Ключові аспекти системи підготовки лікаря загальної практики у Словаччині
Досвід організації роботи системи охорони здоров’я у Словацькій Республіці. Інтеграція фармацевтичної освіти до Болонського процесу. Надання медичної допомоги населенню. Реформування системи охорони здоров’я України на засадах сімейної медицини.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.02.2019 |
Размер файла | 22,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України ”
Ключові аспекти системи підготовки лікаря загальної практики у Словаччині
Л.С. Бабінець, Н.Є. Боцюк, І.О. Боровик
Анотація
болонський сімейний медицина освіта
У статті проаналізовано цінний для України досвід організації роботи системи охорони здоров'я у Словацькій Республіці на уніфікованих засадах країн ЄС та процесу підготовки кадрів для неї згідно з вимогами Болонської декларації у системі освіти, особливо в умовах реформування системи охорони здоров'я на засадах сімейної медицини та розмежування рівнів надання медичної допомоги населенню, а також інтеграції системи медичної освіти до Болонського процесу.
Annotatіon
KEY ASPECTS OF TRAINING OF GENERAL PRACTITIONERS IN
SLOVAKIA
L. S. Babinets, N. Ye. Botsyuk, I. O. Borovyk
SHEI “Ternopil State Medical University by I. Ya. Horbachevsky ofMPH of Ukraine”
The article analyzes the valuable experience of Ukraine's health care system in Slovak Republic on the basis of unified EU and the process oftraining for it in accordance with the requirements ofthe Bologna Declaration in the education system, particularly in terms of healthcare reform on the basis of family medicine and division levels of health care, as well as the integration of medical education in the Bologna Process.
Вступ
У період реформування системи охорони здоров'я в Україні, коли відбувається розмежування рівнів надання медичної допомоги з пріоритетом первинної ланки і з перспективою впровадження страхової медицини, досвід країн, які йдуть у цьому процесі попереду, є надзвичайно цінним [1,2]. Досвід Словаччини по підготовці лікарів узагалі та лікарів загальної практики зокрема є цінним для України тим, що у Словацькій Республіці відбувається перехід від централізованої системи охорони здоров'я до страхової медицини з елементами конкурентної приватної практики [3]. Відповідно до таких реалій відбулися зміни в підході до підготовки медичних кадрів [4]. Зокрема, важливим є досвід підготовки кадрів у Словацькому медичному університеті, де у листопаді 2013 року перебували на стажуванні працівники кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики сімейної медицини ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України”.
1. Основна частина
Братиславський медичний університет є передовим освітнім закладом, членом ІАМР (Міжнародної академії медичної групи), EUA (Європейської асоціації університетів), де, з гордістю зберігаючи традиції комплексної безперервної університетської освіти медичних працівників, працюють у рамках глобальної хартії університетів, визнаючи цінності демократії, гуманізму і взаєморозуміння [5]. Провідним завданням університету є забезпечення найвищих стандартів якості додипломної та післядипломної освіти в галузі охорони здоров'я нації однієї з найбільших людських цінностей. Ця місія університету передбачає проведення науково-дослідної діяльності у медицині, впровадження її результатів у практику та постійне вдосконалення вищої медичної освіти всіх ступенів, зокрема спеціалізованого і безперервного навчання всіх медичних, фармацевтичних та сестринських кадрів. Зауважимо, що додипломна підготовка кадрів у Словаччині проводиться виключно на безоплатній основі для студентів, тобто державним коштом, кількість місць обмежена, конкурс абітурієнтів дуже великий. Додипломна освіта знаходиться у підпорядкуванні та юрисдикції міністерства освіти цієї країни [6].
Післядипломна підготовка майбутніх лікарів у Словаччині починається відразу після закінчення ними університету та отримання диплома (6 років навчання для медичного факультету і 5 років для фармацевтичного і стоматологічного; програми навчання чітко відповідають європейським програмам згідно із принципами Болонської декларації). Після складення державного іспиту студент отримує диплом лікаря (MDr medical doctor) [7].
Першим етапом для лікарських спеціалізацій терапевтичного спрямування є проходження циклового післядипломного дворічного стажування у різних клініках, патронованих університетом (загальна медична спеціалізація), згідно із чітко регламентованим графіком, котрий передбачає паралельне навчання на кафедрах післядипломного рівня для відпрацювання теоретичних аудиторних занять (лекції, практичні заняття, семінари). Другим етапом є спеціалізаційне навчання на клінічній базі стажування під контролем зовнішнього керівника-куратора.
Ці етапи складають так звану основну спеціалізацію, після якої лікар стає спеціалістом певного напрямку (наприклад, загальна хірургія, педіатрія, внутрішні хвороби, загальна практика, кардіологія, неврологія тощо; усього 63 фахи). Тривалість спеціалізації становить, як правило, ще 3-5 років, окрім спеціалізації із загальної практики (системи сімейної медицини у Словаччині на даний момент немає, ведуться суспільні та професійні дискусії), тривалість якої 1 рік 3 місяці.
Програми спеціалізації розробляються й затверджуються міністерством охорони здоров'я в погодженні з університетом і так званими “рядітелями” (це спеціально призначений муніципальною владою розпорядник у своєму регіоні з питань медицини) і відповідають вимогам, затвердженим міністерством охорони здоров'я. Молодий лікар зараховується на посаду на основі рішення “рядітеля” згідно із запитом даного регіону на конкретну спеціалізацію, за якою у подальшому буде працювати даний фахівець, і отримує зарплатню з фонду муніципальної влади (даного конкретного лікувального закладу).
Кількість місць стажування на місцях є обмеженою і визначається відповідно до рівня акредитації лікувального закладу та потреб закладу. Стажування не передбачає оплати з фонду МОЗ, а діяльність здійснюється на основі адміністративно-правової угоди про працю. Наявність місць стажування публікується на сайті адміністрації регіону (муніципалітету).
Кожен лікар-стажист має визначеного керівника як в університеті (профільна кафедра), так і зовнішнього керівника куратора спеціалізаційного навчання на клінічній базі “гаранта подальшої освіти”. “Гарант” це топ-менеджер з необхідним досвідом (понад 5 років) та ліцензією в передбаченій спеціалізацією галузі медицини (кандидатуру визначає “рядітель” радник муніципалітету з питань медицини, затверджує МОЗ). До обов'язків гаранта належать сприяння реалізації навчальної програми в клініці та контроль її проходження, відповідальність за якість професійного навчання, керування професійною медичною практикою та оцінка продуктивності роботи кандидата. Він же дає пропозиції щодо наявності робочих місць відповідно до акредитації.
Таким чином, систему безперервного тематичного фахового навчання контролюють з трьох незалежних центрів: працівники кафедр післядипломної освіти (доцент-куратор); “гаранти” із клінік, де майбутній фахівець проходить стажування; державний координатор післядипломного навчання (представник МОЗу). Такий контроль унеможливлює будь-які спроби недобросовісного навчання чи одночасного проходження декількох спеціалізацій в різних закладах країни.
Складений індивідуальний план кожного лікаря-стажиста після затвердження в університеті та “рядітелем” на місці роботи має бути виконаним і контролюється куратором профільної кафедри університету, гарантом і “рядітелем” на місці роботи та деканатом університетів для додаткового та остаточного координування реалізації цих планів.
Після проходження базової спеціалізації у лікарів-спеціалістів є можливість для подальшої післядипломної освіти за більш вузькою спеціалізацією (напр., нефрологія, трансплантологія, кардіологія тощо; усього ще 18 фахів). Тривалість вторинної спеціалізації близько 3-х років. Згідно із досвідом Словаччини, кожен лікар після проходження спеціалізації має право додатково пройти ще декілька спеціалізацій за умови нормативного погодження з усіма координаторами.
Післядипломна спеціалізація передбачає також участь стажиста у чотирьох аудиторних тематичних теоретичних курсах (щонайменше 41 день). Обов'язковим для кожного з них є виконання та захист випускної спеціалізаційної роботи. Тема та завдання дослідницької діяльності визначаються керівником із профільної кафедри з урахуванням побажань стажиста й погоджуються із зовнішнім керівником із практичної бази.
Особливістю системи оцінювання знань лікарів-стажистів у Словацькій Республіці є те, що немає бальної системи оцінки, є тільки поняття “зараховано”, “не зараховано”. У кінці стажування лікарі захищають випускну спеціалізаційну роботу та складають остаточний іспит, який відбувається при комісії, котра включає не тільки представника університету, але й декілька незалежних фахівців-практиків з регіону, де проходило стажування, а також з інших регіонів Словаччини. Це дає можливість неупереджено оцінити рівень готовності до повної самостійної роботи молодого фахівця. Після цього лікар-стажист отримує титул MUDr medical univercity doctor.
Зараз у Словацькій Республіці відбувається реформування післядипломної освіти, зокрема узгодження переліку фахів та строків спеціалізацій згідно з вимогами Болонської декларації, оскільки це країна Євросоюзу, та є нагальна потреба можливості працевлаштування випускників цієї країни в інших країнах Європи [5].
Важливою складовою післядипломної освіти лікаря у Словаччині є безперервна медична освіта лікарів протягом усього професійного життя. Куратором і координатором цього процесу виступає Словацька медична палата (SLS), яка є членом об'єднання медичних спеціалістів Європейського Союзу (UEMS) і забезпечує координацію післядипломної та безперервної освіти лікарів. Разом із Словацьким медичним університетом проводяться різні освітні заходи (курси, навчальні дискусії, семінари, тренінги і т. д.), які дозволяють їх учасникам отримати освітні кредити, підвищити їх кваліфікацію та обмінятися досвідом. На даному етапі за п'ять років практики лікарі Словаччини повинні отримати 250 кредитів, однак така практика не є обов'язковою для інших країн ЄС.
У системі післядипломної освіти важливою ланкою є докторантура. Основним завданням навчання у докторантурі є підготовка кадрів для здійснення наукових досліджень у тій чи іншій галузі медичного напрямку (клінічного чи неклінічного) із захистом наукової роботи і здобуттям наукового ступеня кандидата медичних наук (Csc, що відповідає рівню PhD в інших країнах). Це звання дає можливість викладачам ставати доцентами і професорами в університеті на основі виконання певних умов для цих посад. Звання доктор наук (Dsc) є більш високим рівнем визнання науковця і надається після виконання більш серйозних наукових досліджень, частіше на основі плідної наукової роботи у певній галузі.
Висновок
Цінним для України є досвід організації роботи системи охорони здоров'я у Словацькій Республіці на уніфікованих засадах країн ЄС та процесу підготовки кадрів для неї згідно з вимогами Болонської декларації у системі освіти, особливо в умовах реформування системи охорони здоров'я на засадах сімейної медицини та розмежування рівнів надання медичної допомоги населенню, а також інтеграції системи медичної освіти до Болонського процесу.
У перспективі подальших досліджень вважаємо за доцільне проаналізувати програму підготовки лікарів загальної практики у Словаччині для впровадження цього досвіду в Україні.
Література
1. Підготовка сімейних лікарів на сучасному етапі: вирішені та невирішені проблеми /Г. І. Лисенко, О. Б. Ященко, Л. В. Хіміон [та ін. ] // Сімейна медицина. -- 2011.--№ 3. -- С.5-6.
2. Шарабчиев Ю. Т. Организационно-правовые аспекты оказания первичной медико-санитарной помощи за рубежом. Сообщение 3 / Ю. Т. Шарабчиев, Т. В. Дудина // Медицинские новости.--2011.--№ 1. --С. 31--40.
3. Ginter Е. Social determinants of health in Slovakia / E. Ginter, К. НиПшка // Bratisl. Lek. Listy. -- 2007. -- Vol. 108(10/11).-P.477--479.
4. SzalayT. Slovakia: health system review. Health Systems in Transition/Т. Szalay.-- 2011.--P. 200.
5. Brekke M. Undergraduate medical education in general practice-family medicine throughout Europe -- a descriptive study /M. Brekke // BMC Medical Education.--2013. --Vol. 13. -P. 157.
6. Evaluation of the structure and provision of primary care in Slovakia. A survey-based proj ect,April, 2012. -- P. 109.
7. Kristufek P. Twelve years of continuing medical education in Slovakia/P. Kristufek, J. Gajdosik//Vnitr. Lek.-- 2010. -- Vol. 56(7).--P. 686--689.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Зміст, форми і методи підвищення рівня компетентності педагогічних кадрів національної системи вищої освіти у рамках магістерського курсу “Педагогіка вищої школи” в університеті “ХПІ”. Вплив Болонського процесу на реформування освітньої системи України.
курсовая работа [62,0 K], добавлен 04.03.2011Аналіз впливу різних факторів на здоров'я сучасної студентської молоді. Характеристика здоров'язберігаючих технологій та сучасної системи освіти. Соціально-гігієнічні аспекти здоров'я молоді. Захворюваність студентів, що навчаються в навчальних установах.
дипломная работа [120,2 K], добавлен 01.10.2010Болонський процес - процес перебудови вищої освіти, який є складовою історичного розвитку Європейського Союзу. Введення у навчання системи переведення і накопичення кредитів. Гармонізація системи європейської вищої освіти. Реформування освіти України.
контрольная работа [99,7 K], добавлен 16.02.2011Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.
методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.
дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011Запровадження Болонських принципів як важливий крок на шляху до євроінтеграції України та засіб полегшення доступу громадян до якісної освіти. Знайомство з особливостями процесу реформування системи вищої освіти України та Росії у пострадянський період.
статья [29,0 K], добавлен 11.09.2017Концептуальні основи і державні пріоритети розвитку освіти в Україні. Основні шляхи і реалізація програми реформування системи освіти. Приєднання України до Болонського процесу та участь у формуванні Загальноєвропейського простору вищої освіти.
реферат [18,0 K], добавлен 18.01.2011Основні положення організації системи освіти у вищій школі на принципах Болонського процесу. Необхідність трансформації існуючої в Україні системи вищої освіти до європейських вимог, упровадження нових підходів та технологій навчально-виховного процесу.
реферат [16,8 K], добавлен 02.11.2011Зміст та головні принципи Болонського процесу та відповідність вищої освіти України його вимогам з огляду на перспективу інтеграції її системи в європейський освітній і науковий простір. Основні напрямки структурного реформування вищої освіти України.
реферат [210,1 K], добавлен 08.04.2012Реформування пенітенціарної системи України. Основи процесу діяльності соціального педагога в установах пенітенціарної системи для неповнолітніх. Практичне втілення форм та методів соціальної роботи з неповнолітніми. Ефективність виправлення засудженого.
курсовая работа [107,8 K], добавлен 01.06.2009Європейська інтеграція як вагомий стимул для успіху економічної і політичної трансформації українського суспільства. Хронологія подій Болонського процесу. Перелік європейських держав, що беруть у ньому участь. Основні нормативні документи системи освіти.
презентация [47,1 K], добавлен 06.11.2014Оцінювання вищої освіти в контексті приєднання України до Болонського процесу. Реформування освітньої системи в Україні. Самостійна робота як системоутворюючий елемент навчальної діяльності студентів. Ліцензування та акредитація навчальних закладів.
доклад [30,3 K], добавлен 06.05.2012Історія розвитку системи освіти, вплив організації англійської системи освіти на економічний розвиток країни. Реформи освіти другої половини ХХ століття, запровадження новий принципів фінансування. Значення трудової підготовки учнів у системі освіти.
реферат [24,1 K], добавлен 17.10.2010Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Характерні особливості системи ЕСТS. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України.
курс лекций [291,5 K], добавлен 21.12.2009Представлено результати обґрунтування педагогічних умов формування професійної культури майбутніх спеціалістів сестринської справи в умовах їхньої фахової підготовки в сучасному медичному училищі. Умови реформування національної системи охорони здоров’я.
статья [18,8 K], добавлен 24.11.2017Реформування системи вищої освіти в Україні та розробка перспективних моделей підготовки фахівців з кібербезпеки для розвитку вітчизняної системи вищої освіти. Організаційно-педагогічні засади навчання бакалаврів з кібербезпеки в університетах США.
статья [26,4 K], добавлен 18.07.2017Історія розвитку проблеми здоров’язбереження. Поняття "здоров’язберігаючі технології", їх класифікації та функції. Технології навчання здоров'ю. Технологічні засади підготовки педагога до використання здоров’язбережувальних освітніх технологій.
курсовая работа [99,2 K], добавлен 28.04.2014Болонський процес — структурне реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміна освітніх програм та інституцій; плюси і мінуси введення ступеневої системи, критика, проблеми. Аналіз поглядів на впровадження Болонського процесу в Україні.
контрольная работа [31,1 K], добавлен 02.12.2012Головні особливості Болонського процесу. Структурне реформування вищої освіти України. Нові інформаційні технології у навчанні. Кредитно-модульна система організації навчання у вищих навчальних закладах. Особливості організації навчального процесу у ВУЗі.
реферат [21,0 K], добавлен 04.01.2011Вища освіта на Україні та Болонський процес. Започаткування Болонського процесу. Запровадження кредитної системи. Переспективи для студентів. Відмінність української вищої освіти від європейської.
реферат [17,2 K], добавлен 22.07.2007