Педагогічна практика у системі підготовки майбутніх учителів початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічна практика у системі підготовки майбутніх учителів початкової школи

У Концепції педагогічної освіти зазначається, що «педагогічна освіта покликана забезпечити формування вчителя, який здатний розвивати особистість дитини, зорієнтований на особистісний та професійний саморозвиток і готовий працювати творчо в закладах освіти різного типу» [4, 8].

Із увведенням нового Державного стандарту початкової загальної освіти і навчальної програми змінилися підходи до методичної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Теоретико - практичне навчання в умовах вузу спрямоване на формування таких професійних умінь, які забезпечили б виконання завдань, поставлених державою в освітній галузі.

На лекційно-практичних заняттях мають місце як традиційна, так інноваційні технології навчання. У підготовці майбутніх учителів початкової школи пріоритетне значення надається педагогічній практиці. У процесі проходження її є можливість осмислити педагогічні явища і факти, принципи навчання і виховання, оволодіти професійними уміннями, досвідом практичної роботи.

Враховуючи реалії сьогодення, необхідно формувати у майбутніх учителів початкової школи такі особистісні і професійні якості, які дозволили б їм без особливих внутрішніх бар'єрів почати свою педагогічну діяльність. За час проходження практики студенти мають змогу ознайомитися із загальноосвітніми навчальними закладами, досвідом роботи вчителів початкової школи, набуті теоретичні знання застосувати в практичній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості підготовки майбутніх учителів початкової школи мають місце у дослідженнях А Алексюка, В. Бондаря, М Вашуленка, С. Гончаренка, І. Зязюна, Л. Коваль, О. Савченко, М. Фіцули та ін. З. Курлянд, Р. Хмелюк, А. Семенова визначають дидактичні моделі змісту навчання студентів, особливу увагу приділяють специфіці професійно-педагогічної діяльності викладача вищої школи, педагогічному менеджменту та самоменеджменту. В. Дороз розглядає особливості організації педагогічної практики у вищому навчальному закладі для магістрантів. Як бачимо, підготовці майбутніх учителів надається важливе значення, однак у науково - методичній літературі недостатня увага звертається на зміст педагогічної практики, її системність та цілісність.

Мета статті - розкрити специфіку практичної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах вузу.

Виклад основного матеріалу. Педагогічна підготовка в умовах університету здійснюється через навчально-виховну діяльність, педагогічну практику, форма, тривалість і терміни якої визначаються для кожної спеціальності з урахуванням особливостей освітньо-кваліфікаційного рівня. Зміст програми педпрактики, форми звітності зумовлюються «Положенням про практику студентів вищих педагогічних навчальних закладів України», освітньо-кваліфікаційними програмами, що передбачені Державними стандартами вищої освіти України, навчальними планами спеціальностей і спеціалізацій та програмами практик.

О. Абдуліною, Н. Загрязкіною [1] чітко сформульовано мету і завдання кожного виду практик. Нами виокремлені наступні завдання: якісна підготовка майбутнього педагога; виховання п рофесійно важливих якостей особистості вчителя; закріплення, поглиблення і збагачення суспільно-політичних, психолого - педагогічних та спеціальних знань у процесі їх використання під час розв'язання конкретних педагогічних завдань; формування і розвиток професійних умінь і навичок; вироблення творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності; ознайомлення і збагачення передовим педагогічним досвідом; вивчення психологічних та індивідуальних особливостей молодших школярів.

До початку педагогічної практики студенти мають досягти певного рівня психолого - педагогічної підготовки. Вважаємо, що означений вид діяльності починається з першого дня перебування студента у педагогічному навчальному закладі. За нашими дослідженнями, успішна практична підготовка майбутніх учителів здійснюється за умови:

- чіткого планування видів педагогічної практики та вибіркової частини навчального плану;

- розробки наскрізної програми педагогічної практики у певному взаємозв'язку;

- дотримання принципів послідовності, системності.

Для спеціальності «Початкова освіта» ОКР «бакалавр» розроблено зміст та методичні рекомендації до усіх видів педагогічної практики: навчально-польової, виховної, психолого - педагогічної, «перший тиждень дитини в школі», методичної та ін.

Усі види практики доповнюють одна одну і складають єдину систему професійно-практичної підготовки студентів у вузі. Практична діяльність студентів ґрунтується на професійних знаннях, спирається на отриманий теоретичний фундамент, що сформувався в процесі навчання в університеті. З. Курлянд, Р. Хмелюк, А. Семеновою розроблено механізм їх проходження у вищих навчальних закладах за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями - настановча конференція, хід практики, звіт [5].

Від рівня сформованості практичних навичок залежить рівень навчально-педагогічних умінь. Нами визначені наступні рівні:

Перший рівень (початковий) - студент самостійно не володіє професійними уміннями, діє на основі життєвого досвіду та інтуїції.

Другий рівень (пошуковий) - студент усвідомлено і самостійно намагається застосовувати знання на практиці, проте припускається низки помилок у професійному мовленні, у визначенні методів та прийомів навчання.

Третій рівень (творчий) - студент виявляє самостійність у виборі і здійсненні професійної діяльності на основі теоретичних знань і практичних умінь, отриманих на практичних і лабораторних заняттях з фахових дисциплін; урок насичений як традиційними, так і нестандартними методами навчання.

Четвертий рівень (основний) - студент намагається здійснювати професійну діяльність на основі своїх моделей, власної методики, використовуючи знання з фахових дисциплін та досвід учителів початкової школи.

В умовах університету слід організувати навчально-виховний процес таким чином, щоб третім та четвертим рівнями володіла максимальна більшість студентів. З цією метою вбачаємо доцільним:

- посилення практичного спрямування у підготовці майбутніх учителів початкових класів. Лекційний та практичний матеріал наукового змісту має бути орієнтований на професійну підготовку, у робочих програмах у зміст занять має бути закладена професійна модель, яка передбачала б означену вимогу. Слід по-іншому трактувати можливості самостійної роботи студентів. Вона повинна мати науково - дослідницький характер, а не реферативний.

- удосконалення змісту педагогічної практики, а особливо системи оцінювання знань, умінь і навичок. Вважаємо, що оцінку «відмінно» за проведений урок може отримати студент, який творчо підходить до вибору методів та прийомів навчання, добре володіє професійним мовленням.

Міністерство освіти і науки України ставить завдання спрямувати роботу всіх структурних підрозділів на визначення нових підходів до педагогічної практики, розробити чітку систему практичної підготовки. Студентів випускних курсів треба направляти на практику в передбачувані місця розподілу, використовувати при цьому можливість укладання тристоронньої угоди, відповідно до наказу МОН від 17.07.2006 року за №536.

І. Гудзик [2] зауважує, що учні, в тому числі студенти, належним чином повинні володіти українською мовою як державною. Квазіпрофесійна діяльність на практичних заняттях дасть змогу попередити помилки у професійному мовленні майбутніх учителів початкової школи та краще підготуватися до проходження різних видів практик.

Вважаємо, що необхідно створити умови для формування у майбутнього фахівця творчого стилю педагогічної діяльності. Часто-густо допомога викладача студентові під час підготовки до будь-якого виду практики носить консультативний характер, творчість студента у цьому процесі займає незначне місце. На нашу думку, підготовка студента до уроку потребує наступних методичних кроків:

- консультація вчителя початкової школи з питання підготовки до уроку;

- аналіз методичної літератури, складання каталогу з теми;

- визначення типу уроку та його структури;

- формулювання мети, завдань навчання і виховання;

- відбір методів і прийомів навчання;

- складання проекту уроку, консультативний його аналіз методистом;

- складання плану-конспекту уроку, проведення та аналіз.

Активному формуванню творчого стилю педагогічної діяльності майбутніх учителів покликані сприяти заняття з методики викладання предметів, а умови для цього забезпечує наступне завдання педагогічної практики - оволодіння сучасними методами і формами педагогічної діяльності, новими технологіями навчання.

До технологій, ідеї й елементи яких можуть сприяти ефективному формуванню творчого стилю діяльності майбутніх педагогів під час педагогічної практики, ми відносимо наступні: особистісно орієнтовану, розвивального навчання, формування творчої особистості, інтерактивну, проектну та інші.

Незважаючи на значну кількість наукових досліджень з проблеми професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, організація і вдосконалення умов для розвитку професійних якостей майбутнього вчителя потребує подальшого Грунтовного аналізу з позицій сучасного бачення спеціаліста. Наводимо основні параметри професійно важливих якостей, які мають формуватися у процесі навчальної діяльності, у тому числі практичної:

- мотиваційні (зацікавлення професією, мотивація щодо її одержання, усвідомлення проблем майбутньої професійної діяльності та ін.);

- ціннісні (гуманізм, чесність, порядність, щирість та ін.);

- педагогічні (організаторські, дидактичні, комунікативні, сугестивні, дослідницькі та ін.)

- психологічні (ясність і критичність розуму, винахідливо емоційна чуйність і стійкість, розвинутість спостережливості, волі, уявлення, культура темпераменту, об'єктивна самооцінка.наполегливість та ін.).

Створюючи умови, максимально наближені до реальних, - самостійної педагогічної діяльності у школі - педагогічна практика реалізує сприятливі передумови для формування основ професійної майстерності вчителя.

Отже, педагогічна практика ВНЗ потребує комплексного підходу, врахування специфіки підготовки майбутніх спеціалістів в умовах ринку.

Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у визначенні ролі самостійної роботи студентів як необхідної умови ефективності практичної діяльності.

Література

педагогічний бакалавр учитель професійний

1. Абдуллина O.A. Педагогическая практика студентов: учеб. пособ. для студ. пед. институт, / О.А. Абдуллина, H.Н. Загрязкина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Просвещение, 1989. - 175 с.

2. Ґудзик І.П. Практичне спрямування шкільного навчання української мови / І.П. Ґудзик/ / Матеріали міжнародного науково - методичного семінару (9 - 10 червня 2009 року). - Ужгород, 2009. - С. 125 - 134.

3. Дороз В.Ф. Методика викладання української мови у вищій школі: навч. посіб. / В.Ф. Дороз. - К.: Центр навчальної літератури, 2008. - 176 с.

4. Концепція педагогічної освіти / Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - К., 1999. - С. 8 - 23.

5. Педагогіка вишої школи: навч. посіб. / З.Н. Курлянд, Р.І. Хмелюк, А.В. Семенова та ін.; за ред, З.Н. Курлянд. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 495 с. 001

6.

Размещено на Allbest.ru