Характеристика технології організації педагогічної взаємодії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНОЛОГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Вікторія Дволучанська

аспірантка кафедри дошкільної та початкової освіти

У статті розглядається сутність технології організації педагогічної взаємодії. Наводяться класифікації сучасних педагогічних технологій. Визначаються етапи технології організації педагогічної взаємодії та рівні взаємодії суб'єктів навчального процесу.

Виктория Дволучанская

ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНОЛОГИИ ОРГАНИЗАЦИИ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ

Viktoria Dvoluchanska

CHARACTERISTICS OF THE TECHNOLOGY OF PEDAGOGICAL INTERACTION

Keywords: educational technology, pedagogical interaction, levels of interaction.

Постановка проблеми

Розвиток сучасної освіти являє собою складний, неоднозначний і суперечливий процес, у якому виділяються нові завдання, що стоять перед системою освіти. У цьому контексті педагогічна наука все частіше звертається до накопиченого досвіду гуманістично-орієнтованої взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу, де вчитель та учні виступають як рівноправні партнери. Задачі здійснення ефективної взаємодії вимагають пошуку нових форм її організації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідниками розроблено педагогічні технології, що передбачають різні форми взаємодії учнів: технологія проблемного навчання (А. Матюшкін, І. Лернер, М. Махмутов), технологія оптимізації навчання (Ю. Бабанський, М. Поташник), технологія “занурення” (М. Щетінін), технологія повного засвоєння (Б. Блум, Дж. Керролл), технологія активізації навчальної діяльності (О. Маркова, Т. Шамова, І. Харламова), технологія розвивального навчання (Д. Ельконіна - В. Давидова).

Попри численні дослідження, проблема організації взаємодії вчителя та учнів залишається однією з найактуальніших у психолого- педагогічних теоріях і практиці. Основну причину цього явища вбачаємо у недостатньому врахуванні ролі суб'єктів освітнього процесу та їхньої підготовки до взаємодії. Подолання протиріччя вбачаємо у розробці власної технології.

Формування мети статті

Мета статті передбачає обґрунтування та характеристику розробленої технології організації педагогічної взаємодії у початковій школі.

Виклад основного матеріалу дослідження

організація педагогічна взаємодія

Аналіз досліджень багатьох учених, що вивчали технологічний підхід у навчанні (М. Махмутов, Кукушкін, В. Беспалько, Н. Боритко, В. Гузєєв, І Дичківська, Т Захарчук); а також нетрадиційні педагогічні технології організації взаємодії на уроці (Т. Акбашев, О. Боделан, В. Дьяченко, М. Монтессорі, Френе, Р. Штайнер, Щуркова та ін.), дозволив визначити педагогічну технологію як продуману у всіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя [1].

Слід відзначити, що сьогодні не існує єдиної думки вчених щодо класифікації педагогічних технологій. Так В. Гузєєв виділяє універсальні, обмежені та специфічні технології, І. Дичківська - системні, модульні та локальні технології, Г. Ксензова - технології пояснювально-ілюстративного навчання, особистісно зорієнтовані технології та технології розвивального навчання [2]. Г. Селевко виділяє декілька типів технологій: авторитарні, дидактико-центричні, особистісно орієнтовані технології [2].

Г. Сазоненко до особистісно зорієнтованих технологій відносить технологію різнорівневого навчання (автори: Дж. Керролл, Б. Блум, З. Калмикова), технологію повного засвоєння знань (автори: Дж. Керролл, Б. Блум, М. Кларін), технологію колективного навчання (автори: А. Рівін, В. Дяченко) і технологію модульного навчання (автор П. Юцявічене) [3, 26 - 29].

Нами було виокремлено технології, що найбільш доцільно використовувати у співробітництві вчителя та учнів у початковій школі: групові (О. Ривін, В. Дяченко), проектні (Дж. Дьюї), ігрові (Й. Гензерг), інтерактивні технології (Дж. Мід), технологія “Створення ситуації успіху” (А. Бєлкін).

На основі пропонованих науковцями варіантів педагогічних технологій було розроблено власну технологію організації педагогічної взаємодії у початковій школі. Надамо її характеристику.

Мета технології полягає у розкритті внутрішніх можливостей особистості, реалізації навчального процесу на засадах гуманістичної парадигми освіти, забезпеченні самостійності учня у власних діях та міркуваннях.

Методологічну базу технології утворюють такі концептуальні положення: особистість учня є суб'єктом навчального процесу (А. Вербицький, Зінченко, С. Смирнов, В. Шадріков, І. Якиманська); навчальний процес будується на гуманістичних педагогічних засадах (О. Сидоренко, М. Кісіль, Гончаренко, Р. Бєланова, М. Романенко); педагогічна взаємодія передбачає два аспекти: спілкування та спільну діяльність (Б. Ломов, О. Бодальов, Ю. Жуков, О. Леонтьєв, Г Блумер, Е. Гофмана); найвищим рівнем педагогічної взаємодії є співробітництво (Г. Балл, І. Бех, Н. Федорова О. Бодальов, В. Кан-Калик).

Згідно названих положень, сформульовано такі принципи технології: принцип варіативності, принцип компетентності кадрів, принцип відповідності вибору системи засобів навчання індивідуальним особливостям учнів, принцип суб'єктності; принцип оптимізації навчання; принцип гуманізації; принцип діалогічності.

Позиція вчителя - фасилітаторська (завдання педагога - допомогти, спрямувати, підтримати особистість дитини у вирішенні поставлених завдань).

Позиція учня - суб'єкт діяльності, повноправний учасник взаємодії.

Форми організації діяльності учнів: колективні, групові.

Переважаючі методи: проблемні, частково-пошукові, дослідно-творчі.

Основний засіб здійснення взаємодії - навчальний діалог.

В основу розробки етапів технології було закладено такі рівні взаємодії: 1) вплив - свідома та цілеспрямована дія спрямована на окремий об'єкт (суб'єкт) діяльності; 2) навчальне спілкування - форма педагогічної взаємодії, що охоплює обмін інформацією між суб'єктами спілкування, її сприйняття й пізнання та передбачає вплив і взаємодію учасників задля досягнення спільної мети; 3) педагогічний супровід - форма педагогічної взаємодії, що виявляється у готовності педагога адекватно відреагувати на емоційний дискомфорт учня у вирішення навчальних задач; 4) навчальне співробітництво - форма педагогічної взаємодії, що ґрунтується на взаєморозумінні й спільності інтересів, метою якої є демократизація відносин її учасників.

Технологія складається з чотирьох етапів: мотиваційно-ціннісний, комунікативно-емоційний, діалогічний, навчально-діяльнісний.

Мотиваційно-ціннісний етап передбачає психологічну та професійну підготовку вчителя до педагогічної взаємодії. Метою цього етапу є формування психолого-педагогічної готовності вчителя до організації педагогічної взаємодії з учнями молодшого шкільного віку шляхом впровадження різноманітних форм, прийомів та методів впливу.

Наступний етап - комунікативно-емоційний. На цьому етапі відбувається психологічна підготовка учня до педагогічної взаємодії; налагодження емоційного контакту учителя та учнів. Мета етапу - формування психологічної готовності учня до педагогічної взаємодії з вчителем та однолітками.

Діалогічний етап передбачає педагогічний супровід учня у взаємодії в ігровій та творчій діяльності; навчання діалогічному спілкуванню. Мета етапу - забезпечення педагогічного супроводу учня у ситуаціях колективної та групової взаємодії.

Останній етап - навчально-діяльнісний. Передбачає педагогічне співробітництво учителя та учнів у навчальній діяльності. Має на меті безпосередню реалізацію педагогічної взаємодії учасників педагогічного процесу за для досягнення поставленої навчально-виховної мети.

Висновки

Таким чином, вважаємо, що застосування технології організації педагогічної взаємодії сприятиме: налагодженню гармонійних відносин вчителя та учнів у навчальному процесі, надасть можливість для самореалізації особистості кожного учням за підтримкою вчителя, сприятиме розвитку обізнаності учнів у способах діяльності та взаємодії з вчителем та однолітками.

У подальших дослідженнях плануємо експериментальну перевірку ефективності означеної технології.

Література

1. Монахов В.М. Аксиоматический подход к проектированию педагогических технологий //Педагогіка. - 1997. - № 6. - С. 26 - 31.

2. Селевко Г.К. Педагогика сотрудничества и перестройка школы /ГК Селевко, Н.К Тихомирова. - Ярославль: Верх.-Волж. Кн. изд. 1990. - 64 с.

3. Вульфсон Б.Л. Выдающийся французский педагог-гуманист: К 100-летию со дня рождения С. Френе // Педагогика. - 1996. - №3.

Размещено на Allbest.ru