Технологія формування професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей засобами арт-педагогіки в умовах навчання у коледжі

Тетяна Руденька, викладач Житомирського коледжу культури і мистецтв імені І. Огієнка

Анотація

Актуальність дослідження. Потреба розробки технології формування професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей засобами арт-педагогіки в умовах навчання у коледжі визначається необхідністю вирішення суперечностей, виявлених на констатувальному етапі педагогічного експерименту: між провідною роллю мотивації навчальної діяльності та відсутністю у процесу професійної підготовки форм і методів, що стимулюватимуть її розвиток; між формами професійної підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей та відсутністю засобів для їх ефективної реалізації; між достатнім рівнем професійних знань студентів та несформованістю навичок їх практичної реалізації для вирішення навчальних і професійних завдань.

Рівень розробленості проблеми. Технологізація педагогічних процесів у науковій літературі розглядається як процес і результат алгоритмізації діяльності суб'єктів освітнього простору шляхом надання йому ознак цілеспрямованості, наступності, системності та розробки методичної бази реалізації поставлених завдань. Технологізація як об'єкт наукових досліджень розглядається у робогахВП Безпалька, ВМ. Монахова, НП Наволокової, О.М. Пєхоти, Г.П. П'ятакової і Н.М. Заячківської, Г.К. Селевка та ін.; технології професійної підготовки майбутніх фахівців розглянуто в працях С.С. Вітвицької, О.А. Дубасенюк, С.О. Сисоєвої і Л.І. Бондаревої та інших. Однак майбутні фахівців мистецьких спеціальностей як суб'єкти освітнього простору коледжу ще не виступали предметом окремих психолого-педагогічних досліджень. Відповідно, перед нами стоїть завдання проектування технології формування професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей засобами арт- педагогіки в умовах навчання у коледжі. Для його вирішення необхідно забезпечити взаємозв'язок трьох основних компонентів теорії діяльності: цілей, методів, результатів. Тобто, структуру технології формування професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей засобами арт-педагогіки в умовах навчання у коледжі складають цільовий, організаційний, методичний та результативний компоненти.

Цільовий компонент технології встановлює систему цілей перетворюючої педагогічної діяльності, які проектують очікувані результати від її впровадження. При побудові цільового компоненту технології формування професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей засобами арт-педагогіки в умовах навчання у коледжі ми керувалися потребою в забезпеченні сукупності педагогічних умов: створення в коледжі арт-педагогічного середовища, що передбачає залучення засобів мистецтва до навчального процесу; готовність викладачів коледжу до використання арт-педагогіки як засобу і технології формування професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей; використання в процесі професійної підготовки арт-педагогічних ситуацій та арт-педагогічних занять (див. рис. 1.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Технологія формування професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей засобами арт-педагогіки

Таким чином, з рис. 1. видно, що педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх фахівців митецьких спеціальностей є системоутворюючим фактором цільового компоненту технології, що об'єдную провідну мету її впровадження та сукупність цілей як засобів покрокового досягнення поставленої мети.

Відповідно, нами визначено основні цілі технології формування професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей засобами арт-педагогіки в умовах навчання у коледжі:

- формування відповідальності студентів за власний особистісний і професійний розвиток, а також рівень професійної компетентності як результат фахової підготовки у коледжі;

- сенсибілізація процесу професійної підготовки шляхом оволодіння студентською молоддю навичками сприйняття свого професійного “Я”;

- розвиток мотивації до оволодіння майбутньою мистецькою спеціальністю під час професійної підготовки у коледжі;

- створення в академічних групах та освітньому середовищі коледжу атмосфери взаємодії, співробітництва, толерантності;

- розвиток креативності, творчої й професійної рефлексії, професійно важливих якостей майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей;

- створення умов для професійної, мистецької та особистісної самореалізації учасників навчально-виховного процесу.

Визначені цілі синтезують провідну мету реалізації технології: зростання рівня професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей під час навчання у коледжі.

Для впровадження поставлених мети та цілей технології нами розроблено її організаційний компонент, який описує етапи реалізації технології формування професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей засобами арт-педагогіки в умовах навчання у коледжі. Ми визначили три базові етапи впровадження технології, які, за необхідності, можна циклічно повторювати залежно від змісту професійної підготовки та спеціалізованих навчальних предметів: 1) етап налаштування; 2) етап набуття досвіду; 3) етап перенесення досвіду.

Визначені етапи гармонійно співвідносяться з сучасними науковими дослідження психології ефективного навчання, зокрема з моделлю динамічної освіти за К. Фопелем [3].

К. Фопель, провівши глибокий аналіз традиційних методів навчання, їх основних принципів та результатів, вводить поняття “динамічних знань” (на противагу “поверхневим” і “технічним”) - тобто відкриту когнітивну систему, яка дозволяє грати, експериментувати, отримувати задоволення від процесу пізнання й породжує бажання передачі власного досвіду іншим. Саме динамічні знання виступають частиною професійної особистості [3]. Тому при організації навчально-виховного процесу в коледжі, який спрямований на оволодіння майбутніми фахівцями професійною компетентністю, важливо враховувати усі аспекти психічної діяльності індивіда під час навчання (думки, почуття, уяву, установки, фізіологічні стани, тощо), застосовуючи засоби, що дозволяють комплексно впливати на молодь - до таких засобів можна віднести арт- педагогічні. Важливим є створення змістового й цікавого оточуючого середовища навчання - символіку, плакати, картини, скульптури, музику.

Визначені етапи передбачають застосування арт-педагогічних засобів навчання, оскільки спрямовані на внутрішні соціально-психологічні механізми набуття студентами мистецьких спеціальностей професійних знань та вмінь. А саме, реалізація етапів вимагає застосування комплексу арт-педагогічних засобів реалізації технології (літературних, художніх, музичних, театральних, рухових) представлених нами у методичному компоненті технології.

Охарактеризуємо основні арт-педагогічні засоби і методи, що утворюють методичний компонент технології формування професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей засобами арт-педагогіки в умовах навчання у коледжі. При їх формуванні ми послуговувалися роботами М. Кіпніса і К. Фопеля [1 - 5].

Психофізичний вплив на особистість студентів (етап налаштування) визначається тим, що для майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей вкрай важливим є фізичне та емоційне налаштування на творчість, розкутість, саморозкриття, активної взаємодії з іншими учасниками процесу професійної підготовки, формування спільності.

Значення рухових засобів для організації заняття полягає у контролі власного тіла майбутніми митцями, відчутті гнучкості та рухливості, позбавленні страхів; виконання таких вправ дозволяє суміщати фізичний розігрів з тренуванням уяви.

Приклади вправ рухових і театралізованих арт- педагогічних засобів для психофізичного впливу на особистість студентів: “Обруч”, “Перетягування канату”, “Повітряна кулька”, “Каруселі”, “Зустріч” та ін. [2].

Контакт, взаємодія і співробітництво, на думку М. Кіпніса [2], є трьома “китами”, тобто основами спільної творчої діяльності. Для його забезпечення доцільно використовувати такі театралізовані вправи: “Поводир”, “Не підглядай”, “Хованки вночі”, “Відповідай за себе”.

Вправи на самопрезентацію, можливість показати себе з найкращої сторони - “Звуки музики”, “Фриз”, “Манекени”, “Три рухи”, “Війна і мир”.

Дилема - ситуація вибору, яка наповнена драматизмом та вимагає рішучості й відповідальності [2]. Потенціал використання дилем полягає у залученні студентів до активної участі у ситуації вибору, актуалізації цінностей, стимулюванні мислення й мовлення, аналізі слабких і сильних сторін своєї особистості. Використання театру як педагогічного методу для розв'язання професійних дилем дозволить майбутнім фахівцям відчути себе суб'єктами власного життя, створити умови для свідомого цілепокладання, формування відповідальності за наслідки своїх вчинків та рішень - тобто навчитися бачити причинно-наслідкові зв'язки власної особистісної, навчальної та професійної життєдіяльності, гармонізувати себе із зовнішнім середовищем.

Основною метою театралізованого програвання дилем М. Кіпнис уважає самоактуалізацію учасників у процесі спілкування й саморозкриття у ряді проблемних соціальних і психологічних ситуацій: відчуженість, страх, тривожність, конфліктність; це дозволяє поступово змінювати поведінку учасників драмотерапії, ламати стереотипи мислення й приймати ідеї співробітництва [2].

Завдання для драматизації: “Нісенітниця - Катастрофа”, “Телефон”, “Естафета почуттів”, “Третій зайвий”, “Життєві історії”, “Бажання й перешкода”, “Чотири слова” та інші.

Розвиток професійно значущих якостей особистості майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей. Відомий бізнес-тренер К. Фопель, узагальнюючи власний досвід професійних проблем фахівців у різних організаціях та проектуючи його на сферу особистісних якостей конкретних людей, виділяє такі провідні труднощі адаптації працівників до виконання професійних обов'язків: відчуття віддаленості, відірваності від колективу; відсутність бачення далекої перспективи, що відображається на невірному застосуванні тактик вирішення проблемних ситуацій;нестача довіри до себе та інших, відсутність поваги до колег [5].

Усі визначені проблеми мають спільні корені - несформованість професійно значущих якостей фахівців, що виявляється у невпевненості, нерішучості, низькому рівні професійної компетентності. Для їх подолання проводяться вправи “Приховані ресурси”, “Консенсус”, “Самодисципліна” тощо.

Окремої уваги при створенні технології формування професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей варто приділяти руховим видам діяльності (танці, театралізація, рухливі ігри, психогімнастика тощо). У науковій літературі значення таких видів діяльності при організації навчального процесу визначається підтвердженням прямого кореляційного зв'язку між руховою активністю та інтелектуальними досягненнями, зокрема, розвитком пам'яті, покращенням навчальних досягнень, формуванням пізнавальних здібностей та ін. Важливим фактором ефективності процесу професійної підготовки є розуміння фруструючої ситуації навчання - високий рівень концентрації уваги при засвоєнні нового матеріалу призводить до блокування у студентів можливості глибоко засвоїти навчальний матеріал, зв'язати його з попереднім досвідом і знаннями, обґрунтувати власне бачення та зробити висновки. Визначену ситуацію фрустрації можливо подолати лише арт- педагогічними руховими засобами. Згідно порад дослідників, лише 20 - 40% навчального часу повинно бути присвячено напруженій увазі студентів, інший навчальний час варто присвячувати рефлексіям, обговоренням, рухливим вправам, арт-заняттям - тоді результати будуть найвищими [3].

Літературна творчість майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей сприяє розвитку вербального інтелекту, що лежить в основі успішної комунікації, він лежить в основі таких професійно необхідних компетенцій, як складання резюме, співбесіда при працевлаштуванні, участь у виробничих нарадах, ведення звітності, здатність доносити свої ідеї та думки до колег, тощо. Існують цікаві арт-педагогічні засоби розвитку літературних здібностей студентів, наведемо приклади деяких з них: написати вірш, кожний рядок в якому починається зі слів “Зранку...”; придумайте діалог між вашою правою та лівою рукою; напишіть есе в журнал, який буде виданий через 100 років.

Візуальна художня творчість студентів відображається на їх здатності до невербальної комунікації, вмінні помічати деталі, поглиблювати розуміння власної “самості”, тощо. До арт- педагогічних засобів розвитку візуального інтелекту учасників у провадженні технології можна віднести такі: частіше пропонувати учасникам роботи кольорові замальовки певних концепцій і теорій, що вивчаються; створювати карти професійних ідей; фотографувати об'єкти й ситуації, що відображають навчальну й професійну діяльність студентів; використовувати “уявні подорожі”, фантазію для зображення майбутніх професійних ситуацій та шляхів їх вирішення та ін.

Музична творчість фахівців мистецьких спеціальностей лежить в основі набуття ними професійної майстерності, оскільки саме музика дозволяє у процесі творчості передавати настрій, ідеї й атмосферу дійства. Музика допомагає в кризових ситуаціях, символізує знакові події у житті, втамовує духовні потреби, формує життєві позиції та ставлення. До музичних арт-педагогічних засобів професійної підготовки майбутніх фахівців відносимо такі: під час аудиторних занять включати фонову музику, що створюватиме спеціальну атмосферу й настрій, дозволить розслабитися й стимулювати творчість; використання ритму для організації різної роботи, залежно від її цілей; створіть музичні традиції (тобто, твори, які постійно використовуються для виконання одних і тих самих завдань); час від часу давати студентам можливість вільно рухатися під музику та ін.

Спільна (колективна) творчість студентів дозволяє розвивати у студентів здатність ідентифікувати себе з іншими, розуміти їх мотиви, установки та настрої - тобто якості, які лежать в основі соціально-психологічної компетентності фахівців. Для розвитку соціального інтелекту важливо використовувати такі арт-педагогічні засоби групової роботи, як: створення можливостей для вільного спілкування учасників - спільне навчання, творча діяльність.

Важливим елементом використання арт- педагогічних засобів навчання (зокрема, інтерактивних ігор) при формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей є можливість інтеграції групових завдань (процесу професійної підготовки) та індивідуальних потреб студентів коледжу (у творчій самореалізації та самопрезентації), що дозволяє підвищити ефективність навчального процесу та реалізовувати сучасні педагогічні підходи до організації навчання й виховання. Поняття інтеракції при організації навчання передбачає комунікацію учасників на двох рівнях: внутрішньому (тобто контакт різних частин особистості студента) і зовнішньому (контакт з іншими учасниками навчально-виховного процесу) [4].

Інтерактивні ігри, що містять арт-педагогічні засоби та спрямовані на оволодіння новим соціальним досвідом: щодо протидії агресії та гніву (вправи “Камінчик у взутті”, “Випустити пару”, “Штовхачки”, “Штормове попередження”, “Датський бокс” та інші); розвиток рефлексії та емпатії (вправи “Задоволений - Сердитий”, “Любов і гнів”, “Агресивна поведінка”, “Книга” і т.д.); формування асертивної та успішної поведінки (“Король”, “Коло сили”, “Скарбничка добрих справ”, “Будь успішним”, “Погляд у майбутнє”); розвиток навичок ефективної комунікативної взаємодії (“Неочікувані картинки”, “Хмарочос”, “Бутон”, тощо); розвиток творчого мислення, креативності, фантазії (“Кольорові імпровізації”, “Усюдиходи”); корекція мовлення студентської молоді (“Лексикон”, “Якби годинник заговорив...”, “Групове намисто”, “Діоген”).

Останній етап технології - перенесення в повсякденне життя знань і досвіду, отриманих у процесі застосування технології формування професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей засобами арт- педагогіки в умовах навчання у коледжі. Етап передбачає усвідомлене планування майбутніми фахівцями власного особистісного й професійного розвитку (подальшої освіти, у т.ч. неформальної): дискусії й обговорення, вправи на рефлексію (“Що я отримав?”), позитивне підкріплення від оточення (студентські клуби й колективи).

Результативний компонент технології формування професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей арт-педагогічними засобами передбачає створення методики дослідження рівня професійної підготовки студентів під час навчання у коледжі. Для цього нами розроблено систему критеріїв (що містить особистісний, мотиваційний, освітній, практичний, результативний критерії), їх показників та рівнів професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей, а також розроблено діагностичний інструментарій для вимірювання рівня досліджуваного явища. Визначена методика дослідження рівня професійної компетентності студентів коледжу культури і мистецтв співвідносить з теоретичного обґрунтованою структурою професійної компетентності та реалізована нами під час педагогічного експерименту.

Таким чином, до основних переваг використання арт-педагогічних засобів формування професійної компетентності студентів коледжу мистецьких спеціальності ми відносимо: цілеспрямований вплив на мотивацію студентів до процесу професійної підготовки шляхом інтегративного розвитку пізнавальних і творчих інтересів; сприяння творчому розвитку професійно важливих якостей майбутніх митців; стимулювання студентів до саморефлексії, саморозвитку, самопізнання, самореалізації, самонавчання; оволодіння студентами новим навчальним і професійним досвідом, що відображається на формуванні нових умінь і навичок; розвиток сенситивності й творчої емпатії молоді; усвідомлення молоддю застосованих до них методів навчання, що надалі призводить до використання ними методів навчання в подальшій професійній діяльності. Тобто, застосування арт- педагогічних засобів дозволяє комплексно впливати на процес формування професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей. Перевірку такого припущення вважаємо перспективою подальшого педагогічного дослідження.

Водночас, вважаємо за потрібне зауважити необхідні передумови впровадження технології формування професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей засобами арт-педагогіки в умовах навчання у коледжі: опора на сучасні теоретико-педагогічні підходи організації процесу професійної підготовки (компетентнісний, діяльнісний, гуманістичний, особистісно орієнтований); усвідомлення цілей, мотивів та очікуваних результатів від реалізації тих або інших арт-педагогічних засобів; забезпечення зв'язку змісту арт-педагогічних засобів з практикою майбутньої професійної діяльності студентів; врахування важливості когнітивного компоненту професійної компетентності майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей шляхом формування глибокої та стійкої теоретичної бази при вивченні спеціальних дисциплін.

Література

1. Актерский тренинг. Более 100 игр, упражнений и этюдов, которые помогут вам стать первоклассным актером / Михаил Кипнис. -- М.: ACT: ACT Москва, СПб.: Прайм-Еврознак, 2008. -- 249 с.

2. Кипнис М. Драмотерапия. Театр как инструмент решения конфликтов и способ самовыражения / М. Кипнис -- М.: Ось-89, 2002. -- 192 с.

3. Фопель К. Эффективный воркшоп. Динамическое обучение / К. Фопель [Пер. с нем.] -- М.: Генезис, 2003. -- 368 с.

4. Фопель К. Технология ведения тренинга. Теория и практика. / К. Фопель[Пер. с нем.] -- 2-е изд. -- М.: Генезис, 2005. -- 267 с.

5. Фопель К. Уверенное управление. Тренинг, коучинг, саморазвитие/ К. Фопель [Пер. с нем.] -- 2-е изд. -- М.: Генезис, 2004. -- 122 с.

Размещено на Allbest.ru