Практико-орієнтована підготовка майбутніх учителів гуманітарного профілю засобами продуктивних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378

ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ ЗАСОБАМИ ПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Постановка проблеми: Доcягнення якісно нового стану сучасного суcпільства неможливе без кардинального підвищення рівня та удосконалення процесу підготовки фахівців у системі вищої освіти. Cуспільство не задовольняє освіта, яка продукує кваліфіковані людські ресурси, на основі акумулювання готових знань. Вчені довели, що основною проблемою традиційної моделі підготовки вчителя є відрив теоретичної підготовки від професійно- практичної діяльності. Сучасний студент насамперед покликаний зрозуміти, чому саме потрібно навчитись, щоб набути психолого-педагогічної готовності до продуктивної професійної діяльності.

Необхідність розбудови незалежної України, реалізації її шкально-економічного, культурного, спортивного та наукового потенціалу зумовлює запит суспільства на підготовку висококласних спеціалістів у різних сферах життя, тому одним із головних завдань став інтерес до особистих здібностей, захоплень майбутніх учителів із метою вироблення стратегії власної освіти. Необхідно створити шлях, який дозволить поетапно оволодіти професійною компетентністю на основі гармонізації міжособистісних ролей та продуктивного досвіду опанування професійно важливими психолого педагогічними знаннями. Саме тому серед останніх світових досліджень у галузі педагогіки ми розглядаємо практико-орієнтований підхід до професійної підготовки учителів гуманітарного профілю, як основний засіб професіоналізації майбутніх педагогів, який дає змогу здійснити змістову переорієнтацію від «декларованих» (що) до «процедурних» (для чого і чому) знань через створення продуктивних ситуацій, що імітують професійні проблеми, та спрямований на інтеграцію теоретичних і практичних компонентів професійної підготовки.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У сучасній психолого-педагогічній літературі багато праць присвячено питанням, що обґрунтовують різні аспекти підвищення якості підготовки фахівців: тео- ретико-методологічні, гуманістичні та культурологічні аспекти філософії формування нового покоління фахівців (В. П. Андрущенко, С. І. Гессен, В. Г. Кремень, В. С. Лутай, М. І. Михальченко, Л. П. Пуховсь- ка та ін.); аспекти професійної підготовки та складники професійної освіти (Г. Балл, О. Алексюк, В. Андрущенко, В. Безпалько, В. Галузинський, Ничкало та ін.); обґрунтування сучасних вимог до професійної підготовки (В. Бондар, В. Лозова, О. Пєхота, С. Сисоєва та ін.)

Однак перед вищою педагогічною школою України нині стоїть завдання переходу до формування фа- хівців-професіоналів, які поєднують глибокі фундаментальні теоретичні знання і практичну підготовку. Основні вимоги до педагогічних кадрів і рівня їхньої підготовки відображено у Законах України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Державній національній програмі „Освіта” (Україна XXI століття), Національній доктрині розвитку освіти в Україні.

Хоча проблемою практико-орієнтованої підготовки фахівця та її складових займались такі вчені, як: В. Хутмахер, І. Зимня, Н. Ничкало, А. Хуторський, В. Сібаєва, І. Підласий, І. Зязюн, С. Литвиненко, Дичківська, Д. Нойман, Ю. Олькерс, Д. Варнеке, О. Кюстер, Г. Лінд, С. Пітч, Є. М. Пост та ін., не усі проблеми даного питання були висвітлені. В умовах суперечностей між процесами глобалізації та інформатизації суспільства і рівнем підготовки сучасного фахівця; між уподобаннями і здібностями студента та існуючою парадигмою освіти, підготовка випускників педагогічних вузів гуманітарного профілю у зв'язку з їхньою майбутньою багатофункціональною діяльністю в новому полікультурному суспільстві набуває особливого значення.

Мета статті: уточнити поняття «практико- орієнтована підготовка» та окреслити шляхи реалізації практико орієнованої підготовки учителів гуманітарного профілю на основі продуктивних технологій.

Виклад основного матеріалу.Аналіз досвіду підготовки студентів гуманітарного вузу до професійно-педагогічної діяльності зумовив виявлення протиріч між:

• сформованою технологічною структурою педагогічного процесу у вузі, орієнтованою на засвоєння теоретичної інформації, і потребою суспільства у вчителі, який володіє творчою активністю, самостійністю, проблемним стилем мислення;

• необхідністю реалізації вчителем різноманітних і складних професійних функцій і відсутністю цілісної системи підготовки випускників педагогічних вузів до їхнього виконання;

• масово-репродуктивною підготовкою вчителя у вузі і необхідністю у підготовці фахівця, що володіє прийомами прогнозування, моделювання, конструювання і відтворення нових педагогічних систем і процесів, здатного до проектно-педагогічної діяльності в умовах продуктивної освіти.

Як зазначає І. Зязюн, сучасний педагог повинен виконувати "не роль "фільтра" для пропускання через себе навчальної інформації", а бути "помічником в роботі учня, перебираючи на себе роль одного з джерел інформації"; "в ідеалі педагог стає організатором самостійного навчального пізнання учнів, не головною діючою особою в групі учнів, а режисером їхньої взаємодії з навчальним матеріалом, один з одним і з учителем "[1].

Т. Шестакова вважає, що "сучасні гуманістичні пріоритети вищої педагогічної освіти вимагають розвитку суб'єктності майбутніх педагогів, їх самостійності, творчої активності, посилення відповідальності за власний професійний розвиток".

Публікації останніх років висвітлюють різні аспекти фахового становлення майбутніх учителів саме гуманітарного профілю у контексті: неперервного професійного розвитку (Н. Є. Буланкіна, Ю.С.Присяжнюк, Р. Г. Дейв (R.H. Dave)); визначення власних стилів професійної діяльності (Ж. В. Ковалів) учителів-гуманітаріїв й особливостей їх перепідготовки (В.М. Буренко); ролі інформаційних технологій у підготовці фахівців зазначеного профілю (Р.С. Гурін, Т.В. Коломліна). Низка робіт присвячена проблемі формування методичної компетентності учителів гуманітарного профілю (В. О. Адольф, І.В. Гребенєв, О.Л. Зубков, Т.М. Гущина, І.Ю. Ковальова, О.В. Лебедєва, Г. О. Соколова, Г. П. Бунк (G.P. Bunk) та ін.), в яких, в основному, розглядаються часткові методики проведення лекційних і практичних занять.

А. Корецька стверджує, що гуманізація як парадигма освіти орієнтована на особистість та її розвиток протягом усього життя. Вона позначається на розвитку особистості й суспільства, оскільки через гуманістичне наповнення змісту освіти найповніше розкриваються здібності людини, гармонія її стосунків і навколишнього середовища, суспільства і природи. Тому особливої гостроти набуває питання якісної підготовки фахівців саме гуманітарного профілю, адже їх діяльність є багатофункціональною і сприяє розвитку освіти, науки, виробництва, духовного життя суспільства.

Процеси інтеграції світового співтовариства призводять до змін у вимогах, пропонованих і до кваліфікаційної характеристики сучасного вчителя гуманітарного профілю. За професійним призначенням фахівець гуманітарного профілю готується доздійснення навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності у різних типах вищих і середніх навчальних закладів. Враховуючи професійне спрямування, майбутній учитель гуманітарного профілю повинен володіти знаннями основних педагогічних дисциплін; мати фундаментальні філологічні знання; володіти концепціями гуманітарних і суспільних наук та використовувати їх методи у різних сферах викладацької і науково-дослідницької діяльності. Адже саме вчитель гуманітарного профілю формує з учня людину, яка здатна усвідомити свою персональну відповідальність за те, що відбувається в її найближчому оточенні і країні. Наявність гуманітарного компоненту в освіті та в суспільстві загалом відкриває можливості реалізації особистості в соціумі. Реалізація підростаючим поколінням своїх потенційних можливостей зумовила потребу в підготовці високопро- фесійних учителів, насамперед, учителів гуманітарних дисциплін, здатних працювати у полікультурному середовищі та сприяти гармонізації відносин між молоддю і культурою спілкування у світовому просторі.

У цих умовах особливого значення набувають такі якості вчителя гуманітарного профілю, як висока професійна компетентність, ініціативність у вирішенні нестандартних завдань, мобільність, креативність, здатність до самоосвіти, до налагодження контактів із учасниками його професійної діяльності. А також такі специфічні риси, як: здатність розуміти позицію інших, вміння опосередковано впливати на формування доцільного ставлення до історичних подій, художнього образу, літературного героя, хист будувати відносини з учнями на ціннісно-партисипативній основі, здатність виступати посередником між культурою та учнями, вміння виступати фасилітатором у становленні ціннісних орієнтацій учнів, високий рівень мов- нокомунікативної особистості, володіння текстовою та дискурсивною компетенціями.

На нашу думку, вчитель гуманітарного профілю нового покоління повинен віднайти технологію розвитку пізнавальних та творчих здібностей своїх учнів, сприяти розкриттю та реалізації їх творчого потенціалу, становлення творчої особистості на матеріалі дисциплін гуманітарного циклу. Це дозволить підготувати конкурентоздатного випускника, здатного до життя та до роботи на перспективу в новому міжкультур- ному суспільстві.

Перевага зовнішньої заданості в цілях, змісті та технологіях освіти веде до послаблення внутрішньої мотивації студентів, невизнання їх творчого потенціалу, необхідності засвоювати розрізненні знання, виховання споживача знань та втрати творчої особистості. Для учасників навчального процесу більш звичними є висловлювання «добре (ефективно) навчає», що характеризують викладача, аніж «добре вчиться» по відношенню до студента. Така атмосфера не дозволяє студенту повною мірою конструювати особистісні знання, створювати власний підхід до професійної діяльності. У результаті студент опиняється в ситуації безпомічності, не бере на себе відповідальність за процес і результат освітньої діяльності. За цих умов очевидним є необхідність розвитку нових напрямків професійної підготовки майбутніх вчителів гуманітарного профілю, які відповідатимуть сучасним вимогам суспільства. Одним із них є практико - орієнтована підготовка.

На дану проблему існують різні точки зору, так, серед них особливу увагу привертає концепція практик. Основи нової наукової концепції практик були закладені в роботах І.Хайдеггера. Методологія, яка виходить з аналізу практик, переносить наголоси зі структури суспільства, системи суспільних відносин, на діяльність студента, який залучений до цієї системи. У контексті практико-орієнтованого підходу студент виступає носієм певної системи знань, навичок і вмінь, що реалізуються в діях. Цей досвід, система практичних дій, навичок і вмінь утворює практичне знання, яке є первинним і слугує підставою будь- якого «теоретичного» знання, основою наукової, філософської, етичної і будь-якої іншої рефлексії. Майбутній вчитель діє, вирішує практичні проблеми, а не «пізнає» довкілля. Його практичні дії та знання, що народжуються у результаті цих дій, складають те тло, ту реальну основу, на якій формуються різні знакові системи, «мови», набуваючи статусу норм і еталонів. З погляду практико-орієнтованого підходу соціальна дійсність виступає, як сума людських практик, навичок та умінь. Тільки оволодіваючи набором практичних дій майбутній вчитель набуває своєї соціальної та професійної визначеності.

За М. Хайдеггером, будь-яка практика складається з єдності трьох компонентів. Перший -- це сукупність інструментів, предметів, спорядження, використовуваних для виконання певного завдання, а також сукупність відповідних знань, навичок і вмінь індивіда щодо їх застосування. Другий компонент-- це соціальний простір, який обмежує доцільність, діяльність, яка виконується, як єдність практичного завдання, інструментів і навичок людини. Третій -- це залучений у діяльність студент, що набуває у цьому просторі своєї соціальної і суб'єктної «ідентичності»^].

Услід за О. М. Котиковою ми вважаємо, що практико-орієнтована підготовка характеризується сукупністю взаємозалежних і взаємозумовлених складових: концептуальної, змістової, технологічної та діагностичної, та здійснюється у чотири стадії.

Перша стадія охоплює актуалізацію наявного досвіду і здобуття на його основі нового. Оновлення змісту і структури психолого-педагогічної підготовки у напрямі посилення її практичної зорієнтованості реалізується, як набуття змодельованого досвіду професійно важливих комунікативних ролей, які є актуальними для професії педагога. Це надає можливість знайомства з професійно важливими ролями, прийняття їх, як моделей поведінки, в межах професії вчителя гуманітарного профілю. Діагностика індивідуальних психологічних особливостей студента гуманітарія спонукає до рефлексії власної готовності до виконання означених ролей, стратегій та тактик щодо професійного самовдосконалення. Усвідомлення студентами професійної ролі допомагає критично оцінити свій рівень професійних домагань, дає розуміння того, що є важливим для майбутньої професії. Формується психолого-педагогічна компетентність, що передбачає ознайомлення з психолого-педагогічним змістом ролей у професійній діяльності вчителя гуманітарного профілю, тобто з переліком параметрів, комплексом знань, умінь і навичок, необхідних для виконання відповідних ролей. Зміст цієї стадії пов'язаний з рефлексією минулого досвіду, набутих базових знань з педагогіки та психології, досвіду опанування міжособистісними ролями.

Друга стадія реалізується на етапі професійної підготовки старших курсів і в процесі педагогічної практики. Відтворення сприйнятих і засвоєних суттєвих властивостей і відношень сприяє відображенню досвіду, здобутого на попередньому етапі. Новосп- рийнятий досвід включається у вміння та навички, у структуру минулого досвіду. Формується досвід професійно-рольової діяльності студента - майбутнього вчителя.

Та третій стадії проектуються найбільш доцільні індивідуальні комплекси професійно важливих ролей, відповідно до характеру майбутньої професійної діяльності. Створюються умови для адаптації студентів до нових професійних ролей, тобто формується полі- рольова професійна компетентність.

На четвертій стадії відбувається апробація професійно рольвої компетентності у процесі педагогічної практики, коли попередньо сформовані абстрактні концепції і моделі конкретизуються під час апробації на практиці. Відбувається продовження закріплення навичок і вмінь у системі новосприйнятого практичного досвіду. Апробуються знання і професійно- навчальних досвід у професійних практичних ситуаціях [5].

Співвіднесемо точки зору М. Хайдеггера та О. М. Котикової за допомогою наступної схеми:

Проаналізувавши погляди М. Хайдеггера та О. М. Котикової вважаємо, що їх точки зору тісно переплітаються та заємодоповнюються і можуть бути покладені в основу розробки практико-орієнтованої моделі підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю у ВНЗ.

Практико-орієнтований підхід до вдосконалення змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю передбачає: розширення змісту базових і професійно-зорієнтованих пси- холого-педагогічних дисциплін із метою узгодження їх зі змістом тренінгових програм. Розширення їх практичного компоненту за рахунок міжпредметних зв'язків між професійно-зорієнтованими дисциплінами.

Ми вважаємо, що система практико- зорієнтованованої підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю буде успішною, якщо буде забезпечена відповідною продуктивною технологією. Витоки продуктивної освіти та продуктивних технологій лежать в ідеях системи М. Монтессорі, школи вільного розвитку С. Френе та Вальдорфської школи Р. Штейнера. Основні ідеї цих технологій створили передумови для розвитку освіти, зорієнтованої на розвиток та формування особистості. На основі цих ідей стали створюватись різноманітні системи та засоби продуктивної освіти. Проблемі продуктивності присвячено праці таких сучасних науковців, як Н.Крилова, С. Литвиненко, Ю. Єрьоміна, Н.Ф. Коряковцевої, Мадзігона та ін. Поряд із цим, аналіз наукових праць засвідчив неоднозначність поглядів науковців на визначення поняття «продуктивна педагогіка» та умови її забезпечення. Вчені схильні визначати продуктивне навчання як педагогічну технологію.

Центральною при продуктивному підході є кінцева мета навчання, що визначається використанням його результатів у більш пізній термін. Саме тому в основі філософії продуктивного навчання лежить завдання знову ввести кінцеву мету до процесу освіти та привнести в процес освіти якість. Відповідно до цього, продуктивним навчанням вченими визначено такий освітній процес, що сприяє залученню молоді до тих сфер діяльності, які вони обрали, та організовує їх діяльність за освітньою програмою, розробленою разом з професіоналами, та враховує практичний досвід студентів. Згідно положень цих авторів продуктивне навчання - це процес освіти, ціллю якого є розвиток особистості в суспільстві, а також вдосконалення самого суспільства [2]. Саме професія вчителя гуманітарного профілю вимагає постійного самовдосконалення та відповідальності за свою освіту. орієнтований професійний фаховий гуманітарний

Група вчених, зокрема Н. Крило ва, Літвиненко, Ю. Єрьомін, А. Рубцова С, Попцов, беручи за основу критерії самостійності та самореалі- зації вважають, що продуктивне навчання - це сукупність стовених умов для виконання студентом освітнього проекту, що супроводжується розвитком особи- стісних новоутворень та створенням соціально корисного продукту, який має практичну цінність для освіти [3, 6, 7].

Засобом оптимального педагогічного реагування сучасної освіти на ринкові умови, що формуються в суспільстві, А. Востіков визначив дві особливості продуктивної діяльності: перша - вміння обробляти велику кількість інформації', що неможливо без формування продуктивного, творчого мислення; друга - особистісне та соціальне зростання майбутніх фахівців.

Рис. 1.1 Етапи практико-орієнтованої підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю

Підсумовуючи проаналізовані точки зору, ми представляємо практико-орієнтовану освіту, як найбільш доцільну для формування професійної компетентності вчителя гуманітарного профілю. Саме практико-орієнтована продуктивна освіта передбачає переміщення акценту з навчальної діяльності майбутнього вчителя гуманітарного профілю на його самостійну продуктивну роботу. Слідом за Н.Ф. Коряковцевою під поняттям «продуктивна освіта» ми розуміємо практико-орієнтоване навчання, що ґрунтується на оволодінні предметним знанням у процесі практичної діяльності таможе розглядатись, як процес спільної діяльності студента та викладача, результатом якого є становлення у студента навички дивитись на систему знань через призму практичного досвіду, здобуття творчої самостійності й інтелектуальних стимулів, необхідних для професійної самореалізації [4]. Д Нойман, та Ю. Олькерс вважають необхідним перегляд змісту теоретичних наукових знань, їх практичну трансформацію, наповнення практичним змістом педагогічного досвіду. Саме тому необхідним є вирішення питання щодо того, що ж означають теоретичні знання для підготовки до практичної реалізації професійних завдань, перенесення теоретичних знань у практичну діяльність, визначення необхідного мінімуму теоретичних знань, який повинен базуватись на вивченні та визначенні того, що саме необхідно для успішного використання у професійній діяльності, а також на особистісних запитах та їх науковому обґрунтуванні [1,4]. Такі послідовні кроки покликані: забезпечити отримання предметного продукту не у вигляді готової лекції, а шляхом самостійної діяльності; спонукати студента шляхом виконання поставлених завдань досягати важливого результату для себе, як особистості, і для суспільства у вигляді професійної майстерності.

Ідея залучення студентів гуманітаріїв до позааудито- рної практичної діяльності стає концептуальною засадою підходу «навчання через досвід», «навчання через практику» у ВНЗ Великої Британії, Канади, США, переважна більшість німецьких університетів визначає провідним компонентом педагогічної професійної підготовки саме практичну її спрямованість. Необхідність впровадження саме практико-орієнтованої моделі професійної підготовки зумовлена необхідністю поєднання теорії та практики, що не так просто реалізувати, оскільки складно об'єднати два очікування - практичну професійну підготовку та глибокі наукові знання.

Ми ж, у свою чергу, однією з форм практичного навчання вважаємо «педагогічну клініку» - форму практико-орієнтованої підготовки, яка дає змогу опанувати нау- ково-досліницькі, комунікативні вміння. Основне навчання відбувається у процесі роботи над конкретними темами у конкретному класі. Таким чином студент прагне осягнути, як працює освітня система «насправді».

Висновки

Практико-орінтована підготовка майбутнього вчителя гуманітарного профілю буде успішною, якщо реалізовуватиметься шляхом використання продуктивних технологій, які покликані забезпечити отримання предметного продукту не у вигляді готових лекцій, а шляхом самостійної діяльності. Реалізація продуктивних технологій можлива лише у практико орієнтованому навчальному середовищі. Саме тому перспективним є визначення принципів реалізації практико-орієнтованої підготовки вчителів, що сприятиме впровадженню практико-орієнтованих

Література

1. Бьом І. Теорія і методика продуктивного навчання / І. Бьом, Й. Шнайдер // Завуч. Наша вкладка. - 2003 - № 31 (181). - С. 9 - 13.

2. Коряковцева Н. Ф. Теория обучения иностранным языкам. Продуктивные образовательные технологии : учебное пособие для вузов / Н. Ф. Коря- ковцева. - М.: Академия, 2010. - 190 с.

Анотація

У статті висвітлено особливості практико орієнтованої професійної підготовки майбутніх учителів гуманітарного профілю засобами продуктивних технологій; проаналізовано різні точки зору вітчизняних та зарубіжних науковців щодо продуктивних технологій і можливостей їх використання у практико орієнтованій професійній підготовці учителів.

Ключові слова: практико орієнтована підготовка, продуктивні технології, професійна освіта, гуманітарний профіль.

В статье освещены особенности практико-ориентированной профессиональной подготовки будущих учителей гуманитарного профиля посредством продуктивных технологий; в статье проанализировано разные точки зрения отечественных и зарубежных ученых по поводу продуктивные технологии, и возможностей их употребления в практико-ориентированной профессиональной подготовке учителей.

Ключевые слова/практико-ориентированная подготовка, продуктивные технологии, профессиональное образование, гуманитарный профиль.

The article is dedicated to the problem of practically oriented professional training of humanitarian teachers with the help of productive technologies. The article aims at clarifying the concept of --practically oriented training”. The article contains information about the topicality of humanitarian teachers preparation under existing contemporary social and economical conditions. The article emphasizes specific contradictions of the future humanitarian teachers training for professional pedagogical activity and pays attention to the particular personal and professional qualities of humanitarian teachers. The article describes various points of view of national and foreign scientists on the problem of productive technologies and possibilities of their usage in practically oriented approach for the preparation of future humanitarian teachers. The article underlines that practically oriented approach provides the movement of emphasis from training of the future humanitarian teachers to their independent productive work. The article considers practically oriented approach to training future humanitarian teachers as one of the primary means of professionalization that allows to make reorientation from declared (what?) to procedural (what for? and why?) knowledge by creating productive situations which imitate professional problems and are directed for the integration of theoretical and practical components of the professional preparation. The article shows the "pedagogical clinic" as a form of practical training leading to master scientific and research, communication competence of future teachers of the humanities.The main training takes place in the process of working on the specific topics in a particular class helping in such a way a student to understand how the education system really works.

Keywords:practically oriented preparation, productive technologies, professional education, humanitarian section.

Размещено на Allbest.ru