Теоретичний аналіз поняття соціально-педагогічний супровід роботи з молоддю загальноосвітніх та вищих навчальних закладів інклюзивної орієнтації

Размещено на http://www.allbest.ru/

теоретичний аналіз поняття соціально-педагогічний супровід роботи з молоддю загальноосвітніх та вищих навчальних закладів інклюзивної орієнтації

Інга Галатир, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності Хмельницького інституту соціальних технологій Університету “Україна”

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД РОБОТИ З МОЛОДДЮ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ТА ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ

У статті здійснено теоретичний аналіз поняття соціально-педагогічний супровід молоді у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах інклюзивної орієнтації, що визначається як вид соціально-педагогічної діяльності, спрямованої на створення оптимальних умов для учнів/студентів із особливими потребами в педагогічному процесі та процесі соціалізації, гармонійного розвитку їх особистості з урахуванням особистісно орієнтованого підходу та особливостей й специфічних потреб кожного.

Инга Галатыр, кандидат педагогических наук, доцент кафедры документоведения и информационной деятельности Хмельницкого института социальных технологий Университета “Украина”

ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ПОНЯТИЯ СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЕ СОПРОВОЖДЕНИЕ МОЛОДЕЖИ В ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ И ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ ИНКЛЮЗИВНОЙ ОРИЕНТАЦИИ

В статье осуществлен теоретический анализ понятия социально-педагогическое сопровождение молодежи в общеобразовательных и высших учебных заведениях инклюзивной ориентации, что определяется как вид социально-педагогической деятельности, направленной на создание оптимальных условий для учащихся с особыми потребностями в педагогическом процессе и процессе социализации, гармоничного развития их личности с учетом личностно ориентированного подхода и особенностей и специфических потребностей каждого.

Inga Halatyr, Ph.D. (Pedagogy), Docent of Document Management and Informative Activity Department Kmelnytsk Institute of Social Technologies of “Ukraine” University

A THEORETICAL ANALYSIS OF THE CONCEPT THE SOCIAL AND PEDAGOGICAL SUPPORT OF THE YOUTH IN COMPREHENSIVE AND HIGH SCHOOLS WITH INCLUSIVE ORIENTATION

This article provides a theoretical analysis of the concept the social and pedagogical support of the youth in comprehensive and high schools with inclusive orientation, that is defined as a form of social and educational activities designed to create optimal conditions for pupils /students with special needs in the educational process and the process of socialization and harmonious development of their personality taking into account the student- centered approach and characteristics and specific needs of each.

Постановка проблеми

Стратегічні вектори розвитку сучасного суспільства в усталених умовах, закцентованих на ринкових відносинах, прагненні до матеріального збагачення, не повинні сприяти моральному зубожінню населення, а навпаки - будувати нові перспективи для теперішніх та прийдешніх поколінь. Турбота про незахищені верстви населення - дітей та молодь зокрема, має проводитись системно та носити цілеспрямований та планомірний характер. Саме тому, якщо сьогодні подбати про дітей, про їх реальний всебічний розвиток, про опіку та виховання усіма соціальними інститутами разом у їх єдності виховних цілей та завдань - у недалекому майбутньому не буде на кого нарікати через тотальний занепад моралі та духовності соціуму.

Соціально-педагогічний супровід роботи з молоддю загальноосвітніх та вищих навчальних закладів інклюзивної орієнтації на сьогодні є одним з пріоритетних завдань соціальних педагогів, психологів, усіх, хто причетний до цієї важливої місії. Адже, опираючись на актуальний на часі особистісно-орієнтований підхід до освітніх процесів у школі та вищій школі, можемо спостерігати численні труднощі у його реалізації. При чому ці труднощі можуть виникати у обох учасників педагогічного процесу Тим складніше їх виявляти у роботі з дітьми, які мають функціональні обмеження. Тож активна соціально- педагогічна взаємодія з боку саме педагогів та психологів мала б забезпечити вирішення цілого ряду питань, які щодня постають у процесі соціалізації та спілкуванні дітей та молоді з особливими потребами.

Тож метою статті є дослідження феномену “соціально-педагогічний супровід роботи з молоддю загальноосвітніх та вищих навчальних закладів інклюзивної орієнтації” та його сутнісних характеристик.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Проблема соціально-педагогічної роботи з дітьми з особливими потребами теоретично й практично розробляється такими науковцями, як А. Капська, О. Карпенко, Н. Краснова, В. Ляшенко, І. Пінчук, Т. Соловйова, В. Тесленко, С. Харченко та ін.; питання ранньої соціалізації дітей дошкільного віку досліджують В. Абраменкова, Н. Головіна, В. Кудрявцев, С. Курінна, І. Печенко, Д. Фельдштейн та ін., лікувальної педагогіки раннього й дошкільного віку - Н. Жукова, Мастюкова та ін.; зміст соціальної роботи з сім'єю - Г. Багаєва, Т. Ісаєва та ін. Питаннями організації різних видів підтримки та супроводу студентів з обмеженими можливостями займаються О. Дікова-Фаворська, В. Засенко, Іванова, К. Кольченко, Г Нікуліна, П. Таланчук, Л. Тюптя. Крім того, у своїх дослідженнях українські вчені розглядають такі аспекти, як психологічний супровід студентів-інвалідів (І. Томаржевська); виховання духовно-моральних цінностей у студентів з обмеженими фізичними можливостями (О. Хорошайло); супровід навчання студентів з особливими потребами (М. Чайковський); реабілітаційно-адаптаційний супровід адаптації інвалідів із вадами зору до навчання у вищих навчальних закладах ( Т. Гребенюк); психологічний супровід адаптації першокурсників з особливими потребами (В. Скрипник); психолого-педагогічний супровід навчання осіб із порушеннями слуху у ВНЗ (С. Літовченко); інтеграція молоді з функціональними обмеженнями в сучасне середовище (Н. Мірошниченко).

Робота з молоддю у навчальних закладах інклюзивної орієнтації включає в себе багато різних компонентів - адже це робота, яка проводиться як із студентами/учнями з особливими потребами, так і зі здоровими.

Термін “соціальний супровід” вперше в Україні було запроваджено у 1998 році в ході проведення соціального експерименту з створення інституту прийомної сім' ї. На даний час технологія соціального супроводу, як форма надання соціальних послуг окремим клієнтам і сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, знайшла широке використання у практиці діяльності центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді [1; 2; 3; 4; 5]. Зокрема нормативними документами соціальний супровід, як технологію соціальної підтримки, передбачено у роботі з сім'ями та особами, які опинилися у складних життєвих обставинах, ВІЛ-інфікованими дітьми та молоддю, неповнолітніми та молоддю, які відбувають покарання в установах виконання покарань і звільняються з них. Трактування сутності терміну “соціальний супровід”, як виду соціальної роботи, наведено у Законах України “Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю” та “Про забезпечення організаційно- правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”. Відповідно до законів: соціальний супровід - вид соціальної роботи, спрямованої на здійснення соціальних опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених категорій дітей та молоді з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу

Науково-методичні та навчальні посібники містять також різні трактування терміну “соціальний супровід”. Соціальний супровід сім'ї (за І. Зверєвою, О. Безпалько) - це вид соціальної роботи, спрямованої на забезпечення оптимальних умов життєдіяльності сімей, дітей і молоді, шляхом надання необхідних соціальних послуг, допомоги та здійснення відповідних заходів. Його здійснює соціальний працівник, діяльність якого спрямована на підтримку сім'ї в різних видах її життєдіяльності, формуванні здатності сім'ї самотужки долати свої труднощі, надання допомоги сім'ям з метою розв'язання різних проблем [6]. Сутність індивідуальної роботи з сім'єю розглядається через комплексну діяльність із залученням різних видів соціальної роботи: соціальні послуги, соціальна допомога, а також реалізацію заходів. Завдання соціального супроводу передбачена зовнішня підтримка сім'ї, спрямована на формування умов самостійного вирішення членами родини сімейних проблем.

У психології та педагогіці існує також поняття соціально-педагогічний супровід дітей із особливими освітніми потребами. Адже прийнявши Декларацію про політику, принципи і практичну діяльність у сфері освіти осіб із особливими потребами (Саламанка, Іспанія, 1994 р., ЮНЕСКО), усі країни світу постали перед проблемою удосконалення системи навчання, виховання та соціальної адаптації дітей із порушенням психофізичного розвитку, бо саме їх, аби уникнути словесної дискримінації, стали називати такими, що мають особливі освітні потреби. Виходячи з практики роботи, діти із затримкою психічного розвитку та легкою розумовою відсталістю становлять найчисельнішу групу серед тих, які потребують спеціальної допомоги у процесі навчання та соціальної адаптації. Вони значною мірою визначають контингент учнів, особливо початкової школи, які стійко не встигають. Для початку необхідно визначити саме поняття, зміст, типологію, причини, залежність цих вад психофізичного розвитку від соціальних умов [7].

Л. Кримчак висвітлює психолого-педагогічний супровід адаптації учнів-сиріт до навчання в ПТНЗ як систему взаємопов'язаної діяльності усіх суб'єктів навчання, яка спрямована на забезпечення ефективної взаємодії учнів-сиріт з навчальним середовищем, що сприяє їх навчальному та особистісному розвитку, самовдосконаленню й самореалізації в подальшому самостійному житті. Особливістю застосування психолого-педагогічного супроводу в ПТНЗ є те, що, по-перше, він заснований на комплексному та особистісно орієнтованому підходах, психолого-педагогічний супровід являє собою систему, яка має мету, завдання та етапи, відповідні технології та методи (інструментарій), кінцевий результат; по-друге, якість супроводу як процесу, як цілісної системи визначають певні базові принципи - визнання особистості учня- сироти як соціальної цінності; поваги до його унікальності, своєрідності та самобутності; ставлення до індивіда як до суб'єкта власного розвитку; врахування основних закономірностей процесу його самовдосконалення, загальну орієнтацію на особистість кожного учня-сироти як на мету, суб'єкт і результат професійно- технічної освіти [8].

Отже, супровід - це напрям діяльності, що дає відповідь на запитання: навіщо потрібен соціальний педагог у навчальному закладі. В умовах освітнього закладу інклюзивної орієнтації такий фахівець має можливість виконувати і соціально-педагогічний супровід учня чи студента, і створювати й впроваджувати програми розвитку особистості.

Разом із таким поширеним уявленням про психолого-педагогічний супровід дітей; сімей; осіб із особливими освітніми потребами, не існує окремого поняття соціально-педагогічний супровід молоді в навчальних закладах іклюзивної орієнтації. Сам термін “соціально-педагогічний супровід” включає в себе такі поняття: соціальна реабілітація, адаптація та соціалізація дітей, надання різного виду соціальних послуг учням та їхнім сім'ям.

І. Звєрева визначає, що основними формами соціальної роботи, які є базовими для соціального супроводу є:

- індивідуальна, суть якої полягає у здійсненні соціальної допомоги, соціальних послуг і соціальної реабілітації відповідно до потреб особистості й характеру самих проблем;

- соціальнозначуща діяльність, у тому числі громадський дитячий та молодіжний рух;

- соціальне навчання, що здійснюється у різних типах державних, приватних освітніх закладах і пов'язана з отриманням певного рівня соціальної освіти;

- соціально-психолого-педагогічна та юридична підтримка, призначення якої є надання професійної допомоги та посередницька діяльність професіоналів із соціальної роботи у розв'язанні різноманітних проблем;

- консультування, у процесі якого виявляються і накреслюються основні напрями виходу з проблеми, що хвилює особистість;

- науково-обґрунтовані й своєчасно застосовані дії держави, соціальних інституцій спрямовані на запобігання можливим фізичним, психологічним та соціокультурним колізіям у розвитку окремих індивідів і груп ризику;

- збереження, підтримка і захист нормального рівня життя та здоров'я сімей, молоді;

- сприяння молодим людям у досягненні поставлених цілей і розкритті їх внутрішнього потенціалу [6].

Сутність соціально-педагогічного супроводу розглядається досить широко - спеціаліст повинен цінувати природні механізми розвитку дитини, не руйнувати їх, а розкривати, й при цьому самому бути і спостерігачем, і співучасником, і дослідником. Залежно від ситуації розвитку групи, міжособистісних відносин окремих дітей чи студентів педагогічний супровід з'являється в різних формах розвивальних занять. Спостереження показують, що систематичні зустрічі педагога з дорослими і дітьми більш ефективні, ніж ті, що відбуваються епізодично. Так, соціально-педагогічний супровід ведеться в аспекті профілактики, розвитку, діагностики й консультування дітей і дорослих. Соціально- педагогічний супровід дітей і дорослих відбиває зміст запитів, завдання, поставлені учасниками педагогічного процесу у школі та вищій школі.

Соціально-педагогічний супровід є неефективним, якщо він не відповідає інтересам школярів чи студентів. Види діяльності, що складають програму соціально-педагогічного супроводу, повинні мати виражений практико- орієнтований характер (розвиток умінь і навичок у сфері спілкування, взаємин, пізнання, самовладання тощо). Робота соціального педагога з молоддю із особливими потребами полягає в наданні можливості останнім виявити себе, повірити в свої сили, отримати задоволення від самого процесу навчання, не допускати втрати спонтанної активності.

Отже, проаналізувавши досвід науковців та практиків, їхні визначення поняття соціально- педагогічний супровід та його сутнісних характеристик у відповідності до окремих категорій клієнтів соціальної роботи, можемо зробити висновок, що соціально-педагогічний супровід молоді в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах інклюзивної орієнтації є ніщо інше як вид соціально-педагогічної діяльності, спрямованої на створення оптимальних умов для учнів/студентів із особливими потребами в педагогічному процесі та процесі соціалізації, гармонійного розвитку їх особистості з урахуванням особистісно орієнтованого підходу та особливостей й специфічних потреб кожного.

Основними вимогами до такого підходу на дум^ вчених (І. Якиманська, Л. Кондрашова та ін.), можна визначити, такі: цільова установка на розвиток особистості; спирання на суб'єктивний досвід індивіда; інтеграційна єдність форм методів та засобів навчання; взаємодія учнів з інженерно-педагогічними працівниками; індивідуальний стиль педагогічної діяльності.

Водночас варто пам'ятати, що реалізація особистісно орієнтованого підходу під час психолого-педагогічного супроводу повинна забезпечуватися дотриманням таких умов:

- наявність чіткої та діагностично заданої мети навчання, тобто вимір уявлення про очікуваний результат;

- надання для вивчення навчального матеріалу у вигляді системи пізнавальних та практичних завдань, ситуацій, проектів, вправ тощо;

- наявність достатньо стійкої послідовності, логіки, етапів виконання навчальних завдань;

- зазначення способів взаємодії учасників навчального процесу;

- мотиваційне забезпечення та учіння, заснованого на реалізації їх особистісних функцій в цьому процесі;

- організація занять у малих групах на основі діалогу, імітаційних рольових ігор, тренінгів, круглих столів тощо.

Для досягнення результативності та міцності досягнення кінцевих завдань соціально- педагогічного супроводу можна висунути наступні вимоги:

- створення сприятливого психолого- педагогічного клімату в групі шляхом організації такого навчального середовища, яке б заохочувало й спонукало учнів та студентів до взаємодії, взаємної довіри;

- підвищення мотивації до навчання, мотивації навчальної діяльності;

- використання, крім традиційних, нетрадиційних, інтерактивних методів і технік навчання;

- створення рефлексивного середовища: в мисленні - завдяки вирішенню проблемно- конфліктних ситуацій, в діяльності - через формування установки на кооперування, а не на конкуренцію, у спілкуванні - завдяки розвитку гуманних стосунків, які забезпечують доступність власного досвіду для іншого та відкритість досвіду для себе;

- досягнення успіху, задоволення пізнавальних потреб і потреби у самореалізації;

- успішність опанування навчальними дисциплінами;

- відсутність факторів ризику для здоров'я;

- зміна змісту навчання і позиції педагогічного колективу.

Висновки

Успішна реалізація концепції соціально-педагогічного супроводу молоді у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах інклюзивної орієнтації, основу якої складатимуть принципи комплексного та особистісно орієнтованого підходу забезпечить, на наш погляд, успішну адаптацію, соціалізацію та, власне, соціально-педагогічну взаємодію.

Крім питань щодо проблем розвитку, виховання, здоров' я, поведінки дитини, порушуються і такі, які дозволяють визначитися, що саме необхідно для вирішення тієї чи іншої проблеми і яких спеціалістів слід залучати. На основі цього складається план соціального супроводу вихованця, - що і становитиме подальші потенційні напрямки дослідження.

Література

1. Пєша І.В. Методика здійснення соціального супроводу прийомних сімей /Н.В. Комарова, І.В. Пєша // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - 2006. - № 3 (15). - С. 90 - 101.

2. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо соціального супроводу прийомних сімей / [ГМ. Бевз, Л.С. Волинець, АЙ. Капська та ін.]. - К.: УІСД 1999. -103 с.

3. Соціальна робота: технологічний аспект / [За ред. проф. А.Й. Капської]. - К.: ДЦССМ, 2004. - 364 с.

4. Технології роботи з різними категоріями клієнтів центрів соціальних служб для молоді: Методичний посібник / [С.В. Толстоухова, О. О. Яременко, О.В. Вакуленко та ін.]. - К.: ДЦССМ, Державний ін.-т проблем сім'ї та молоді, 2003. - 88 с.

5. Технології створення та функціонування прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу. Збірн. метод. мат-лів / [Авт. кол. Г.М. Бевз, А.Й. Капська, Н.М. Комарова та ін.]. - К.: Державний ін-т проблем сім'ї та молоді, 2003. -188 с.

6. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. /[Заг. ред. І.Д. Звєрєвої,ГМ. Лактіонової].-К.:Наук світ, 2003. -117с.

7. http://www. ippo. if.ua/predmety/ocppsr/index.php?r=site/ stattya&id=78

8. http://duep.edu/uploads/vidavnitstvo14/visnik- psiholosiiapedasosika-26-13/7345.pdf