До питання дослідження екологічного виховання молодших школярів (друга половина XX століття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 373.033(091)“1950

Дрогобицького державного педагогічного університету

імені Івана Франка

ДО ПИТАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ (ДРУГА ПОЛОВИНА XX СТ.)

Анна Курилович

Постановка проблеми в загальному вигляді. Проблема екологічного виховання загалом, молодших школярів зокрема, цікавила науковців у всі часи, позаяк взаємини на осі координат людина-природа є невід'ємною складовою існування й розвитку людської цивілізації. У нашій статті ми зосередимо увагу на особливостях вивчення екологічного виховання молодших школярів у другій половині ХХ століття.

Аналіз останніх досліджень. Процес формування певних компонентів екологічного виховання учнів молодшого шкільного віку знайшов висвітлення в низці психолого- педагогічних праць (О. Варакута, Г Волошина, І.Жаркова, С. Жупанин, Г Ковальчук, Н. Ковальчук, Д. Мельник, Л. Нарочна, І. Павленко, Л. Різник, Л. Салєєва, Л. Селюкова, Г Ткачук, Л. Чистякова, Л. Шаповал, Н. Щокіна та ін ).

У полі зору дослідників екологічного виховання молодших школярів перебувають питання формування та розвитку екологічної свідомості, екологічного світогляду, екологічної поведінки, екологічної освіти, а також еколого-аксіологічні аспекти тощо.

Висвітлення ціннісно-естетичного компоненту екологічного виховання знаходимо в роботах О. Барліт, І. Кушакової, Л. Різник, С. Жупанина,

І. Ярити та ін, у яких розглядаються проблеми теоретичного і прикладного характеру. О. Барліт розглядає аксіологічний підхід в педагогічній науці як: системно-інтегровану методологію

гуманістичної педагогіки; “продукт” інтеграції загальної аксіології, філософії освіти, загальної педагогіки, психології, культурології, етики; науковий спосіб розгляду освіти як соціально- педагогічного феномену; гуманістичну ціннісну орієнтацію, що активізує мотивацію людини; фундаментальну категорію педагогіки, її методологічний інструментарій; систему норм, правил, ідеалів, цінностей, що регулюють взаємодію суб'єктів педагогічного процесу й впливають на її відношення [1, 24]. Таке розуміння аксіологічного компонента в педагогіці превалює в сучасній науковій думці. На ньому базуються дослідження прикладного характеру

Метою статті є дослідження екологічного виховання молодших школярів (друга половина ХХ ст.)

Виклад основного матеріалу. Формування ціннісного ставлення до природи в учнів 1 - 4 класів вивчається в різних ракурсах. К. Шевчук досліджує аксіологічну складову виховання до рідного краю [14], при цьому відзначає, що основою цього процесу є такі педагогічні умови, як інтегрування краєзнавчого матеріалу в зміст навчально-виховного процесу початкової школи, забезпечення цілісності навчально-виховного процесу та підготовка вчителів до організації навчання і виховання учнів на краєзнавчій основі. Естетична складова природи є об'єктом дослідження І. Ярити, у якому стверджується, що формування естетичного сприяння природи в дітей молодшого шкільного віку ефективне за таких умов [15, 107]: чітка постановка мети процесу формування естетичного сприйняття природи; спрямованість викладання різноманітних навчальних дисциплін та позаурочної діяльності учнів на формування естетичного сприйняття природи; орієнтація навчально-виховного процесу на організацію творчої діяльності учнів; побудова процесу формування естетичного сприйняття на осн ові тв ор ч ог о в з ає м оз в 'я з ку м олод ши х школярів з природою та з творами мистецтва; урахування тенденцій розвитку учнів молодших класів, які відображають найбільш суттєві вікові особливості тощо. Л. Різник розглянула процес екологічного виховання крізь призму народних природознавчих традицій [12]. Заслуговує на увагу в цьому аспекті праця С. Жупанина [6], у якій досліджено педагогічні основи формування в молодших школярів художнього образу природи.

Дослідження розглянутих науковців щодо аксіологічної складової екологічного виховання важливі передусім з методологічного погляду, позаяк дають змогу вибудувати чітку модель процесу екологічного виховання молодших школярів, його ціннісного компоненту.

Тісний зв'язок із проблемою формування екологічної свідомості мають питання формування екологічно-доцільної поведінки молодших школярів. Цій проблемі присвячене дослідження О. Крюкової. Авторка стверджує [7, 290], що ефективність формування екологічно доцільної поведінки молодших школярів забезпечується педагогічною технологією, яка передбачає такі етапи: диференційований, спрямований на корекцію компонентів екологічно доцільної поведінки на основі комплексу пізнавально-емоційних завдань та екологічних ігор; інтегрований, спрямований на систематизацію та узагальнення досвіду екологічно доцільної поведінки на основі факультативного курсу “Знай, люби та бережи рідну природу!”. Г Волошина розглядає зазначену проблему на основі уроків мови і читання [3]. екологічний свідомість виховання освіта

Процес формування мотивів природоохоронної діяльності у молодших школярів знаходимо в роботі Н. Жук, у якій експериментально обґрунтовано положення про те, що вирішальний вплив на вибір молодшим школярем форм практичної взаємодії з природою має його самосвідомість, доведено, що індивідуальний досвід самопізнання і самотворчості впливає на вибір школярем практичного ставлення до навколишнього середовища, природи зокрема. Запропонована авторкою класифікація мотивів уможливила виділити такі групи мотивів природоохоронної діяльності: мотиви збереження цілісності “Я” у формі захисту і відтворення природного середовища; мотиви самоактуалізації способом захисту і примноження природи; мотиви пошуків смислу життя через духовне спілкування та взаємодію з природою [5, 16].

У працях сучасних науковців (І. Павленко, І. Січко) з'ясовується процес формування екологічної культури учнів початкової школи.

Науковою цілісністю дослідження проблеми формування екологічної культури молодших школярів засобами мистецтва відзначається науковий доробок І. Павленко. Її праці відображають головні тенденції еколого- естетичного виховання учнів початкової школи. Як стверджує авторка, виховання екологічної культури молодших школярів буде цілесп рямованим та ефективним, якщо в навчально-виховному процесі використовувати спеціально змодельовану систему, що діє на основі єдності мети, завдань, змісту, принципів, форм, методів, технологій організації роботи педагога, учнів, батьків. Виховання екологічної культури, висновує науковець [10, 195], забезпечує екологізація усіх навчальних предметів та введення до змісту предметів “Природознавство”, “Ознайомлення з навколишнім світом” елементів загальної екології, а також взаємодія школярів з природними об'єктами та творами мистецтва, зокрема національного, що відображає специфічні риси, властиві культурному середовищу, у якому відбувається становлення особистості дитини.

І. Січко у своєму дослідженні зосереджує увагу на використанні педагогічних ідей В.О. Сухомлинського для розвитку екологічної культури молодших школярів.

У досліджуваний період велика увага приділялась формуванню природничих знань (понять) з екологічною складовою. Цю проблему вивчали І. Жаркова, О. Варакута. Так, О. Жаркова відзначає [4, 7], що сутність цього технологічного процесу полягає в організації навчального процесу на основі: організації чуттєвого сприймання навчального матеріалу відповідно до вікових особливостей і можливостей дітей молодшого шкільного віку; здійсненні керівництва процесом формування природничих знань дієво практичного характеру на основі алгоритмів розумової діяльності, що передбачає зростання рівня самостійності та активності учнів; цілеспрямованого використання системи пізнавальних завдань як засобу формування в учнів природничих знань дієво практичного характеру; реалізації міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків у процесі формування природничих знань дієво практичного характеру. О. Варакута вважає дидактичними умовами формування природничих понять в учнів початкових класів такі: здійснення системноструктурного аналізу змісту природничого матеріалу; дотримання поетапності формування природничих понять; використання міжпредметних зв'язків у формуванні природничих понять; конструювання системи пізнавальних завдань для формування природничих понять. Процес формування цих понять, як зазначає авторка, здійснюється поетапно: мотиваційна і змістова підготовка до засвоєння природничого поняття; організація чуттєвого сприймання предметів і явищ природи; організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак поняття; узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном; введення сформованого поняття в систему природничих знань [2, 8].

Наступність у формуванні цілісного сприйняття природи між дошкільною та початковою ланками освіти висвітлено у дослідженні Т. Мантули [9]. Дослідниця запропонувала методику здійснення наступності у формуванні в учнів першого класу цілісного сприйняття природи, якою передбачено ознайомлення з конкретними об'єктами, явищами природи, що мають індивідуальну значущість для дітей, на уроках “Я і Україна”, навчання грамоти, музики, образотворчого мистецтва, математики, художньої праці, трудового навчання. На думку Т. Мантули, ознайомлення зі зв'язками в природі слід проводити відповідно до ієрархічного принципу її будови на основі розкриття їх видів на рівнях: організму (зв'язки між органами рослини (тварини, людини), що забезпечують функціонування організму як цілісної живої системи; між рослиною (твариною, людиною) як відкритою динамічною системою та природним середовищем); популяції (зв'язки між дорослими тваринами та їх потомством; між тваринами одного виду, об'єднаними у групи; між дитиною та членами родини; між дитиною та іншими людьми); угруповання (зв'язки між рослинами і тваринами; між тваринами різних видів; між живою та неживою природою).

Вагоме місце в системі дослідження екологічного виховання молодших школярів посідає монографія Г. Пустовіт [11], у якій визначено основні параметри, рівні та напрями суб'єктивного ставлення особистості до природи в її онтогенезі та охарактеризовано типи її практичної діяльності у довкіллі, а також обґрунтовано теоретико-методологічні та методичні основи модернізації змісту екологічної освіти і виховання учнів, концептуальні підходи й принципи відбору, структурування і побудови їх змісту у позашкільних навчальних закладах та критерії ефективності у формуванні компонентів екологічної вихованості особистості.

Висновки

Отже, можна констатувати, що процеси формування та розвитку екологічної свідомості, екологічного світогляду, екологічної поведінки, екологічної освіти, а також еколого- аксіологічні аспекти, особливості організації п р о ц е су е кол ог і чн о го в и хован н я в с ис т ем і початкової освіти другої половини ХХ століття активно вивчаються. Для досліджень 60 - 80 років характерна антропоцентрична парадигма, для 90-х - екоцентрична.

Література

1. Барліт О.О. Аксіологічний підхід в управлінні сучасними знаннями про природу / О.О. Барліт //Педагогіка і психологія формування творчої особистості. -- Запоріжжя, 2007. -- Вип. 45. - С. 23 - 28.

2. Варакута О.М. Дидактичні умови формування природничих понять в учнів початкових класів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / О.М. Варакута; Ін-т педагогіки АПН України. -- К., 2001. -- 23 с.

3. Волошина Ганна Петрівна. Стимулювання екологічної активності молодших школярів (на матеріалах уроків мови і читання) [Текст]: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Волошина Ганна Петрівна; Український держ. педагогічний ун-т ім. М.Драгоманова. К., 1995. -- 24 с.

4. Жаркова І.І. Формування природничих знань дієво практичного характеру у молодших школярів: Автореф. дис... канд. пед. наук / І.І. Жаркова; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. -- Х., 2004. -- 20 с.

5. Жук Н.В. До питання про сутність природоохоронної діяльності молодшого школяра // Актуальні питання підготовки спеціалістів в педвузі. -- Бердянськ: Вид-во БДПІ. -- 1992. -- С. 15 -- 17.

6. Жупанин Степан Ілліч. Педагогічні основи формування в молодших школярів художнього образу природи [Текст]: дис... д-ра пед. наук: 13.00.01 /Жупанин Степан Ілліч; Закарпат. Ін.- т методики навч. і виховання, підвищ. кваліфікації пед. кадрів. -- Б. м., 1995. -- 421 л.

7. Крюкова О.В. Формування екологічно доцільної поведінки молодших школярів / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. -- Збірник наукових праць. -- Київ -- Житомир: Вид-во Волинь, 2003. Кн. I. -- С. 289 -- 296.

8. Кушакова І.В. Виховання ціннісного ставлення до природи в учнів 3 -- 4 класів у позакласній роботі. -- Рукопис. Дисертація на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук за спеціальністю 13.00.07 -- теорія і методика виховання. -- Донецький обл. інститут післядипломної пед. освіти. -- Д., 2011.

9. Мантула Т.І. Наступність у формуванні цілісного сприйняття природи між дошкільною та початковою ланками освіти: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / Т.І. Мантула; Ін-т педагогіки АПН України. -- К., 2007. -- 20 с.

10. Павленко І.Г. Моделювання навчально-- виховного процесу по формуванню екологічної культури молодших школярів // Вісник Луганського державного пед. у-ту імені Тараса Шевченка. -- 2000. -- № 1. -- С. 193 -- 197.

11. Пустовіт Г.П. Теоретико-методичні основи екологічної освіти і виховання учнів 1 9 класів у позашкільних навчальних закладах.

12. Різник Л.М. Екологічне виховання молодших школярів на народних природознавчих традиціях [Текст]: Дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Різник Любов Миколаївна; АПН України, Ін-т педагогіки. -- К., 1995. -- 227 с.

13. Січко І. Використання педагогічних ідей В.О.Сухомлинського для розвитку екологічної культури молодших школярів. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 41.-- 2012. -- С. 201 -- 207.

14. Шевчук К.Д. Формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю. -- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата пед. наук за спеціальністю 13.00.07 -- теорія і методика виховання. -- Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2009.

15. Ярита І.І. Формування творчої активності молодших школярів під час естетичного сприйняття природи // Творчість в психології виховання та навчання: Зб. наук. пр. / Редкол.: І.А. Зязюн, В.В. Крижко, Н.Г. Нічкало, Т.І. Сущенко та ін. -- Київ -- Запоріжжя, 1998.

Анотація

У статті окреслюється стан дослідження екологічного виховання молодших школярів в другій половині XX століття. Аналізуються праці дослідників зазначеної проблематики, у яких з'ясовуються питання формування та розвитку екологічної свідомості, екологічного світогляду, екологічної поведінки, екологічної освіти, а також еколого-аксіологічні аспекти, особливості організації процесу екологічного виховання в системі початкової освіти.