Особливості підготовки майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до рефлексивного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.014.5

Бердянського державного педагогічного університету

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО КЕРІВНИКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДО РЕФЛЕКСИВНОГО УПРАВЛІННЯ

Сергій Немченко

Актуальність і постановка проблеми. Нове тисячоліття, характеризується новою системою цінностей, які можна визначити таким чином: освіта є ефективним засобом підвищення якості життя; освіта створює культуру, що ґрунтується на миролюбності, надає можливість молоді та дорослим домогтися успіху в обраній сфері діяльності; відкриває шляхи для розвитку особистості та суспільства. Соціально- економічна, політична, духовна модель нашого суспільства може бути оптимальною лише тоді, коли ми, конструюючи її і обираючи шляхи реалізації цієї моделі, орієнтуємося не тільки на внутрішні реалії, а й на загальноцивілізаційні тенденції розвитку людства [6]. Стрижнем такої моделі може стати розвинута культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти та саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати інформацію, використовувати набутті знання та вміння для творчого вирішення проблем, бажає змінити своє життя та життя своєї країни на краще. Метою державної політики України, щодо розвитку вищої школи є створення умов для особистісного зростання та творчої самореалізації кожного громадянина, збереження та розвиток цінностей національної культури. Ефективному вирішенню цієї проблеми, безумовно, сприятиме трансформація системи освіти в контексті європейських вимог, її структурне та змістове оновлення. Важливе місце у цьому процесі займає професійна підготовка магістрів - майбутніх керівників навчальних закладів, що вирішальним чином впливає на результативність трансформації українського освітнього простору, оскільки вивести навчальний заклад на новий якісний рівень зможуть лише компетентні керівники з високорозвиненою здатністю до рефлексії, високим рівнем самоусвідомлення та саморегуляції, здатні сприймати нові знання, схильні до педагогічних пошуків, до прояву власної активності в теоретичному і методичному забезпеченні впроваджених в освітянську практику інновацій.

Всі ці вище перераховані глибинні процеси складають природу рефлексивного самоуправління та важливі для підготовки майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу у магістратурі педагогічного університету.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблеми управління навчальними закладами досліджені ученими: В. Григорашем, Л. Даниленко, Г Єльніковою, О.Мармазою, В. Пікельною Є. Хриковим та ін.

Питання рефлексивного управління знайшли розкриття в працях: А. Авилова, Е.Ільїної, Т Давиденко, А. Карпова, І. Ладенко, В.Лепського, В. Лефевра, В. Розіна, С. Степанова, І. Семенова, Г Щедровицького та ін.

Різні аспекти професійної підготовки управлінців навчальних закладів розкриті у наукових роботах: В. Береки, Л. Карамушки, Г. Кашкарьова, В. Олійника А. Свєтлорусової, Т. Сорочан, С. Сисоєвої та ін.

Мета статті полягає у визначені особливостей підготовки майбутніх керівників загальноосвітнього навчального закладу до рефлексивного управління.

Виклад основного матеріалу. Рефлексивне управління - це процес взаємодії суб'єктів діяльності, що ініціює спрямований саморозвиток через рефлексію. Особливістю рефлексивного управління є те, що суб'єкт співпадає з об'єктом, це відбувається у двох випадках. По-перше, коли суб'єкт залучає у свою діяльність об' єкт у вигляді засобу досягнення та реалізації своєї мети найбільш оптимальним шляхом. В цьому випадку відбувається рефлексивне самоуправління.

Рефлексивне самоуправління знаходить своє віддзеркалення в тому, що особистість виступає для себе як об'єкт управління (“Я”-виконавець), та як суб'єкт управління (“Я”-керівник). Воно розглядається, як творчий процес, що пов'язаний зі створенням нового, зустрічі з невідомою ситуацією або протиріччям. Під час виникнення проблеми, в процесі діяльності суб'єкта, постає необхідність перегляду своїх цілей та постановки нових, пошуку інших засобів досягнення мети. За таких обставин суб'єкт постає, як вільна інстанція, відповідальна за самостійні рішення, що демонструє здатність до саморегуляції. Таким чином самоуправління та саморегуляція є важливими складовими процесу рефлексивного самоуправління, а рефлексія є внутрішнім елементом практичної діяльності управління [1; 9].

Другий випадок відбувається у тому випадку, коли суб'єкт залучається до функціональної області об'єкта. Це відбувається, якщо суб'єкт потрапляє у будь-яку критичну ситуацію, яка потребує від нього вольового та ціннісного самовизначення, на основі якого він проектує та конструює особистісну діяльність, як штучний процес змін організації. Рефлексія в такому випадку виступає, як зовнішня практична діяльність [18].

Метою рефлексивного управління є ініціювання безперервного інтенсивного розвитку.

Таким чином, на нашу думку, підготовка майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до рефлексивне управління у магістратурі педагогічного університету потребує формування здатності виявляти управлінську рефлексію. На сучасному етапі розвитку наукового знання рефлексія представлена на філософському, соціально- філософському, психологічному та педагогічному рівнях.

За визначенням А. Карпова [6]існує декілька підходів до розуміння поняття “рефлексія”, а саме: кооперативний (В. Лепський, В. Лефевр, Г. Щедровицький) - розгляд під час аналізу суб'єкт - суб'єктних видів діяльності з урахуванням необхідності координації професійної позицій та групових ролей суб'єктів, а також кооперації їх сумісних дій; соціально- психологічний (комунікативний) (Г. Андрєєва, А. Бодальов та ін.) - рефлексія розглядається, як суттєва складова розвинутого спілкування та міжособистісного сприйняття, як специфічна якість пізнання людини людиною; когнітивний або інтелектуальний (А. Брушлинський, Г. Корнилова, Ю. Кулюткина, І. Семенов та ін.) - рефлексія розуміється як вміння суб'єкта виокремлювати, аналізувати та співвідносити з предметною ситуацією особисті дії, а також розгляд рефлексії у зв'язку з вивченням механізмів мислення; особистісний (загально психологічний) (В. Аллахвердов, Ф. Василюк, В. Петренко, С. Степанов та ін.) - рефлексія розглядається, як побудова нових образів себе, свого “Я”, у результаті спілкування з іншими та активної діяльності, а також опрацювання нових знань про світ.

Крім цього, ми має підкреслити той факт, що як існує велика кількість різних підходів до визначення поняття рефлексі, так і існує велика кількість визначень цього поняття. Ми проаналізували їх, та зробили спробу навести їх у загальній формі, а саме: рефлексія - це принцип і механізм філософського осмислення буття й вихід за його межі; рівні роздуму свідомості про власну діяльність; засіб і механізм перетворення “простих ідей” (здобутих під час досвіду) в “складні ідеї” (поняття); роздуми про минуле, спрямовані в майбутнє; рух думки, який виходить за межі ізольованої невизначеності та призводить її до відношення і зв'язку з іншою визначеністю; розглядається як механізм взаємного відображення одного в іншому (за сутністю - явище, за явищем - сутність), що здійснюється в мисленні, пізнанні, свідомості; спостереження розуму, спрямованого на власну діяльність; здатність думати про своє власне мислення з метою його вдосконалення; перенесення переживання із зовнішнього світу на себе; процес самопізнання суб'єктом внутрішніх психічних актів і станів; механізм самопізнання в процесі спілкування, в основі якого лежить здатність людини представляти й усвідомлювати те, як вона сприймається партнером по спілкуванню [1 - 17].

У своєму досліджені ми використовуємо таке визначення рефлексії.

Рефлексія - це роздуми про минуле спрямовані у майбутнє. Не дивлячись на простоту цього визначення, на наш погляд, вона повністю розкриває сутність цього феномену. Роздуми про минуле, це фактично віддзеркалення та аналіз минулої діяльності, розгляд відбувається у сучасності, робляться висновки та планується необхідна робота - це процес проектування, що спрямовано у майбутнє, у якому відбудеться діяльність. Таким чином розкриття цього поняття можливо відобразити як схему: аналіз (минуле) - проектування (сучасність) - діяльність (майбутнє).

Рефлексія являє собою особливе оперування суб'єкта із власною свідомістю, що породжує в результаті ідеї про цю свідомість; рефлексивний компонент виступає як фактор організації мислення через визначення спрямованості пізнавальної активності суб'єкта; рефлексія розглядається як можливість ”виходу” з процесу здійснення діяльності і як можливість подальшого проектування на основі рефлексії майбутнього шагу розвитку діяльності. До рефлексії відноситься осмислення людиною власних дій, власного “Я”, а також внутрішнього світу людей, разом з якими він здійснює групову діяльність [7]. Рефлексія визначається як одна з важливих особливостей людського пізнання, без якої неможливо його нормальне функціонування.

Для ефективного процесу підготовки майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу необхідно навчати рефлексії, навчати магістранта входити у рефлексивну позицію. На наш погляд цьому процесу будуть сприяти наступні умови:

Необхідною умовою навчання рефлексії магістрантів має бути отримання знань в процесі пошукової роботи, а не отримання готових знань. Необхідно підкреслити, що якщо результати пошуку будуть негативні, то це теж можна визнати позитивним результатом тому, що вони будуть стимулювати до самостійного пошуку вирішення проблеми. Магістрант повинен усвідомити, що він дійсно не розуміє, зафіксувати проблему і спробувати знайти її рішення.

Друга необхідна умова навчання вмінню та готовності виходити в рефлексивну позицію - це впровадження ідеології сумніву і критики. Ця умова передбачає заохочення і стимулювання незалежної оцінки та критики досліджуваного з боку магістранта. Способів впровадження ідеології сумніву може бути безліч, вибір того чи іншого залежить від ситуації, навчального предмета і ін., але всі вони ґрунтуються на загальноприйнятому в сучасній методології положенні про відносність істини.

Впровадження ідеології штучного підходу, тобто привчати магістрантів розглядати навколишній світ не тільки як природний, але і як штучно створений, деким у відповідності зі своїм проектом, задумом, метою, нормою.

Формування установки на заохочення принципових рішень, рішень на рівні принципу, а не рішень, отриманих методом випроб та помилок, або рішень, отриманих у результаті застосування алгоритму, механізм якого магістрантові незрозумілий, незважаючи на те, що отримано вірну відповідь.

Формування установки на системність, на загальну взаємозв' язок предметів і явищ. Заохочення магістрантів до пошуку взаємозв'язків між зовні не пов'язаними між собою явищами; заохочення рефлексивної роботи, у результаті якої віддалені між собою точки особистого внутрішнього досвіду, вступають у відносини створюючи нові судження і знання.

Формування вміння вирішувати не “невіришувані проблеми”. Під такими проблемами ми розуміємо такі, які неможливо вирішити наявними способами дій, але які необхідно подолати. Перед магістрантом ставиться завдання, яке він завідома вирішити не може тому, що у нього відчувається брак знань та вмінь.

Формування вміння у магістрантів задавати собі питання. Питання є засобом фіксації знання про своє незнання, причому якщо це питання ставить сам магістрант, то він фіксує знання про своє незнання та виводить себе у рефлексивну позицію.

Навчання та привчання магістрантів бачити, уявляти за текстом ситуацію, реальні події, предмети, дії: тобто навчання рефлексивному переходу з простору текстів у простір предметно- практичної діяльності, рефлексивного зв'язування тексту з досвідом предметно-практичної діяльності. навчальний рефлексивний педагогічний магістрант

Навчання магістранта прийомам прогнозування. Вони активізують рефлексію магістранта, ставить перед ним завдання не тільки прогнозування, але аналізу існуючої ситуації. Для вирішення цих завдання магістранту буде необхідно вийти до рефлексивної позиції.

Введення в картину світу магістранта образу його самого як індивіда, що рефлектує над своїм досвідом та, рефлексивною дійсністю, що належить йому. Таким чином задається простір для здійснення рефлексії, а рефлексія стає умінням, яке магістрант набувати та постійно удосконалювати.

Крім цього готовності магістранта до рефлексивного управління загальноосвітнім навчальним закладом сприятиме модернізація професійної підготовки у вищих навчальних закладах на засадах рефлексивного підходу, що передбачає збагачення навчальних програм рефлексивними елементами та активне використання інтерактивних форм і методів навчання (навчальні дискусії, проблемні ситуації, творчі завдання, соціально-педагогічний тренінг, рольові, ділові ігри, моделювання професійних ситуацій, робота у малих групах, “мозкові штурми”, біографічні дослідження, віртуалізація навчального простору, створення віртуальних навчальних закладів.

Висновки

Резюмуючи сказане вище, можливо зробити висновки про те, що в процесі інтегрування України у світову спільноту, з'явилася нова освітня парадигма, що ґрунтується на засадах гуманістичної педагогіки, педагогіки співробітництва і спрямована на швидку адаптацію випускників навчальних закладів до вимог сьогодення. Підготовка майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до рефлексивного управління у магістратурі педагогічного університету може бути представлено як складову оновленої освітньої парадигми, оскільки він є новим для галузі управління освітою, відповідає актуальним потребам.

Перспективи подальшого досліджень вбачаємо у розробці конкретних методів навчання рефлексії, навчання магістрантів входити у рефлексивну позицію, як головних складових підготовки магістрантів до рефлексивного управління загальноосвітнім навчальним закладом.

Література

1. Авилов А.В. Рефлексивное управление. Методологические основания: монография / А.В. Авилов. -М.: ГУУ, 2003. -174 с.

2. Бурлакова Т.В. Индивидуализация профессиональной подготовки студентов в педагогическом вузе: автореферат дис. ... д-ра пед. н.: 13.00.01 - общая педагогика, история педагогики и образования, 13.00.08 - теория и методика профессионального образования / Т.В. Бурлакова - Ярославль, 2009. - 40 с.

3. Зинченко В.П., Мамардашвили М.К. Проблема обьективного метода в психологии //Вопросы философии - 1977. - №7. - С. 85 - 92.

4. Калініна Л.М. Технологія інформаційного управління закладами освіти / Л. М. Калініна. - Х.: "Основа”. - 2005. -Вип. 12 (36) - 159 с. (Б-ка жур. "Управління школою ”).

5. Карамушка Л.М. Аналіз інноваційних підходів до професійної підготовки менеджерів освіти (на матеріалі діяльності Нідерландської школи освітнього менеджменту (NSO) /Л.М. Карамушка // Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку: Матеріали VI Костюківських читань (28-29 січня 2003 р.). - Т. 2. - К.: Міленіум, 2003, - С. 248 - 254.

6. Карпов А.В. Рефлексивность как психологическое свойство и методика ее диагностики /А.В. Карпов // Психологический журнал. - 2003. - Т. 24, .№5. - С. 45 - 57.

7. Комаров С.В. Теоретические основы управления поведением и целеполаганием в саморазвивающихся, самоорганизующихся системах /С.В. Комаров, А.В. Молодчик//Вестн. ун-та (Гос. ун-тупр.). - 2012.

8. Крижко В.В. Теорія та практика менеджменту в освіті: навч. посібник / Крижко В.В. - [2-ге вид.] доп. - К.: Освіта України, 2005. - 256 с.

9. Ладенко, И.С. Интеллектуальные системы в целевом управлении /И.С. Ладенко; отв. ред. В.Н. Карпович; АН СССР, Сиб. отд-ние, Ин-т истории, филологии и философии. - Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние,1987. -195 с.

10. ЛефеврВ.А. "Естественное"и "искусственное" в социотехнических системах / В.А. Лефевр, Г.П. Щедровицкий, Э.Г. Юдин // Избр. тр. / Г.П. Щедровицкий. -М., 1995. - С. 437- 448.

11. Педагогічна освіта і освіта дорослих: європейський вимір /заред. І.А. Зязюна, Н.Г. Ничкало; зб. наук. пр. -К.:Хмельницький, 2008. -530 с.

12. Семенов И., Степанов С. Рефлексия и организация творческого мышления и саморозвития личности / И. Семенов, С. Степанов// Вопросы психологи. - 1983, №2. - С. 85 - 92.

13. Сорочан Т.М. Підготовка керівників шкіл до управлінської діяльності: теорія та практика [Монографія]/ ТМ. Сорочан. - Луганськ: Знання, 2005. - 384 с.

14. Третьяков П.И. Адаптивное управление педагогическими системами: учеб. пособие для студентов высших педагогических учебных заведений /П.И. Третьяков. -М.: Издательский центр "Академия", 2003. -368 с.

15. Уліч В.Л. Педагогічні умови формування готовності курсантів ВНЗ до управлінської діяльності / Уліч В.Л. // Збірник наукових праць Київського університету імені Тараса Шевченка - К.: ВІКНУ, 2006. -Вип. 4. - С. 206-210.

16. Усов В.Н. Философия рефлексивного управления / В.Н. Усов. -Екатеринбург: Изд-во Уральского ун-та, 2008. - 284 с.

17. Щедровицкий Г.П. Избранные труды/ Г.П. Щедровицкий.-Москва: Шк. гульт. gолит, 1995 - 800 с.

18. Щедровицкий, Г.П. Мышление. Понимание. Рефлексия /Г.П. Щедровицкий. -М.: Наследие ММК, 2005. - 800 с.

Анотація

У статті представлено аналіз поняття ``рефлексивне управління”, “рефлексія” з позицій різних дослідників; розглянуто особливості підготовки майбутніх керівників загальноосвітнього навчального закладу до рефлексивного управління у магістратурі педагогічного університету. Результати здійсненого аналізу використовується для формулювання поняття “рефлексія” та “рефлексивне управління ”. У статті також визначені умови необхідні для навчання магістрантів рефлексії і виходу в рефлексивну позицію.

В статье представлен анализ понятия “рефлексивное управление ”, “рефлексия” с позиций разных исследователей; рассмотрены особенности подготовки будущих руководителей общеобразовательного учебного заведения к рефлексивному управлению в магистратуре педагогического университета. Результаты проведенного анализа используется для формулировки понятия “рефлексия” и “рефлексивное управление”. В статье также определены условия необходимые для обучения магистрантов рефлексии и формирования способности у них занимать рефлексивную позицию.