Інтенсифікація процесу навчання іноземних мов засобами ікт під час професійної підготовки майбутніх перекладачів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.14:004.4

Інтенсифікація процесу навчання іноземних мов засобами ікт під час професійної підготовки майбутніх перекладачів

Олена Мацюк, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри перекладу Хмельницького національного університету

У статті проаналізовано досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх перекладачів. Досліджено, що ефективність мовної підготовки та інтенсифікації процесу формування професійної компетентності перекладача досягається за рахунок активного використання засобів ІКТ із застосуванням різних форм і методів організації навчальної діяльності.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, інтенсифікація навчання, професійна компетентність перекладача.

В статье проанализировано опыт использования информационно-коммуникационных технологий в процессе профессиональной подготовки будущих переводчиков. Исследовано, что эффективность языковой подготовки и интенсификации процесса формирования профессиональной компетентности переводчика достигается за счет активного использования средств ИКТ с использованием различных форм и методов организации учебной деятельности.

Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии, интенсификация обучения, профессиональная компетентность переводчика.

The article analyzes experience of information and сommunication technologies application during professional training of future translators. It has been investigated that effectiveness of language training and intensification of the process of translator's professional competence formation is achieved by active application of information and сommunication technologies with differentforms and methods of training activities organization.

Keywords: information and сommunication technologies, language training, translator's professional competence.

Постановка проблеми. У сучасних нових фахівців-гуманітаріїв, які були б здатні умовах інформаційного суспільства використовувати ІКТ під час навчання та у очевидною стала потреба в підготовці майбутній професійній діяльності, для самоосвіти, самовдосконалення та подальшого професійного зростання. Пожвавлення міжнародних політичних, економічних і культурних відносин з країнами близького та далекого зарубіжжя суттєво підвищує значущість перекладачів, які одні з перших представляють нашу державу на міжнародній арені, її могутній науковий і технічний потенціал, багату історію та культуру

У цьому контексті особливої актуальності набуває проблема формування професійної компетентності перекладачів засобами інформаційно-комунікаційних технологій з урахуванням вимог світових стандартів і ринку праці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Процес інформатизації суспільства й освіти знайшов своє відображення у вітчизняній та зарубіжній педагогічній літературі. Зокрема, використання засобів ІКТ у навчально-виховному процесі розглядають В. Беспалько, В. Биков, Р. Гуревич, О. Кареліна, В. Краснопольський, Є. Полат, О. Романишина, Д. Соєр, Р. Шенк та інші. Використання ІКТ у процесі викладання та вивчення іноземних мов досліджують В. Краснопольський, Л. Морська, Є. Полат, І. Роберт, П. Сердюков, Д. Таушан та ін. Теоретичні та практичні основи підготовки перекладачів викладені у працях І. Алексєєвої, М. Варшауера, Т. Коваль, Л. Латишева, Г Мірама, Р. Міньяр-Бєлоручева, П. Ньюмарка, Л. Размжоу, Д. Соєра, А. Чужакіна та ін.

Мета статті - проаналізувати стан та досвід використання ІКТ у процесі професійної підготовки майбутніх перекладачів, з'ясувати їх вплив на інтенсифікацію навчального процесу.

Виклад основного матеріалу. Підвищення вимог до якості професійної підготовки фахівців зумовлює зміни у системі освіти. Вимоги формуються державними інституціями відповідно до потреб сучасного розвитку суспільства, проте зараз все важливішу роль у цьому відіграють роботодавці. За даними О. Кареліної [4, 73], опитування роботодавців дали змогу зробити такі висновки:

- уміння з інформаційних технологій є необхідним компонентом професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів;

- рівень сформованості умінь з інформаційних технологій у випускників вищих навчальних закладів є недостатнім для конкурентноздатності на ринку праці та професійної діяльності.

Конкурентоздатність фахівця - це свого роду показник якості вузівської підготовки і можливості реалізації професійних і особистісних якостей випускника вузу в інтересах суспільства і у власних інтересах [6, 190].

До випускників ВНЗ ставляться такі вимоги:

- вміння використовувати комп'ютер як засіб одержання і опрацювання інформації;

- знання про можливості застосування комп'ютерів у громадському, професійному і приватному житті;

- усвідомлення ролі інформаційних систем у забезпеченні конкурентноздатності економіки, у змінах на ринку праці та у структурі робочих місць.

У нашому дослідженні основна увага приділяється процесу формування професійної компетентності перекладачів, в основі якого лежить професійна мовна підготовка засобами ІКТ. Процес професійної підготовки перекладачів передбачає проведення практичних, семінарських занять, читання лекцій, самостійну роботу, науково-дослідницьку діяльність студентів, проходження перекладацьких практик, написання ними курсових та дипломних робіт, виконання тестів, складання іспитів тощо.

Для виявлення ролі та місця ІКТ в удосконаленні та індивідуалізації процесу навчання узагальнимо наявний досвід використання інформаційних засобів у процесі підготовки перекладачів. Це дасть змогу активніше впроваджувати одержані результати, більш раціонально використовувати одержаний досвід не тільки на заняттях з дисциплін професійного циклу, але й під час вивчення інших предметів. Для цього проаналізуємо стан та досвід використання ІКТ під час професійної підготовки перекладачів та з' ясуємо їх дидактичні можливості.

Незважаючи на наявність значного арсеналу сучасних технічних засобів, призначених для унаочнення навчального матеріалу, їхнє використання під час лекцій має несистематичний, епізодичний характер. Такий стан справ пов'язаний з особливостями лекційної роботи та наявністю традиційної апаратури, яка за своїми характеристиками не відповідає вимогам часу Використання технічних засобів (кінопроекційні установки, відеомагнітофони) не завжди ефективні і тому не приносять бажаного результату. Виготовлення демонстраційних матеріалів за таких умов відзначається великою трудомісткістю. Сьогодні, під час читання лекцій, активно використовуються мультимедіа-системи, оскільки вони дають можливість:

- унаочнити матеріал відеозображенням, анімаційними роликами з аудіосупроводом;

- за допомогою електронної дошки, мультимедійного проектора полегшити процес сприйняття інформації з використанням цікавих, яскравих образів;

- готувати, редагувати, зберігати, систематизувати нові демонстраційні матеріали [9].

Тому останнім часом у багатьох ВНЗ викладачі все частіше впроваджують у лекційні заняття сучасні засоби навчання на основі комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. Особливо корисним тут є досвід зарубіжних колег. Студенти неодноразово відзначали, що лекції американських волонтерів більш динамічні, цікаві, інформаційно-насичені, лаконічні, систематизовані, оскільки використання засобів ІКТ забезпечує ефективне керування великою кількістю лекційного матеріалу, його естетичний вигляд. За умови, коли на екрані подаються основні питання лекції, а засоби мультимедіа забезпечують одночасне використання графіки, анімації, відео сюжетів, звуку, ІКТ допомагали синхронізувати подачу тексту на екрані та читання лекції викладачем. Студенти мали можливість записувати незнайомі слова без помилок, що забезпечувало подальше правильне сприйняття і заучування матеріалу.

Наші спостереження показали, що використання ІКТ під час лекцій полегшувало сприйняття навчального матеріалу через різноманіття прийомів подачі інформації, а поєднання графіки та звуку сприяло його кращому засвоєнню. Лекції ставали більш захоплюючими, що дозволяло значно довше утримувати увагу студентів.

На практичному занятті з допомогою ІКТ викладач може забезпечити подачу нового лексичного, граматичного, фонетичного чи іншого навчального матеріалу, його опрацювання, повторення, закріплення, контроль мовленнєвих знань, умінь та навичок студентів з конкретної теми шляхом виконання вправ, тестів тощо.

Досвід використання ІКТ у навчальному процесі свідчить про недоцільність їх використання для пошуку необхідної інформації та роботи з базами даних безпосередньо на практичних заняттях, оскільки вимагає певних часових затрат. Проведений аналіз дав можливість зробити висновок про те, що використання можливостей засобів ІКТ під час проведення практичних занять сприяє:

- кращому засвоєнню іншомовних мовленнєвих знань, формуванню умінь та навичок;

- індивідуалізації і диференціації навчання (вибір студентом темпу і траєкторії вивчення матеріалу), поділу завдань за рівнями складності;

- підвищенню об'єктивності контролю знань;

- формуванню таких особистісних якостей студентів, як активність, самостійність, відповідальність.

Тестування. Засоби ІКТ дають змогу здійснювати контроль знань студентів швидко та об'єктивно. Як правило, навчальні програми, електронні книги та інші програмні засоби вміщують різноманітні тести та вправи для перевірки рівня засвоєння знань та умінь.

Під час роботи студента з програмами такого типу необхідно передбачити наявність інтерактивного діалогу між користувачем і системою. Найбільш ефективним, на наш погляд, є діалог, у процесі якого за допомогою комп'ютера можна визначати не лише правильність виконання вправи чи відповіді на поставлене запитання, а й оптимальність стратегії розв'язку. Мова йде про завдання, які називають оптимізаційними (т. зв. multiple choice), у яких з декількох можливих варіантів вибирається один, найбільш раціональний з певної точки зору. Слід також зауважити, що розв'язання подібних завдань за умов традиційного навчання потребує значних витрат часу, в той час як комп'ютер дає можливість зробити це швидко і якісно, але викладачам потрібно навчити студентів алгоритмам вирішення таких завдань.

Тестові завдання можуть бути таких основних видів:

а) закритий тест (коли використовуються лише визначені відповіді), який поділяється на такі підвиди:

- завдання-вибір, коли вибирається правильна відповідь чи кілька правильних відповідей з переліку наявних;

- завдання-зіставлення, коли необхідно встановити зв'язки чи відповідності між двома групами слів, термінів тощо;

- завдання-ранжування, коли необхідно виявити правильну послідовність дій;

б) відкритий тест (коли студент сам вписує потрібну відповідь) [7].

Для опрацювання результатів тестів можна використати програму Statistica 5.5 for Windows, яку можна безкоштовно отримати в Інтернеті за адресою: http://www.statsoft.com

Дедалі частіше ВНЗ організовують різного роду конференції, наукові семінари за участю викладачів та студентів у режимі on-line в локальній мережі навчального закладу чи глобальній мережі Інтернет, можливість проведення яких відбувається завдяки сучасним засобам ІКТ. Студенти можуть брати участь у різноманітних міжнародних наукових проектах та програмах, спілкуватися з однолітками з різних країн. Такий досвід формує у студентів основи міжкультурної комунікації, готовність до життя в інформаційному суспільстві.

Самостійна робота студентів з використанням ІКТ полягає в самостійній навчальній діяльності і в підготовці студентів до самоосвіти впродовж усієї професійної діяльності та життя. Аналіз наукових джерел з питання організації самостійної роботи студентів засобами ІКТ показав, що цьому питанню науковці приділяють значну увагу. Організація самостійної роботи з використанням ІКТ відкриває перед студентами необмежені можливості самоосвіти, поглиблення власних знань у конкретній предметній галузі, розвитку інтелекту. Самостійна діяльність у рамках науково-дослідних робіт, позааудиторного вивчення навчального матеріалу, курсового і дипломного проектування, проходження перекладацьких практик сприяє розвитку творчого мислення і підвищенню інтелектуального рівня студента.

Сучасна техніка відкриває великі можливості поліпшення наочності (поєднання зорової наочності зі слуховою, використання відео, анімації, мульти-, гіпермедіа, та Інтернет- технологій тощо) та активізує навчальну діяльність студентів у процесі мовної підготовки. Так, наприклад, застосування технології мультимедіа сприяє збільшенню обсягів аудіо- та візуальної інформації, що дає можливість здійснювати аудіосупровід навчальної інформації, при цьому значно підвищується ефективність сприйняття коментарів до навчального матеріалу, що паралельно демонструється на дисплеї комп'ютера або на великому проекційному екрані за допомогою мультимедійного проектора. Поєднання аудіокоментарів з відеоінформацією чи анімацією забезпечує наочне подання навчального матеріалу.

Інтенсивна організація навчального процесу передбачає наявність оперативного зворотнього зв'язку, швидкого отримання об'єктивної інформації про перебіг педагогічного процесу, про рівні підготовленості студентів у процесі проведення опитувань, тестувань, контрольних робіт, заліків та іспитів, а також оперативного регулювання і корекції навчально-пізнавальної діяльності. За цих умов комп'ютерний контроль і самоконтроль стає ефективним засобом зворотнього зв'язку, на що звертають увагу В. Беспалько [1], В. Биков [2], Г Кедрович [5]. У теорії поетапного формування розумових дій у навчальному процесі, яка запропонована П. Гальперіним [3] і Н. Тализіною [8] показано, що розумова дія формується більш ефективно, якщо під час навчання здійснюється контроль за окремими його етапами. Автоматизація контролю забезпечує більш повну й об'єктивну інформацію про рівень підготовленості студентів. Робота студентів з такими системами передбачає евристичний пошук, прогнозування, інтуїцію - усе те, що найбільшою мірою розвиває їхній творчий потенціал, підвищує інтенсивність навчання.

Завершуючи аналіз впливу інформатизації навчання на основні фактори інтенсифікації процесу навчання іноземних мов, відзначимо той факт, що більшість науковців дотримуються думки про те, що використання засобів ІКТ сприяє підвищенню ефективності навчання за умов правильного вибору педагогами всіх компонентів педагогічного процесу (мети, змісту, форм, методів і засобів), що відповідають технічним можливостям наявних засобів ІКТ та комплексному використанню в навчальному процесі різних можливостей цих засобів.

Висновок. Отже, здійснене дослідження дало змогу констатувати, що використання технічних засобів навчання уможливлює реалізацію викладачем трьох основних функцій, притаманних вивченню іноземних мов: тренувальну - для закріплення мовного та мовленнєвого матеріалу; творчу - для створення професійно спрямованих, інформаційно насичених різновидів усної комунікації переважно репродуктивного типу; контролюючу - для проведення контролю сформованості знань, умінь, навичок інших видів мовленнєвої діяльності.

Аналіз програмного забезпечення, яке можна використовувати у процесі професійної підготовки фахівців у галузі іншомоної комунікації, перекладачів зокрема, виявив доцільність його класифікації у такий спосіб: інтерактивні мультимедійні електронні підручники-посібники; комп'ютерні навчальні програми; мультимедійні енциклопедії, електронні бібліотеки; текстово- контролюючі програми.

Проведений аналіз педагогічної літератури дозволяє зробити висновок, що ефективність мовної підготовки та інтенсифікації процесу формування професійної компетентності перекладача досягається за рахунок активного використання засобів ІКТ із застосуванням різних форм і методів організації навчальної діяльності, поєднання групових та індивідуальних способів організації навчання залежно від можливостей студента. Автоматизація контролю знань і вмінь студентів дає можливість підвищити об'єктивність оцінювання, якісно та швидко перевірити рівень знань, умінь і навичок студентів з навчального предмета.

Проведений аналіз не вичерпує усіх аспектів зазначеної проблеми. Вважаємо, що перспективними напрямами подальших досліджень є удосконалення професійної підготовки фахівців з перекладу за рахунок використання симуляційних комп'ютерних програм та вивчення їх впливу на ефективність цього процесу.

інформаційний комунікативний перекладач мультимедіа

Беспалько В.П. Образование и обучение с участием компьютеров /Беспалько В.П. - М.: МПСИ, 2002. -352 с.

Биков В.М. Комп 'ютеризація освіти / В.М. Биков // Педагогічна газета. - 2000. - № 5. - С. 8 -13.

Гальперин П.Я. Формирование умственных действий и понятий/Гальперин П.Я. -М.: Педагогика, 1965. -472 с.

Кареліна О.В. Формування умінь з інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04/Кареліна Олена Володимирівна. - Тернопіль, 2003. -187 с

Кедрович Г. Теория и практика использования компьютерных технологий в общеобразовательных и профессиональныгхучебныгхзаведенияхПопьши /Г Кедрович; [пер. с польск. ИА. Цисованой]. -К.: Вища школа, 2001. - 335 с.

Роберт И.В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы, перспективы использования / Роберт И.В. - М.: Школа- Пресс, 1994. - 254 с.

Талызина Н.Ф. Педагогическая психология: [учебник для сред. спец. учеб. завед.] / Талызина Н.Ф. - [3-е изд, стереотип.]. -М.:Академия, 2001. -288 с.

Таушан Д. В. Інформаційно-комунікаційні технології якзасіб індивідуалізації навчання курсантів вищих військових навчальнихзакладів:дис.... канд.пед.наук: 13.00.04/Дмитро Вікторович Таушан. -Хмельницький, 2003. -185 с.

Стаття надійшла до редакції 27.01.2014

Размещено на Allbest.ru