Вивчення та практичне втілення педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського на уроках природознавства у початковій школі

Размещено на http://allbest.ru

2

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

УДК 37(091)(477):373.31:502.2

Вивчення та практичне втілення педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського на уроках природознавства у початковій школі

Наталія Шпак, здобувач

Вступ

Постановка проблеми. На зламі XX - XXI століть зміни в українському суспільстві торкнулися усіх сторін людської життєдіяльності зокрема навчання школярів - майбутньої нації.

Останнім часом у більшості державних програм стосовно реформування системи освіти в Україні поступово посилюється природничий аспект навчання.

Працюючи над удосконаленням навчально-виховного процесу, поліпшенням розумового, морально-етичного, трудового, естетичного виховання школярів, зміцнення співдружності школи і сім'ї, піднесенням ефективності управління школою, вчителі творчо використовують педагогічну спадщину В.О. Сухомлинського - видатного вченого-гуманіста, природолюба, його багатий досвід практичної діяльності. Педагогічна діяльність педагога з роками не втрачає своєї актуальності, а відкривається все новими і новими гранями.

Аналіз досліджень і публікацій. Педагогічні нововведення В.О. Сухомлинського висвітлено науковцем М. Антонець. Педагогічну спадщину педагога ХХ ст. у контексті ідей розвивального навчання молодших школярів розкрито О. Замашкіною.

Окремі аспекти поглядів В.О. Сухомлинського щодо виховання в учнів бережливого ставлення до природи висвітлює в кандидатському дослідженні З.І. Шевців (1994).

Отже, метою дослідження є теоретичне обгрунтування педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського у процесі проведення уроків природознавства молодшим школярам початкової школи.

Виклад основного матеріалу

Любов до життя прищеплюється школярам завдяки спілкуванню з кращими проявами гармонії природи, яскравими вчинками людей, знайомству з долями визначних особистостей минулого й сьогодення. Такою непересічною особистістю, яка ще довгі роки буде взірцем гуманізму в педагогіці, є наш земляк Василь Олександрович Сухомлинський.

Теоретична, літературно-педагогічна творчість і практична діяльність видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського (1918 - 1970) увійшла до історії вітчизняної педагогічної думки помітною сторінкою, його педагогічні, публіцистичні та літературні праці й учительський досвід значно вплинули на практичну діяльність школи, збагатили педагогіку України новими положеннями і думками.

Основні праці вченого розпорошені по газетних і журнальних публікаціях, немало їх зібрано і упорядковано в численні тематичні збірки. Твори В.О. Сухомлинського відомі у виданнях різними мовами народів світу від болгарської до японської; його спадщина вивчається в провідних університетах і педагогічних інститутах Європи, окремі статті та уривки з фундаментальних праць друкуються в педагогічних журналах Польщі, Німеччини, Чехії, Словаччини, Румунії, Австрії, Іспанії, Фінляндії та інших країн [2, 50].

Педагогічні погляди В.О. Сухомлинського сформувалися унаслідок натхненної копіткої учительської праці (розпочав викладати рідну мову і літературу у Васильківській, потім Зибківській школах Онуфріївського району в 1935 р. і скінчив свій шлях 2 вересня 1970 року на посту директора Павлиської середньої школи), творчої діяльності вченого (кандидат педагогічних наук з 1955 p.), заслуженого вчителя України, члена-кореспондента кількох педагогічних академій. Тож основні праці відомого і визнаного у світі педагога увібрали в себе і частку його практичної діяльності. Зараз не зустрінеш учителя, який не звертався б до педагогічної спадщини Добротворця Педагогічна творчість В.О. Сухомлинського невичерпно багата й багатогранна [2, 16].

В.О. Сухомлинський започаткував цікаві ідеї і традиції, які допомагають зробити навчання в школі цікавим і результативним. Природничі інтереси педагога були різнобічними. Особливо майстерно він змальовував у своїх творах рідну землю. Це ми можемо побачити в збірці “Всі добрі люди - одна сім'я”. До збірки увійшли десятки, сотні оповідань, казок, притч та невеличких нарисів. У збірку включено твори, де дійовими особами є люди (розділ “Дідусева таємниця”) [1, 77 - 151]; улюблені тварини, птахи, комахи, рослини та природні явища (розділ “Бджолина музика”) [1, 9 - 74]. Усе це розмаїття образів допоможе молодшим школярам відчути: все, що є у світі, все, що відбувається навкруги, - наповнене такими самими поняттями, що й життя людини. І не має значення, де і з ким саме відбуваються ті чи інші події, бо ж усюди можна побачити радість і смуток, щедрість, вірність та велич учинків [1,5]. Всі твори розкривають перед нами красу навколишнього світу й рідного слова, навчають людяності і мудрості. Роботи видатного українського педагога можна використовувати під час вивчення різних тем з природознавства. Казки, оповідання, етюди, які вчитель використовує у своїй розповіді, допомагають донести до учнів розуміння тих природних явищ, які важко уявити. Поетичні образи підводять учнів до розуміння причинно-наслідкових зв'язків у природі.

Педагог любив повторювати: “Тут, у природі, вічне джерело дитячого розуму” [2, 305]. Він вважав дуже важливим, щоб перші істини молодші школярі отримували з оточуючого світу і через світ природи входили в світ суспільних відносин.

У своїй кращій книзі “Серце віддаю дітям” знаменитий педагог описував, що серед природи народжується яскрава і жива думка, школяр починає мислити образами. Зі слів В. Сухомлинського, це означає, що, слухаючи, наприклад, розповідь учителя про краплі води, учень малює у своїй уяві і срібні хвилі вранішнього туману, і темну хмару, і гуркіт грому, і весняний дощ. Чим яскравіші ці картини, тим глибше обдумує вона закономірності природи [5, 44].

Аналізуючи твір зазначаємо, що важливою складовою є проведення уроків природознавства на природі, де вчитель розповідає про бережливого ставлення до її багатств, усвідомлення неповторності кожного живого організму, природних комплексів. Молодші школярі мають прекрасну можливість спостерігати пробудження природи, слухати спів птахів, спостерігати за поведінкою птахів. Такі хвилини закладають позитивні емоції, сприяють позитивному навчанню та патріотичному ставленню до природи свого краю [5, 101].

Спілкування з природою, розпочате з перших днів навчання в початковій школі - це надзвичайно важливо, а саме проводити екскурсії до лісу, на озеро, у парк або у шкільний сад. Саме з екскурсій розпочинається зміст навчання з учнями. Педагог спочатку навчав школярів бачити природу, відчувати її красу, навчав спостережливості й уміння співпереживати. Учитель показував молодшим школярам дерева, квіти, хмари, тварин і комах. Він не просто називав і вказував на предмет, а описував, підкреслював особливості, навчав відчувати красу і глибоко розуміти її. Проте емоційного опису недостатньо, щоб природа сприймалася учнями як джерело думки і слова, як краса, що лежить в основі гармонії краси природи. Для цього необхідна активна емоційна й інтелектуальна діяльність учнів. Також педагог читав школярам вірші, розповідав їм казки, пов'язані з природою, а потім пропонував поміркувати, на що схожа, наприклад, хмарина. І учні знаходили яскраві образи-порівняння. Створення фантастичних образів - захопливе заняття не лише для молодших школярів, але й для самого вчителя. “Я тисячу разів переконувався,- наголошував В.О. Сухомлинський, - що заселяючи навколишній світ фантастичними образами, створюючи ці образи, діти відкривають не тільки красу, але й істину” [5, 42 - 43].

В.О. Сухомлинський радив відкривати світ пізнання школярам поступово все ширше і ширше. Він попереджав: не треба поспішати, не треба робити цього одразу. Під лавиною знань та образів можуть бути приховані і допитливість, і цікавість, і сама фантазія. Це стосується й уроку. “Вмійте, - говорив він, - відкривати перед дитиною в навколишньому світі щось одне, але відкривати так, щоб шматочок життя заграв перед дитиною всіма барвами веселки. Залишайте завжди щось недоговорене, щоб дитині захотілось ще і ще раз повернутися до того, про що вона дізналася” [5, 55]. Педагог не перевантажував учнів ні зоровими образами, ні розповідями й казками, а радив дотримуватися міри, іноді треба і помовчати.

У фундаментальній праці “Серце віддаю дітям” учений писав: “Щоб не перетворити дитину на сховище знань, комору істин, правил і формул, треба навчати її мислити. Сама природа дитячої свідомості і дитячої пам'яті вимагає, щоб перед малюком ні на хвилину не закривався яскравий навколишній світ з його закономірностями” [5, 43].

Проводячи “уроки мислення” серед природи з молодшими школярами Павлиської школи, були одним із провідних методів засвоєння уроку природознавства. Кожне заняття має свою тему, передбачає конкретне коло речей і явищ для спостережень. Тут дуже важливо не обрушити на дитину лавини вражень. Колиска дитячої думки має ту особливість, що дитина заглиблюється подумки в якусь, здавалося б, незначну деталь, зосереджує на ній всю увагу, забуває про все інше, сфера її спостережень ніби звужується, звичайно, на короткий час [3, 540].

В.О. Сухомлинський виділяє теми окремих таких занять: “Пробудження природи від нічного сну”, “Як квіти зустрічають схід сонця”, “Як ховаються від негоди метелики”, “Подорож мурахи від мурашника до крихти хліба”, “Промені сонця грають у краплях роси”, “Які птахи першими зустрічають сонце в селі і в степу”, “Куди летять бжоли вранці з вулика”, “Чому джміль не вдержався на стеблині гречки”, “Двадцять відтінків осіннього вбрання лісу - як іх назвати”, “Як співає жайворонок”, “Що чути в квітучому саду”, “Живе і неживе в природі”, “Як навесні прокидається життя в лісі”, “Як ліс готується до зимового сну”, “Сонце і зелене поле”, “Як з крихітної макової зернинки виростає красива квітка”, “Як пролісок пробиває минулорічне листя”, “Зимове життя під снігом”, “Ой, як важко зимою синичкам під снігом”, “Подорож краплі води”, “Рослини і тварини”, “Життя у воді і на землі”, “Пшеничне зерно і колосок”, “Квітки і плоди яблуні, гарбуза троянди”, “Як ластівка будує гніздо”, “Без води немає життя”, “Весняні, літні, осінні квіти - як вони живуть і помирають”, “Як наближається гроза”, “Як чекають дощу пшениця, соняшник і троянда”, “Кожне явище має свої причини” [5, 540].

Учителі надають виняткового значення тому, щоб кожна з названих тем несла дитині безліч відкриттів, зроблених нею самостійно. Учень пізнає себе як активну творчу силу, переживає почуття гордості від того, що все це він побачив сам. І чим більше осягають школярі насолоду цієї праці - відкривати і мислити, тим органічніше зливається їх розум з волею. Педагог був переконаний, що головне завдання школи - виховати учнів допитливих, творчих, вважав учнівські роки школою мислення, яка розпочиналася біля витоків слова і думки - у природі [5, 540 - 541].

В.О. Сухомлинський разом з учителями молодших класів для проведення уроків природознавства видав “Книгу природи”. На кожній сторінці за яскравим спостереженням учням ставляться запитання. Розташування запропонованих питань не випадкове, а послідовне, дозволяє все глибше розуміти явища природи. Досліджуючи явища, школярі мали знайти відповідь. Тут часто виникали дискусії, які допомагали народжуватися істині й активізували думки. Хоча уроки проходили в лісі, в саду, в полі - це були справжні уроки. Природа невичерпна і дає безмежно різноманітний, яскравий і цікавий матеріал для постановки проблем та їхнього розв'язання. педагогічний сухомлинський школа природознавство

Читаючи “Книгу природи” В.О. Сухомлинського, аналізуємо, що це не просто сторінки, а яскраві спостереження, які западають в душу і виховують добрих, чуйних, лагідних і допитливих молодших школярів. Тих, які не зможуть просто так зірвати квітку чи зламати деревце, оскільки для них, вихованих на світосприйнятті В.О. Сухомлинського, то є жива істота, яка відчуває біль. Педагог ставив за мету закарбувати у свідомості учнів яскраві картини дійсності, навчити їх бачити навколишню красу, стати допитливими дослідниками природи, її охоронцями [5, 174 - 195].

Аналізуючи книгу “Сто порад вчителеві” зазначаємо, вчитель має поважно ставитись до гідності учня, рис його людської особистості. Поважати особистісні риси кожного учня, знаходити індивідуальний підхід до молодших школярів. Спостерігати за поведінкою учнів, бачу їх переродження на природі. Галасливі й гомінкі в стінах шкільних приміщень, вони затихають на природі, стають уважнішими. Змінюється навіть ставлення один до одного. Виділяю окремі кращі дитячі вчинки, намагаюсь заохочувати їх, - писав В. Сухомлинський. Це дає змогу виховувати в учня кращі людські якості - доброту, людяність, потребу допомагати і оберігати, а також не дає змоги розвиватись поганим властивостям - безсердечності, жорстокості й бездушності. Щоб запобігти безсердечності, школярів потрібно виховувати у дусі турботи, тривоги про живе і красиве [4, 21 - 25].

Вчителям України слід використовувати твори В.О. Сухомлинського під час проведення уроків природознавства, оскільки вона ґрунтується на ідеї всебічного розвитку особистості у поєднанні з природою.

Висновки

Вивчення й аналіз педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського свідчить, що основними напрямами щодо проведення уроку природознавства в початковій школі повинна бути навчальна і позанавчальна робота. Серед традиційних і нових форм, і методів, які використовувалися вченим й учителями в навчально-виховному процесі початкової школи слід відзначити: традиційно використовувалися екскурсії, казки про природу, природні свята; новими нетрадиційними були уроки мислення у природі з молодшими школярами, слухання музичних творів про явища природи, створення фантастичних порівняльних образів, творчі малюнки предметів та явищ природи, спілкування з природою як засіб пізнання і співпереживання.

Досліджуючи спадщину В.О. Сухомлинського, робимо висновок, що метою проведення уроків природознавства, з точки зору великого педагога і природолюба, було цілеспрямоване формування у його вихованців міцних природничих знань, розуміння органічного взаємозв'язку і єдності людини з навколишнім середовищем, ролі природи у житті учнів. І тільки з шкільних років, коли маленькі душі, як губка, втягують у себе знання, слід прищеплювати і виховувати в учнях любов до природи. У шкільні роки найбільш активно формується світобачення школярів, її характер, звички.

Вивчення праць педагога і досліджень про його спадщину засвідчують, що ним було теоретично і практично розроблено новий, продуктивний напрям розвитку пізнавальних сил, почуттів, емоцій молодших школярів у процесі літературної творчості на основі побаченого, прочитаного. Цей напрям, як показує аналіз педагогічної літератури знайшов належне застосування у сучасній початковій школі.

Бібліографія

1. Василь Сухомлинський. Всі добрі люди - одна сім'я: збірка творів / Василь Сухомлинський. - Х.: ВД “Школа ", 2013. -160 с.

2. Сухомлинський В.О. Вибрані твори / Василь Олександрович Сухомлинський. - К.: Рад. школа, 1976. - 654 с. - В 5-ти т. т. 1.

3. Сухомлинський В.О. Вибрані твори / Василь Олександрович Сухомлинський. - Статті. К.: Рад. школа, 1977. - 639 с. - В 5-ти т. т. 5.

4. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / Василь Олександрович Сухомлинський. - К.: Рад. школа, 1988. - 310 с.

5. Сухомлинський В.О. Сердце отдаю детям / Василь Олександрович Сухомлинський. - К.: Рад. школа, 1981. - 382 с.

Анотація

УДК 37(091)(477):373.31:502.2

Вивчення та практичне втілення педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського на уроках природознавства у початковій школі. Наталія Шпак, здобувач Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

У статті проаналізовано та показано використання педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського у процесі проведення уроків природознавства молодшим школярам початкової школи. Автором розглядаються особливості розвитку молодших школярів крізь призму творів. Літ. 5.

Ключові слова: розвиток молодших школярів, початкова школа, урок природознавства, навчання.

Аннотация

Изучение и практическое воплощение (использование) педагогического наследия В.А Сухомлинского на уроках в начальной школе. Наталья Шпак, соискатель Дрогобычского государственного педагогического университета имени Ивана Франко

В статье проанализировано и показано использование педагогического наследия В.А. Сухомлинского в процессе проведения уроков естествознания младшим школьникам начальной школы. Автором рассматриваются особенности развития младших школьников через призму произведений.

Ключевые слова: развитие младших школьников, начальная школа, урок естествознания, обучение.

Annotation

Study and practical implementation of pedagogical heritage of V.Sukhomlynsky on natural science lessons in elementary school. Nataliya Shpak, Applicant Drohobych State Pedagogical University by I. Franko

The paper deals with the analyses of pedagogical heritage usage of V.Sukhomlinsky on the lessons of natural science ofprimary schoolchildren in elementary school. The author scrutinizes the development features of primary schoolchildren in the light of his works.

Keywords: development of primary schoolchildren, elementary school, lessons of natural science, training.

Размещено на Allbest.ru