До питання про методологічну компетентність майбутнього вчителя математики

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378

Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

ДО ПИТАННЯ ПРО МЕТОДОЛОГІЧНУ КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ

Наталія Кугай

Актуальність дослідження. У останні десятиріччя терміни “компетентнісний підхід”, “компетентність”, “компетенція” є одними з найуживаніших понять. Компетентнісний підхід в системі вищої та загальної середньої освіті є предметом наукового дослідження вітчизняних науковців - І. Драча, П. Бачинського, Н. Бібік, Г Гаврищак, І.Гудзик, Н. Дворнікової, Я. Кодлюк, О. Локшиної, С. Ніколаєнко, О. Овчарук, Л. Пильгун, О.Пометун, І. Родигіна, К. Савченко, О.Садівник, Л. Сень, С. Сисоєвої, О. Ситник, Т Смагіної, Г Терещук, С. Трубачевої, Н. Фоменко, С. Ракова та інших.

Компетентнісний підхід тлумачиться як підхід до проектування результатів освіти, заснований на компетенциях і є одним з ключових методологічних інструментів реалізації цілей Болонського процесу. Такий підхід - це “формуванням результатів як ознак готовності студента/випускника продемонструвати відповідні знання, уміння і цінності” [1].

І.Зимня зазначає, що компетентнісний підхід має розглядатися “на основі компетентності (а не компетенції)”, його характеристика - посилення як прагматичної, так і гуманістичної спрямованості освітнього процесу [3].

Л. Коваль підкреслює, що компетентнісний підхід має двояку мету: сприяти набуттю студентами компетентностей та навчити майбутніх учителів цілеспрямовано формувати в учнів ключові та предметні компетентності [4].

Н. Нагорна наголошує, що розглядуваний підхід зміщує акцент з поінформованості студента на вміння розв'язувати проблеми з різних сфер діяльності, на виконання ключових функцій, соціальних ролей, компетенцій [7].

Незважаючи на те, що науковці по-різному тлумачать поняття компетентнісного підходу, можна дійти висновку, що компетентнісний підхід у підготовці фахівців передбачає не просту передачу знань, вмінь та навичок від викладача до студента, а формування в майбутніх спеціалістів професійної компетентності.

Аналіз останніх публікацій. Проблеми професійної підготовки вчителя математики розглядаються у роботах І. Акуленко, В. Бевз, Г. Бевз, М. Бурди, С. Гончаренка, О. Дубинчук, В. Клочка, А Кузьмінського, Н. Лосєвої, Ю. Мальованого, О. Матяш, В. Монахова, А. Мордковича, В. Моторіної, Г. Михаліна, О. Скафи, С. Скворцової, З. Слєпкань, Н. Тарасенкової, О. Чашечнікової, В. Швеця та інших науковців. Науковці розглядають різні аспекти цієї проблеми, однак проблема формування методологічної компетентності майбутнього вчителя математики як невід'ємної складової професійної компетентності вимагає додаткового дослідження.

Мета статті - проаналізувати різні підходи до поняття “методологічна компетентність” та з'ясувати місце методологічної компетентності в системі компетентностей вчителя.

Виклад основного матеріалу. Формування професійної компетентності стає однією з основних вимог до підготовки фахівців у ВНЗ. Перед освітою ставиться завдання так організувати підготовку фахівця, щоб в її процесі знання, вміння та навички трансформувалися в певну компетентність, необхідну в професійній сфері. Та чи інша професійна сфера задає певні норми, вимоги до підготовки фахівця, які виражаються в професійних компетенціях.

Науковці-дослідники розрізняють поняття “компетенція” та “компетентність”. Існує декілька тлумачень цих понять. Розглянемо їх.

1 ) Компетенція “включає сукупність взаємопов'язаних якостей особистості, що задаються по відношенню до певного кола предметів і процесів”, а компетентність “співвідноситься з володінням людиною відповідною компетенцією, яка включає особистісне ставлення людини до неї і предмета діяльності” [6].

2) У більшості зарубіжних досліджень останніх років поняття “компетенція” розглядається як здібність чи готовність мобілізувати усі ресурси (організовані в систему знання та вміння, навики, здібності і психологічні якості), необхідні для виконання завдання на високому рівні, адекватні конкретній ситуації, тобто відповідно до цілей і умов перебігу процесу [2].

3) І. Пометун розглядає компетентність як спеціальним шляхом структуровані набори знань, умінь, навичок, спроможностей й ставлень, що дозволяють майбутньому фахівцю визначити, тобто ідентифікувати і розв'язувати незалежно від контексту проблеми, що є характерними для певного напряму професійної діяльності [9].

4) У Національній рамці кваліфікацій визначено, що компетентність/компетентності - здатність особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості [10].

5) “Компетентність” - це інтегрована характеристика якостей особистості, результат підготовки випускника вузу для виконання діяльності в певних професійних та соціально- особистісних предметних областях (компетенціях), який визначається необхідним обсягом і рівнем знань та досвіду у певному виді діяльності; “компетенція” включає знання й розуміння (теоретичне знання академічної області, здатність знати й розуміти), знання як діяти (практичне й оперативне застосування знань до конкретних ситуацій), знання як бути (цінності як невід'ємна частина способу сприйняття й життя з іншими в соціальному контексті). Це предметна область, у якій індивід добре обізнаний і в якій він проявляє готовність до виконання діяльності [5].

Таким чином, компетенція - це задана норма, вимога до підготовки фахівця, а компетентність - сформована якість, результат діяльності, надбання студента.

С. Раков підкреслює, що поняття компетентності включає в себе багато складових: знання, пізнавальні та практичні навички, стосунки, емоційне ставлення, систему цінностей та етику, мотивацію [11].

Система компетентностей в освіті має ієрархічну структуру, рівні якої складають:

- ключові компетентності (міжпредметні та надпредметні компетентності), які визначаються як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культурнодоцільні види діяльності, ефективно розв'язуючи актуальні індивідуальні, соціальні та інші проблеми;

- загально-галузеві компетентності, які набуває особа упродовж засвоєння змісту тієї чи іншої освітньої галузі у всіх класах середньої школи, вищого навчального закладу і які відбиваються у розумінні “способу існування” відповідної галузі - тобто того місця, яке ця галузь займає у суспільстві, а також уміння застосовувати їх на практиці в рамках культурнодоцільної діяльності для розв'язування індивідуальних та соціальних проблем;

- предметні компетентності, які набуває особа упродовж вивчення того чи іншого предмету, навчальної дисципліни у всіх класах середньої школи, вищого навчального закладу протягом конкретного навчального року або ступеня навчання [9].

Н. Бібік зауважує, що ключові компетентності змінні, мають рухливу і перемінну структуру, залежать від пріоритетів суспільства, цілей освіти, особливостей і можливостей самовизначення особистості в соціумі.

Існують різні підходи до встановлення переліку ключових (базових, фундаментальних, надпредметних) компетентностей ([8], [11]):

- предметна, особистісна, соціальна, методологічна компетентності (Австрія);

- соціальні, комунікативні, мотиваційні (Бельгія);

- пізнавальна, соціальна, педагогічні та комунікативні, стратегічні компетентності (Фінляндія);

- інформаційна, соціально психологічна, громадянська, комунікативна, методологічна, життєва, професійна, психологічна рефлексивна (І. Єрмаков, Україна);

- загальнокультурна, інформаційна, комунікативна, навчально-пізнавальна, соціально-трудова, особистішого самовдосконалення (А. Хуторський, Росія);

- інформаційна; соціально-психологічна; громадянська; методологічна; життєва; професійна; психологічна (рефлексивна).

Як бачимо, методологічна (навчально- пізнавальна, пізнавальна) компетентність відображена у більшості підходів. Таким чином, методологічну компетентність можна віднести до ключових компетентностей. методологічний компетентність поінформованість вчитель

З точки зору педагогів Австрії методологічна компетентність означає гнучкість, самоспрямоване навчання, здатність до незалежного вирішення проблем, самовизначення. Методологічна компетентність є вимогою для розвитку предметної компетентності - розуміння місця кожної науки у системі знань людства, “спосіб існування кожної науки” - розуміння діалектики отримання нових теоретичних знань та їх використання на практиці, незалежне оперування предметними знаннями та їх критичне осмислення з позицій практики та інших наук [11].

С. Раков відносить методологічну компетентність до предметно-галузевих математичних компетентностей. Методологічна компетентність - уміння оцінювати доцільність використання математичних методів для розв'язування індивідуально і суспільно значущих задач [11].

На сьогодні більшість дослідників вважають методологічну компетентність невід'ємним компонентом професійно-педагогічної компетентності (О. Бережнова, В. Болотов, О. Вегнер, П. Кабанов, Т. Красноперова, В. Краєвський, В. Сластьонін, І. Соколова, С. Трубачова).

Слідом за С. Скворцовою, під професійною компетентністю вчителя математики ми будемо розуміти: властивість особистості, що виявляється в здатності до педагогічної діяльності, а саме до організації навчально- виховного процесу на рівні сучасних вимог; єдність теоретичної й практичної готовності педагога (предметно-теоретичної: математичної, психолого-педагогічної; та дидактико-методичної) до здійснення педагогічної діяльності; спроможність результативно діяти, ефективно розв'язувати стандартні та проблемні ситуації, що виникають в процесі навчання учнів математики [12]. Найвищим показником професійної готовності вчителя є розвиток методологічної компетентності.

В. Смирнова розглядає методологічну компетентність як загальнонавчальну підготовленість і здібності людини до виконання завдань і обов'язків для оволодіння певним рівнем освіченості. Методологічна компетентність виступає мірою і основним критерієм визначення відповідності того, хто навчається, вимогам того рівня освіти, який від нього вимагається. Дослідниця виділяє такі компоненти методологічної компетентності: набуті знання, сформовані на базі цих знань вміння, особистісні оцінки і позиції, результати навчальної праці суб'єкта, що розвивається. Методологічна компетентність - це саме той компонент професійної компетентності, який може забезпечити творчу спрямованість педагогічної діяльності вчителя, володіння загальною культурою інтелектуальної (дослідницької) діяльності, вміння орієнтуватися в інтеграційних процесах, тенденціях розвитку світового освітнього простору [13].

Отже, будемо вважати, що методологічна компетентність майбутнього вчителя математики - це потенційна властивість особистості, що виявляється в готовності і здатності майбутнього вчителя математики використовувати методологічні знання, вміння і навички для отримання нового наукового знання, для творчого осмислення власного досвіду, для проектування навчально-пізнавального процесу навчання математики в школі.

Методологічна компетентність майбутнього вчителя математики передбачає наявність у нього: системи методологічних знань, умінь і навичок; стійкого інтересу до пізнавальної діяльності; здатності мислити, самостійно розв'язувати світоглядні, дослідницькі, творчі задачі теоретичного чи прикладного характеру в різних сферах життєдіяльності.

Висновки

Оскільки компетентність - це спеціально структуровані набори знань, умінь, навичок і ставлень, то в структурі методологічної компетентності майбутнього вчителя математики доцільно виділити методологічні знання, методологічні уміння, методологічні навички. З'ясування змісту методологічної компетентності майбутнього вчителя математики - напрями подальших досліджень з даної проблеми.

Література

1. Болонский процесс (на основе опыта мониторингового исследования): глоссарий / Под науч. ред. д-ра пед. наук, проф. В.И. Байденко и д-ра техн. наук, проф. Н.А. Селезневой. -М.: Исслед. центр проблем качества подготовки спец., 2009. - 148 с.

2. Гаврищак Г.Р. Компетентність та ключові компетенції викладача ВНЗ. Матеріали регіонального науково-практичного семінару "Професійні компетенції та компетентності вчителя", 28 - 29 листопада 2006 р. - Тернопіль: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2006 - С. 31 32.

3. Зимняя И.А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентносново подхода в образовании. / И. А. Зимняя. - М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. - 42 с.

4. Коваль Л.В. Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи: технологічна складова: монографія [текст] / Л. В. Коваль. - Донецьк: Юго- Восток, 2009. - 375 с.

5. Комплекс нормативних документів для розроблення складових системи галузевих стандартів вищої освіти/ За загальною редакцією Д. Шинкарука. - К.: МОН України, ІІТіЗО, 2008.

6. Мазнєв О.В. Педагогічна компетентність викладача ВНЗ в умовах кредитно-модульної системи навчання / О.В. Мазнєв // Дидактика математики: проблеми і дослідження: Міжнародний збірник наукових робіт. - Вип. 25. - Донецьк: Фірма ТЕАН, 2006. - С. 185.

7. Нагорна Н.В. Формування у студентів понять компетентності й компетенції [текст] /Н.В. Нагорна //Виховання і культура. - 2007. - № 1 - 2 (11 - 12). - 266 - 268.

8. Овчарук О. В. Розвиток компетентнісного підходу: стратегічні орієнтири міжнародної спільноти/Зазаг. ред. О.В. Овчарук. -К.: К.І.С., 2004. С. 6 - 16.

9. Пометун О.І. Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн. Бібліотека з освітньої політики / Зазаг.ред. О.В. Овчарук. -К.:К.І.С., 2004. -С. 15-25.

Анотація

У статті розглянуто різні підходи до понять компетентність, компетенція, методологічна компетентність. Уточнено поняття методологічної компетентності майбутнього вчителя математики. З'ясовано місце методологічної компетентності в системі компетентностей вчителя.