Педагогічні умови формування готовності до опрацювання іншомовної фахової літератури у студентів вищих медичних навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови формування готовності до опрацювання іншомовної фахової літератури у студентів вищих медичних навчальних закладів

Інтеграція нашої країни у світову спільноту та орієнтація на європейський науково - освітній простір актуалізують проблему модернізації змісту освіти у вищих медичних навчальних закладах, коли користування іноземною мовою для вирішення професійних завдань розглядається як обов'язковий компонент підготовки сучасних лікарів.

Бурхливий розвиток науки та посилення взаємозалежності країн світу вимагають від випускників вищих медичних закладів освіти розвитку вмінь здобуття професійно значущої інформації з іншомовних фахових джерел.

Ефективне формування готовності студентів до опрацювання іншомовної фахової літератури неможливе без створення у навчально-виховному процесі певних умов, які сприяють його протіканню і поліпшують якість підготовки майбутніх фахівців.

Аналіз останніх досліджень. На сьогодні у педагогічній літературі накопичений деякий досвід і обґрунтовані різні підходи до встановлення умов формування готовності студентів до діяльності, пов'язаної з вивченням іноземної мови. Так, Л.П. Гапоненко розглядає педагогічні умови формування готовності до іншомовного спілкування у студентів вищих педагогічних закладів [2], Н.В. Логутіна - у майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності [4];

О.Л. Полякова вивчає педагогічні умови формування готовності до читання іноземної фахової літератури у студентів педагогічного коледжу [5].

Водночас, у загальному огляді наукових джерел не виявлено спеціальних праць, присвячених дослідженню проблеми розробки педагогічних умов формування готовності до опрацювання іншомовної фахової літератури у майбутніх лікарів. Такий стан справ негативно позначається на результатах практики. За даними анкетного опитування нами встановлено, що багатьом випускникам вищих медичних закладів освіти бракує знань з іноземної мови для ефективного читання іншомовної фахової літератури (62%).

Метою статті є обґрунтування педагогічних умов формування готовності до опрацювання іншомовної фахової літератури у студентів вищих медичних навчальних закладів.

Результати дослідження. Формування готовності до опрацювання іншомовної фахової літератури у студентів вищих медичних навчальних закладів розглядається як створення у навчально-виховному процесі таких педагогічних умов, які стимулюють, полегшують, навчають опрацюванню іншомовної фахової літератури, готовність до якого є невід'ємною складовою готовності до майбутньої професійної діяльності у студентів медичних закладів освіти.

Запропоновані педагогічні умови формування у майбутніх медиків готовності до опрацювання іншомовної фахової літератури дозволять покращити підготовку майбутніх лікарів у вищих медичних навчальних закладах, оскільки вони розвивають мотивацію, залучають знання із суміжних дисциплін і навчають студентів стратегій роботи з фаховим текстом іноземною мовою.

Отже, однією з головних умов формування готовності студентів до опрацювання іншомовної фахової літератури є стимулювання мотивації студентів до цього виду діяльності, оскільки без сформованого мотиваційного утворення не існує стану готовності до діяльності.

Стимулювання у навчанні визначається як спонукання студентів до активної навчальної діяльності та ґрунтується насамперед на виробленні правильних мотивів навчання. Мотивування студентів до навчання є однією з провідних функцій викладача. Від того, наскільки добре він її виконує, певною мірою залежать успіхи та досягнення студентів у конкретній навчальній діяльності.

Мотивування студентів у нашому дослідженні забезпечується використанням мотиваційних прийомів, які походять з різних теорій: теорії потреб [10]; концепції «потоку» [7]; когнітивної теорії [12]; соціальної теорії [6].

Стимулювання мотивації студентів вищих медичних навчальних закладів до опрацювання іншомовної фахової літератури відбувається через посилення уваги до тих чинників мотивування, які можуть бути змінені та проконтрольовані, а саме:

1) уникнення надмірної зовнішньої мотивації;

2) створення навчальних ситуацій із позитивним моральним налаштуванням;

3) врахування професійних інтересів студентів;

4) врахування потреб студентів у досягненні, впливі та самовизначенні;

5) врахування складності завдань.

Мінімізація негативного впливу зовнішніх винагород відбувається через їх використання за умови відсутності у студентів внутрішньої мотивації, яку вони могли б зруйнувати, або у такий спосіб, щоб руйнування самовизначення було мінімальним. Тому зовнішні винагороди надаються лише за виконання завдань, які не викликають інтересу, при цьому кожного разу підкреслюється інформативна функція винагород та, по можливості, студенту надається право вибору.

Щодо створення навчальних ситуацій із позитивним моральним налаштуванням, то посилення приємних емоцій студентів відбувається завдяки використанню групових видів роботи для зменшення стресу при публічних виступах; структуруванню завдань таким чином, щоб студент міг продемонструвати знання; наданню достатньої кількості часу для обдумування відповіді; наголошенню на процесі отримання відповіді, а не на її результаті; розгляданню інтересу та різноманітності, як пріоритетних умов при складанні завдань.

Врахування професійних інтересів є одним з основних чинників внутрішньої мотивації студентів при вивченні іноземної мови. Фахові тексти виконують не лише лінгвістичні функції, але й мотиваційні. Автентичні, доступні за змістом і формою, навчальні матеріали сприяють зростанню інтересу та посилюють упевненість майбутніх лікарів у власних силах, що розвиває мотивацію до роботи з іншомовною фаховою літературою.

Потреби у досягненні, впливі та самовизначенні у студентів задовольняються, коли вони відчувають, що мають певну владу над навчальними завданнями. Ці потреби реалізуються за допомогою читацьких карток, які підбираються за рівнями та темами. Головною умовою ефективності використання читацьких карток є вільний вибір студентом цікавих саме для нього текстів. Вдалий підбір матеріалу призводить до зростання мотивації та швидкого прогресу в навчальний діяльності.

На мотивацію студентів впливає також врахування складності завдань і, відповідно, кількості зусиль, необхідних для його виконання. При виборі фахових текстів іноземною мовою враховується стан підготовки студентів із спеціальних дисциплін; відповідність мовної та загальної культури завданню; складність мови тексту.

Таким чином, стимулювання мотивації студентів є першочерговою умовою формування у них готовності до опрацювання іншомовної фахової літератури у вищих медичних навчальних закладах, оскільки іноземна мова не належить до предметів клінічних циклів і тому розглядається багатьма студентами як другорядний предмет.

Наступною умовою формування готовності майбутніх лікарів до опрацювання іншомовної фахової літератури є реалізація міжпредметних зв'язків між дисциплінами «Англійська мова» та «Латинська мова».

Міжпредметні зв'язки визначаються як взаємна узгодженість навчальних предметів, обумовлена системою наук і дидактичними цілями, та вирішують властиве предметній системі навчання протиріччя між розрізненим по предметах засвоєнням знань і необхідністю їх комплексного застосування на практиці. Вміння переносити ідеї та методи з однієї науки в іншу складає підґрунтя творчого підходу до будь-якої навчальної та професійної діяльності.

Для визначення сутності міжпредметних зв'язків між дисциплінами «Англійська мова» та «Латинська мова» нами був проведений аналіз змісту цих навчальних предметів у вищих медичних навчальних закладах. Згідно з програмою латинської мови, кінцевою метою вивчення дисципліни є використання греко - латинських медичних термінів у практичній діяльності фахівця [3, 3]. Програма англійської мови структурує дисципліну на чотири модулі, кожний з яких має назву «Медична термінологія», та визначає конкретні цілі вивчення навчального предмета, серед яких чільне місце посідає засвоєння медичних термінів, у першу чергу греко-латинського походження [1, 6 - 9].

Таке визнання значущості греко-латинських термінів для оволодіння англійською мовою у вищих медичних закладах освіти пояснюється становленням медичної науки в історичній площині.

Основу медичної термінології складають грецькі терміни, що ведуть свій початок від Гіпократа (V-VI в.в. до н.е.) та Клавдія Галена (III-II в.в. до н.е.), а також латинські терміни від Павла Корнелія Цельса (І в. до н.е.). З того часу і до початку ХХ століття нові медичні терміни створювались виключно на греко - латинській основі, і лише в останнє століття в медичну термінологію зрідка проникають терміни, утворені на основі сучасних мов.

Латина і сьогодні залишається джерелом створення міжнародних номенклатур, нової наукової лексики. Маючи суто фіксоване значення, греко-латинські словотворчі елементи дозволяють дати точне визначення нового поняття або назви, вказати на характерну особливість, відмінну ознаку тієї або іншої речовини чи явища. Так утворюються назви нових невідомих захворювань, симптомів, вірусів, мікроорганізмів, а також назви нових лікарських препаратів і медичного обладнання.

Дослідження наукового медичного тексту англійською мовою засвідчують, що він у середньому складається з 60% англійських слів, 30% медичних термінів із греко-латинськими словотворчими елементами та 10% інтернаціональних слів, головним чином теж грецького або латинського походження. Англосаксонські лексичні одиниці загалом визначають нескладні медичні поняття. Тому ці 40% лексики (30% термінів із греко-латинськими словотворчими елементами та 10% інтернаціональних слів) представляють значний інтерес для навчання студентів розуміння англомовної медичної літератури.

Засвоєння основних терміноелементів є дуже важливим, оскільки за допомогою приблизно 500 терміноелементів утворено тисячі медичних термінів. Більш того, в медичній літературі, особливо у періодичних виданнях, постійно з'являються нові лексичні одиниці, побудовані за їх допомогою. Однак, студенти не завжди готові творчо переносити знання та прийоми діяльності з однієї дисципліни в іншу Виконання вправ, спрямованих на виявлення та переклад греко - латинських терміноелементів, сприяє свідомому застосуванню знань і умінь, набутих під час вивчення латинської мови.

Аналіз педагогічної та навчальної літератури дозволив нам вивести узагальнені шляхи реалізації міжпредметних зв'язків англійської та латинської мов у вищих медичних навчальних закладах:

1) збагачення програмного матеріалу дисципліни «Англійська мова» елементами змісту дисципліни «Латинська мова»;

2) демонстрація підручників і навчальних програм із цих дисциплін, підкреслення спільності предмету навчання (мова) та цілей навчання (оволодіння медичною термінологією);

3) конкретизація загальних законів, які діють у мовних системах (будова слова - корінь, префікс, суфікс);

4) нагадування студентам матеріалу, який вони вивчали або вивчають у курсі латинської мови (словотворення), з'єднання його з новим, що вивчається під час заняття англійської мови;

5) нагадування прийомів діяльності, що використовуються у суміжній дисципліні (поділ слова на складові елементи, їх аналіз);

6) пояснення практичного застосування знань із даної теми у майбутній професійній діяльності студентів - роботі з іншомовною фаховою літературою з метою отримання професійно значущої інформації.

Отже, можна з впевненістю стверджувати, що реалізація міжпредметних зв'язків між англійською та латинською мовами у вищих медичних навчальних закладах сприяє не тільки результативній роботі з англомовною фаховою літературою, а й ефективному оволодінню англійською мовою для професійного спілкування. Крім того, експліцитне проведення паралелей між цими двома предметами під час занять з іноземної мови позитивно впливає на мотивацію студентів до вивчення іноземної мови.

Третьою умовою формування готовності до опрацювання іншомовної фахової літератури є навчання студентів стратегій роботи з іншомовним фаховим текстом.

Навчальні стратегії означають дії та розумові процеси, які застосовуються студентами з метою впливу на те, що вивчається, включаючи пам'ять і метакогнітивні процеси. Навчання стратегій є важливою освітньою метою, оскільки успіх майбутніх фахівців залежить від їхніх умінь працювати самостійно та контролювати власне навчання.

Стратегії роботи з текстом визначаються як розумова діяльність, спрямована на здобуття смислу з тексту Зарубіжні методисти провели велику кількість досліджень з метою визначення переліку стратегій і навичок роботи з графічним текстом, встановлення взаємозв'язків між ними [8; 9; 11].

Отже, стратегії роботи з фаховим текстом іноземною мовою у вищих медичних навчальних закладах такі:

1) стратегії гнучкості читання: зміни швидкості читання, користування різними видами читання, такими як проглядове, пошукове, ознайомлювальне, вивчаюче читання;

2) стратегії прогнозування на основі використання всієї лінійної та нелінійної інформації тексту: структура тексту, заголовки та підзаголовки, покажчик, сторінка змісту, малюнки;

3) стратегії розпізнавання та розуміння граматичних структур тексту через використання рецептивної граматики.

Читати гнучко означає завжди пам'ятати, скільки саме потрібно прочитати щоб задовольнити мету читання. Вправи на розвиток читання враховують те, що характер тексту, завдання перед читанням і наступна перевірка прочитаного - це засоби непрямого впливу на вид читання студента.

Лінійний текст є висловленням ідей у послідовності речень і параграфів. Всі інші частини тексту є нелінійними, оскільки вони не входять до організації речень і параграфів. Однак, вони сприяють розумінню лінійного тексту. Нелінійні компоненти включають: довідковий апарат (заголовки, алфавітний покажчик, сторінка змісту, бібліографія); малюнки (діаграми, таблиці, карти, графіки, фотографії, ілюстрації); графічні умовності (шрифт, символи). Використання нелінійної інформації робить читання легшим, ефективнішим і цілеспрямованішим.

Розпізнавання і розуміння граматичних структур відбувається успішно, якщо воно ґрунтується на відповідних знаннях. Вправи, складені на основі автентичних матеріалів, що супроводжуються поясненням формальних ознак граматичних структур і варіантами їхнього перекладу, сприяють вдосконаленню граматичної підготовки студентів для більш свідомої та результативної роботи з іншомовною фаховою літературою.

Навчання студентів стратегій роботи з іншомовним фаховим текстом покращить підготовку майбутніх лікарів з іноземної мови загалом і з читання зокрема. Крім того, перенесення окремих стратегій з іноземної мови на інші дисципліни, що вивчаються студентами, позитивно вплине на їх фахову та загальну підготовку.

Висновки. Таким чином, процес формування готовності студентів вищих медичних навчальних закладів до опрацювання іншомовної фахової літератури буде протікати успішно, якщо створити відповідні педагогічні умови щодо готовності майбутніх лікарів до цього виду діяльності. Такими умовами можуть виступати:

- стимулювання мотивації студентів до опрацювання іншомовної фахової літератури;

- реалізація міжпредметних зв'язків між англійською та латинською мовами;

- навчання студентів стратегій роботи з іншомовним фаховим текстом.

Дотримання цих умов сприятиме зростанню рівня готовності до опрацювання іншомовної фахової літератури у студентів вищих медичних навчальних закладів, а отже, покращить якість професійної підготовки майбутніх лікарів.

Література

іншомовний педагогічний навчання студент

1. Англійська мова. Програма навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ - IVрівнів акредитації. - Львів, 2005. - 45 с.

2. Латинська мова. Програма навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ - IVрівнів акредитації. - Київ, 2005. - 31 с.

3. Логутіна Н.В. Формування готовності до професійного іншомовного спілкування у майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Н.В. Логутіна. - Вінниця, 2006. - 20 с.

4. Полякова О.Л. Формування готовності до читання іноземної фахової літератури у студентів педагогічного коледжу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / О.Л. Полякова. - К., 2000. - 22 с.

5. Bandura A. Social learning theory / Albert Bandura. - New York: Prentice Hall, 19 77. - 273 p.

6. Csikszentmihalyi M. Flow: The psychology of optimal experience / Mihaly Csikszentmihalyi. - New York: Harper and Row, 1990. - 217p.

7. Hood S. Focus on reading / S. Hood, N. Solomon, A. Burns. - Sydney: Macquarie University, 1996. -134p.

8. Jordan R English forAcademicPurposes. A guide and resource bookforteachers/Richard Jordan. - Cambridge: CUP, 1997. -404p.

9. Maslow A. Motivation and personality / Abraham Maslow. - New York: Harper and Row, 1970. - 356p.

10. Nuttal Ch. Teaching reading skills in a foreign language / Chike Nuttal. - Oxford: MacMillan Heinemann English Language Teaching, 1998. - 282 p.

11. Weiner B. Achievement motivation and attribution theory / Bernard Weiner. - New York: General Learning Corporation, 1974. - 270 p.

Размещено на Allbest.ru