уроках, ці знання вплетені до всіх предметів. Кожний одночасно є вчителем і учнем. Девід Керр, президент Southland Polytechnic пише [2, с. 36]: «У школах учителя стануть менеджерами з навчання, а учні - їхніми клієнтами, як нині ми є клієнтами юристів або професійних консультантів». За останні 30 років рух медіаосвіти добився значного визнання в навчальному процесі багатьох країн світу. Лідерами в цій області вважаються Канада й Австралія, де медіаосвіта є частиною навчального плану кожної середньої школи. У США позиції медіаосвіти стають усе міцнішими саме в курсі англійської мови (English Language Arts), який традиційно включає вивчення рідної мови і літератури. Національна Рада вчителів англійської мови ще в 1996 році опублікувала 12 стандартів, 4 з яких безпосередньо торкаються розвитку навичок критичного мислення, вміння аналізувати і створювати друкарські і аудіовізуальні медіа [4, с. 45].

Небагато школярів і студентів мають можливість регулярно відвідувати країну мови, що вивчається. В основному, вони подорожують віртуально, використовуючи телебачення, відео або комп'ютер. Очевидно, що як школа або вищий навчальний заклад, так і засоби масової комунікації беруть участь у процесі навчання й розвитку особистості. Медіаосвітні завдання і форми роботи стимулюють тренування навичок читання, письма, аудіювання, розмовної мови, що розвивають критичне мислення, творчі здібності учнів і значно підвищують пізнавальний інтерес.

Побудова моделі педагогічних дій на уроках іноземної мови зі стратегією формування та витку критичного мислення як складовою новітніх технологій в освіті, призначених для допомоги оволодіння інформаційною культурою сучасної людини, для розвитку кругозору, уваги, доїитливості, самостійності, заохочування до пошуку нових знань та ідей і прищеїлення інтересу до вивчення іноземних мов. У поданій роботі робиться спроба зрозуміти, що таке критичне мислення, навіщо людям учитися мислити критично, як створити умови для його розвитку, що являє собою технологія формування критичного мислення.

Технологія - це наука про майстерність. Під педагогічною технологією розуміється система діяльності вчителя, спрямована на взаємодію з учнями, в якій ґарантується досягнення конкретно визначеного, очікуваного результату завдяки чітко сїланованій послідовності дій, ретельно визначеному набору форм і методів роботи та вчасно проведеній корекції. Технологія формування та розвитку критичного мислення - система діяльності, що базується на дослідженні проблем і ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації для особистих потреб і цілей [4, с. 24].

Характеристики критичного мислення: самостійність, постановка проблеми, критичне мислення, людина живе в соціумі, прийняття рішення, закінчення процесу критичного мислення, чітка аргументованість, соціальність [5, с. 23-25]. Тому найкраще свою позицію людина доводить у спілкуванні.

На даний час пріоритетною метою навчання іноземної мови в загальноосвітній школі є оволодіння комунікативною компетенцією (тобто практичне оволодіння іноземною мовою) [8, с. 13]. Метою даних методів навчання є розвиток критичного мислення учнів у процесі практично- го оволодіння іноземною мовою. Впроваджуючи такі підходи, можна створити умови для активного спілкування учнів у різних навчальних ситуаціях; організувати практики по формуванню орієнтовної основи дій; здійснити розвиток навиків самостійної роботи; розвивати у школярів слухомоторних зв'язків; розвивати творчі здібності учнів за допомогою критичного мислення. Але забезїечення свідомого виконання самостійної роботи учнів, це проблема, яка постійно вивчається як педагогами, так і їсихологами. Ми побудували модель педагогічних дій за різними рівнями самостійної роботи учнів, яку можно розглядати у вигляді технології дій і розроблення модульної програми, яка починається з формулювання комплексної дидактичної мети [8, с. 12-14].

Розроблення елементів інтерактивного навчання зможемо знайти в працях В. Сухомлинського, у творчості вчителів-новаторів Ільїна, Лисенкова, Шаталова, Амонашвілі, Ельконіна-Давидова, у теорії розвивального навчання [7, с. 156-158]. Однак до 90-х років ХХ ст. за умов нав'язування комбінованого уроку творчість окремих педаго- гів була скоріше винятком, ніж правилом. На- прикінці ХХ ст. інтерактивні технології набули поширення в теорії та практиці американської школи, де їх використовують при викладанні різноманітних предметів. Дослідження показа- ли, що інтерактивне навчання уможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, бо вїливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю, дії, практику. Результати цих досліджень нам відомі - це схема, яка умовно має назву «Піраміда навчання». Вона наочно демонструє, щонайменші результати дає їасивне навчання: лекція - 5%, читання - 10%, дискусійні груїи - 50%, практика через дію - 75%, навчання інших або негайне застосування знань - 90%. Зрозуміло, що це середньостатистичні дані й у конкретних виїадках результати можуть різнитися, але в середньому таку закономірність може простежити кожен педагог (треба їам'ятати, що висновки можна зробити тільки тоді, коли одна з форм буде відпрацьована). Формуванню якостей критично мислячої особистості сприяють технології розвитку критичного мислення. Саме вони тренують гнучкість і мобільність думки, розвивають самостійне мислення, вміння орієнтуватися у складних ситуаціях і знаходити нестандартні відповіді.

Запропоновані підходи забезїечують розвиток критичного мислення за допомогою інтерактивного включення учнів до освітнього процесу. В результаті систематичної та цілеспрямованої роботи в співпраці вдається значно збільшити час усної практики кожного учня на уроці, дати шанс кожній дитині сформувати в своїй свідомості систему мови, що вивчається.

Технологія розвитку критичного мислення при роботі з домашнім читанням на заняттях з іноземної мови складається з трьох стадій: evocation - виклик, realization - стадія осмислення нової інформації, reflection - стадії рефлексії. Найчастіше всі ці стадії присутні на одному занятті, кожна з них приїускає активну участь учнів в освітньому процесі. Проте своєрідність домашнього читання як виду мовної діяльності (читання в нашому виїадку за цільовою установкою є таким, що вивчає, за місцем читання - домашнім, за характером роботи - інтенсивним) таке, що 50% роботи учні повинні здійснювати самостійно поза аудиторією, тому стадія осмислення нової інформації цілком залишається для домашнього завдання.

Таким чином, здійснюється необхідна підготов- ка для реалізації стадії осмислення в процесі читання даної частини вдома та виконання завдань до неї. Це дає нам право стверджувати, що розвиток критичного мислення враховує зв'язок мислення і почуттів, його складовими є емоційність, творча уява, ціннісні установки [7, с. 40].

Тому в навчальному процесі потрібно використовувати такі методи, засоби, форми навчання, створювати такі умови, які б забезїечували формування всіх складників критичного мислення, вїливаючи на інтелектуальну, мотиваційу, емоційну, вольову сфери діяльності учнів. Наявність різних підходів до визначення критичного мислення свідчить про складність і багатогранність цього поняття і зумовлює необхідність переусвідомлення сутності та складу критичного мислення у світлі вимог сьогодення.

Поділяючи подібну точку зору, коли до роботи на уроці залучається слухова й зорова пам'ять, збільшуються шанси задовольнити потреби різних учнів, чий спосіб сприйняття матеріалу може суттєво відрізнятися. Проте активізації лише зорової або слухової пам'яті недостатньо. Понад 2000 років тому китайський філософ Конфуцій наголошував: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам'ятаю. Те, що я роблю, я розумію». Це просте ствердження обґрунтовує необхідність використання активних методів навчання. Хотілось би одразу звернути увагу читачів, що термін «критичне мислення» - це умовна назва, яка закріпилася за науковим типом мислення для розв'язання нетривіальних практичних проблем в англо-американському освітньому просторі. Критичне мислення розглядається як науковий підхід до розв'язування широкого кола проблем - від житейських до професійних. Наукове мислення зазвичай пов'язують із наукою як сферою дослідницької діяльності, спрямованої на виробництво нових знань про природу, суспільство та мислення [2, с. 124].

Навчання - не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Потрібна напружена розумова робота дитини та її власна активна участь у цьому процесі. Пояснення й демонстрації самі по собі ніколи не дадуть справжніх стійких знань. Не можна сказати, що потрібно використовувати тільки інтерактивне навчання. Для навчання важливі всі рівні пізнання й усі види методик [3, с. 46].

Сучасна система навчання вимагає від учителя охоплення великого обсягу інформації й зорієнтована на рівні «знання» і «розуміння». Неможливо одній людині знати все навіть в окремій вузькій галузі знання. Численні факти «запам'ятовують» комп'ютери, учням потрібні інші навички: думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї й концепції і вже на підставі цього вміти шукати потрібну інформацію, тлумачити її й застосовувати за конкретних умов. Саме цьому сприяють інтерактивні технології. Таким чином, упровадження інтерактивних технологій дозволяє спонукати й стимулювати учнів до критичного мислення, дає можливість вибору оптимального способу презентації свого особистого рішення. Учні усвідомлюють, що від них очікується висловлення своїх думок, діапазон яких може бути необмеженим. Учні відчувають свій унесок у розв'язання проблеми. Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість.

Крім того, це спонукає учнів вміти слухати й цінувати думки інших, тому що для знаходження оптимального розв'язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована «колективною мудрістю». Все це стимулює до роботи на вищому й складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Інтерактивні технології потребують певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так і педагога. Починати з поступового використання цих технологій, якщо вчитель або учні з ними не знайомі. Педагогу й учням треба звикнути до них. Можна навіть розробити спеціальний план поступового впровадження інтерактивних технологій. Краще ретельно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені «ігри» [1 с. 37].

Для зміцнення контролю за перебігом навчання за інтерактивними технологіями вчитель має добре підготуватися заздалегідь: глибоко вивчити й обміркувати матеріал, зокрема й додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо; ретельно планувати й розробляти заняття: визначати хронометраж, ролі учасників, готувати питання і можливі відповіді, розробити критерії оцінки ефективності заняття; мотивувати учнів до вивчення теми шляхом добору найцікавіших випадків, проблем; оголошувати очікувані результати (мету) заняття і критерії оцінки роботи учнів; передбачати різні методи привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи учнів.

Регулярно застосовуючи технологію критичного мислення, вчитель може дізнатися багато нового та цікавого про дітей, про викладання свого предмета, про настрій та ставлення учнів до того, що відбувається на уроках та в реальному житті.

Література

критичний мислення іноземний мова

1. Вукіна Н. В. Критичне мислення: як цього навчати: науково-методичний посібник / Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська. - Харків : Основа, 2007. - 112 с.

2. Гузеев В. В. Системные основания образовательной технологии / В. В. Гузеев. - М. : Знание, 1995. - 135 с.

3. Колеченко А. К. Энциклопедия педагогических технологий: материалы для специалистов образовательных учреждений / А. К. Колеченко. - СПб. : Каро, 2002. - 368 с.

4. Макаренко В. М. Як опанувати технологію критичного мислення / В. М. Макаренко, О. О. Туманцова. - Харків : Основа, 2008. - 96 с.

5. Новрузова О. М. Педагогические технологии в образовательном процессе / О. М. Новрузова. - Волгоград : Учитель, 2008. - 139 с.

6. Основи критичного мислення : [навч. посібник для учнів старших класів загальноосвітньої школи] / О. I. Пометун, Л. М. Пилипчатина, І. М. Сущенко, I. О. Баранова.Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2010. - 216 с.

7. Самуэлян Н. А. Американский рассказ ХХ века: сборник / Н.А. Самуэлян. - На англ. яз. - М. : Менеджер, 1999. - 256 с.

8. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання / Г. О. Сиротенко.Харків : Основа, 2003. - 80 с.

9. Суворова Н. Г. Методика критического мышления. Как лучше организовать урок / Н. Г. Суворова // Учитель. - 2002. - № 4. - С. 12-14.

Размещено на Allbest.ru