Ціннісні детермінанти регуляції навчальної діяльності студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання

В статье рассматриваются результаты исследования регуляции учебной деятельности в условиях кредитномодульной системы обучения. Важной детерминантой регуляции являються ценности личности. Охарактеризовано особенности ценностной сферы студентов на ситуативном, формально-исполнительском, социальнонормативном и субъктно-ценностном уровнях. При переходе на высшие уровни регуляции повышается рефлексия учебно-профессиональных умений, связь моральностных и деятельностных ценностей, появляються субъектные ценности.

Ключевые слова: кредитно-модульная система, регуляция, рефлексия, умения, ценности, ценностная регуляция учебной деятельности.

The investigation of learning activity regulation in medit-modul system is analyzed in the article. The implementation of credit-modul system into education process brings to changes in the valuation principles of the educational activ- ities.The problem of regulation is presented from the point of view of structure-functional aspect. The research of psychological factors in regulation learning activity is also under consideration. Person's values are important determinations of regulation. Youth age is the favorable period for value development. The research of the valuee determinants of the student's educational activities was concluded with the help of the method of studying abilities dynamics and the method of the value consciousness modeling. We paid attention to the existence of educational and professional skills and the ability to utilize these skills during the research of abilities reflection. The analysis of the factor-semantic models of value consciousness foresees the determination of the value creations importance level, structural affiliation of the personal values, existence of the values related to the educational and future professional activities.The levels of value regulation are described on the basis of data obtained during empirical study. There are situation, formal-execution, social-normative and subjective-value learning activity regulation levels. The development of reflectiveabilities of the students are the main description of regulation level. During the transition to higher levels of regulation of the growing number of training and professional skills increases. Connection between moral and active values is amplified on higher regulation levels. Subject-value level of the educational activities regulation is inherent to the last year students, who already has professional experience or participation in projects, connected with future profession. They value the effectiveness of the educational activities through the quality of the obtained knowledge and competence. Subjective values, which reflect individual characteristics of the educational and professional activities, are formed on the subject-value regulation level.

Keywords: medit-modul system, regulation, reflection, skills, values, learning activity value regulation.

Постановка проблеми. Важливим чинником розвитку особистості у юнацькому віці є навчальна діяльність. Дослідження проводяться у контексті вивчення взаємозв'язку навчання і психічного розвитку, формування навчальної діяльності, розвитку мотивації навчання тощо. У ряді робіт аналізуються проблеми регуляції навчальної діяльності. Однак ці дослідження проводились, переважно, у межах традиційної системи навчання. Разом із тим запровадження у вищій школі кредитно-модульної системи - свого роду нової філософії навчання - не лише передбачає певну організаційну перебудову діяльності студентів, але й актуалізує ряд цінностей, що впливають на регуляції начальної діяльності студентів. Тому предметом даного дослідження стало вивчення ціннісних детермінант регуляції навчальної діяльності у кредитно - модульній системі навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Регуляцію діяльності досліджують у двох напрямках: 1) вивчення операційних характеристик регуляції; 2) аналіз особистісних компонентів регуляції.

Дослідження операційних характеристик регуляції діяльності представлене, у першу чергу, у рамках структурно-функціонального підходу (О.О. Конопкін, В.І. Моросанова, О.К. Осницький, Р.Р. Сагієв). У навчальній діяльності, на думку О.О. Конопкіна, переважаючим є «пасивно-репродуктивний» спосіб формування і здійснення регуляторних процесів, оснований на багаторазових повторах. Однак, у ситуації суттєвої зміни умов діяльності (зокрема, при переході від шкільного до вузівського навчання), це не дозволяє одержати бажаний позитивний результат, тому перевага має надаватися «активно-творчому» способу, як результату розвитку активно-творчих суб'єктних тенденцій [2].

Особистісні компоненти описані у дослідженнях вольової (В.А. Іванников, В.І. Селіванов), емоційної (Б.І. Додонов, А.Я. Чебикін), особистісної (В.А. Машин, О.К. Осницький, А.Р. Фонарьов), рефлексивної (Е.В. Бодрова, Е.Г. Юдіна), мотиваційної (В.М. Галу- зяк, Б.В. Зейгарник, М.Ш. Магомед-Емінов), соціальної (М.І. Бобнева, Е.В.Шорохова, В.А. Ядов) регуляції. Значна роль у регуляції діяльності відводиться цінностям особистості (Д.О. Леонтьєв, Ю.А. Миславський, О.Л. Музика, Н.О . Никончук, А.Е. Пасніченко, О.М. Савиченко).

Д.О. Леонтьєв, зокрема, зазначає, що регулююча дія цінностей полягає у визначенні вектору діяльності. Людина з домінуючою ціннісною регуляцією, на його думку, у своїй поведінці більшою мірою керується стійкими надситуативними орієнтирами та інтересами значимої для себе соціальної групи [3].

На думку О.Л. Музики, основними регулятори діяльності є суб'єктні цінності. Суб'єктними є особи- стісні цінності, ізоморфні до конкретної життєвої ситуації. Автор розглядає особистісні цінності, як «властивості особистості, які в контексті рефлексії людиною власного індивідуального досвіду усвідомлюються нею, як внутрішні ресурси адаптації у мінливих життєвих ситуаціях, що сприяють задоволенню її потреб і досягненню цілей» [6. с.51]. Особистісні цінності поділяються на моральнісні та діяльнісні. Суб'єктні цінності утворюються із поєднання мораль- нісних цінностей, які визначають правила активності у міжособистісних стосунках, та діяльнісних цінностей, тобто вмінь і здібностей, що є внутрішнім ресурсом активності [6]. Про ціннісну регуляцію діяльності, як зазначає О.Л. Музика, варто говорити лише щодо тих видів діяльності, які мають стійкі характеристики та впливають на розвиток особистості, наприклад, щодо навчальної діяльності.

Важливим періодом для становлення ціннісної сфери особистості є юнацький вік. Провідною для цього вікового періоду є учбово-професійна діяльність, тому вона виступає однією з найважливіших умов розвитку ціннісної сфери. У процесі навчання формування цінностей обумовлене як особистісними особливостями, вже сформованою системою інтересів та цінностей юнаків, так і референтними особами та стилем спілкування.

Залежно від особливостей ціннісної сфери, на які орієнтуються юнаки у ході навчання,розробляються типології студентів. Так, Н.І. Пов'якель виокремлює групи студентів залежно від переважаючої ціннісності та ціннісної спрямованості [8].Розвиток суб'єктних позицій студента як основу класифікації розглядає Г.К. Радчук [9].

У ряді досліджень прямо аналізується роль цінностей у регуляції навчальної діяльності.

О.К. Осницький вважає, що важливою передумовою успішності учнів є суб'єктне ставлення до власних дій та вчинків, яке визначається цінностями особистості [6]. Цієї ж думки дотримується Ю.О. Мисливський, зазначаючи, що будь-які цінності, у тому числі й професійні та освітні, приймаються лише з опорою на носіїв цих цінностей - референтних викладачів [4]. З самодетермінацією, самоактуалізацією та особистіс- ним ростом пов'язує ціннісну регуляції наукової діяльності студентів А.Е. Пасніченко [7].

Ми розглядаємо ціннісну регуляцію навчальної діяльності як свідомий, динамічний, оснований на ціннісному ставленні до діяльності та спрямований на саморозвиток процес, який включає оцінку, виконання, контроль, рефлексію та корекцію результатів діяльності.

Формулювання цілей статті. У переважній більшості досліджень аналізуються особливості регуляції навчальної діяльності студентів в умовах традиційної системи навчання. Однак, ціннісна регуляція навчальної діяльності студентів в умовах кредитно - модульної системи вивчена недостатньо. Завдання статті полягає в аналізі ціннісних детермінант регуляції навчальної діяльності студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Вивчення ціннісних детермінант регуляції навчальної діяльності студентів здійснювалося за допомогою методики вивчення динаміки здібностей та методики моделювання ціннісної свідомості (О.Л. Музика) [1]. У дослідженні рефлексії здібностей зверталася увага на наявність учбово-професійних умінь та здатність операціоналізувати уміння. Аналіз та інтерпретація факторно-семантичних моделей ціннісної свідомості передбачали визначення рівня значимості ціннісних утворень та структурної належності особистісних цінностей (моральнісні, діяльнісні, суб'єктні цінності). Зверталася також увага на наявність цінностей, які б відображали особливості навчальної та майбутньої професійної діяльності, у першу чергу, її інструмен- тально-діяльнісної складової.

Вибірку склали студенти 2-5 курсів спеціальностей «Менеджмент організацій», «Соціальна педагогіка», «Практична психологія», «Психологія». Моделювання ціннісної свідомості дозволило визначити ціннісні критерії регуляції навчальної діяльності, описати структуру ціннісної свідомості та змістове наповнення ціннісних конструктів на ситуативному, формально-виконавському, соціально-нормативному та суб'єктно-ціннісному рівнях регуляції навчальної діяльності.

Нижчим рівнем регуляції навчальної діяльності є ситуативний рівень. До цієї групивходять студенти, які мало включені у навчальну діяльність. Навчання таких студентів здебільшого регулюється ззовні, через тиск із боку батьків. викладачів або адміністрації вишу.

Дослідження рефлексії умінь показало, що навчальна або майбутня професійна діяльність для цих студентів незначима (табл. 1), у них переважають до- звіллєві («бігати», «співати») та комунікативні («знаходити спільну мову») уміння. Уміння, пов'язані з навчанням, є загальнонавчальними («писати», «читати», «працювати на комп'ютері»). У рефлексії умінь спостерігається така тенденція, як нездатніст виокремлювати уміння («а що я вмію робити, я нічого такого робити не вмію»). Здатність до операціоналізації умінь, які були б бодайдотичними до учбової діяльності, слабо розвинена, досліджувані частіше зазначають особистісні характеристики, бажані для того чи іншого уміння.

Ціннісна свідомість таких студентів недиферен- ційована, цінності існують ізольовано у вигляді ціннісних конструктів. Змістовний аналіз цінностей показав, що як значимі розглядаються цінності з негативною конотацією («лінивість», «безвідповідальність», «нерозуміння своєї професії», «невключеність у навчання»). Також ціннісна свідомість таких студентів часто є конфліктною.

Таблиця 1

Результати дослідження рефлексії умінь студентами

Це можуть бути формальні конфлікти, коли цінності розташовуються у протилежних квадрантах факторно-семантичної моделі, між ними є обернені кореляційні зв'язки, а в реальності наявність конфліктних цінностей пов'язана із впливом різних значимим осіб. Наприклад, студент протиставляє цінності «досягнення в житті» - «наполегливість», тобто немає смислу бути наполегливим у діяльності, оскільки це всеодно не допомагає чогось досягти у житті. Частіше зустрічаються змістові конфлікти, коли поряд розташовуються та мають тісні кореляційні зв'язки цінності, несумісні за змістом, наприклад, можуть корелювати між собою цінності «легковажність» - «знання, розсудливість», «знання, розсудливість» - «недосвідченість».

Розглянемо приклад моделі ціннісної свідомості студента з ситуативним рівнем ціннісної регуляції навчальної діяльності. Досліджуваний Ю.Я., студент другого курсу спеціальності «Практична психологія», виокремив характеристики, які є доволі загальними та не описують особливості якоїсь конкретної діяльності. Більшість з названих ознак можуть стосуватися як сфери діяльності, так і сфери спілкування з іншими людьми, а також, характеризувати навчальну діяльність («безтурботність», «лінивість», «старанність», «організованість», «пунктуальність», «наполегливість», «неквапливість», «комунікабельність», «замкнутість», «життєві переконання»). Названі конс- трукти частково є їх антонімічними («лінивість» - «старанність»); також представлені «невдалі» ситуаційні («відомі психологи»), поверхові та невизначні («тип темпераменту» - «інший тип темпераменту») конструкти.

Аналіз факторно-семантичної моделі ціннісної свідомості (рис. 1) показав, що фактори включають конструкти, які описують як діяльнісні характеристики, так і міжособистісні стосунки та особистісні характеристики. Один фактор включає характеристики, які ми визначаємо як діяльнісні цінності («пунктуальність», «старанність»), інший фактор охоплює моральні- сні цінності («життєві переконання», «замкнутість»). Суб'єктні цінності несформовані.

Аналіз кореляційних зв'язків вказує на наявність змістового ціннісного конфлікту (наприклад, «старанність» - «безтурботність»). А у ціннісній свідомості представлені дві групи цінностей: цінності, які реально регулюють навчальну діяльність («життєві переконання»- - «лінивість»), та цінності - ідеали, тобто досліджуваний знає, яким він має або хоче бути, однак такі цінності вступають у конфлікт з реальними діючими цінностями.

Студенти з формально-виконавським рівнем, як правило, добре адаптовані до умов кредитно-модульної системи. Вони дотримуються більшості формальних вимог до навчання (відвідують заняття, виконують завдання тощо). Особливістю цієї групи студентів є переважання зовнішньої мотивації, адже вони краще працюють, коли відчувають постійний контроль та тиск з боку викладачів.

Серед значимих умінь представлені комунікативні («зацікавлення взаємодії з людьми») та загальнонавчальні («навчатися») уміння (табл. 1). Також студенти старших курсів, які вже мають досвід активної практики, виокремили значний відсоток учбово-професійних умінь («працювати з дітьми», «уміння використовувати методики», «інтерпретувати результати»). Однак, операціоналізація учбово-професійних умінь лише поверхово відображає процесуальні характеристики діяльності. Позитивним моментом у регуляції навчальної діяльності є прагнення частини досліджуваних розвивати у майбутньому уміння з професійної діяльності.

Ціннісна свідомість частини таких студентів неди- ференційована, здебільшого, переважають моральнісні цінності, які характеризують міжособистісну взаємодію («веселі», «цікаві», «приємні», «рівність у стосунках», «доброта», «турботливість», «люблять поговорити»). Саме міжособистісні стосунки, як основний ресурс регуляції навчальної діяльності, розглядають студенти цієї групи. Діяльнісні цінності, які виокремлюють досліджувані, учбово-професійної діяльності прямо мало стосуються («пише вірші», «люблять все робити разом»). Також мають слабкі інтеркореляції. важливим є те, що діяльнісні та моральнісні цінності

Рисі. Факторно-семантична модель ціннісної свідомості досліджуваного Ю.Я.