Формування іншомовної професійно орієнтованої комунікативної компетентності в говорінні студентів магістратури технічних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування іншомовної професійно орієнтованої комунікативної компетентності в говорінні студентів магістратури технічних спеціальностей

Постановка наукової проблеми та її значення

На даний час, коли процес налагодження контактів з іноземними колегами виходить на перший план, безсумнівним є той факт, що представники усіх професій, які володіють іноземною мовою, здатні більшою мірою реалізувати свій трудовий потенціал. Важливим завданням немовного вузу в сфері навчання іноземної мови, окрім формування у студентів навичок читання спеціалізованої літератури і навичок письма, є формування навичок і розвиток умінь професійно орієнтованого говоріння.

Це пов'язано з тим, що участь у міжнародних конференціях та проведення переговорів з іноземними діловими партнерами сприяють обміну досвідом, підвищують кваліфікаційні характеристики фахівця, дають можливість перебувати в курсі останніх розробок та інновацій у світі технологій.

Відповідно до вимог Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти випускники магістратури технічних спеціальностей повинні вміти висловлюватись швидко і спонтанно без помітних утруднень; ефективно і гнучко користуватись мовою у суспільному житті, навчанні, професійній діяльності; чітко, логічно, детально висловлюватись на теми майбутньої професії [8, 24].

Одним зі способів, що дозволяє формувати навички і розвивати уміння професійно орієнтованого говоріння, є аудіювання.

Багато науковців вказують на існування тісного взаємозв'язку між цими двома видами мовленнєвої діяльності.

Так, С.Ю. Ніколаєва визначає аудіювання і говоріння як два аспекти усного мовлення. Без аудіювання не може бути нормативного говоріння, - зазначає вона [10, 117].

В.В. Черниш [15, 11] поділяє думку С.Ю. Ніколаєвої про неможливість існування говоріння, зокрема діалогічної форми спілкування, без аудіювання. Вона зазначає, що успішне її функціонування неможливе без сформованості вмінь такого рецептивного виду мовленнєвої діяльності, як аудіювання.

О.Б. Тарнопольський також говорить про існування зв'язку між говорінням та аудіюванням. Зовнішня реакція на почуте під час виконавчої фази аудіювання може бути мовленнєвою, коли слухач відповідає на почуте вербально в усній формі, тобто у формі говоріння. Учений пише, що слухання - складна внутрішня діяльність, результат якої розуміння або нерозуміння сприйнятого, що може активізувати іншу мовленнєву діяльність, наприклад, говоріння [14, 129 - 130].

На даний час існує низка робіт, присвячених навчанню професійно орієнтованого говоріння на основі аудіювання.

О.О. Галанова, О.Є. Хлямова [3] розробили дидактичну модель взаємодії для навчання іншомовного професійно орієнтованого говоріння у формі діалогу на основі аудіювання.

О.А. Обдалова у своїх працях [11; 12] пропонує методику навчання іноземної мови, що базується на аудіюванні як основі спілкування. На думку вченої, аудіювання є засобом занурення в мовне середовище і виступає в ролі стимулу до спілкування. Залучаючи слухача до процесу комунікації, воно одночасно надає необхідні мовленнєві засоби і спонукає до участі в комунікації іноземною мовою.

О.О. Галанова та С.В. Шестакова [2, 77] зазначають, що презентація наукового продукту вважається однією із ситуацій професійного спілкування і відіграє важливу роль під час навчання іншомовного професійно орієнтованого говоріння. Для розвитку умінь говоріння учасника презентації вони розробили комплекс мовленнєвих вправ з опорою на аудитивний тест.

С.О. Дамінова [6] пропонує використовувати аудіо- і відеотексти для навчання іншомовного спілкування студентів вищих навчальних закладів. На рівні магістратури, на її думку, найбільш ефективним засобом навчання з опорою на аудіювання є відеофільми науково-популярних і документальних жанрів.

Схожої точки зору дотримується О.І. Виногр адова, яка для навчання говоріння вважає за доцільне використовувати аудіотексти та пропонує систему вправ для вдосконалення мовленнєвих умінь на основі почутого [1].

Однак, питання навчання магістрів технічних спеціальностей професійно орієнтованого іншомовного говоріння на основі аудіювання в методиці викладання іноземних мов до нашого часу залишається недостатньо вивченим. Цим і зумовлена актуальність цієї статті.

Метою нашої статті є визначення принципів відбору аудіо- та відеоматеріалів, а також розробка системи вправ для розвитку умінь професійно орієнтованого говоріння на основі аудіювання.

Саме тому у дослідженні ставляться такі основні завдання:

- визначити принципи та критерії відбору аудіо- і відеоматеріалів;

- охарактеризувати навички та уміння говоріння, які мають формуватися і розвиватися у студентів магістратури технічних спеціальностей;

- запропонувати систему вправ та завдань для навчання професійно орієнтованого говоріння.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Професійне іншомовне говоріння - це функціонування низки усних комунікативних актів, що складаються з певної послідовності смислових блоків, кожен з яких містить інформацію стосовно предмету професійної діяльності і є завершеною частиною міжособистісної взаємодії суб'єктів (для одного з яких мова спілкування є іноземною), спрямованого на досягнення тієї чи іншої комунікативної цілі [7, 15].

Цей вид усної мовленнєвої діяльності є результатом потреби учасників професійно- ділового спілкування у налагодженні та підтриманні контактів з метою викладу інформації, обміну нею, координації спільних дій, встановлення емоційно-емпатійного зв'язку на основі звернення до професійно релевантних текстових джерел [2, 77].

Як зазначалося вище, одним зі способів навчання професійно орієнтованого говоріння є аудіювання.

Аудіювання - це рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який забезпечує розуміння того, що сприймається на слух, і належить до усної форми мовлення [14, 124].

Професійно орієнтоване аудіювання ускладнюється специфічним професійним контекстом, який зумовлюється мовними особливостями матеріалу. До таких особливостей слід віднести наявність великої кількості термінологічних одиниць професійного тезаурусу, високу частотність використання спеціальної лексики та абревіатур [13, 651].

Для формування і розвитку навичок та умінь професійно орієнтованого говоріння на основі аудіювання доцільно враховувати зазначені особливості.

Важливим етапом у процесі розробки ефективної методики навчання говоріння студентів магістратури технічних спеціальностей є визначення принципів та критеріїв відбору аудіо- і відеоматеріалів.

До основних принципів та критеріїв можна віднести:

1. Принцип відповідності цілям і задачам навчання, який передбачає відбір матеріалів, що сприяють формуванню професійно орієнтованої іншомовної комунікативної компетентності в говорінні.

2. Принцип урахування спеціальності та напряму підготовки. Навчання іноземній мові не може відбуватися відірвано від професійної сфери діяльності, адже іноземна мова, яка вивчається, покликана забезпечити задоволення потреб комунікації професійного характеру та можливість самореалізації особи як фахівця. Саме тому зміст матеріалу для аудіювання з метою навчання професійно орієнтованого говоріння повинен співпадати із навчальним планом.

3. Принцип автентичності. Для навчання варто використовувати аудіовізуальні матеріали, які є реальним продуктом носія мови, створюються у реальних умовах, не призначених для навчання, і відображають особливості побудови і функціонування мови [13, 653].

4. Принцип жанрової та стильової репрезентативності аудіо- та відеоматеріалів, відповідно до якого використовуються матеріали певного стильового та жанрового різновиду [13, 653].

Наприклад, для студентів магістратури технічних спеціальностей необхідно відбирати такі матеріали науково-технічного стилю, які сприяють удосконаленню навичок професійно орієнтованого спілкування: доповіді на міжнародних конференціях, лекції професійної тематики, автентичний матеріал монологічної чи діалогічної форми фахового характеру, обговорення фахівцями тієї чи іншої спеціальної теми на симпозіумах.

5. Інформативність. Матеріал для аудіювання повинен бути інформативним з точки зору змісту. Наприклад, аудіотекст, що розкриває найновітніші досягнення в науці та техніці, відповідає пізнавальним потребам студентів, здатний одночасно поінформувати та зацікавити. Саме аудіотексти з такими характеристиками є стимулом до мовленнєвої діяльності.

6. Важливим принципом відбору аудіотексту є його проблемність. Зміст тексту для прослуховування повинен бути як інформативного, так і проблемного характеру. Основна мета аудіотексту - надати інформацію з професійної теми, стимулювати активну мисленнєву діяльність, спрямовану на пошук рішення даної проблеми та сприяти висловленню студентами власних думок в усній формі.

7. Принцип новизни, який передбачає використання аудіоматеріалів, що не втратили своєї актуальності та професійно інформативної значущості [9, 15]. Такий підхід сприяє застосуванню сформованих умінь в говорінні у подальшій професійній діяльності.

8. Принцип доступності (доступність мови та змісту). Аудіо- та відеоматеріал (зокрема його лексичні та граматичні характеристики) повинен відповідати рівню володіння студентами іноземною мовою, а також враховувати рівень їхньої професійної підготовки.

Необхідно зважати на той факт, що науково- технічні тексти характеризуються великою кількістю наукової термінології, використанням спеціальної лексики, суто наукової фразеології, стійких термінологічних сполучень.

У випадку якщо студент не володіє базовими знаннями спеціального характеру щодо предмета чи явища професійної сфери, у нього виникають труднощі зі сприйняттям, розпізнаванням та співвіднесенням зі значенням спеціалізованих термінів і граматичних структур, то мотивація до прослуховування, а отже і до подальшої діяльності, пов'язаної з обговоренням цього аспекту в усній формі, втрачається.

9. Принцип тематичної організації матеріалів. З метою формування цілісного уявлення щодо змісту почутого доцільно обирати монотематичний матеріал.

Відбір матеріалів за тематичним принципом забезпечує високу повторюваність слів і словосполучень, понять і термінів, притаманних певній сфері діяльності, та сприяє формуванню у студентів активного і пасивного словників для спілкування [12, 224].

Подальшими етапами у процесі створення методики навчання говоріння є відбір навчальних матеріалів (із урахуванням вищезазначених принципів та критеріїв), їхня організація у тематичні модулі та розробка системи спеціальних вправ.

Під системою вправ розуміється організація взаємопов'язаних дій, розташованих у порядку збільшення основних та операційних труднощів, з урахуванням послідовності становлення умінь та навичок у різних видах мовленнєвої діяльності [5, 179 - 180].

Під час виконання завдань на основі аудіо- та відеоматеріалів у студентів магістратури технічних спеціальностей, на нашу думку, мають формуватися і розвиватися такі навички та уміння говоріння:

- формулювати та озвучувати тему, а також головну думку тексту спеціалізованого профілю;

- формулювати запитання та відповіді (монологічна форма висловлювання) до прослуханого матеріалу наукового характеру;

- відтворювати в усній формі окремі елементи спеціалізованого тексту чи цілий текст з дотриманням правильного порядку подій;

- виражати особисту оцінку (оцінити актуальність теми, новизну, рівень пізнавальності, змістовність, цікавість) у монологічній чи діалогічній формах;

- прогнозувати подальший можливий розвиток наукового явища, яке висвітлюється у тексті, у формі монологічного чи діалогічного висловлювань;

- обговорювати наявну проблему, розгляду якої присвячений аудіо- чи відеоматеріал, досягаючи, при цьому, поставлених комунікативних цілей.

З огляду на вищезазначене, пропонуємо використовувати вправи та завдання на:

- вибір та обґрунтування найбільш доречного (сер ед запр опонованих) заголовка до прослуханого спеціалізованого тексту. Можливий варіант пропозиції студентами власного заголовка з подальшою аргументацією точки зору;

- вибір доречного формулювання (чи самостійне формулювання) головної думки тексту з аргументацією свого вибору;

- встановлення відповідності твердження змісту прослуханого тексту та виправлення хибних тверджень в усній формі;

- вибір (чи прогнозування) та обгрунтування найбільш ймовірного з наукової точки зору подальшого розвитку технологічного процессу;

- опис та подальшу аргументацію найбільш суттєвих (чи другорядних) деталей наукового поняття або процесу, дослідженню якого присвячений аудіо- та відеоматеріал;

- передачу змісту сприйнятого науково- технічного тексту з опорою на подані запитання;

- усне співставлення фактів, викладених в аудіо- та відеоматеріалі, професійним знанням студентів;

- висловлення точки зору студента в монологічній формі з приводу можливості подальшого використання отриманої інформації та встановлення цінності даних;

- підготовку стислої доповіді в усній формі на тему прослуханого тексту професійного спрямування;

- обговорення в парах чи мінігрупах проблематики почутого тексту з опорою на підстановчі таблиці, структурно-мовленнєві, функціональні та інші типи схем;

- полемічне висловлення і взаємообмін думками (діалогічне мовлення) з приводу актуальності, новизни, пізнавальності, змістовності та інших важливих ознак почутого матеріалу спеціалізованого профілю;

- обговорення в мінігрупах переваг і недоліків висвітленого наукового явища, поняття чи процесу з подальшим обміном думками в межах іншої робочої групи;

- складання та розігрування діалогу, полілогу на тему прослуханого чи переглянутого аудіо- або відеоматеріалу (за наявністю чи відсутністю комунікативних опор);

- розігрування рольової гри, яка безпосередньо стосується теми прослуханого фрагменту фахового тексту.

Важливим моментом, як зазначалося вище, є відбір матеріалів та їхня організація у тематичні модулі.

Так, наприклад, для навчання говоріння студентів магістратури технічного ВНЗ спеціальності “Технологія машинобудування”, напряму підготовки “Інженерна механіка” ми пропонуємо здійснювати добір змісту аудіо- та відеоматеріалів із урахуванням галузевих кваліфікаційних вимог до соціально-виробничої діяльності та державних вимог щодо виробничих функцій, типових професійних задач та умінь, якими повинні володіти випускники магістратури вищого навчального закладу, і які визначаються в освітньо-кваліфікаційній характеристиці та освітньо-професійній програмі зазначеного напряму підготовки [4].

З нашої точки зору, доцільним видається впорядкування аудіо- та відеоматеріалів у вигляді шести тематичних модулів, по три теми у кожному модулі, а саме:

1. Проектування технологічних процесів у машинобудуванні (Machine building technological process planning);

2. Проектування заготовки (Stock development);

3. Проектування структури маршрутних технологічних процесів (Operating path procedure structural planning);

4. Проектування змісту технологічних операцій (Manufacturing operation content planning);

5. Проектування автоматизованих виробництв (Automation industry development);

6. Проектування засобів технологічного оснащення (Manufacturing machinery design).

Таким чином, для розробки ефективної методики навчання студентів магістратури технічних спеціальностей важливим є дотримання таких основних етапів, як відбір матеріалів, їхня тематична організація та розробка системи вправ.

Висновки й перспективи подальших досліджень

Отже, аудіювання є одним із способів формування навичок та розвитку умінь професійно орієнтованого говоріння студентів магістратури технічних спеціальностей.

Професійно орієнтоване аудіювання має низку особливостей та ускладнюється специфічним професійним контекстом.

У статті визначені принципи та критерії відбору аудіо- та відеоматеріалів з метою навчання говоріння: принцип відповідності цілям і задачам навчання, принцип урахування спеціальності та напряму підготовки, принцип автентичності, принцип жанрової та стильової репрезентативності аудіо- та відеоматеріалів, інформативність, проблемність, принцип новизни, принцип доступності (доступність мови та змісту), принцип тематичної організації матеріалів. З метою досягнення студентами магістратури необхідного рівня володіння професійним усним мовленням, відібраний належним чином матеріал для аудіювання повинен супроводжуватися спеціально розробленою системою вправ. Доцільним, на наш погляд, видається використання вправ та завдань на формулювання основної думки тексту, встановлення відповідності твердження змісту почутого матеріалу, прогнозування та обґрунтування варіанту подальшого розвитку наукового процесу, передачу змісту прослуханого тексту, усне співставлення фактів професійним знанням студентів, підготовку стислої доповіді, обговорення проблематики почутого тексту, висловлення з приводу актуальності, новизни, пізнавальності, змістовності матеріалу, обговорення переваг і недоліків, розігрування діалогу, полілогу та рольової гри.

Перспективним для аналізу та подальшого дослідження є розробка та впровадження у навчальний процес технічного ВНЗ методики навчання професійно орієнтованого говоріння студентів магістратури технічних спеціальностей на основі аудіювання з подальшою оцінкою її ефективності.

Література

технічний говоріння студент мовленнєвий

1. Виноградова Е.И. Чтение как средство обучения говорению на немецком языке на начальном этапе в условиях АУЦА / ЕИ. Виноградова // Академический вестник американского университета центральной Азии. -- 2006. -- №4. -- С. 123 -- 135.

2. Галанова О.А., Шестакова С.В. Обучение иноязычному профессионально ориентированному говорению в ситуации презентации научного продукта / О.А Галанова, С.В. Шестакова // Язык и культура. -- 2012. -- № 1. -- С. 76 -- 91.

3. Галанова О.А., Хлямова О.Е. Дидактическая модель взаимодействия при обучении иноязычному профессионально ориентированному говорению в форме диалога на основе аудирования / О.А Галанова, О.Е. Хлямова // Вестник Томского государственного педагогического университета. -- 2011. -- №6.С. 77 -- 81.

4. Галузевий стандарт вищої освіти України: Освітньо-кваліфікаційна характеристика магістра за спеціальністю 8.09202 (Технологія машинобудування) напряму підготовки -- 0902 (Інженерна механіка) кваліфікації 2149.2 (Магістр інженерної механіки). Проект. -- К.: Міністерство Освіти і Науки України, 2003. 22 с.

5. Гальскова Н.Д., Гез Н.И. Теория обучения иностранным языкам. Лингводидактика и методика / Н.Д. Гальскова, Н.И. Гез // 3-е изд.М.: Издательский центр “Академия ”, 2006. 336 с.

6. Даминова С.О. Аудиовидеотексты как эффективное средство обучения иноязычному общению / С.О. Даминова // Филологические науки. Вопросы теории и практики. -- 2013. -- № 7. Ч. 1. -- C. 58 -- 63.

7. Дедова Н.В. Специфика профессионального общения на иностранном языке выпускника неязыкового ВУЗа при обучении беседе на профессиональные темы в неязыковом ВУЗе / Н.В. Дедова // Педагогические науки. -- 2012.№ 5. -- С. 13 -- 17.

8. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Науковий редактор українського видання С.Ю. Ніколаєва. -- К.: Ленвіт, 2003. -- 273 с.

9. Коваленко М.П. Информационная основа речевой деятельности в формировании лексических навыков аудирования иноязычного монологического высказывания: автореф. дисс. канд. пед. наук: спец. 13.00.08 -- “Теория и методика профессионального образования” / М.П. Коваленко. -- Екатеринбург, 2003. -- 20 с.

10. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. / кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. -- К.: Ленвіт, 2002. -- 328 с.

11. Обдалова О.А. Аудирование как средство обучения иноязычному общению студентов естественнонаучных факультетов на начальном этапе: дисс. канд. пед. наук: спец. 13.00.02 -- “Теория и методика обучения и воспитания: германские языки” / О.А. Обдалова.Томск, 2001. -- 209 с.

12. Обдалова О.А. Обучение аудированию как средство развития коммуникативного потенциала обучаемых / О.А. Обдалова // Вестник Томского государственного Университета. -- 2003. -- Вып. № 277. -- С. 224226.

13. Соколова ЭЯ. Использование аудиовизуальных средств для формирования навыков профессионально-ориентированного аудирования / Э.Я. Соколова // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. -- 2013. -- №2. -- С. 651 -- 655.

14. Тарнопольский О.Б. Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти: Навчальний посібник / О.Б. Тарнопольский. -- К.: Фірма “НІКОС”, 2006. -- 248 с.

Размещено на Allbest.ru