Сутність поняття "підготовка майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін" на сучасному етапі

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Сутність поняття «підготовка майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін» на сучасному етапі

О. В. Бойченко

У статті аналізується сутність процесу підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін, обґрунтовується думка про те, що процес удосконалення підготовки майбутніх вчителів може бути ефективним, якщо у процесі їхнього навчання застосувати активні методи, що сприятимуть формуванню їхніх професійних знань, умінь, навичок і будуть спрямовувати майбутніх фахівців на творчу самореалізацію в майбутній професійній діяльності. Здійснений аналіз наукової літератури дозволив виявити різні підходи до визначення понять «підготовка» та «професійна підготовка», з 'ясувати зміст професійної освіти та виділити основні принципи системи професійної підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін.

Ключові слова: підготовка, професійна підготовка, майбутні вчителі фізико-математичних дисциплін.

Постановка проблеми у загальному вигляді. На сучасному етапі модернізації системи вищої освіти України у XXI столітті в умовах глобальних мінливих політичних, економічних, соціальних процесів одним із ключових завдань є забезпечення якості підготовки майбутніх учителів як на національному, так і на міжнародному рівнях. Створення європейського освітнього простору та інтеграції України до європейської спільноти, приєднання вітчизняної системи вищої освіти до Болонської декларації, реалізації ключових засад Болонського процесу вимагає реформування

вищої школи, в основу якої покладено модернізацію професійної підготовки майбутнього вчителя [5].

Особистість учителя, його професійна компетентність, соціальна зрілість, духовне багатство на сьогодні виявляються найбільш значущими показниками забезпечення ефективності процесу навчання. Якість професійної підготовки майбутнього педагога є основним критерієм стану і результативності діяльності національної системи освіти.

Перед вищим навчальним закладом постає завдання організовувати навчання в такий спосіб, щоб забезпечувалися всебічний розвиток особистості майбутнього фахівця, формування у студента професійних та соціально-особистісних якостей, які б дозволили йому повністю реалізувати свій інтелектуальний потенціал. Професійна діяльність учителя характеризується досить високим рівнем складності, напруженості та інтенсивними міжособистісними відносинами. Йому доводиться здійснювати як заздалегідь заплановані і цілеспрямовано організовані навчальні й виховні заходи, так і часто приймати педагогічні рішення в непередбачуваних ситуаціях взаємодії зі студентами. Якісно новий рівень професійної підготовки готує майбутнього вчителя до такої організації навчально-виховного процесу, під час якої студент набуває професійних якостей. Питання підвищення якості професійної підготовки вчителя фізико- математичних дисциплін було і залишається предметом уваги багатьох вчених.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях приділяється увага професійній підготовці майбутнього вчителя (А. Алексюк, С. Гончаренко, М. Євтух та ін.), також оп- тимізації методів і прийомів професійної підготовки майбутніх учителів розглядали (М. Поташник, Т. Яценко та ін.) [3]. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження свідчить, що незважаючи на вагомі результати багатьох наукових досліджень, поза увагою дослідників залишається питання професійної підготовки майбутніх учителів фізико- математичних дисциплін.

Удосконалення національної системи освіти в Україні передбачає новий підхід до педагогічної підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін, здатних до розвитку логічного мислення, виховання й навчання та педагогічної діяльності загалом.

Педагогічні працівники мають стати основною силою відродження та створення якісно нової національної системи освіти. У зв'язку з цим, головна увага має бути зосереджена на підготовці нового покоління педагогічних працівників, підвищенні загальної культури, професійної кваліфікації та соціального статусу педагога. У законі України «Про вищу освіту» розглядається основна функція системи вищої освіти - «відтворення й передання новим поколінням досвіду минулої та сучасної культури, підготовка їх до подальшої діяльності, формування в молоді на гуманістичних засадах світоглядних принципів». Ефективність роботи вищих навчальних закладів залежить не лише від програм навчання і виховання, а й і від особистості педагога, його взаємин зі студентами [5].

Формулювання цілей статті. Метою статті є аналіз стану підготовки майбутніх учителів фізико- математичних дисциплін.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проблему професійно-педагогічної підготовки й формування особистості сучасного вчителя досліджували О. Абдуліна, І. Богданова, А. Богуш, О. Дубасенюк, В. Журавльов, Е. Карпова, З. Курдянд, А. Линенко Т. Осипова, Р. Хмелюк, О. Цокур та ін. Основними напрямами підготовки майбутнього вчителя ними визначається комплекс методологічних, педагогічних, методичних проблем, які ставляться і розв'язуються через залучення студентів вищої школи до практичної педагогічної діяльності, спрямованої на підвищення рівня їхнього професіоналізму.

Професійна підготовленість допомагає вчителеві в нестандартних ситуаціях приймати рішення, оволодіти педагогічним мисленням, усвідомити ставлення до своєї професійної діяльності. На важливості гуманістичної підготовки майбутнього вчителя наголошує низка державних документів (Закон України «Про вищу освіту», про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів та ін.), в яких зазначається, що підготовка молоді до свідомого життя повинна проходити в атмосфері взаєморозуміння та злагоди, з повагою до державного та соціального устрою; визначаються вимоги до рівня сформованості в особистості соціальних і громадських якостей з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності; наголошується на гнучкій й адекватній запитам практики підготовці фахівця.

Учитель фізико-математичних дисциплін повинен мати високий рівень знань та вмінь, володіти методикою викладання свого матеріалу, психології та педагогіки, необхідний для реалізації навчально-виховної діяльності.

Зміст поняття «підготовка» в педагогічній енциклопедії розглядається як сукупність спеціальних знань, умінь й навичок, якостей, трудового досвіду й норм поведінки, які забезпечують можливість успішної роботи з визначеної професії; як процес повідомлення відповідних знань й умінь [8]. За педагогічним словником «підготовка» - це формування та збагачення настанов, знань та вмінь, які необхідні індивіду для адекватного виконання специфічних завдань [6]. Енциклопедія професійної освіти визначає «підготовку» як загальний термін стосовно прикладних завдань освіти, коли передбачається засвоєння певного соціального досвіду з метою його подальшого застосування під час виконання специфічних завдань практичного, пізнавального чи навчального характеру. Причому такі завдання найчастіше пов'язані з певним видом регулярної діяльності. Сенс поняття «підготовка» розкривається у двох його значеннях: як навчання, тобто як деякий спеціально організований процес формування готовності до виконання майбутніх завдань, та як готовність, під якою розуміють наявність компетенції, знань, умінь та навичок, необхідних для успішного виконання певної сукупності завдань [10]. Згідно з Українським енциклопедичним словником, «підготовка» визначається як «запас знань, отриманий будь-ким». Також зазначається, що цей термін походить від слова «підготувати», сутніс- ними значеннями якого є «результат навчання - як процесу надання необхідних знань для чогось» та «сукупність попередніх дій, які полегшують реалізацію якихось подальших дій чи процесів». У великій радянській енциклопедії поняття «підготовка» визначається як сукупність спеціальних знань, умінь та навичок, що дозволяють виконувати роботу в певній галузі діяльності [8].

Проведений нами аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що сьогодні не існує єдиного погляду на трактування поняття «підготовка». Так, М. Васильєва вважає, що під терміном «підготовка» слід розуміти процес формування, удосконалення знань, умінь, навичок, якостей особистості, необхідних для виконання діяльності, здійснюваної в ході навчання, самоосвіти або професійної освіти [3]. У свою чергу, С. Головін зазначав, що це підготовка людини до оволодіння певною професією та виконання відповідної професійної діяльності на достатньо високому рівні [9].

На нашу думку, «підготовка» - це процес, в якому формуються та вдосконалюються професійні знання, уміння, навички та особистісні якості, що необхідні в майбутній педагогічній діяльності.

Професійна підготовка в науково-практичній літературі також має різні тлумачення. За педагогічним словником професійна підготовка є системою професійного навчання, метою якої є прискорене набуття тими, хто навчається, навичок, необхідних для виконання певної роботи або ж групи робіт [2]. Досить часто розглядають професійну підготовку як сукупність уже отриманих людиною спеціальних знань, умінь та навичок, особистісних якостей, власного досвіду роботи та усвідомлених норм поведінки, що забезпечують можливість успішної роботи з певної професії.

У культурологічному просторі професійна підготовка представлена як освітній процес, у якому студент і викладач реалізують себе як суб'єкти культури, а зміст освіти будується відповідно до змісту педагогічної культури із застосуванням особистісно орієнтованих технологій, культурних критеріїв і оцінок рівня готовності вчителя до професійної педагогічної діяльності [4]. учитель професійний фізичний

Деякі з науковців (О. Абдуліна, Н. Кузьміна, Н. Тализіна та ін.) зазначають, що професійна підготовка майбутнього вчителя - це процес формування й набуття настанов, знань та вмінь, необхідних спеціалісту для належного виконання спеціальних завдань навчально- виховного процесу. Інші (Л. Ахмедзянова, І. Богданова, Е. Карпова, Н. Кічук та ін.) наголошують на тому, що професійна підготовка майбутнього вчителя - це цілісний процес засвоєння й закріплення загально-педагогічних та соціальних знань, умінь і навичок [1].

Абдуліна вважає, що загально-педагогічна підготовка вчителя фізико-математичних дисциплін - це процес учіння студентів у системі навчальних занять з педагогічних дисциплін і педагогічної практики й результат,

Література

Абдулина О. Личность студента в процессе профессиональной подготовки / О. Абдулина // Высшее образование в России. - 1993. - № 3. - С. 165-171.

Большая советская энциклопедия: В 30т. - М.: Сов. энцикл., 1975. - Т. 21. - 640 с.

Васильєва М. Теоретичні основи деонтологічної підготовки педагога: дис. д-ра пед. наук: 13.00.04 / Марина Петрівна Васильєва. - Х.: ХДПУ імені Г. С. Сковороди, 2003. - 432 с.

Размещено на Allbest.ru