Організація навчання іноземних мов у сучасній профільній школі: обґрунтування вибору навчальних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація навчання іноземних мов у сучасній профільній школі: обґрунтування вибору навчальних технологій

У статті обґрунтовано доцільність профілізації іншомовної підготовки учнів загальноосвітньої школи. На основі аналізу міжнародного досвіду окреслено коло проблем, що потребують першочергового вирішення для доведення профільного навчання іноземних мов у школі до світових стандартів. Вирішення окреслених проблем запропоноване автором шляхом аналізу й обґрунтування ефективності низки педагогічних технологій, реалізація яких забезпечить високий рівень сформованості продуктивних іншомовних умінь школярів відповідно до обраного ними профілю навчання.

Розвиток української школи адекватної реакції на процеси світового, європейського освітнього реформування загальної середньої школи, що простору об'єктивно потребує від відбуваються у провідних країнах світу. Україна підписала Лісабонську конвенцію 2005 р. - Болонську угоду. Отже, цілі, зміст, принципи організації навчання, стандарти й рівні розвитку компетентностей на певних ступенях системи освіти мають збігатися зі встановленими міжнародними вимогами, щоб можна було конвертувати відповідні дипломи і забезпечити інтеграцію із системами освіти інших європейських країн [1,62].

Українська система освіти робить все можливе для досягнення світових стандартів в освіті. Сучасний період розвитку шкільної освіти зазнає радикальних змін, які сприятимуть адаптації учні в до умов світу, щ о швидко змінюється, їхній творчій самореалізації в особистісній та професійній сферах.

Основна ідея оновлення старшої школи полягає в посиленні особистісної та індивідуальної спрямованості освіти, що надало б їй функціонального характеру і підвищило її ефективність [2, 6]. Зважаючи на сучасну ситуацію на ринку праці, потрібно по-новому підійти до організації освіти в старшій школі, адже будується школа, яка інтегрується в європейський освітній простір, але зберігає своє національне обличчя й традиції [1, 62]. Одним із основних напрямів реформування загальної середньої освіти є впровадження профільного навчання в старшій школі, що планово розпочалось у 2003 р. [1, 62].

Проблема профільного навчання на сьогодні є досить актуальною. Вже зроблені значні кроки для вирішення деяких її аспектів. Проте також потребує багато уваги і питання психологічної готовності учнів до навчання у профільному класі. Її покликана забезпечити допрофільна підготовка. Важливо довести учням, що певний профіль обрати необхідно і чому обирати потрібно саме той, а не інший напрям подальшого навчання.

У світі нагромаджено багаторічний досвід організації профільного навчання в старшій школі. У країнах Західної Європи та США застосовують три підходи до структурної організації старшої школи.

1. Різні типи шкіл (старша ланка школи).

У Франції, Італії, Греції два рівні середньої освіти забезпечуються різними типами шкіл. На першому рівні (основна школа) учні вчаться за єдиним навчальним планом. До таких типів шкіл належать: школи-колегіуму в Греції, коледжі у Франції, середня школа в Італії. У старшій школі, яка забезпечує зовнішню диференціацію, учні здобувають освіту різного типу. Слід зауважити, що політичне та адміністративне керівництво Італії з 90-х років минулого століття не бачило причин для глибоких реформ і вважало систему освіти цілком задовільною. Сьогодні в Італії існують такі типи шкіл на рівні старшої школи, що охоплюють дітей віком від 14 років: класичний ліцей, гімназія, науковий ліцей, інститут мистецтв, школа для підготовки вчителів початкової ланки та вихователів, технічна та професійна школа.

У Франції старша школа представлена кількома видами ліцеїв, де відбувається диференціація навчання за різними профілями. Це загальноосвітній технологічний ліцей (три роки навчання), який видає три види дипломів (академічний, диплом бакалавра з технологій та диплом техніка). Після другого класу загального технологічного ліцею учні продовжують навчання у так званих серіях за вибором: літературна, економічна та соціальна, наукова; в 4-х технологічних серіях: технології, промислові науки, лабораторні науки та технології, медико-соціальні науки; готельна справа, техніка музики та танцю, спеціальність техніка. Диплом техніка дає можливість отримати роботу з відповідної спеціальності; продовжувати навчання у ВНЗ. Інший тип старшої школи - професійний ліцей, розрахований на два роки навчання. Він дає можливість здобути освіту із 40 спеціальностей.

2. Профільне навчання (диференційовані програми) в структурі єдиної школи.

У Данії, Португалії, Фінляндії, Швеції, Ісландії та Норвегії середня освіта не розподіляється на основну та старшу. У цих країнах середню освіту надає цілісна структура - єдина школа, в якій і відбувається диференціація навчання.

У середній школі Данії середня та старша школи працюють в єдиній структурі. На першому й другому роках навчання в старшій школі (школи- колегіуму) учні мають можливість обирати предмети за двома предметними лініями - мовною та природничою, додержуючи основних вимог обраного профілю. На обох лініях базові предмети є однаковими для всіх: рідна мова, історія, біологія, музика (1-й рік); географія (2-й рік), мистецтво, релігія, класичне навчання (3-й рік) та фізична культура.

Обов'язкові предмети мовної лінії: англійська, німецька або французька, третя іноземна мова (французька, німецька, італійська, японська, іспанська, російська), природознавство (інтегрований курс, що охоплює знання фізики, хімії, біології), латинська мова (тільки 1-й рік навчання). Обов'язкові предмети для природничої лінії: фізика, англійська мова, друга іноземна мова (французька, німецька, італійська, японська, іспанська, російська), хімія (тільки 1-й рік). Кожного наступного року учень повинен обирати кілька профільних предметів, які є обов'язковими і додаються до базових. Гімназія охоплює дітей віком від 16 до 19 років і дає можливість вступити до університету.

У старшій школі Швеції (16 - 19 років) існує 17 національних програм, 15 з яких є професійно орієнтованими, а 2 - академічно орієнтованими (готують до навчання в університетах). Первинно професійно-орієнтовані національні програми пропонують такі профілі: мистецтво, бізнес та адміністрування, будівництво, дитячий відпочинок, електричний інжиніринг, енергетика, харчування, ручна праця, здоров'я та догляд, готелі, ресторани, промисловість, засоби масової інформації, використання природних ресурсів, транспорт, технології. Академічні національні програми пропонують два профілі: природничі науки (математика, комп'ютерні технології, екологія тощо); соціальні науки (економіка, культура, суспільствознавство, мови тощо).

Профільне навчання призводить до певного перевантаження навчального плану школи. Так, у гімназіях Швеції налічується 22 відділення (профілі). Спеціалізація навчання здійснюється як за рахунок відмінностей у рівнях підготовки з традиційних шкільних дисциплін, так і введенням до навчальних планів спеціальних профілюючих предметів, кількість яких становить близько 80.

У США профільне навчання здійснюється протягом останніх двох або трьох років навчання в старшій школі. Учні можуть обирати з трьох варіантів профілів: академічного, загального та професійного. Варіативність профілів забезпечується за рахунок широкого спектра різноманітних курсів за вибором, з урахуванням побажань батьків та учнів.

Єдиний навчальний план протягом перших років навчання у різних типах старшої школи та поглиблення профілю в останній період.

У Німеччині, Австрії, Нідерландах учні здобувають загальну освіту на рівні основної школи. У перші роки вони навчаються в старшій школі за єдиним планом та програмами і лише на останньому етапі можуть обрати навчання за профілями. Стаціонарні відділення і секції з уніфікованими навчальними планами і програмами є у старших класах середніх шкіл Німеччини, Італії, Іспанії, Нідерландів, Данії, Аргентини та в інших країнах [1,64 - 66].

Виклад основного змісту дослідження. Профільна школа покликана найповніше реалізувати принцип особистісно орієнтованого навчання і бути максимально спрямованою на реальне життєве та професійне самовизначення випускників школи. Крім того, навчання має бути диференційованим за змістом та прогнозованим з урахуванням структури ринку праці та зайнятості для молоді [4, 36]. Такі вимоги висуваються до всіх предметів, а особливо до іноземної мови.

Спеціалізовані школи та школи з поглибленим вивченням іноземних мов мають величезний досвід у цій сфері діяльності, і тому не може бути підстав сумніватися у доцільності їх існування і після введення профільного навчання на старшому ступені загальноосвітньої школи. Що стосується профільного навчання іноземних мов у старших класах загальноосвітніх шкіл, то тут все поки що перебуває на стадії становлення і діяти треба обережно, спираючись на чинні нормативні документи (Державний стандарт та типовий навчальний план, програми з іноземних мов, що конкретизують зміст стандарту) та враховуючи напрацьований досвід окремих шкіл. Старший ступінь загальноосвітніх шкіл є дуже неоднорідним за складом учнів. Одні з них добре знають, чим хочуть займатися в майбутньому, а інші ще не впевнені, сумніваються або зовсім не знають, на чому зупинити свій вибір. Особливу проблему становить ставлення учнів до іноземної мови. Її важливість у сучасному світі очевидна для всіх.

Однак одним учням вона дається досить легко, вони впевнені в необхідності вдосконалення рівня володіння мовою. Більшість таких учнів для поглибленого вивчення оберуть навчальні дисципліни філологічного профілю, хоча для декого з них предметом їх професійного вибору може бути інша галузь знань. Проте є й такі учні, яким мова дається важко, вони значно відстають за рівнем знань і володіння мовою, але в той же час хотіли б володіти мовою хоча б на елементарному комунікативному рівні. Вони оберуть для себе інший профіль. Крім того, в 10-му класі можуть опинитися учні, зібрані з різних шкіл, де іноземні мови викладалися по-різному. За таких умов лише на основі диференційованого підходу до учнів та індивідуалізації навчання можна врахувати можливості та потреби всіх школярів [4, 36].

Перше, чого торкається дискусія, присвячена профільній школі, це рівні оволодіння іноземною мовою.

За Державним стандартом базової і повної середньої освіти навчання мови, та літератури у старшій школі полягає в подальшому розвитку умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письма), що забезпечує комунікативну компетенцію з іноземних мов на рівні В1+ (відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти); заохоченні школярів до читання художньої літератури, ознайомленні з фундаментальними цінностями культури; у формуванні гуманістичного світогляду особистості, сприянні розширенню культурно-пізнавальних інтересів, вихованні в учнів поваги до своїх та інших культурних традицій.

Запровадження профільного навчання у старшій школі спричиняє виділення двох варіантів навчання іноземної мови (ІМ) старшокласників: а) в загальноосвітньому класі і б) в профільному класі. У сучасній вітчизняній школі виділяють різні форми профільного навчання: профільні класи у загальноосвітніх навчальних закладах, що реалізують кілька (1 - 3) профілів навчання; профільне навчання за індивідуальними програмами у малокомплектних навчальних закладах; спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов.

У профільній загальноосвітній школі передбачається можливість різноманітних варіантів, комбінацій навчальних курсів - базового, академічного та профільного, кожен з яких вносить свій вклад у вирішення завдань профільного навчання. Базовий курс з ІМ, на який виділяється 2 години на тиждень, є обов'язковим для всіх учнів і забезпечує досягнення ними рівня стандарту. Академічний курс, на який відводиться 3 години на тиждень, та профільний курс, на якому ЇМ вивчається 4(5) годин на тиждень, має забезпечувати поглиблене вивчення ІМ і досягнення учнями рівня В2. Така модель профільного навчання за метою і за змістом співвідноситься зі спеціалізованою школою з поглибленим вивченням іноземної мови.

Слід сказати, що проблема визначення рівня підготовки з ІМ учнів старшої профільної школи не вважається поки що вирішеною і, відповідно, не відображена в державних стандартах, що ускладнює можливість профільно-орієнтованої підготовки старшокласників з ІМ [3, 7].

Базовий курс іноземної мови може бути поглиблений і розширений за рахунок спеціалізованих елективних курсів (обов'язкових курсів за вибором школярів). Години цих курсів забезпечуються за рахунок варіативної частини навчального плану.

У філологічному профілі метою поглибленого вивчення є власне іноземна мова у поєднанні з літературою країни, мова якої вивчається, та країнознавством. Актуальними можуть бути курси основ перекладу/перекладацької діяльності. В інших профілях мова одночасно виступає в ролі засобу вивчення іншої предметної сфери (наприклад, економіки, інформатики), причому засобу, яким треба гарно володіти. У цих профілях доцільно вводити елективні курси іншого спрямування, як, наприклад, курс ділової іноземної мови, науково-технічного перекладу, елементарних основ економіки, журналістики, права.

Що ж до профільного курсу, то наявність великої кількості навчальних годин дозволяє розширити тематику (порівняно із загальноосвітнім курсом), більш ретельно і докладно опрацьовувати матеріал, додавати профільно-орієнтовані матеріали, а також більше уваги приділяти: лінгвістичному аспекту мови, аналізу граматичної будови іноземної мови, порівняно з рідною; стилістичним особливостям усного та письмового мовлення, жанровому розмаїттю текстів; літературі та країнознавству, в тому числі в історичному аспекті (для філологічних та соціально-гуманітарних профілів); термінології (профільно-орієнтованій). Передбачається розвиток і вдосконалення всіх видів мовленнєвої діяльності [4, 37].

Кількість годин на підготовку з ЇМ у профільному класі може бути збільшена у порівнянні із загальноосвітнім за рахунок варіативного компонента змісту освіти, який передбачає введення курсів за вибором профільної спрямованості з ЇМ. Чинними програмами для профільної школи рекомендуються такі курси з ІМ: “Література”, “Країнознавство”, “Технічний переклад”, “Ділове мовлення” [3, 8].

Навчання ЇМ у профільних класах передбачає також використання інтегрованих технологій, тобто таких технологій навчання, які притаманні як ІМ, так і іншому предмету, що вивчається поглиблено. Наприклад, ЇМ та економіка в економічному профілі, або ІМ і правознавство у правовому профілі, ЇМ і географія у природничому профілі тощо. Їнтегровані технології реалізуються в інтегрованих курсах, які пропонуються учням для вибору і доповнюють основний профільний курс [3, 8]. Їнтегровані уроки мають наступні переваги: інтегровані уроки сприяють підвищенню мотивації, формуванню пізнавального інтересу учнів цілісної наукової картини світу і різнобічного розгляду явища; інтегровані уроки більшою мірою, ніж звичайні, сприяють розвитку мовлення, формуванню вміння учнів порівнювати, узагальнювати, робити висновки; вони сприяють також інтенсифікації навчально-виховного процесу, знімають перенапруження, перевантаження; інтегровані уроки не тільки поглиблюють уявлення про предмет, розширюють кругозір, а й сприяють формуванню всебічно розвиненої особистості; інтеграція є джерелом надходження нових зв'язків між фактами, які підтверджують або поглиблюють певні висновки, спостереження учнів з різних предметів [3, 10].

Крім елективних курсів, учням профільних класів можна запропонувати широкий спектр факультативів і практикумів: вивчення іноземної мови з участю в Міжнародних проектах IEARN (International Education and Resource Network); вивчення іноземної мови з використанням комп'ютерних технологій/відео; підготовка до складання міжнародних іспитів тощо [4, 37].

Організація навчання ІМ в сучасній профільній школі здійснюється на основі реалізації особистісно орієнтованого і професійно орієнтованого підходів. За особистісно орієнтованим підходом навчання центроване навколо особистості, а не спрямоване на неї, учень сам будує свою освітню траєкторію і несе відповідальність за результати своєї діяльності, виступає повноправним учасником навчально-виховного процесу. Особистісно-центроване навчання відповідає потребам сьогоднішньої освіти, орієнтує учнів на вибір майбутньої професії. Такий підхід спрямований на розкриття творчих сил, потенційних можливостей кожного школяра, стимулює його всебічний розвиток та бажання самоосвіти і самовдосконалення. Навчання ІМ в рамках особистісно і професійно орієнтованих підходів модифікується у зв'язку з уточненням змісту навчання для кожного профілю. Учень, визначившись із профілем навчання, має можливість набути особистісно- значущих знань, навичок та вмінь, що значно підвищує мотивацію навчання. Інтегративний характер змісту навчання ІМ в різних профілях забезпечує прискорення процесу соціалізації учнів, включення їх в реальну соціокультурну діяльність.

Особистісно орієнтований і професійно орієнтований підходи зумовлюють необхідність, як було зазначено вище, ставити учня в центрі процесу навчання, організовувати його взаємодію з іншими учнями, надавати процесу навчання реальної практичної спрямованості. Цієї мети можна досягти за допомогою різноманітних сучасних технологій [5, 9]. Проте щодо технологій навчання, то тут висловлюється думка, що не існує методик навчання мови зі спеціальною метою, яка не була б характерною для навчання ІМ взагалі. Погоджуючись з цією думкою, відмітимо, однак, що використання технологій навчання ІМ матиме в профільних класах свої особливості. До найефективніших особистісно орієнтованих технологій профільного навчання ІМ відносять: “навчання у співробітництві”, “метод проектів”, “професійно орієнтована рольова гра” і “портфоліо учня”.

Технологія “навчання у співробітництві” спрямована на навчання разом. В основі такої діяльності лежить співпраця, успіх усієї команди або групи залежить від внеску кожного учасника. “Метод проектів” передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють розв'язати ту чи іншу проблему завдяки самостійним діям учнів з обов'язковою презентацією результатів [5, 9]. Ця технологія спрямована на розвиток особистості школярів, їх самостійності, творчості. Вона дозволяє поєднувати всі види роботи: індивідуальну, парну, групову, колективну [4, 37]. Робота над проектом дає можливість розвивати творчі можливості учнів, вирішувати різні комунікативні задачі, які стимулюють мисленнєву діяльність. Проектна робота забезпечує вихід іншомовної мовленнєвої діяльності в інші види діяльності (пізнавальну, ігрову, трудову, естетичну, екологічну, дослідницьку), що надає процесу навчання ІМ практичної спрямованості, профільної спеціалізації.

“Професійно орієнтована рольова гра” є одним з ефективних видів сучасних технологій навчання і дає можливість наблизити процес навчання до реальних умов спілкування, моделювати різні ситуації майбутньої професійної діяльності, підвищувати рівень володіння іншомовною комунікативною компетенцією [6, 46].

Науковці визначають “портфоліо учня” як інструмент самооцінки власної пізнавальної, творчої праці учня, рефлексії його власної діяльності, як комплект документів, самостійних робіт учня. Воно зорієнтоване на процес оцінювання і самооцінювання навчальних досягнень. Розрізняють дві групи портфоліо: портфоліо зовнішніх досягнень і портфоліо особистого розвитку.

До портфоліо зовнішніх досягнень відносять портфоліо документів (табелі успішності, почесні грамоти й дипломи, листи-відгуки, сертифікати про участь у різних олімпіадах, свідоцтва про закінчення спортивної, художньої чи музичної шкіл тощо), портфоліо творчих робіт (реферати, конкурсні та оригінальні творчі роботи, проекти, доповіді), рейтингове портфоліо (колекція контрольних робіт і діагностичних зрізів з навчального предмета, яка дає можливість педагогам і самому учневі визначити своє рейтингове місце за певною таблицею). Портфоліо особистісного розвитку являє собою перелік соціально значущих якостей, характеристик, зміна яких досліджується в динаміці навчально-професійного розвитку та індивідуального становлення учнів старшого шкільного віку. Призначенням такого портфоліо є пізнання особистісних особливостей з метою їх удосконалення у певному напрямі. Портфоліо розвитку - це фіксація здобутків на шляху реалізації планів особистісного зростання [5, 8 - 9].

Стосовно підручників, то для реалізації профільного навчання рекомендується використовувати будь-які підручники вітчизняних та іноземних видавництв, що містяться в переліку рекомендованої літератури як основні чи додаткові (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 15 - 16). Вчителі та науково-педагогічні працівники можуть розробляти авторські програми елективних та факультативних курсів, а також здійснювати модифікацію чинних програм відповідно до вибраних підручників [4, 37].

навчальний іноземний профільний

Висновок

навчальний іноземний профільний

З'ясовані вище теоретичні передумови проблеми профільного навчання, а зокрема - методичні труднощі, що виникають у зв'язку із відносною новизною процесу профілізації для освітньої системи України, суть та етапи допрофільної підготовки учнів та основні засади навчання власне іноземної мови, дадуть змогу розробити ефективні методики формування комунікативних вмінь учнів профільної школи за кожним профілем. Теоретично-прикладні аспекти процесу розробки таких методик стане предметом наших подальшого наукового пошуку.

Література

1.Булгакова В. Підготувати молодь до самонавчання: Деякі методологічні аспекти розбудови старшої школи на засадах профільності [Текст] / В. Булгакова // Іноземні мови в навчальних закладах: Нуково-методичний журнал. - К., 2006. - № 6. - С. 62 - 66.

2.Добра О.Й. Роль позакласної роботи у навчанні спілкування англійською мовою [Текст] / О.Й. Добра // Іноземні мови. - 2011.

3.Зєня Л. Освітнє середовище профільно-орієнтованого навчання іноземних мов у старшій школі / Л. Зєня // Рідна школа. - 2009.

4.Редченко Т.В. Проблеми й особливості організації профільного навчання з іноземної мови [Текст] / Т.В. Редченко // Упр. шк. - 2005.

5.Сажко Л.А. Профільне навчання іноземних мов у старшій школі [Текст] / Л.А. Сажко // Іноземні мови . - К., 2011. - № 2. - С. 5 - 9.

Размещено на Allbest.ru