Розвиток франкомовної граматичної компетентності студентів-філологічних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток франкомовної граматичної компетентності студентів-філологічних спеціальностей

Стаття присвячена аналізу формування франкомовної граматичної компетентності студентів-філологів з урахуванням комунікативного підходу до навчання іноземних мов. Досліджено основні етапи формування граматичних навичок студентів, подано короткий опис розвитку франкомовних граматичних умінь та навичок студентів у структурі різних сучасних методик вивчення іноземних мов.

Як демонструє сучасна практика, сьогодні майже кожна людина відчуває потребу в оволодінні хоча б однією іноземною мовою, але сучасний стан її викладання не задовольняє суспільних запитів. Стрімкий розвиток міжнародних відносин, налагодження економічних контактів, зростання конкурентоспроможності українських виробників, інтеграція в освітній європейський простір ставить перед вітчизняною освітньою галуззю нові вимоги, які відповідають загальносуспільним запитам. Поміж цих запитів вагому роль посідає оволодіння іноземною мовою як лінгвосоціальним продуктом. Тобто іноземна мова не повинна бути ефемерним явищем, а мати практичне застосування.

У процесі оволодіння іншомовною комунікативною діяльністю важливе місце посідає розуміння граматичної будови мови як необхідної основи, на базі якої відбувається спілкування. Засвоєння граматики іноземної мови повинно відбуватися згідно комунікативного підходу, а не носити суто теоретичний характер. Уміння розпізнати та правильно використати в процесі говоріння іншомовні граматичні конструкції та явища є одним зі показників ефективності тієї чи іншої методики викладання іноземних мов.

Формування граматичної компетентності студентів філологічних спеціальностей є необхідною складовою формування їх загальної професійної компетенції. Адже саме вони будуть впроваджувати в навчальну практику новітні технології та методики, які сприятимуть ефективному оволодінню іноземними мовами новій українській генерації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У сучасних теоретико-методологічних та методичних працях питанню впровадження нових методик вивчення іноземних мов присвячено чимало уваги. Зокрема у дослідженнях Н. Бориско [1], І. Зімньої, О. Данилюк, С. Ніколаєвої, Є. Пассова [6], Н. Скляренко розкрито сучасні підходи до навчання іноземних м ов в ия вл е но чи нн и ки , щ о в пл и ва ют ь н а формування іншомовної комунікативної компетенції учнів та студенів. Роль іноземної мови у процесі фахової підготовки студентів нефілологічних спеціальностей висвітлено у працях В. Гурмази [2], О. Коваленко [4], І. Кухти, Т. Іщенко та ін.

Питанню формування граматичних навичок студентів під час навчання іншомовного письма, говоріння та аудіювання організації граматичного приділено увагу таких науковців, як Н. Демченко, Б. Ляпідуса, В. Скалкіна, М. Панченко [5], О. Тарнопольського, С. Шатілова та ін. Однак у даних дослідженнях не достатньо чітко проаналізовано комунікативну складову вивчення практичної граматики іноземної мови. Також слід відмітити незначну кількість наукових розвідок, присвячених розвитку франкомовної граматичної компетенції студентів на початковому рівні.

Тому метою статті є вивчення та аналіз етапів формування граматичних навичок студентів з урахуванням комунікативного аспекту вивчення французької мови.

Виклад основного матеріалу. Вивчення граматики іноземної мови і, відповідно, формування граматичної компетенції студентів, залежить від обраної викладачем методики чи підходу до навчання. Загалом вивчення, викладання й оцінювання іноземних мов у вищому навчальному закладі орієнтується на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, у яких подано описання та оцінювання окремих видів знань і умінь, що підлягають оволодінню [3]. Згідно даного документа, важливу роль у процесі навчання іноземної мови відводиться формуванню комунікативної мовленнєвої компетенції, де граматичні навички є інтегрованими у її структуру.

З огляду на це, можемо констатувати, що вивчення граматичних норм іноземної мови носить функціональний характер - вживання необхідних граматичних структур у певній комунікативній ситуації.

Слід наголосити, що у різних методиках та підходах до вивчення іноземних мов оволодіння граматичними нормами мало свої специфічні риси. Так, наприклад, відповідно до традиційних методів оволодіння іноземною мовою засвоєння граматичних правил мало пріоритетне значення. Головною метою традиційної методики було: читати, перекладати, вивчити граматичні правила, а згодом перейти до літературних текстів, написаних мовою оригіналу.

Своєю чергою , прямі методи сприяли розвиткові мовленнєвих умінь учнів, але не приділяли належної уваги граматичним явищам мови, що вивчається. Граматичні правила не вводилися у процес навчання і тільки інтуїтивно учні могли здогадатися про правильність/ неправильність вживання певних граматичних явищ. Ці методи вивчення іноземних мов вимагали від учнів великого терпіння та постійної концентрації уваги. На відміну від традиційної методики, де учні заучували напам'ять граматичні правила, прямі методи змушували їх самих відкривати і здогадуватися про функції граматичних структур у мові [8, 195].

У наступних новітніх методиках (аудіовізуальний метод, комунікативний підхід, метод “повного занурення”, інтенсивного навчання тощо) методисти намагалися урівноважити вивчення граматичних явищ. Проте, слід зазначити, що у новітніх методиках спостерігається тенденція до надання переваги усному мовленню над граматичним вивченням будови мови. Це продиктовано, у першу чергу, соціальним замовленням, оскільки існує нагальна потреба у кваліфікованих фахівцях з високим рівнем володіння іноземною мовою.

Сучасні реалії демонструють, що формування граматичної компетентності студентів повинно також відбуватися з урахуванням комунікативного компонента. Як зазначає сучасний методист Р. Елліс, комунікативне спрямування вивчення іншомовної граматичної будови мови залежить від свідомого розуміння студентами її особливостей, яке може сформуватися у ході аналізу певної комунікативної ситуації, а не в конкретному реченні [7, 32]. Згідно даного положення, граматична компетенція студентів вибудовується від цілого до конкретного. Повторюваність певного граматичного явища у різних формах у мовленні сприяє кращому розумінню його застосування у реальній ситуації.

Поміж основних етапів роботи над франкомовним граматичним матеріалом, за допомогою якого розвивається граматична компетенція студентів, слід назвати:

- уведення нового граматичного явища в конкретній комунікативній ситуації;

- автоматизація граматичних навичок у пізнавально-комунікативних ситуаціях, що є ключовим елементом у формуванні граматичної компетенції студентів;

- використання мовних навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності;

- розвиток граматичної компетентності у різних функціональних стилях іноземної мови.

На початковому етапі слід вводити нове граматичне явище у конкретній мовленнєвій ситуації, де саме граматична конструкція буде невідомою для студентів. Наприклад, описуючи начальну аудиторію, викладач замінює вже відомий студентам неозначений артикль прийменником de у заперечній формі: Dans notre salle d'etudes ily a une table, des chaises, mais il n'y a pas de divan. Qu'est-ce qu 'il n'y a pas encore dans notre salle d'etudes? Учні відповідають, вживаючи відому лексику та нове граматичне явище: Dans notre salle d'etudes il n'y a pas encore de placard, de lit, de tapis... Під час занять необхідно створювати умови для демонстрації студентам нової граматичної конструкції як динамічної мовленнєвої одиниці. Тоді й відбувається її продуктивне засвоєння.

На наступних етапах слід тренувати вивчене граматичне явище у більш різноманітних типових ситуаціях. Наприклад: Y a-t-il des stylos dans ton sac? - Non, il n'y a pas de stylos dans mon sac. Y a-t-il une cravate dans ton armoire? - Non, il n 'y a pas de cravate dans mon armoire. Автоматизацію граматичних навичок можна відпрацьовувати, застосовуючи як фронтальні, так і групові види роботи. Розвиток їх гнучкості відбувається у процесі варіювання умов спілкування, зміною ролей, уведенням нових персонажів у мовленнєву діяльність тощо.

Останні етапи роботи над вивченим граматичним явищем передбачають його закріплення у непідготовленій комунікативній ситуації. Для цього необхідно розробити систему комунікативно-орієнтованих вправ, завдання яких будуть наближені до реальної ситуації з використанням життєвого досвіду студентів. Одними з найважчих вправ комунікативного спрямування вважаються завдання, що потребують побудови кількох і більше речень. Зокрема це можуть бути мікро обговорення із застосуванням відповідних вивчених граматичних конструкцій, перефразування тексту із вживанням нововведених граматичних структур, вправи на розвиток монологічного мовлення тощо. Утім слід додати, що саме останній етап вимагає найбільшої концентрації та мотивації студентів.

Як видно, кожен етап роботи над граматичним матеріалом є невеликим компонентом, з якого вибудовуються певні граматичні уміння та навички, що, у свою чергу, сприяє розвиткові граматичної компетенції. На думку українського дослідника М. Панченка “розвитку у тих, хто навчається граматичних умінь, передує етап формування у них граматичних навичок. Зміст граматичних навичок є адекватним змісту граматичних умінь, однак ступінь їх автоматизації у мовленні є на декілька порядків нижчою” [5, 47]. Дане твердження доводить, що вивчення граматики не буде ефективним без мовленнєвої діяльності, яка проявляться як в усному, так і письмовому спілкуванні.

Висновки

граматичний філологічний компетентність

Отже, на сучасному етапі реформування освітньої галузі, формування іншомовної комунікативної компетентності особистості розглядається як систематизований, логічно побудований процес навчання, у ході якого студент повинен оволодіти усіма видами мовленнєвої діяльності (говорінням, читання, письмом і аудіюванням). Як показує аналіз різних методик, граматика як система мови представлена у всіх цих видах. Тому оволодіння її основами сприяє кращому оволодінню іншомовним комунікативним спілкуванням.

Водночас, формування граматичної компетентності студентів філологічних спеціальностей є досить тривалим процесом, який слід проводити поетапно з урахуванням комунікативного підходу до навчання іноземної мови. Саме у комунікативно-орієнтованих, ретельно продуманих викладачем, ситуаціях формуються комунікативно-граматичні навички студентів, що складають основу їх граматичної компетентності та професійної компетентності загалом.

Література

граматичний філологічний компетентність

1.Бориско Н.Ф. Общеевропейские компетенции владения иностранным языком: изучение, обучение, оценка. Анализ некоторых аспектов //Іноземні мови. - 2009. - № 4. - С. 10 - 16.

2.Гурмаза В.В. Роль міжкультурного аспекту у викладанні іноземної мови //Підвищення рівня науково-дослідної діяльності обдарованої молоді: наук.- практ. семінар: квіт. 2007р.: тези доп. - Миколаїв: МДАУ, 2007. - C. 32 - 33.

3.Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання /Науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва. -К.: Ленвіт, 2003. -273 с.

4.Коваленко О. Політика та практика викладання в умовах соціокультурного розмаїття // Іноземні мови в навчальних закладах. - 2006. - № 5. - С. 10 - 12.

5.ПанченкоМ.О. Методичні вказівки з методики викладання англійської мови /М.О. Панченко. - Одеса, 2005. - Ч. І. -122 с.

6.ПассовЕ.И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному общению /Е.И. Пассов. - М.: Рус. яз., 1989. - 276 с.

Размещено на Allbest.ru