Професійна компетентність як передумова ефективної діяльності викладача іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378

Професійна компетентність як передумова ефективної діяльності викладача іноземної мови

Ірина Сологор

Проаналізовано зміст понять «професійна компетентність» і «професійна компетентність викладача іноземної мови». Схарактеризовані складові професійної компетентності викладача іноземної мови з урахуванням особливостей навчально-виховного процесу у вищій школі.

Ключові слова: професійна компетентність, іноземна мова, компетенції, особливості навчального процесу у вищій школі.

Осуществлён анализ содержания понятий «профессиональная компетентность» и «профессиональная компетентность преподавателя иностранного языка». Охарактеризованы составляющие профессиональной компетентности преподавателя ино-странного языка с учётом особенностей учебно-воспитательного процесса в высшей школе.

Ключевые слова: профессиональная компетентность, иностранный язык, компетенции, особенности учебно-воспитательного процесса в высшей школе.

The notions of «professional competence» and «professional competence of a foreign language teacher» have been analyzed. The components of professional competence of a foreign language teacher have been characterized with due account for peculiarities of academic process in higher education.

Key words: professional competence, foreign language, competences, peculiarities of academic process in higher education.

Постановка проблеми та Ті зв'язок з важливим науковими чи практичними завданнями. Сучасний етап розвитку вищої освіти характеризується кардинальною зміною соціо- культурного й освітнього контексту вивчення іноземної мови (ІМ). Передусім, це зумовлюється зростаючими потребами у налагодженні міжкультурної комунікації та інтеграції всіх сфер діяльності суспільства. У свою чергу, це спонукає сучасну педагогіку до переосмислення освітніх концепцій, вимагає суттєвих змін у підходах до навчання ІМ, перегляду його мети і змісту, впровадження новітніх технологій, удосконалення методів і прийомів навчання, пошуку нових, ефективних форм навчання. Очікувана результативність навчально-вихов-ного процесу можлива лише за умови високої професійної компетентності кожного викладача ІМ. Відтак, питання професійної компетентності та її компонентів, а також творчого підходу викладача до своєї професійної діяльності не втрачають актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми подальшого розроблення теорії про-фесійної компетентності в цілому та її окремих компонентів, актуалізації цієї теорії щодо представників різних професій, постійно пере-бувають у центрі уваги науковців. Безпосеред-ньо питання професійної компетентності ви-кладача ІМ досліджувалися такими вченими, як С. Аверьянова, Т. Астафурова, Т. Балихіна, H. Гез, О. Бігич, Н. Гальскова, О. Голотюк, I. Зимня, Л. Іванова, С. Ніколаєва, О. Солово- ва та ін.

Аналіз літератури засвідчує, що в сучасному педагогічному дискурсі наявні різні трактування поняття професійної компетентності. Разом з тим треба констатувати, що майже всі дефініції цього терміна, як правило, уточнюють і доповнюють одна одну. Оскільки дослідження професійної компетентності викладача інозем-ної мови у вищій школі неможливо розглядати у відриві від поглядів на цей феномен із точки зору психології та загальної педагогіки, розглянемо деякі з них детальніше.

Відомий британський психолог Дж. Равен дефініює компетентність як специфічну здат-ність, необхідну для ефективного здійснення конкретної дії в конкретній предметній галузі. Ця здатність включає вузькоспеціальні знання особливого роду, предметні навички, способи мислення, а також усвідомлення особистої від-повідальності за свої дії [10].

На думку М. Холодної [13], компетентність - це особливий тип організації предметно-специ-фічних знань, які дозволяють приймати ефек-тивні рішення у відповідній галузі діяльності. Ці знання повинні корелюватися з такими ха-рактеристикам, як: різноманітність, структу-рованість, категоріальність, конструктивність, гнучкість, адаптивність, рефлективність, опе-ративність, доступність.

B. Введенський [2] під професійною компе-тентністю розуміє здатність до ефективного здійснення професійної діяльності, зокрема швидкого оволодіння сучасними способами діяльності й успішне виконання своїх профе-сійних обов'язків. навчання професійний компетентність

За твердженням Ю. Татур [11], компетентність фахівця з вищою освітою виражається у здатності до реалізації свого потенціалу в успішній творчій професійній діяльності, усві-домленні соціальної значущості та особистій відповідальності за результати цієї діяльності, а також у необхідності її постійного вдоскона-лення.

C. Вітвицька терміном «компетенція» позна-чає сукупність якостей особистості, її загальну обізнаність, що ґрунтується не лише на знаннях, досвіді, певних цінностях, набутих у процесі навчання у виші, але й на її здібностях. Авторка виокремлює такі компетенції: соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, компетенції саморозвитку та самоосвіти, а також компетенції, що виявляються як здатність до раціональної, продуктивної, творчої діяльності [3, с. 192].

Не протирічить розумінню професійної ком-петентності, наданому vs., й позиція Н. Уй- сімбаєвої, котра вважає, що в структурі про-фесійної компетентності спеціаліста будь-якої спеціальності наявні проектувальний, інфор-маційний, організаторський, комунікативний та аналітичний компоненти, які є результатом розвитку професійних якостей особистості (пам'яті, логічного мислення, емоційної стій-кості, уваги, рішучості) в поєднанні зі стійкою системою моральних цінностей. Отже, «про-фесійна компетентність формується за допомо-гою складної трансформації інтересів, мотивів, потреб, під час практики, на основі процесів усвідомлення та переосмислення» [12, с. 19].

Як випливає із зазначеного вище, професій на компетентність має системний характер й охоплює певні компетенції, які реалізуються у досвіді конкретної діяльності викладача. Спи-раючись на дослідженні А. Хуторського [14] і Т. Батієвської [1], компетенцію розглядаємо як деяку наперед задану вимогу в освітній під-готовці фахівця, а компетентність - як вже сформовану особистісну якість (характери-стику). Відтак, компетентність формується з окремих компетенцій, але у жодному разі не зводиться до них. Таке розуміння дає змогу стверджувати, що компетентності не можна навчити, адже вона є продуктом певного со-ціального досвіду.

Виходячи з цього, компетентність виступає однією з основних умов розвитку й усвідомлен-ня мотивів професійної діяльності, спрямова-ності до самоствердження у професійній сфері, реалізації творчого та наукового потенціалу, зростання авторитету.

Мета статті - схарактеризувати складові професійної компетентності викладача ІМ у вищому навчальному закладі, необхідні для ефективної професійної діяльності в умовах сьогодення.

Виклад основного матеріалу дослідження. У світлі сказаного вище, професійна компетентність викладача ІМ розглядається нами як єдність психологічної, теоретичної та практичної готовності та здатності до здійснення успішної педагогічної діяльності в навчанні ІМ.

На думку С. Ніколаєвої, компетентність учи-теля ІМ утворена: чотирма блоками компетен-цій: 1) іншомовною комунікативною компетен-цією, до складу якої входять мовна, мовленнєва та соціокультурна компетенції; 2) власне про-фесійною компетенцією, що поєднує філоло-гічну, психолого-педагогічну та методичну компетенції; 3) іншомовною професійно-кому-нікативною компетенцією, у якій синтезовані мовна професійно зорієнтована компетенція, мовленнєва професійно зорієнтована компетен-ція та соціокультурна професійно зорієнтована компетенція; 4) загальною компетенцією, яка об'єднує інструментальну, міжособистісну та системну компетенції [7, с. 15]. Ці компетенції треба вважати базовими і для викладача іно-земної мови у вищій школі, втім їх перелік потребує доповнення й розширення з огляду на особливості навчально-виховного процесу в цій групі закладів освіти.

Найдослідженішою нині є іншомовна кому-нікативна компетенція, яка передбачає вміння здійснювати мовленнєвий акт, у якому реалі-зується комунікативно-мовленнєва поведінка на основі фонологічних, лексико-граматичних, соціолінгвістичних знань і вмінь відповідно до поставлених завдань, проблем і ситуацій.

Ця компетенція не лише передбачає володіння всіма видами мовленнєвої діяльності, але й культурою писемного й усного мовлення.

В умовах глобалізації суспільства та розши-рення міжкультурних контактів на передній план виходить соціокультурна компетентність викладача ІМ, адже він повинен спонукати студента не просто оволодіти ІМ як засобом спілкування, а й продуктивно взаємодіяти з представниками інших мов і культур у соціо- культурному просторі. У цьому контексті до-речно пригадати слова О. Леонтьева, що зміст поняття «культура» містить інформацію про: соціальне середовище, культурний стереотип певного суспільства, зміст і внутрішню ієрархію його соціальної пам'яті (систему цінностей, національних героїв), практичну семіотику (правила поведінки), етнопсихологічну характеристику народу, духовну культуру (сві-тогляд, релігійно-моральні особливості), па- реміологію, конотації, наприклад, імена [ци-тується за: 6].

Власне професійна компетенція викладача ІМ передбачає органічне поєднання знань із дидактики, психології та методики викладання ІМ у цілому та її окремих функціональних регістрів. Ця компетенція також виявляється широкою поінформованістю з проблем іннова-цій у галузі конкретних методик викладання, у використанні різноманітних сучасних освітніх технологій, засобів навчання, форм і способів роботи зі студентами.

Професійна компетентність викладача ІМ у вищій школі значною мірою визначається наявними в нього якостями, що сприяють його спілкуванню зі студентами, визначають швидкість і ступінь оволодіння останніх необ-хідними вміннями. Такий висококваліфікований і компетентний викладач добре розуміє свою суспільну відповідальність, успішно здійснює планування, виступає ключовою фігурою у формуванні професійної компетентності студентів.

Інформаційну компетенцію, яка нині є невід'ємною компонентою в структурі профе-сійної компетентності викладача вищої школи, услід за В. Ореховою [8], розглядаємо як: 1) здатність до самостійного пошуку й оброблення інформації, необхідної для якісного виконання професійних завдань; 2) здатність до групової діяльності та співробітництва з використанням комунікаційних технологій для досягнення професійно значущих цілей; 3) готовність до саморозвитку в сфері інформаційних технологій й усвідомлення необхідності постійного підвищення кваліфікації та само- реалізації в процесі професійної діяльності.

Беручи до уваги, що визначальна особливість професійної діяльності викладача вищої школи - високий ступінь поєднання наукового та навчального компонентів із залученням студентів до наукових досліджень, проектна компетентність полягає не лише у здатності проектувати навчально-виховний процес і пе-редбачати його результати, але й проектувати та прогнозувати власну наукову діяльність і наукову роботу студентів.

Рефлексивна компетентність викладача по-лягає у здатності аналізувати результати своєї діяльності, сформувати свій індивідуальний педагогічний стиль, досягти адекватної про- фесійно-особистісної самооцінки, проектувати свої зусилля у площину професійного зростання та постійного самовдосконалення [5].

Висновки з даного дослідження. Таким чином, професійна компетентність викладача іноземної мови, будучи інтегральною властивістю особистості, виявляється в сукупності таких компетенцій, як: професійна (дидактична, психологічна, методична), лінгвістична (філологічна), комунікативна, інформаційна, соціокультурна, проектна, рефлексивна. Наяв-ність комплексу цих компетенцій забезпечує ефективність професійної діяльності викладача іноземної мови та відповідає потребам сьо-годення.

Література

1. Батієвська Т. Формування інформаційної компетентності майбутніх учителів як умова забезпечення ефективності педагогічного процесу на основі інформаційних технологій навчання / Т. Батієвська // Імідж сучасного педагога. - 2010. - №3 (102). - С. 44-47.

2. Введенський В. Н Моделювання професійної компетентності педагога / В.Н. Вве- денський // Педагогіка. - 2003. - № 10. - С. 51-55.

3. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи : метод. посіб. [для студентів магістратури] / Світлана Сергіївна Вітвицька. - К. : Центр навчальної літератури, 2003. - 316 с.

4. Голотюк О. Становлення та розвиток професійної компетентності викладачів іно*

земних мов у світлі європейських завдань / О. Голотюк // Імідж сучасного педагога. - 2006. - Вип. 3-4 (62-63). - С. 114-116.

5. Желанова В. В. Використання технологій формування рефлексивної компетентності в процесі професійної підготовки вчителя початкових класів // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія : зб. наукових праць. - Вип. 27. - Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2009. - С. 132-136.

6. Лысакова И. П. Развитие современной методики обучения РКИ: актуальное и традиционное / И. П. Лысакова // Вестник Московского университета. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2005. - № 4. - С. 134-139.

7. Ніколаєва С. Ю. Основи сучасної методики викладання іноземних мов (схеми і таблиці) : [навч. посіб.] / Софія Юріївна Ніколаєва. - К. : Ленвіт, 2008. - 258 с.

8. Орехова В. А. Формирование информационной компетентности педагога [Электронный ресурс] - Режим доступа : http://nsportal.ru/shkola/raznoe/library/statya- formirovanie-informacionnoy-kompetentnosti -pedagoga

9. Побірченко Н. С. Компетентнісний підхід у вищій школі: теоретичний аспект / Н.С. Побірченко // Освіта та педагогічна наука. - 2012. - № 3 (152). - С. 24-31.

10. Равен Дж. Педагогическое тестирование: Проблемы, заблуждения, перспективы; [пер. с англ]. - [2-е изд., испр.] - М. : Когито-Центр, 2001. - 142 с.

11. Татур Ю. Г. Компетентность в структуре модели качества подготовки специалиста / Ю. Г. Татур // Высшее образование сегодня. - 2004. - № 3. - С. 20-26.

12. Уйсімбаєва Н. Розвиток професійної компетентності - шлях до підготовки ви-сококваліфікованих фахівців / Наталія Уйсімбаєва // Рідна школа. - 2006. - № 10. - С. 17-19.

13. Холодная М. А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования / М. А. Холодная. - СПб. : Питер, 2002. - 272 с.

14. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования / А. В. Хуторской // Народное образование. - 2003. - № 2. - С. 58-64.

Размещено на Allbest.ru