Теоретичні підходи до проблеми фахової підготовки засобами інформаційно-комунікаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147:004

Луцького інституту розвитку людини Університету “Україна”

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Людмила Матвійчук

Постановка проблеми. На професійних моделей нового уявлення сьогоднішній день вища освіта майбутнього фахівця, наприклад головним таким пропонує велику кількість ідей та питанням є саме підготовка майбутніх фахівців Л. Матвійчук, 2014 141 Молодь і ринок №11 (118), 2014 нового рівня сучасними засобами інформаційно- комунікаційних технологій.

Модернізація вищої освіти має бути в першу чергу цілеспрямованою на повну зміну складу процесу навчання майбутніх фахівців, вдосконалення вміння якісно пристосовуватися до високих сучасних ритмів технічного прогресу, зміни змісту й рівня підготовки інженерів.

Науково-теоретичні засади розгляду будь-якої педагогічної проблеми вмішують кілька етапів, серед яких найважливішими є окреслення методології, визначення провідних категорій дослідження та вибір провідних діагностичних методик, які нині є відкритими для розвідок багатьох вчених різних галузей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема професійної підготовки майбутніх фахівців знайшла своє відображення у науковому доробку провідних учених-педагогів України (А. Алексюка, О. Антонової, І. Беха, С. Вітвицької, О. Дубасенюк, І. Зязюна, В. Кременя, Н. Кузьміної, Н. Ничкало, О. Пєхоти та ін.), які обгрунтували компетентнісні та технологічні засади становлення майбутнього спеціаліста у різних галузях професійної діяльності.

Формування мети статті. Окреслення двох базових теоретичних підходів до проблеми фахової підготовки майбутніх фахівців засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Виклад основного матеріалу дослідження. Виходячи з мети дослідження, вважаємо найбільш значущими для розкриття теми дослідження когнітивістський та компетентнісний підходи. Когнітивістський підхід до проблеми нашого дослідження ґрунтується на основоположній тезі теоретиків когнітивізму (Б. Блум, М. Бершадський, К. Левін, В. Лекторський, Р. Солсо та ін.) про те, що місце й роль знання (у тому числі й професійного) визначаються цілями, поставленими перед процесом навчання. Так, В. Блум у середині ХХ ст. запропонував відому концепцію таксономії, у якій першорядне місце належить саме знанням [4]. Класичну структуру означеної таксономії представлено в таблиці 1.

Для розкриття теми нашого дослідження важливим вважаємо висновок когнітивістів стосовно того, що в процесі пізнання виявляються когнітивні здатності майбутнього фахівця: до розв'язання професійних завдань, до міркування, формулювання висновків, структурування інформації, налагодження комунікативних зв'язків тощо. Вважаємо, що застосування інформаційно- комунікаційних технологій стосовно цього має непересічне значення.

Когнітивістський підхід спрямований на пояснення процесу формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів як основи їхньої професійної компетентності. Компетентнісний підхід до проблеми формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів підкреслює роль і значення останніх у розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців ще під час навчання у ВНЗ.

Для майбутнього інженера-програміста професійна компетентність тісно пов'язана з інформаційно-комунікаційними технологіями, оскільки вони є і засобом, і змістовим сегментом професійної підготовки, і інструментом формування означеної компетентності.

Ґрунтовні дослідження в межах компетентнішого підходу до професійної підготовки фахівців здійснюють вітчизняні науковці, зокрема О. Овчарук [2, 5].

Значущі сть компет ентн існого під ходу до проблеми дослідження полягає також у тому, що європейська система компетентностей включає дуже близькі до інформаційно- комунікаційних процесів компетентності, а саме:

- автономну діяльність особистості;

- інтерактивне використання засобів;

- уміння функціонувати в соціально гетерогенних групах.

Здійснивши аналіз означених ключових компетентностей, ми спробували віднайти зв'язки між ними й ключовими поняттями теми нашого дослідження

- інформаційно-комунікаційними технологіями та професійними знаннями - і відобразили це в таблиці 2.

Щодо самого поняття компетентності як основи компетентнісного підходу, то А. Растянніков вважає, що цей термін визначає не лише наявність певних знань, а й умінь розпоряджатися ними при виконанні своїх функцій; таким чином визначається місце та роль компетенцій у розвитку творчих здібностей особистості [3, 86 - 87]. Зауважимо, що, на нашу думку, професійна компетенція - це грамотність о собистості певного виду, яка може з часом змінюватись. професійний знання компетентнісний програміст

Поняття “компетентність” (латин. competens

- відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої особи чи органу, володіння знаннями, досвідом у певній галузі. А під професійною компетентністю майбутнього фахівця розуміють його особисту компетенцію, яка дає йому змогу самостійно й ефективно реалізовувати мету трудової діяльності [1, 51]. Вважаємо, що результатом застосування компетентнісного підходу в професійній підготовці майбутніх інженерів-програмістів є формування в них інформаційно-комунікаційної компетентності, яка ґрунтується на розвинених професійних знаннях означених фахівців.

Таблиця 1. Професійні знання у концепції таксономії (когнітивізм Б. Блума)

Інформаційно-комунікаційну компетентність можна поділити на декілька складових частин, які відповідатимуть певним напрямам діяльності (загальна, діагностична, предметно орієнтована).

Загальна компетентність породжує здатність користуватися інформаційно-комунікаційними технологіями та ефективно забезпечувати навчальний процес різноманітними електронними засобами, такими як інтернет-технології, мультимедійні програми, презентаційні технології, спеціальне програмне забезпечення, електронні підручники, тренажери, тестуючі системи тощо.

Діагностична компетентність відіграє роль аналізу здобутків студентів під час навчання, тому потрібно вміло організовувати навчальний процес, використовуючи електронне тестування, моніторинг тощо.

Таблиця 2. Зв'язок ключових компетентностей особистості, інформаційно-комунікаційних технологій і професійних знань

Предметно орієнтована компетентність - здатність викладача гармонійно поєднувати у своїй інформаційній діяльності готові електронні розробки та самому прагнути до вдосконалення в плані створення власних навчальних електронних матеріалів. Оскільки в часи розвитку інформаційних технологій важко уявити фахову діяльність викладача на занятті без використання певних засобів ІКТ, а це електронні посібники, відеолекції, мультимедійні презентації та інше, до того ж цей комплекс електронних засобів постійно вдосконалюється, розширюється та урізноманітнюється.

Аналіз вище наведених теоретичних джерел засвідчив, що в них недостатньо висвітлено шляхи та умови ефективного формування інформаційно- комунікаційної компетентності майбутніх фахівців й у зв'язку з цим - формування професійних знань у цій галузі, що знайшло відображення в подальшій нашій роботі.

Висновки

Отже, проаналізовано основні теоретичні підходи до проблеми формування професійних знань майбутніх інженерів- програмістів засобами ІКТ. Це - когнітивістський (як теорії знання й пізнання на філософському рівні) та компетентнісний (завдяки якому можна довести, що професійні знання є невід'ємною та чи не найбільш суттєвою складовою частиною професійної компетентності майбутнього фахівця). Зазначені теоретичні підходи дають можливість установити місце й роль інформаційно- комунікаційних технологій у процесі формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів, що здійснено в наступному параграфі.

Перспективами подальших розвідок є проблема фахової підготовки в контексті синергетичного підходу

Література

1. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / під заг. ред. О.В. Овчарук. -К.: "К.І.С.", 2004. -112 с.

2. Овчарук О.В. Розвиток компетентнісного підходу: стратегічні орієнтири міжнародної спільноти /О.В. Овчарук//Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українська перспектива / під заг. ред. О.В. Овчарук. -К.: КІС, 2004. -112 с.

3. Растянников А.В. Рефлексивное развитие групповой способности к совместному творчеству / А.В. Растянников // "Эмоции. Творчество. Искусство. "Тез. докл. межд. симп. / подред. Л. Дорфмана и др. Пермь, 1997, С. 86 " 87.

Анотація

У статті розкрито значимість окремих теоретичних підходів у формуванні професійних знань майбутніх фахівців. З 'ясовано, що використання когнітивіського підходу зумовлено виявленням як теорія знання і пізнання на філософському рівні, оскільки професійні знання є невід'ємною і чи не найбільш суттєвою складовою професійної компетентності майбутнього фахівця. У межах компетентнісного підходу простежено взаємозв'язок ключових компетентностей майбутнього інженера-програміста, ІКТ і професійних знань.