Удосконалення практичних навичок у студентів VI курсу в контексті кредитно-модульної системи на кафедрі госпітальної хірургії

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 617-089+378.144/146(45)

Удосконалення практичних навичок у студентів VI курсу в контексті кредитно-модульної системи на кафедрі госпітальної хірургії

О.С. Никоненко, О. В. Губка,

Д. А. Децик, М. Г. Головко,

В. А. Грушка, В. О. Губка,

А. В. Клименко, А. О. Никоненко,

Е. І. Гайдаржі, Г. І. Охріменко

Запорізький державний медичний університет

На думку авторів, навчальні програми збалансовані відносно навчального навантаження на практичних заняттях, лекціях, самостійної та індивідуальної роботи студентів. Щоденна робота з пацієнтами, нічні чергування, повноцінна участь у курації хворих з можливістю участі в оперативних втручаннях, використання мультимедійного архіву надають можливість оволодіння практичними навичками, дозволяють покращити результати навчального процесу, а також створити у студентів клініко-діагностичний алгоритм мислення, та формують майбутнього молодого лікаря. У кінцевому результаті все це сприятиме майбутній успішній лікарській діяльності. навчальний лікар модульний

According to the authors, training programmes, relatively balanced teaching load in practical classes, lectures, independent and individual work of students. Everyday work with patients, night shift, full participation in the management of patients with the opportunity to participate in operational interventions, use of multimedia archive, provide the ability to master the practical skills that may improve the educational process, and also to give the students the clinical-diagnostic algorithm of thinking, and shape the future of a young doctor. Ultimately, all this will contribute to successful future medical career.

Вступ. Кредитно-модульна система організації навчального процесу - це нова форма організації про-цесу підготовки фахівців, яка здатна усунути наявні в навчанні недоліки. Реалізація цього напрямку є одним з перших кроків для входження до складу єдиного європейського простору [4].

Сучасне викладання медичних дисциплін набли-зилось до того моменту, коли виникла потреба у ство-ренні сучасних технологій, які забезпечують розвиток особистості кожного студента і його активності. З'явилася необхідність створювати такі умови на-вчання, щоб студент прагнув одержати нові резуль-тати своєї роботи. Творча активність студента зале-жить від переосмислення своєї діяльності, що повинне привести його до зміни свого ставлення до навчання та постановки більш високих цілей. Навчання повинне бути цілеспрямованим, тобто педагогічні технології повинні забезпечити стимулювання внутрішньої активності студента, можливість засвоєння великого обсягу матеріалу відповідно до його інтересів і здатностей. Основна ознака сучасної вищої медичної школи полягає в тому, щоб створити систему навчання, яка б задовольняла освітні потреби кожного студента відповідно до його схильностей, здатностей, інтересів і можливостей. Важливим стимулом модернізації вищої медичної освіти є зростання конкуренції міжрізними навчальними та лікувальними медичними установами. Виникає необхідність надалі вдосконалювати навчальний процес у вищій медичній школі з метою підготовки конкурентоспроможних лікарів, здатних працювати в сучасних умовах [1].

У цей час все більше викладачів уважають, що для досягнення більш високої якості навчання у вищому медичному навчальному закладі може бути використана кредитно-модульна система. Європей-ська кредитно-модульна система організації навчаль-ного процесу здобула широке розповсюдження у ви-щих медичних навчальних закладах України [2].

Основна частина. Програми підготовки студентів розроблені за рекомендаціями проф. В. Г. Мішалова і співавт. (2008) для спеціальностей “Лікувальна спра-ва” та “Педіатрія”, чітко розподіляють навчальне навантаження на практичних заняттях, лекціях, відокремлюють години для самостійної роботи сту-дентів, виконання індивідуальних завдань [1,3].

На початку модуля з госпітальної хірургії усі сту-денти проходять комп'ютерний контроль базових знань із вирішенням 80 тестових завдань. Це допо-магає викладачу виділити “слабких” студентів, щоб приділити їм більше уваги протягом модуля.

Програма аудиторних занять у студентів 6 курсу включає всі необхідні розділи теоретичні та практичні, які необхідні в контексті кредитно-модульної системи. А саме включає щоденний контроль знань за допомогою опитування, вирішення тестових завдань за темою заняття, написання реферативних робіт за темою занять, а також реферати на сучасні теми хірургії, які не входять в аудиторну роботу. Кожен реферат повинен бути зачитаний в аудиторії, та обго-ворений. Необхідність щоденного контролю знань за допомогою недовгого опитування, вирішення тестових завдань дисциплінує студентів у підготовці до практичних занять.

Велику практичну користь має розбір клінічних зав-дань та тестів 3 рівня складності, які створені самими викладачами та засновані на конкретних клінічних випадках. У студента, майбутнього лікаря, при відсут-ності практики в діагностуванні та лікуванні хірургіч-них хвороб, це формує задатки клінічного мислення. Головне, щоб ці завдання використовувалися не тільки для контролю знань, а й розбиралися з окремих збірників на кожному занятті разом з викладачем.

Важливе місце в навчанні майбутнього лікаря зай-має курація хворих у різних відділеннях хірургічної клініки (відділення хірургії, ангіохірургії, кардіохірургії та трансплантації з ендокринною хірургією). Відпра-цювання професійних знань та умінь, таких, як збір скарг, анамнезу, об'єктивне обстеження хворих з ви-користанням фізикальних методів, інтерпретація даних додаткових обстежень, постановка попереднього діагнозу, плану обстеження та лікування. Практичні навички відпрацьовують під наглядом викладача, а потім самостійно. Наприклад, у відділенні судинної хірургії викладач повинен біля ліжка хворого продемонструвати студентам функціональні проби, що дозволяють оцінити стан кровообігу в кінцівках, прохідність глибоких та комуні- кантних вен (Троянова - Тренделенбурга, Дельбе -Пертеса, Іванова), пальпацію та аускультацію артерій, проаналізувати результати дуплексного сканування, ангіографічного дослідження. Участь у лікувальному процесі хворих, яких студенти курують, є дуже важливим для відчуття повноти та завершеності лікувального процесу. Це виглядає таким чином: хворі, які надходять до стаціонару, приймаються на кура- цію студентом, який оформлює первинний огляд, визначає план необхідного обстеження, призначає необхідне лікування. У подальшому, якщо пацієнт готується на операцію, студент готує передопераційний епікриз. Це дозволяє більш детально розібратися з тою чи іншою патологією та визначатися з об'ємом оперативного втручання. Наступного дня на ранковій конференції студент доповідає передопераційний епікриз, також під час доповіді професор може ставити запитання за даним епікризом та вносити коментарі, що теж спрямовано на контроль знань та поглиблення навчального процесу студентів. Охочі студенти можуть брати участь у проведенні оперативних втру-чань хворих, яких вони курують. У післяопераційному періоді студенти продовжують курацію хворих, ведуть щоденники, а також активно беруть участь у перев'язках. Після закінчення періоду лікування сту-денти готують виписний епікриз, який відображує всі етапи лікування хворого. Усі записи, які ведуть сту-денти, вони роблять у зошиті, який заводитися на початку циклу. Участь у всіх етапах ведення хворого дозволяє скласти повноцінну, завершену картину лікування конкретного хворого, що значно наближує майбутного молодого лікаря до практики й дає мож-ливість більш ретельно розібратися у нюансах ліку-вального процесу.

На наш погляд, найкращим методом відпрацювання та закріплення практичних навичок у студентів 6 курсу можуть бути обов'язкові нічні чергування в різних відділеннях хірургічної клініки (не менше 2 за цикл). Під час чергувань студенти реально вивчають визначення груп крові, інші етапи підготовки до гемотрансфузії, методики пункції плевральної порож-нини, торако- та лапароцентезу, зондування шлунка, катетеризації сечового міхура, беруть участь у не-відкладних оперативних втручаннях. Наступного дня на клінічній конференції студенти докладають заві-дувачу кафедри та присутнім співробітникам клініки про результати чергування.

У навчальному процесі широко використовується мультимедійна база, яка включає до собі відеозапи- си оперативних втручань, сканограми рентгенівських знімків, записи досліджень, таких, як комп'ютерна томографія, фіброгастроскопія, рентгеноскопічні до-слідження тощо. На кафедрі є можливість відео- трансляції на монітори в навчальні кімнати та у ве-лику аудиторію з операційних наживо.

Наприкінці кожного робочого тижня на кафедрі проводиться розбір оперативної активності в різних відділеннях клініки, які були виконані за тиждень. Студентам, з використанням мультимедійної техніки, демонструються етапи найбільш цікавих операцій з коментарями спеціалістів, які виконують ті чи інші втручання, та завідувача кафедри або професора.

По завершенні циклу студенти складають підсум-ковий модульний контроль. Це комплексний іспит, що включає вирішення 80 тестових завдань у комп'ю-терному класі кафедри, курацію хворого з демонстра-цією набутих професійних знань та вмінь.

Таким чином, щоденна робота з пацієнтами, нічні чергування, повноцінна участь у курації хворих з мож-ливістю участі в оперативних втручаннях надають можливість оволодіння практичними навичками, до-зволяють покращити результати навчального проце-су, а також створити у студентів клініко-діагностич- ний алгоритм мислення, та формують майбутнього молодого лікаря. У кінцевому результаті все це спри-ятиме майбутній успішній лікарській діяльності.

Висновки: 1. Використання кредитно-модульної системи для студентів 6 курсу дозволяє покращити результати навчального процесу.

2. Щоденна курація хворих та участь у всіх етапах лікувального процесу сприяють формуванню у сту-дентів клініко-діагностичного алгоритму мислення.

3. Застосування новітніх сучасних технологій і тех-нічних засобів дозволяє підготувати молодих лікарів, що відповідають високим вимогам і сучасним світовим стандартам.

4. Навчання хірургії на сучасному етапі обов'язко-во повинне включати: можливості віртуального на-вчання, створення банку хірургічних відеофільмів, створення на кафедрах відеодемонстраційних на-вчальних кімнат і аудиторій, створення комп'ютерних класів, впровадження дистанційного навчання та інтернет-технологій.

Література

1. Типова навчальна програма з дисципліни “Хірургія” (скорочена версія)/В. Г. Мішалов, А. О. Бурка, В. В. Хра- пач [та ін.] //Хірургія України. - 2008. -№ 3. - С. 96-106.

2. Нерянов Ю. М. Положення про застосування кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Запорізькому державному медичному університеті / Ю. М. Нерянов, В. М. Компанієць. - Запоріжжя : ЗДМУ, 2010.-С.23.

3. Практикум з хірургії. Модуль 2: навчальний посібник / за ред. В. Г. Мішалова. - К.: Асканія, 2011. - С. 24.

4. Тимофєєв А. А. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищому медичному закладі / А. А. Тимофєєв // Сучасна стоматологія. - 2009. - № 4. - С. 142-144.

Размещено на Allbest.ru