Десимінація досвіду стандартизації в системі професійно-технічної освіти

Ірина Савченко, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії “Всеукраїнський інформаційно-аналітичний центр ПТО” Інституту професійно-технічної освіти НАПН України; Ірина Тропіна, науковий співробітник відділення науково-методичного забезпечення змісту професійно-технічної освіти Державної наукової установи “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти” МОН України

Розкривається сутність поняття процесу десимінації, поширення, розповсюдження передового педагогічного досвіду стандартизації в системі ПТО. Представлено інноваційні результати дослідно-експериментальної роботи ПТНЗ з проблеми розроблення державних стандартів професійно-технічної освіти. Простежено динаміку розвитку цього процесу в Україні.

Раскрывается сущность понятия деcсиминации (процесса распространения передового педагогического опыта) стандартизации в системе ПТО. Представлены инновационные результаты опытно-экспериментальной работы ПТУЗ по проблеме разработки государственных стандартов профессионально-технического образования. Прослежена динамика развития этого процесса в Украине.

Ключевые слова: десcиминация, стандартизация, государственный стандарт профессионально-технического образования (ГСПТО), компетентностный подход, экспериментальное профессионально-техническое учебное заведение, интегральные требования работодателей.

десимінація стандартизація інноваційний освіта

Постановка проблеми у загальному Стратегії розвитку освіти в Україні на 2012 - 2021 рр. вигляді та її зв'язок із важливими найактуальнішим напрямом розвитку освіти, науковими чи практичними зокрема професійно-технічної, постає створення завданнями. Як зазначено у Національній системи забезпечення її якості шляхом розроблення сучасних державних стандартів з професій широких кваліфікацій. Реформування системи освіти, в основу якої покладатиметься принцип пріоритетності розвитку людини, розглядається невід'ємно від модернізації структури, змісту та організації освіти на засадах компетентнішого підходу, що сприятиме інтеграції національної системи освіти в європейський і світовий освітні простори [1].

Тому вкрай актуальним залишається процес поширення інноваційного досвіду стандартизації на основі модульно-компетнтісного підходу в умовах активізації процесів розроблення ДСПТО нового покоління. Сьогодні від змісту стандартів і швидкості їх впровадження залежить підвищення якості професійної освіти та покращення взаємодії з роботодавцями, замовниками підготовки кадрів. Тому найважливішими завданнями для системи ПТО в 2014 р. є розроблення понад 80 ДСПТО [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Проблема розроблення стандартів для підготовки майбутніх кваліфікованих робітників знаходиться на перетині таких галузей знань як педагогіка, психологія, соціологія, економіка і не відривна від сучасного технологічного виробництва. Саме тому процес стандартизації сьогодні не уявляється без міждисциплінарного підходу, який поєднує філософські, педагогічні, культурологічні, соціальні та системогенетичні аспекти.

Варто зазначити, що розробленням концепцій стандартизації, методологічних підходів щодо розроблення ДСПТО різних поколінь та методик їх створення займалися українські й зарубіжні вчені: С. Батишев, В. Байденко, І. Зязюн, Дж.В. Зантворт, С. Клепко, І. Лернер, Г Лук'яненко, О. Ляшенко, С. Мельник, Н. Ничкало, О. Олейнікова, О.Савченко, О. Субетто, І. Лікарчук.

Однак, і на сьогодні, в практиці розроблення державних стандартів професійно-технічної освіти залишаються проблеми як методологічного, соціально-економічного, організаційного, нормативно-правового, так і інформативного характеру. Зокрема недостатньо здійснюється десимінація педагогічного досвіду розроблення стандартів нового покоління заснованого на модульно-компетентісному підході.

Цілі статті: представити інноваційні результати дослідно-експериментальної роботи ПТНЗ Всеукраїнського рівня, пов'язані з розробленням ДСПТО; пригорнути увагу до проблем поширення передового педагогічного досвіду і позитивних результатів стандартизації; сприяти залученню до розроблення ДСПТО кращих ПТНЗ та провідних науково-методичних установ профтехосвіти України.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. У педагогічній практиці на сьогодні дуже часто зустрічаються термінологічні запозичення. Так відбулось і з педагогічною дефініцією “десимінація”, яка широко використовується в медичній сфері (лат. disseminatio, від dissemino - розсіваю, поширюю) [3]. Цей термін все частіше використовують освітяни завдяки його введенню в освітню практику В. Слободчиковим [4].

Десимінація в освітній сфері тлумачиться найчастіше як передача, поширення, розповсюдження інноваційного педагогічного досвіду в процесі аналізу, прийняття, підтримки його педагогічними працівниками. Цей процес спрямований на те, щоб донести ідеї, методи, результати досвіду інноваційної педагогічної діяльності до педагогічних працівників. Проблему дисемінації інноваційних педагогічних ідей з метою масового поширення в педагогічну практику висвітлювали в своїх працях Г. Ігнатьєва, В. Слободчиков, Є. Чернишова.

Г. Ігнатьєва визнає явище дисемінації як феномен, тому що в ньому знайшли своє відображення досягнення інноваційної освітньої практики [4]. Як вважає Є.Чернишова виявлення та дисемінація ефективних практик стає сьогодні одним із потенційних ресурсів розвитку освіти, досягненням освітньої аудиторії працівників галузі, актуалізованим дієвим механізмом перетворення педагогічної теорії і практики. Дисемінація як і будь-який інший процес має свої основні форми та контексти існування та може існувати та здійснюватись як постійний вид діяльності керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників цих закладів, так і реалізація певного проекту у визначених межах. Тому, як зазначає дослідниця, особливої актуальності набуває потреба у дисемінації оригінальних прогресивних ідей працівників освітньої галузі, інноваційних практик творчих педагогічних колективів, зокрема навчальними закладами [5].

До таких ідей сьогодні ми відносимо ідею стандартизації змісту підготовки майбутніх кваліфікованих робітників на основі модульно- компетнтісного підходу. Процес опанування досвідом стандартизації переважною більшістю освітян ПТНЗ, зокрема прогресивними концептуальними ідеями, новими методологічними підходами, зарубіжними досягненнями розроблення стандартів підготовки кваліфікованих робітників, є тривалим. З метою його прискорення саме й стає в нагоді дисемінація досвіду розроблення ДСПТО нових поколінь, ознайомлення з ним, оприлюднення та масове обговорення.

У проблемному полі стандартизації залишаються ряд складних аспектів. Так на сьогодні основними законодавчими актами, якими закріплюються норми стандартизації є Закон України “Про професійно-технічну освіту” і Концепція державного освітнього стандарту професійно-технічної освіти України, прийняті в 1998 р. Загальновизнано, що ці документи потребують термінового оновлення, зокрема й розділи пов'язані з і стандартизацією змісту освіти. Якщо порівняти час появи нормативноправового супроводу стандартизації документів, як складових державних стандартів ПТО, з логікою порядку необхідних дій, то видно, що весь хід вживаних в Україні заходів щодо стандартизації не відповідав порядку фактичних дій процесу розроблення стандартів ДСПТО. Можна констатувати наявність проблем наступності стандартів різних освітніх рівнів та відсутність систематизації нормативно-правових документів стандартизації. Також в Україні існують проблеми доступності он-лайн ресурсів стандартизації, тоді коли в розвинутих країнах такі інформаційні ресурси є відкритими. У ретроспективі розвитку стандартизації в Україні починаючи з 1998 р. можна виділити стандарти 2 поколінь. І покоління - 1998 - 2007 рр. (стандарти з конкретних професій на основі знаннієвого підходу). ІІ покоління - з 2008 р. й до нашого часу (стандарти компетентності, ключовий принцип яких: модульно-компетентнісний підхід; узагальнення трудових функцій кожного з кваліфікаційного рівня; формування переліку професійних, надпрофесійних, наскрізних компетенцій для розроблення професійних модулів, які в свою чергу представлені професійними одиницями та елементами на кожному рівні кваліфікації; визначення відповідності існуючих кваліфікацій кваліфікаційним рівням відносно Європейської рамки кваліфікацій; розроблення галузевих рамок; оновлення кваліфікаційних характеристик). Здійснюючи ретроспективний екскурс щодо розвитку стандартизації в системі ПТО не можна не сказати про удосконалення Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах. Так з 1992 р. відбулось 2 оновлення Державного переліку в 1998 р. та в 2007 р. Основні тенденції оновлення - вибірка в Перелік робітничих професій відповідно класифікатору за галузевим принципом, вилучення застарілих професій та введення нових професій, все також відсутні тенденції укрупнення й до нині в класифікаторі прописані не лише професії, а й види робіт [6].

Ускладнення, проблеми, недоліки на сучасному етапі залишаються все тими ж - недостатня участь роботодавців у розробленні стандартів. Основним розробником так і залишається ПТНЗ. Також існують проблеми кадрового забезпечення стандартизації - недостатня кількість якісно підготовлених, досвідчених розробників стандартів.

У 2012 р. наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту 26.04.2012 № 522 затверджено методичні рекомендації щодо розроблення Державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій на основі компетентнісного підходу, які спрямовувалися на допомогу фахівцям щодо розроблення освітніх стандартів з урахуванням вимог законодавства. В них було зазначено, що розроблення ДСПТО на основі модульно-компетентнісного підходу ґрунтується на принципах: системності, що забезпечує формування змісту професійної підготовки з конкретної професії як системи взаємопов' язаних структурних компонентів стандартів; гнучкості, що дозволяє змінювати зміст і строки оволодіння професією відповідно до вимог ринку праці, запитів роботодавців, потреб особистості; прозорості, згідно з яким забезпечується чіткий й зрозумілий опис кінцевих результатів, вимог, понять, термінів; безперервності, згідно з яким забезпечується наступність в оволодінні новими знаннями, вміннями, компетенціями впродовж професійної діяльності; індивідуалізації, що передбачає організацію навчального процесу з урахуванням особистісних (індивідуальних) потреб; орієнтації на кінцевий результат, що визначає відповідність кінцевих навчальних результатів запланованим [7].

Для забезпечення якісної підготовки робітничих кадрів, підвищення економічної ефективності освіти, дотримання єдиних вимог щодо запровадження в Україні Міжнародної стандартної класифікації освіти упродовж 2006 - 2013 рр. на основі методичних рекомендацій було здійснено заходи щодо розробки й затвердження наказами МОН України 306 державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних робітничих професій для 11 галузей виробництва (рис. 1).

Так, за даними Державної наукової установи (далі - ДНУ) “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти” в 2013 р. підготовлено й затверджено 47 ДСПТО з конкретних професій, які погоджені з Федерацією роботодавців України та Міністерством соціальної політики України. З них: для промисловості - 14 стандартів, відповідно для сільського господарства та переробної галузі - 2, транспорту - 5, торгівлі та сфери послуг - 13, будівництва - 5, зв'язку - 1, добувної промисловості - 2, енергетики - 3, правоохоронної галузі - 2 ДСПТО.

Рис. 1. Розроблення державних стандартів професійно-технічної освіти у 2006 - 2013 рр. за галузевим спрямуванням

Якщо проаналізувати динаміку розвитку процесу стандартизації в Україні за останні три роки, то простежується така тенденція див. рис. 2.

Рис. 2. Динаміка затвердження розроблених ДСПТО з конкретних робітничих професій МОН України

Значну роль у процесі модернізації змісту професійно-технічної освіти, створенні кадрових, наукових, науково-методичних, організаційних, правових ресурсів щодо підтримки цього процесу відіграє дослідно-експериментальна діяльність, яка здійснюється творчими групами ПТНЗ під керівництвом відділення змісту професійно-технічної освіти ДНУ “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти” та за науково-методичного супроводу лабораторії змісту професійної освіти і навчання та Центру сучасних професій Інституту професійно-технічної освіти НАПН України.

З метою впровадження модульно-компетентісного підходу в процес розроблення державних стандартів ПТО для підготовки фахівців різних галузей виробництва в 2008 році було розпочато проведення експериментів Всеукраїнського рівня: на базі Кримського республіканського ПТНЗ “Сімферопольське вище професійне училище ресторанного сервісу та туризму” за темою “Апробація експериментального навчального плану з професії “Кухар” (директор М. Пальчук); на базі Івано- Франківського ВПУ готельного сервісу і туризму за темою “Розробка, апробація та впровадження державних стандартів ПТО на основі компетенцій для підготовки фахівців сфери послуг з напряму “Ресторанний сервіс” (директор В. Кузнецова); на базі ДНЗ “Запорізьке вище професійне училище моди і стилю” за темою “Розробка державних стандартів професійно-технічної освіти на основі компетенцій з робітничих професій швейного і перукарського напрямів” (директор Л. Короткова); на базі Львівського ВПУ ресторанного сервісу та туризму за темою “Розробка, апробація та впровадження державних стандартів компетенцій професійно-технічної освіти для підготовки фахівців сфери послуг з напряму “Готельний сервіс” (директор Г. Балущак) та ДНЗ “Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівельної механізації” за темою “Розробка, апробація та впровадження державного стандарту професійно- технічної освіти з професії “Машиніст спеціальних будівельних машин” (Директор В. Коваленко).

У 2013 р. ряд робіт був завершений. Хотілось би підкреслити, що невід'ємною умовою успішної дослідно-експериментальної роботи стало об'єднання зусиль учасників цієї творчої співпраці. Нормативно-правове, організаційне, методичне керівництво дослідно-експериментальною роботою здійснювали Департамент ПТО МОН

України та ДНУ “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти”; відповідно науково-методичний супровід експерименту - Інститут ПТО НАПН України; реалізацію експериментальної роботи згідно з планом досліджень - керівники й педагогічні працівники пілотних ПТНЗ; розроблення професійних стандартів та проведення моніторингових досліджень - роботодавці та соціальні партнери. Роботу було розпочато з вивчення й аналізу кращого вітчизняного і зарубіжного досвіду розроблення стандартів професійної освіти, заснованих на компетенціях; проведення анкетування навчальних закладів України; організації круглих столів з роботодавцями; визначення професій, що потребують оновлення змісту освіти. Відповідно до науково-обґрунтованої методики були розроблені й апробовані нові стандарти, удосконалено технології розвитку професійних компетенцій; здійснено пошук інноваційних методик впровадження розроблених стандартів.

На кожній експериментальній площадці було отримано якісно нові результати. У Львівському ВПУ ресторанного сервісу та туризму оновлено кваліфікаційні та освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівців сфери послуг з напряму “Готельний сервіс”, розроблено професійні та освітні стандарти з професій “Покоївка”, “Черговий по поверху”, “Адміністратор”, сформовано критерії оцінювання знань та вмінь учнів, які навчаються за модульно- компетентісною технологією, проведено поетапну кваліфікаційну атестацію, здійснено апробацію експериментальних навчальних планів та здійснено Svot-аналіз розроблених планів.

Кримський республіканський професійно- технічний навчальний заклад “Сімферопольське вище професійне училище ресторанного сервісу і туризму”. Тема: “Педагогічні умови проектування змісту професійної освіти на засадах компетентнісного підходу”. Під час експериментальної роботи щодо створення ДСПТО з професії “Кухар” створено: освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників; навчальні програми для засвоєння професійних і ключових компетенцій відповідно до професійного стандарту; проведено роботу щодо пошуку сучасних баз практики із числа кращих соціальних партнерів; розроблено підходи до складання розкладу занять експериментальної навчальної групи; механізми оцінювання досягнень учнів за кредитно-модульною системою навчання; реєстр модулів за рівневою системою навчання, експериментальні навчальні плани. Для впровадження стандартів нового покоління створено лабораторію професійного навчання за професією “Кухар”.

Колективом Івано-Франківського ВПУ готельного сервісу і туризму розроблено модель організації навчального процесу відповідно до розробленого ДСПТО на основі компетенцій для підготовки фахівців з напрямку “Ресторанний сервіс”, проведено перевірку моделі організації навчального процесу, відкориговані зміст навчально-методичних матеріалів відповідно до результатів апробації. В стандарті з професії “Офіціант” виокремлено 7 модулів трудової діяльності, вивчення кожного з яких здійснюється в завершеній формі за алгоритмом: теоретичне вивчення предметів, дисциплін і практичне засвоєння трудових операцій кожного елементу модуля.

Надзвичайно плідними були результати дослідно-експериментальної роботи творчої групи зі створення ДСПТО з професії “Кравець”: оновлення змісту кваліфікаційних характеристик на основі аналізу ринку праці; введення професійних, загальнопрофесійних та ключових компетенцій у теоретичну і практичну складові професійної освіти й перенесення акцентів з процесу навчання на його результати; підготовка проекту ДСПТО, заснованого на компетенціях; створення комплексу навчально-методичного забезпечення стандарту; розроблення методики аналізу ринку праці швейної галузі та методичних рекомендацій щодо модульно-компетентнісної побудови навчального плану і програм професійної підготовки майбутніх кравців. Експеримент довів доцільність модульної побудови освітньої програми, що дозволяє створити гнучку, мобільну траєкторію навчання, ураховувати інтеграційні зв'язки теоретичного й виробничого навчання і, в кінцевому підсумку, зекономити навчальний час, усунути дублювання матеріалу, подолати фрагментарність та формальність знань, скоротити період психологічної адаптації учнів до умов праці на підприємствах.

Педагогічним колективом МВПУ автомобільного транспорту та будівельної механізації розроблена та впроваджена система ступеневого навчання в рамках єдиного навчального комплексу із Київським національним університетом будівництва і архітектури. Затверджені спільні навчальні плани та програми, що надають можливість навчання впродовж життя. Також розроблено проекти 5 ДСПТО укрупнених професій із напряму будівельна механізація, які впроваджуються у професійно-технічних навчальних закладах України, укладено договори з вищими навчальними закладами: Київським національним університетом будівництва та архітектури, Київським автотранспортним та Київським машинобудівельним технікумами, Київським професійно-педагогічним коледжем ім. Макаренка, Баварською транспортною академією, Мюнхенським транспортним центром. Учні отримали можливість проходити навчальну виробничу практику на ведучих автопідприємствах м. Києва та області, а відмінники навчання проходити стажування на сучасних підприємствах Німеччини: Mercedes, BMW.

Науково-методична комісія з професійної педагогіки, психології та змісту професійно-технічної освіти Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України схвалила проведену роботу та рекомендувала використати їх результати при розробленні Державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних робітничих професій та організації навчально-виробничого та навчально-виховного процесів у навчальних закладах та установах професійно-технічної освіти. Відповідно до Положення про порядок здійснення інноваційної діяльності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 листопада 2000 р. № 522, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2000 р. за № 946/5167 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.11.2012 р. № 1352) ДНУ “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти” підготовлені відповідні накази Міністерства освіти і науки про завершення дослідно-експериментальних робіт.

Директори експериментальних ПТНЗ Г. Балущак, Л. Короткова, В. Кузнецова, М. Пальчук, В. Коваленко попри всі існуючі проблеми об'єднували ідеями колектив, підтримували ініціативи щодо впровадження інновацій, формували творчі групи, шукали шляхи додаткового стимулювання й заохочення учасників творчих груп. Результат не змусив себе довго чекати - це не тільки виконана робота, а й зростання професіоналізму педагогічних працівників зазначених ПТНЗ, якість підготовки випускників.

З метою ефективної реалізації поставлених завдань щодо розроблення стандартів проектом залучено до співпраці центральні органи виконавчої влади: Міністерство соціальної політики України, Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні та провідні наукові установи: ДНУ “Інститут інноваційних технологій та змісту освіти”, Інститут професійно-технічної освіти НАПН України. Також у поточному році в рамках проекту продовжується робота над створенням нових державних стандартів ПТО з робітничих професій.

У 2013 - 14 рр. ПТНЗ спільно з ІіТЗО МОН України. започатковано 10 дослідних робіт всеукраїнського рівня, з них 2 навчальних заклади виявили ініціативу щодо продовження дослідно-експериментальної роботи з проблематики, присвяченої розробленню й апробації державних стандартів професійно-технічної освіти на основі компетентісного підходу. Це Кримський республіканський професійно-технічний навчальний заклад “Сімферопольське вище професійне училище ресторанного сервісу і туризму”, тема дослідної роботи: “Педагогічні умови проектування змісту професійної освіти на засадах компетентнісного підходу” (наказ Міністерства освіти і науки України від 30.04.2014 року № 536) та МВПУ автомобільного транспорту та будівельної механізації.

Отже дисемінація досвіду стандартизації дозволяє розповсюджувати його, представляти результати роботи (досвід ініціатив творчих робочих груп, види та форми роботи дослідників, етапи та нові підходи щодо розроблення стандартів) експериментальних ПТНЗ та сприяти більш ефективному дієвому їх вивченню, поширити дослідні здобутки ПТНЗ- лідерів-розробників стандартів в практику роботи навчальних закладів профтехосвіти, вводити нові професії підготовки за розробленими ДСПТО, дозволяє залучити до цієї роботи кращих фахівців.

Проведення дослідно-експериментальних робіт Всеукраїнського рівня з розроблення державних стандартів професійно-технічної освіти нового покоління є актуальною, своєчасною, вкрай необхідною справою. Саме вона дозволила навчальним закладам, що приймали участь у цій роботі, реалізувати творчий потенціал педагогічних працівників і гнучко відреагувати на конкретні запити роботодавців, покращити якісні показники підготовки робітничих кадрів, переорієнтувати навчальний процес на отримання професійно важливих компетенцій учнями та стимулювати їх до більшої самостійності в отриманні знань, об'єднати зусилля соціальних партнерів, урахувати регіональні й галузеві особливості визначення змісту професійної підготовки кваліфікованих робітників.

Література

1. Указ Президента України Яв 344/2013 25 червня 2013 р. “Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року”

2. В'ячеслав Супрун: Профтехосвіта. Плани на майбутнє.

3. Словник іншомовних слів Мельничука

4. Игнатьева ГА. Педагогический опыт в универсуме инновационной культуры / ГА. Игнатьева, ОВ. Тулупова // Передовой и инновационный опыт в региональной системе образования: информационный вестник / Мин-во образования Нижегор. обл. - Н. Новгород: НИРО, 2008. -128 с.

5. Є.Р. Чернишова. Десимінація інноваційного досвіду науково-методичної діяльності навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти

6. Савченко І.М. Особливості стандартизації в системі початкової професійної освіти Російської Федерації: дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Савченко Ірина Миколаївна - К, 2012. - 253 с.

7. Методичні рекомендації щодо розроблення Державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій на основі компетентнісного підходу

Размещено на Allbest.ru