Основні фактори формування творчої особистості фахівця

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСНОВНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ФАХІВЦЯ

Інна Ромащенко

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Компетентнісний підхід у системі сучасної освіти, перш за все вимагає розуміння того, що прогрес людства залежить не стільки від економічного зростання, скільки від рівня розвитку особистості, що передбачає перехід від поняття “людські ресурси” до концепції “компетентність людини” [5]. З метою ефективного формування компетентного викладача необхідно сформувати свідому особистість, здатну до оволодіння методикою наукового пізнання, ознайомлення з передовим науковим досвідом, формування дослідницьких вмінь. Проблема формування творчої особистості, здатної критично мислити, постійно навчатися, усвідомлювати необхідність безперервної самоосвіти для досягнення конкурентоздатності на світовому ринку праці є пріоритетним завданням сучасної вищої школи.

Мета статті - здійснити теоретичний аналіз психолого-педагогічних напрацювань з питань впливу науково-дослідницької діяльності на формування особистості педагога та визначити основні фактори формування творчої особистості.

Аналіз наукових досліджень. Проблема вдосконалення фахової підготовки педагога досліджують вчені О. Безпалько, В. Воробей, О. Главацька, І. Зязюн, О. Куцевол, Д. Пащенко, С. Совгіра, С. Стрижак, В. Танська, Г. Філатова та інші. Питання формування особистості вивчають науковці С. Гончаренко, Л. Губерський, М. Євтух, В. Журавський, І. Зязюн, В. Кремень, О. Савченко, О. Сердюк, І. Надольний, В. Огневюк та інші. Актуальні питання організації науково-дослідницької діяльності відображені у наукових роботах Н. Амеліної, В. Андрєєва, В. Гольцової, П. Підкасистого, Н. Яковлєвої та інших. Вплив науково-дослідницької діяльності на якість підготовки фахівців, їх творчого потенціалу відзначають В. Бабак, В. Буряк, А. Водовоз, А. Іодко, О. Клєпіков, О. Микитюк, В. Овчинніков. М. Піскунов, В. Шейко, І. Штокман та інші. Проблемі формування активної пізнавальної діяльності, що лежить в основі розвитку й удосконалення різних аспектів дослідницьких умінь, приділено увагу в працях таких науковців, як Л. Аврамчук, Т. Алексєєнко, В. Андрєєв, П. Лузан, А. Дьомін, В. Рябець, П.Олійник.

Виклад основного матеріалу. Успіх розв'язання ключових питань освіти на сучасному етапі, в значній мірі, залежить від компетентності викладача та рівня сформованості творчості педагога як особистості. На переконання Д. Пащенко [4] готовність вчителя до професійної діяльності є сукупністю особистісних, психологічних і професійних особливостей вчителя, яка передбачає професійну придатність, науково-практичну підготовку. Будь- яка діяльність потребує від людини індивідуальних психологічних якостей, що слугують передумовами її успіху [6]. Викладач - це центральна фігура навчально-виховного процесу у вищому закладі освіти. Він самостійно ставить освітні цілі, обирає засоби своєї діяльності, розвиває у студентів інтерес не тільки до майбутньої професії, а й до науки взагалі. Саме вільне володіння дисципліною викладачем може спонукати у студентів інтерес до знань, повагу до викладача та його вимог [3].

Основні компоненти педагогічної діяльності - знання потреб, тенденцій суспільного розвитку, вимог до людини, що визначає характер та зміст педагогічної діяльності, її цілі, завдання;

різноманітні наукові знання, навички та вміння, основи досвіду, нагромадженого людством; педагогічні знання, виховний досвід, майстерність, інтуїція, високий рівень культури [6]. Формування та розвиток навчально-дослідницьких навичок та вмінь створює умови для досягнення в майбутньому значно кращих результатів у професійній діяльності завдяки розвитку відповідних здібностей [2].

“Заміни традиційного репродуктивного навчання творчо дієвим, яке повинно сприяти не тільки оволодінню знань, умінь і навичок, а й особистісному розвитку студентської молоді, формуванню системи соціокультурних потреб, само актуалізації та само здійсненню особистості” [9]. Професіоналізм і педагогічна майстерність вимагають обов'язкової, складної самостійної науково-дослідницької роботи.

Сучасний вчитель має бути активною особистістю, постійно прагнути до самовдосконалення та саморозвитку. Ще В. Сухомлинський зазначав, що робота вчителя - це творчість [1]. Від того, на скільки творчим є педагог, від його творчого потенціалу залежить результат освітнього процесу. Проблема аналізу творчого потенціалу особистості не є, безперечно, новою в педагогіці. Адже творчий потенціал - це необхідна складова особистості, яку потрібно вивчати, діагностувати і розвивати.

Розглянемо більш детально ознаки творчого потенціалу педагога. На переконання науковця В. Риндак творчий потенціал - це знання, вміння, переконання, ставлення, спрямованість, здібності [8]. Представимо це в таблиці 1.

Сутність педагогічної творчості - у передбаченні результату освітнього процесу Діапазон творчих завдань надзвичайно широкий і складний, творча діяльність є результатом інтенсивної праці за умови таких особистісних якостей як спостережливість, уміння зіставляти й аналізувати, комбінувати, знаходити зв'язки і залежності, закономірності, уміння правильно моделювати ситуацію, користуватися аналогіями; мати просторову уяву і логіку, бути працездатним, послідовним, здатним до самоаналізу.

Таким чином, розглянемо більш детально структуру творчого потенціалу педагога, що включає не лише природні ресурси і резерви особистості, але і якості, що формуються у процесі навчальної діяльності та соціалізації особистості:

- Індивідуальні психічні процеси і здібності;

- Мотиваційна складова (потреби, моральні цінності, мотиви;)

- Когнітивна складова (знання, уміння, способи діяльності і самовираження);

Таблиця 1. Складові творчого потенціалу педагога (за В.Г. Риндак)

- Світоглядна позиція та життєві пріоритети.

Творчий потенціал педагога, значною мірою, залежить від інтегральної єдності природних задатків, соціальних та внутрішніх зусиль і прагнень до самореалізації, самоосвіти і саморозвитку, передбачає бажання особистості до переосмислення будь-якої дії та надання їй творчих перетворень та змін через свою професійну діяльність, завдяки активній життєвій позиції. Потрібно підкреслити, що творчість без ґрунтовної наукової підготовки, без спеціальних знань в певній галузі наук чи з навчальної дисципліни, педагог не зможе проаналізувати ситуацію і знайти нестандартне оригінальне рішення. Представимо складові компоненти педагогічної творчості (рис. 1)

Поняття творчість та творчий потенціал потрібно розглядати у тісному взаємозв'язку як невід'ємні частини одного цілого, які можуть розвиватися лише завдяки і на основі один одного. Творчий потенціал - це внутрішня якість і стан особистості (рис. 2).

Оволодіння досвідом творчої діяльності передбачає не тільки інтелектуальний аспект сформованості особистості, а і її психологічні, особистісні риси, до яких належать: наполегливість у досягненні мети, незалежність, почуття гідності, цілеспрямованість у пошуку істини, активна духовна діяльність, постійний самоаналіз, саморефлексія, перегляд моральних цінностей, прагнення до самопізнання, саморозвитку. Отже, творчість вимагає інтелектуального, емоційного і вольового напруження як студента так і педагога.

Завдання стає творчим за умови, якщо “воно має логічний зв'язок із раніше засвоєними поняттями та уявленнями і з тими, які підлягають засвоєнню в певній навчальній ситуації, містять пізнавальні труднощі і видимі межі відомого та невідомого, викликає незадоволеність тим запасом знань та умінь, які є” [7].

Творче завдання - це змістова мета навчального процесу, яка спрямована на самостійний пошук нових засобів оволодіння знаннями й уміннями у професійній діяльності шляхом моделювання майбутньої діяльності фахівця. Творчі завдання мають комплексний характер, тому що вони спрямовані на здобуття у процесі навчання певних знань, розвиток певних способів мислення, формування конкретних навичок та вмінь у процесі міжособистісної взаємодії, яка, своєю чергою, пов'язана з конкретною соціальною чи професійною діяльністю фахівця, є способом самовираження, імпульсом до саморозвитку та розвитку суспільства в цілому.

Провідною тенденцією розвитку сучасної педагогічної науки є її спрямованість на особистість та на її творчий розвиток. Найбільш ефективною і результативною умовою розвитку творчих здібностей є науково-дослідна робота, яка вимагає глибокого розуміння методів наукового пізнання і дослідницьких умінь. Така діяльність сприяє прояву творчих можливостей особистості, ініціює творчий підхід до виконання професійних обов'язків. Залучення студентів вищих навчальних закладів до науково-дослідної діяльності сприяє формуванню творчого фахівця, здатного до комплексної реалізації оптимальних форм і методів практичної роботи, стимулює розвиток їхньої пізнавальної активності і творчих здібностей, допомагає фахівцям адаптуватися до вимог навколишнього середовища. Сформовані навички самостійної творчої наукової роботи, власне коло наукових інтересів та потреб, вільне володіння нормами та науково-методичними принципами науково-дослідницької діяльності, отримані теоретичні знання, напрацьована власна позиція щодо постійного професійного зростання забезпечують подальшу сформованість особистості педагога. Засобом втілення і розвитку творчого потенціалу педагога ми вбачаємо виконання студентами науково-дослідної діяльності.

Сучасна соціально-педагогічна ситуація, що склалася у суспільстві, вимагає оновлення змісту, форм і методів виховання, забезпечення його гнучкості, диференціації, динамізму, оперативності, здатності адекватно реагувати на зміни в суспільстві, максимально враховувати інтереси і потреби кожної людини і, насамперед, підготовку педагогічних фахівців, здатних вирішувати освітянські завдання в нових історичних та соціально-політичних умовах.

творчий самовираження студент гуманітарний

Література

1. Боднарук Т.І. Поради В. Сухомлинського за його книгою ``Сто порад вчителю " / Т.І. Боднарук. - Хмельницький, 2011. - 60 с.

2. Борисова О. Науково-дослідна діяльність студентів педагогічних ВНЗ в умовах реалізації завдань Болонської конвенції / О. Борисова, Н. Харченко //Рідна школа. - 2008. - №10. - С. 33.

3. Биконя О.П. Особистісно орієнтована взаємодія викладача і студента - складова педагогічного процесу у навчанні англійській мові за професійним спрямуванням// Нові технології навчання: Наук.- метод. зб./Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. - К., 2010. - Вип. 63. - 117 с., С. 3 - 9.

4. Пащенко Д.І. Формування готовності майбутнього учителя початкових класів до гуманістичного виховання учнів: автореф. дис..

Размещено на Allbest.ru