Вплив інформатизації освіти на проектування технологій навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 371.3:004.588

КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»

Кафедра дидактики та методик викладання природничо-математичних дисциплін

Вплив інформатизації освіти на проектування технологій навчання

Склярова Ірина Олександрівна,

кандидат педагогічних наук, доцент

irichasktyarova@gmaU.com.

Анотація

інформатизація освіта інноваційний педагогічний

У статті розглядаються окремі аспекти впливу інформатизації освіти на трансформацію інноваційної педагогічної технології. Показано, що інноваційна технологія навчання, у якій сполучаються традиційні педагогічні технології й електронні засоби навчання має нові якісні властивості, що може призвести до перебудови структури навчального процесу. Запропоновано основні принципи створення сучасних дидактичних засобів, орієнтованих на підвищення ефективності навчального процесу в загальноосвітній середній школі.

Ключові слова: інформатизація освіти, технологія навчання, електронні засоби навчання.

Аннотация

Склярова И.А. Влияние информатизации образования на проектирование технологий обучения

В статье рассматриваются отдельные аспекты влияния информатизации образования на трансформацию инновационной педагогической технологии. Показано, что инновационная технология обучения, в которой сочетаются традиционные педагогические технологии и электронные средства обучения, имеет новые качественные свойства, что может привести к перестройке структуры учебного процесса. Предложены основные принципы создания дидактических средств, ориентированных на повышение эффективности учебного процесса в общеобразовательной средней школе.

Ключевые слова: информатизация образования, технология обучения, электронные средства обучения.

Annotation

Sklyarovа Irina. Impact of information technology education in design training

The article deals with some aspects of the impact of informatization of education to transform innovative educational technology. It is shown that an innovative technology training, which combined traditional educational technology and e-learning tools has new quality properties that could lead to restructuring of the educational process. The basic principles of the creation of modern teaching tools aimed at improving the educational process in a comprehensive high school.

Keywords: informatization of education, technology training, e-learning tools.

Нові замовлення держави, адресовані загальноосвітнім навчальним закладам, спонукають удосконалювати виконання завдань, пов'язаних з навчанням підростаючого покоління. Ідеться, зокрема, про такі завдання: формування розширеної системи знань відповідно до науково-технічного прогресу; підготовка до свідомого обрання майбутньої професії; цілеспрямований розвиток пізнавальних можливостей для самостійного здобуття знань та їх застосування в практично-професійній діяльності. Інтенсифікувати, раціоналізувати й загалом підвищити ефективність розв'язання вищезазначених, на нашу думку, стратегічних завдань перспективного розвитку освіти можливо шляхом активного використання досягнень науково-технічного та соціального прогресу суспільства. Важливість і практична значимість розв'язання вищеперерахованих завдань підтверджуються й низкою указів, постанов Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України. Система освіти повинна забезпечити підготовку людини до повноцінного життя в інформаційному суспільстві, що дасть їй змогу швидше адаптуватися до впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і застосування їх на практиці.

Під інформатизацією освіти розуміється процес забезпечення системи освіти інформаційними засобами, продукцією й технологіями з метою вдосконалювання механізмів керування системою освіти на основі формування й використання інформаційних ресурсів; удосконалювання методології відбору змісту, методів і організаційних форм навчання й виховання; створення методик, орієнтованих на розвиток інтелекту учнів, на формування в них здатності самостійно здійснювати інформаційно-пошукову й експериментально-дослідницьку діяльність; розробки комп'ютерних діагностуючих методик, що забезпечують об'єктивний, систематичний і оперативний контроль й оцінку рівня знань учнів [4, с. 10].

Існуюча джерельна база з основних напрямів наукових досліджень, спрямованих на розв'язок практичних проблем інформатизації системи освіти, представлена різноманітними підходами, серед яких варто виділити такі: розробка концептуальних основ процесу інформатизації системи освіти (Є. Веліхов, Б. Глинський, В. Глушков, А. Дородніцин, А. Єршов, В. Михалевич, В. Моісєєв та ін.); розв'язання психолого-педагогічних проблем і обґрунтування логіко-психологічних основ ефективного використання комп'ютерних навчальних засобів в навчально-виховному процесі (В. Беспалько, Б. Гершунський, О. Іваницький, Т. Ільїна, Ю. Машбиць, В. Монахов, В. Мульрадов, Д. Чернилевський та ін.); удосконалення змісту і методики вивчення основ інформатики (А. Єршов, А. Верлань, М. Жалдак, В. Касаткін, А. Кушніренко, Н. Морзе, Ю. Рамський, Г. Фролов, І. Яглом та ін.); висвітлення проблем розробки професійних програмних засобів та використання їх в навчальному процесі за реалізації дидактичних умов використання комп'ютерних засобів навчання (В. Гриценко, Л. Зайнутдинова, О. Іваницький, Є. Маргуліс, Ю. Первін, Д. Чернилевський, В. Шарко та ін). Досвід використання апаратних і програмних засобів інформаційних технологій у навчально-виховному процесі певною мірою висвітлено в працях В. Болтянського, В. Безпалька, А. Гуржія, М. Жалдака, О. Жука, О. Іваницького, В. Монахова, В. Розумовського та ін. Відомі вчені М. Бурда, С. Гончаренко, І.Зязюн, О. Киричук, В. Мадзігон, Ю. Мальований, М. Ярмаченко дотримуються думки, що соціальні зміни й інформаційні збудження найбільше впливають на організацію навчально-виховного процесу в ЗНЗ. Аналіз педагогічних досліджень учених з означеної проблеми свідчить, що розкрито багато аспектів проблеми інформатизації освіти. Водночас є велика низка пов'язаних з інформатизацією освіти питань, що й нині перебувають на рівні дискусій. Одне з таких питань -- зв'язок інформатизації освіти з проектуванням дидактичних технологій.

Мета нашої статті полягає в дослідженні впливу інформатизації освіти на розвиток інноваційної педагогічної технології.

Технологію навчання ми розглядаємо як комплексну інтегративну модель навчально-виховного процесу з чітко визначеними цілями, діагностикою поточних і кінцевих результатів, розподілом навчально-виховного процесу на окремі компоненти. Технологія навчання передбачає чітке й неухильне виконання певних навчальних дій в умовах оперативного зворотного зв'язку [1, с. 68]. Іншими словами, сучасні технології навчання є системним підходом до проектування, реалізації, оцінки, корекції й наступного відтворення процесу навчання.

Вплив інформатизації освіти на трансформацію інноваційної педагогічної технології є різноплановим, у своєму дослідженні ми розглянемо такі аспекти цієї проблеми: зміни в цілях і змісті навчання, проектування і реалізація технологій навчання, підготовка педагогічних кадрів, розробка і застосування електронних засобів навчання (ЕЗН).

1. Вплив інформатики й ІКТ на цілі й зміст навчання. Місце й роль вивчення інформатики (як фундаментальної галузі наукового знання) й інформаційних технологій (як сфери діяльності людини, що постійно розширюється) у підготовці учнів буде підсилюватися, й цей процес, безумовно, знайде відбиття в технології навчання. Це обумовлено тим, що відбувається постійне відновлення інформаційних ресурсів, засобів інформаційної технології в усіх галузях діяльності людини. Обсяг інформації, необхідної випускникам школи, подвоюється кожні 3-4 року [5, с. 48]. Якщо школи не зможуть замінювати освітні технології, випускники не будуть підготовлені до подальшої професійної освіти. За результатами досліджень [2, с. 12] засвоєння знань учнями за допомогою інноваційних ІКТ відбувається з набагато меншими витратами часу, чим із традиційними технологіями. Електронні навчальні посібники (ЕНП) прискорюють процес засвоєння знань у 2-3 рази.

Оновлення і модернізація змісту багатьох навчальних предметів обумовлено такими можливостями ІКТ, як [3, с. 227-267] :

*значне розширення кола навчальних і практичних завдань, аналіз і рішення яких можуть бути включені до змісту освіти за рахунок використання моделюючих можливостей комп'ютера; *збільшення можливостей і складу навчального експерименту (природничо-наукові предмети) завдяки використанню комп'ютерних моделей; *розширення джерел одержання знань у процесі навчання шляхом використання комп'ютерних телекомунікацій, баз даних, інформаційно-довідкових систем й інших комп'ютерних засобів зберігання й систематизації інформації.

2. Розглянемо вплив інформатизації освіти на проектування й реалізацію технологій навчання. При цьому провідну роль ми приділяємо вдосконалюванню методів й організації навчання із застосуванням нових дидактичних засобів, що базуються на ІКТ.

Комп'ютер є засобом навчання, що не тільки передає учням знання, але й посилює пізнавальну активність учня. Замінюються способи подання інформації й, відповідно, її сприйняття, замінюється стиль мислення. У зв'язку з можливістю доступу до світових інформаційних ресурсів змінюється особистісне сприйняття навколишнього середовища. Спостерігається інтелектуальний і особистісний розвиток учнів. Незважаючи на це, інформатизація освітніх процесів здійснюється дуже повільно. Ми виділяємо такі фактори, що гальмують широке впровадження ІКТ у навчальних закладах:

*недостатнє усвідомлення фахівцями в галузі освіти фундаментальності ідеї нових високих технологій;

*недостатня кількість комп'ютерної техніки (особливо в сільській школі);

*відсутність комп'ютерних навчальних програм, які відповідають необхідним дидактичним і методичним вимогам;

*низький педагогічний рівень багатьох навчальних систем.

Більшість зазначених проблем можна пояснити тим, що комп'ютерні навчальні програми створюються фахівцями в галузі програмування без участі провідних спеціалістів у галузі дидактики й методистів, а провідні вчителі, які мають великий педагогічний стаж, як правило, далекі від нових ІКТ, не володіють ними через консерватизм мислення, не розуміють їхньої значимості. Крім того, більшість учителів відчувають психологічний бар'єр перед освоєнням комп'ютерної техніки, що, зазвичай, маскується сумнівами щодо педагогічних можливостей нових технологій. Часто поверхневе ознайомлення вчителя із сутністю процесів інформатизації є передумовою того, що впровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес має вигляд простого пред'явлення відомого змісту на екрані дисплея. Однак такий підхід залишає невикористаними колосальні можливості ІКТ з активізації наочно-образного й теоретичного образного мислення учнів. Адже, за допомогою ІКТ педагог може не тільки передавати учням теоретичні знання у звичній вербальній і символьній формі, але й формувати новий тип образних уявлень -- теоретичні образи.

3. Підготовка педагогічних кадрів як проблема на шляху інформатизації освіти. Ця проблема вже розв'язується шляхом створення багаторівневих курсів у системі післядипломного підвищення кваліфікації вчителів. Виділяють два напрямки підготовки: підготовка вчителя-користувача готових комп'ютерних навчальних програм (КНП) і вчи- теля-розроблювача КНП.

Учитель-користувач має бути орієнтованим на підготовку до рівня кваліфікованого користувача. Йому необхідно освоїти елементарні навички роботи з комп'ютером, одержати перше уявлення про найпоширеніші пакети програм універсального призначення, навчитися працювати з текстовими редакторами, електронними таблицями, освоїти роботу з відомими для його предметної галузі готовими КНП й ін. Бажано, щоб у навчальному плані курсової перепідготовки був передбачений курс лекцій «Психолого-педагогічні основи ІКТН», підготовлений колективними зусиллями фахівців різних кафедр (кафедри психології, педагогіки й інформаційних технологій, тому що даний курс знаходиться на стику дисциплін психолого-педагогічного циклу й дисциплін, пов'язаних із програмним і апаратним забезпеченням комп'ютерних технологій).

Рівень підготовки вчителя-розроблювача КНП повинен наближатися до рівня кваліфікаційних користувачів або навіть програмістів (найбільш реально -- для вчителів інформатики і фізики). Як правило, учителі інформатики не мають спеціальної педагогічної освіти. Тому для вчителів-розроблювачів КНП надзвичайно важливо в рамках навчання на курсах підвищення кваліфікації познайомитися з основами педагогіки й психології. Бажано також прослухати поглиблений курс лекцій з основ інформаційних освітніх технологій з акцентом на психолого-педагогічні аспекти, тому що основна ідея КНП повинна пропонуватися вчителем-фахівцем у даній предметній галузі. Задуми й ідеї предметної підготовки необхідно, у першу чергу, розмірити з конкретними можливостями програмної реалізації. І лише після цього обговорення ідеї з іншими фахівцями, що входять до складу творчого колективу, дасть основу для проектування КНП.

4. Розробка й застосування ЕЗН -- вагомий аспект інформатизації освіти. Ефективність навчального процесу визначається педагогічною технологією й комплексом навчальних засобів, що включають не тільки, електронні, але й традиційні засоби навчання. Таке сполучення (вербальних і предметно-образних) дидактичних компонентів з позиції когнітивної психології активізує процес запам'ятовування й мислення, тобто підвищує ефективність навчального процесу.

Сучасні засоби обчислювальної техніки дозволяють створювати адаптивні електронні навчальні посібники (ЕНП), які дають можливість не тільки пасивно видавати навчальний матеріал, але й імітувати дії викладача. Попри це, сучасні інтелектуальні контролюючі і навчальні системи дозволяють адаптуватися до рівня знань того, кого навчають [3; с. 269].

Під час створення ЕЗН розв'язуються такі завдання [5; с. 287]: побудувати інтелектуальне навчальне середовище для різних дисциплін; в основу середовища закласти модель експерта-педагога; будувати середовище як експертну систему, що імітує поводження вчителя; у побудові середовища орієнтуватися на засоби мультимедіа.

Вивчення навчального матеріалу починається з аналізу знань учня з обраного розділу. За результатами аналізу формується сценарій навчання. У сценарії визначається склад і послідовність вивчення навчальних фрагментів, кожний з яких відповідає деякому визначенню й відповідає темі. Після вивчення чергового розділу навчального матеріалу відбувається закріплення його на практиці шляхом виконання завдань тренувального розділу. Перевірка отриманих знань і вмінь здійснюється в ході тестування. За результатами тестування експертна система визначає подальший сценарій вивчення дисципліни [2; с. 240].

Дуже важливо у проектуванні педагогічної технології звернути увагу на процес створення засобів навчання. Для того щоб навчально-методичний комплекс (НМК) представляв цілісне враження, педагог-консультант з дисципліни разом із керівником проекту НМК розробляє сценарій ЕНП. Основою розробки сценарію ЕНП є розмітка апробованого тексту навчального видання. При цьому учитель-предметник показує місця вставки ілюстрацій і зовнішніх навчальних програм, описує динамічні ефекти, кольорове виділення важливих слів, висновків, правил для запам'ятовування; указує посилання на словник, довідник або інші предметно-інформаційні джерела.

Основою розробки сценарію мультимедийного ЕНП може служити як конспект уроків, так і звукозапис уроків, прочитаних учителем. Дуже ефективна діалогова форма уроку (запитання -- відповідь). Текст повинен бути докладно проілюстрований статичними й динамічними ілюстраціями, супроводжуваними коротким підписом [2; с. 256].

Під час розробки сценарію виконується моделювання роботи адаптивного ЕНП, з урахуванням різних варіантів поводження вчителя й учня. Моделювання роботи ЕНП проводиться, з метою одержання онтології, що відповідає оптимальній його структурі, дає можливість переконатися у тім, що виконується критерій систематизації й інформаційної повноти сукупності понять навчального посібника [2; с. 264].

Ми пропонуємо таку послідовність етапів процесу створення ЕНП:

1) створення семантичних моделей онтології навчального посібника, моделі вчителя, моделі учня;

2) уведення в ЕОМ, синтаксичний аналіз і редагування семантичних моделей і мультимедійних компонентів;

3) моделювання навчального посібника;

4) синтез навчального посібника (відповідно до вимог самого посібника і вимог навчального середовища).

ЕНП у вигляді комп'ютерного фільму має деяку подібність зі звичайним відео- або слайдфільмом:

*навчальний матеріал викладається, в основному, послідовно;

• форма подання інформації -- комбінація відео- зображення й звуку за мінімального тестового супроводу;

• можуть застосовуватися такі засоби залучення уваги, як сюжет і персонажі, велику роль відіграє темп.

Головна відмінність комп'ютерного фільму від звичайного -- можливість інтерактивної взаємодії учня з ЕНП: він може вибрати траєкторію вивчення матеріалу, може управляти темпом зміни кадрів, у будь-який момент може перевірити свої знання, вибрати альтернативну форму подання матеріалу, уточнити значення терміну й ін. [5; с. 398].

Змістова частина посібника з вивчення дисципліни може бути представлена у вигляді відеоуроку, який дублюється текстом і слайдом-лекцією. Учень може вибирати будь-який зручний для себе варіант, згідно своєї внутрішньої психологічної моделі. Навчальний матеріал подається у вигляді блоків, кожний з яких має однакову структуру: найменування блоку; цілі вивчення блоку; навчальні питання; інформація з кожного навчального питання (якщо це дидактично доцільно, то навчальний текст супроводжується аудіо або відеорядом); резюме по блоку (представляється у формі, наближеній до очікуваних відповідей учнів на запитання, що зазначені на початку модулів); питання для самоперевірки й рефлексії (бажано з відповідями, коментарями й рекомендаціями); список літератури й посилання на сайти Інтернету.

Під час розробки взаємодії учня й середовища навчання розглядаються питання впливу середовища навчання на того, кого навчають, з позицій передавання знань, обміну інформацією у взаємодії з навчальним середовищем (Інтернет, лабораторія, комп'ютер, бібліотека, книги, мультимедіа, телебачення, педагоги, інші учні). Середовище навчання є фактором впливу на учня у процесі взаємодії.

Алгоритм процесів взаємодії усередині освітньої технологічної системи може бути представлений у вигляді етапів: вибір стилю, стратегії, методів навчання учасниками навчального процесу з визначенням переваг учня; учні спостерігаються й оцінюються у процесі взаємодії з мультимедіа; у процесі оцінювання знань формується інформація про результати виконання завдань й оцінювання; збір інформації в базі даних успішності учня з урахуванням результатів попереднього його навчання; педагог переглядає інформацію про оцінки учня і його переваги, передісторію і цілі навчання; педагог підбирає навчальні ресурси в каталозі через запит; педагог виділяє адреси навчальних ресурсів, знайдених у каталозі, установлює режим їх поставки учню; реалізація поставки навчальних ресурсів учню за допомогою інтерактивних методів мультимедіа. Після того встановлюється інформаційне навантаження взаємозв'язку між системними компонентами освітньої технологічної системи в процесі навчання залежно від моделей і технології навчання.

На завершальному етапі розглянутої доробки забезпечується інтероперабельність освітньої технологічної системи, описуються основні елементи, відповідальні за її інтероперабельність. Розглядається LTSA як модель інноваційної дидактичної технології, у якій наявні такі системні компоненти: об'єкт навчання, педагог; оцінювання; поставка; навчальні ресурси; успішність [5; с. 402].

Можна зазначити, що організація роботи розглянутої освітньої технологічної системи на базі еталонної моделі припускає наявність таких функціональних складових:

*процеси (навчання, оцінка знань, викладання); бази даних (навчальні ресурси, успішність); *потоки даних (переваги в навчанні, поводження, інформація про оцінки, інформація про результати виконання навчальних завдань, запит, інформація з каталогу, покажчик, навчальний контент, му- льтимедіа, контекст взаємодії).

Висновки

Ми вважаємо, що вищевикладені аспекти впливу інформатизації освіти на розвиток інноваційної технології можна визначити як основні принципи створення сучасних дидактичних засобів, орієнтованих на підвищення ефективності навчального процесу в загальноосвітній середній школі. Інформатизація освіти створює передумови для створення програмно-методичного забезпечення освітньої діяльності, підвищення ефективності навчання як у школі, так і в системі підвищення кваліфікації вчителів. Інноваційна технологія навчання, у якій сполучаються традиційні педагогічні технології й ЕНП має нові якісні властивості, що може привести до перебудови структури навчального процесу.

Подальші перспективи нашого дослідження ми вбачаємо у виявленні основних напрямків змістовних змін, що відбуваються в настановній системі вчителя в процесі соціально-психологічної й професійної адаптації до інформатизації освіти, розробці технології психолого-педагогічної підготовки вчителя до освоєння і розробки сучасних ЕЗН.

Література

1. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; головний ред. В.Г. Кремень. -- К.: Юрінком Інтер, 2008. -- 907 с.

2. Зайнутдинова Л. X. Создание и применение электронных учебников. Монография. -- Астрахань: Изд-во «ЦИТЭП», 1999. -- 364 с.

3. Іваницький О.І. Теоретичні і методичні основи підготовки майбутнього вчителя фізики до впровадження інноваційних технологій навчання: дис... д-ра пед. наук: 13.00.02. -- К., 2005. -- 492 с.

4. Концепція Національної програми інформатизації // Голос України. -- №65. -- 7 квітня 1998. -- С. 10-12.

5. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе.: учеб. пособие для вузов. -- М.: ЮНИТИ -- ДАНА, 2002. -- 437 с.

Размещено на Allbest.ru