Інтернет як творчий ресурс розвитку студентів та викладачів на заняттях з іноземної мови

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рівненський державний аграрний коледж

Інтернет як творчий ресурс розвитку студентів та викладачів на заняттях з іноземної мови

Вікторія Троцкж, викладач англійської мови

Ірина Метка, викладач німецької мови

Анотація

інтернет творчий іноземний освіта

Статтю присвячено дослідженню ефективності використання мережі Інтернет як творчого ресурсу розвитку студентів та викладачів на заняттях з іноземної мови в сучасних умовах інформатизації освіти. Представлено критерії оцінювання інтернет-ресурсів для викладачів іноземної мови та студентів, а також дидактичні завдання, що досягаються завдяки засобам веб-технологій.

Ключові слова: інформатизація освіти, дидактичні завдання, веб-технології, форми телекомунікації, навчальні інтернет-ресурси, соціальні комп'ютерні програми, блоги, вікі, подкасти, інтернет-довідники, тезауруси.

Аннотация

Статья посвящена исследованию эффективности использования сети Интернета как творческого ресурса развития студентов и преподавателей на занятиях по иностранному языку в современных условиях информатизации образования. Представлены критерии оценки интернет-ресурсов для преподавателей иностранного языка и студентов, а также дидактические цели, достигаемые посредством вэб-технологий.

Ключевые слова: информатизация образования, дидактические цели, вэб-технологии, формы телекоммуникации, учебные интернет-ресурсы, социальные компьютерные программы, блоги, вики, подкасты, интернет-справочники, тезаурусы.

Annotatіon

The article investigates the effectiveness of using the Internet as a creative resource of students' and teachers ' development at foreign language lessons in the present conditions of informatization of education. It discusses criteria for evaluating Internet resources for foreign language teachers and students, as well as teaching objectives to be achieved by means of Webbased technologies.

Key words: informatization of education, didactic purposes, Web-based technologies, forms of telecommunication, educational Internetresources, social computer programmes, blogs, wiki, podcasts, Internet-references, thesauruses.

Постановка проблеми. В умовах сучасного інформаційного суспільства мережа Інтернет для студента, науковця, викладача, вчителя та інших педагогічних працівників повсякденний інструмент. Зважаючи на це, подальша інформатизація освіти відбувається й надалі відбуватиметься з обов'язковою орієнтацією на веб-технології. Крім того, у всесвітній мережі існує величезна кількість веб-сторінок, які містять значну кількість навчальної інформації, що дає змогу педагогам вирішувати найрізноманітніші освітні завдання.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У науково-педагогічній літературі впродовж останніх років з'явилося безліч публікацій, присвячених питанням дослідження освітніх можливостей інтернет-ресурсів, зокрема й у навчанні професійного іншомовного спілкування (Е. Азімов. Т. Андерсон, А. Андреев, А. Богомолов, П. Грей. Т. Домбровський, М. Евстигнеев, Д. Істмент. Є. Полат, А. Назаренко, Л. Гейхман, М. Бовтенко. Т. Баер, С. Мескіл, П. Сисоєв, Д. Рейнхард, Р. Тейлор, Д. Тілер та ін.), упровадження комп'ютерних способів навчання (А. Ахаян, Е. Вагнер, А. Веб, С. Вільямс, Р. Даніелсон, П. Дін, Є. Дмитрієва. Ф. Єкович, Т. Зайченко, Т. Карамишева, Д. Кім, О. Кохан, Ф. Лін, А. Мінзов, Р. Піотровський, Редько, Л. Сан, Л. Стеф, Е. Торес, Д. Хафмен, Хергот, А. Хутірський, Л. Шелдон та ін.).

Метою статті є дослідження ефективності використання мережі Інтернет як творчого ресурсу розвитку студентів та викладачів на заняттях іноземної мови в сучасних умовах інформатизації освіти; розгляд критеріїв оцінювання інтернет-ресурсів для викладачів іноземної мови та студентів, а також дидактичних завдань, що досягаються завдяки засобам веб-технологій.

Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день телебаченню та Інтернету притаманні колосальні інформаційні можливості. Однак викладачі повинні усвідомлювати те, що первинними є дидактичні завдання, особливості пізнавальної та творчої діяльності студентів, які визначаються певною метою освіти.

Варто нагадати, що основною метою предмета «Іноземна мова» є формування комунікативної компетенції, причому всі інші компетентності (освітня, виховна, розвивальна) реалізуються в процесі її досягнення, незалежно від тих можливостей, що пропонує нам Інтернет, а також від типу навчального закладу, в якому вивчається певна іноземна мова.

Відомо, що навчати мовленнєвої діяльності можна лише в живому спілкуванні. А для цього потрібен партнер. Комп'ютерна програма, CD-диск. якими б інтерактивними вони не були, можуть забезпечити лише квазіспілкування (спілкування з машиною, а не із живою людиною). Виняток складають комп'ютерні телекомунікації, коли учень чи студент вступає в діалог (письмовий чи усний) із реальним партнером носієм мови. Саме ця мета є найбільш затребуваною різними категоріями учнів та студентів, які вивчають іноземні мови. Навіть якщо подальша спеціалізація випускника не пов'язана із закордонними поїздками, контактами з іноземними спеціалістами, використання всесвітньої мережі Інтернет стає все більш необхідною умовою отримання і передачі інформації з будь-якої спеціальності. Варто також зауважити, що переважна більшість інформації в мережі представлена англійською мовою.

Специфіка предмета «Іноземна мова» полягає в тому, що провідним компонентом змісту навчання іноземним мовам є не основи наук, а способи діяльності навчання різних видів мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання, письма. Саме тому, готуючись до заняття, плануючи його, викладачу варто пам'ятати про дидактичні властивості та функції тих засобів навчання, які він обирає, чітко уявляючи, для вирішення якого методичного завдання той чи інший засіб навчання може виявитися найбільш ефективним.

Таким чином, використовуючи інформаційні ресурси мережі Інтернет, інтегруючи їх у навчальний процес (за умови відповідної дидактичної інтерпретації), на занятті можна ефективно розв'язувати наступні дидактичні завдання:

- формувати навики й уміння читання, безпосередньо використовуючи матеріали мережі різного ступеня складності;

- удосконалювати вміння аудіювання на основі автентичних звукових текстів мережі Інтернет, а також заздалегідь підготовлених викладачем;

- удосконалювати вміння монологічного та діалогічного висловлювання на основі проблемного обговорення представлених викладачем або студентами матеріалів із мережі Інтернет;

- удосконалювати вміння писемного мовлення, індивідуально або письмово складаючи відповіді партнерам, беручи участь у підготовці рефератів, творів, есе, інших продуктів спільної творчої діяльності партнерів;

- поповнювати свій словниковий запас (як активний, так і пасивний) лексикою сучасної іноземної мови (англійської, німецької чи будь-якої іншої), що відображає певний етап розвитку культури народу, соціального і політичного устрою суспільства;

- знайомитися із соціокультурними знаннями, що включають мовленнєвий етикет, особливості мовленнєвої поведінки різних народів в умовах спілкування, особливості культури, традицій країни, мова якої вивчається;

- формувати стійку мотивацію іншомовної діяльності студентів на занятті на основі систематичного використання «живих» матеріалів, обговорення не тільки питань до текстів підручника, а й нагальних проблем, які цікавлять та хвилюють усіх і кожного.

У дидактичному плані мережа Інтернет включає щонайменше два основних компоненти: форми телекомунікації та інформаційні ресурси.

До форм телекомунікації відносять електронну пошту, чат, форум, ICQ, відео- та веб-конференції. а також соціальні сервіси Веб 2.0. Так, Веб 2.0 це платформа соціальних сервісів та служб, що дозволяє широкому загалу користувачів мережі Інтернет приміряти на себе роль не лише отримувачів інформації, а й її творців та співавторів (Odnoklassniki. Vkontakte, YouTube та ін.).

Інформаційні ресурси мережі Інтернет містять текстовий, аудіоі відеоматеріал на різноманітну тематику та на різних мовах. Однак для того, щоб студенти не розгубилися серед безлічі інформації, різної за змістом та якістю, а змогли найбільш продуктивно використовувати її для своїх освітніх та професійних потреб, з'явилася необхідність у розробці спеціальних освітніх інтернет-ресурсів. що націлені навчати студентів працювати з ресурсами Всесвітньої мережі. До означених ресурсів відносять: 1) хот лист (hotlist) список посилань на текстові інтернет-ресурси; 2) мультимедіа скрепбук (multimedia scrapbook) список посилань на текстові, графічні, аудіота відеоінтернет-ресурси: 3) трежа хант (treasure hunt) посилання на різноманітні сайти з теми, що вивчається: питання до кожного розділу: загальне питання щодо цілісного розуміння теми; 4) сабджект семпла (subject sampler) посилання на текстові та мультимедійні матеріали мережі Інтернет; питання до кожного розділу; аргументація власної думки щодо дискусійного питання, що вивчається; 5) вебквест (webquest) посилання на текстові та мультимедійні матеріали мережі Інтернет; питання до кожного розділу; аргументація власної думки щодо дискусійного питання, що вивчається; загальне питання дискусійного характеру.

Вищеозначені інтернет-ресурси створюються винятково для навчальних цілей та можуть бути розроблені з різних предметів, зокрема й іноземної мови.

Зауважимо, що на сьогоднішній день єдиних критеріїв, яким має відповідати матеріал, що розміщується у всесвітній мережі Інтернет, не існує, тому надзвичайно важливим є оцінювання джерел та отриманої інформації. При цьому значна кількість інформації на іноземній мові в мережі містить граматичні, лексичні, орфографічні помилки (це пояснюється тим, що для більшості авторів сайтів мова, що використовується, а це, здебільшого, англійська, є іноземною). Вченими неодноразово розглядалося питання щодо принципів та критеріїв відбору інтернет-ресурсів у навчальних цілях, зокрема П. В. Сисоєв та М. М. Євстигнєєв для викладачів іноземної мови запропонували наступні критерії оцінки інтернет-ресурсів:

1. Мовна складність матеріалу.

2. Культурна складність матеріалу.

3. Джерело інформації.

4. Надійність інформації.

5. Актуальність інформації.

6. Культурна доцільність інформації.

7. Об'єктивність інформації.

Критерії оцінки інтернет-ресурсів для студентів:

1. Зміст сайту.

2. Джерело інформації.

3. Структура сайту.

Крім підручників, використання інформаційних технологій передбачає застосування різноманітних комп'ютерних програм та курсів навчального призначення.

Блоги, вікі та подкасти є прикладами соціальних комп'ютерних програм, комп'ютерними засобами, що дозволяють людям спілкуватися та співпрацювати онлайн.

Блог (від англ, «web log») це веб-сторінка у вигляді щоденника подій чи мережевого журналу. Вікі це веб-сайт, що складається з певної кількості сторінок, текст яких може змінювати будь-хто з його користувачів. Термін походить від гавайського слова, що в перекладі означає «швидко». Подкаст це аудіочи відеофайл, що передається через Інтернет і який можна завантажити на комп'ютер чи портативний пристрій (МРЗ-плеєр) для прослуховування чи перегляду. Слово «подкаст» походить від поєднання двох англійських слів «IPod» і «broadcast». IPod це портативний МРЗ-плеєр, виготовлений компанією «Apple». При цьому слово «broadcast» у перекладі означає «передавати по радіо, телебаченню», «транслювати».

Варто зазначити, що три вищеозначені засоби відрізняються один від одного, проте в користуванні ними є певні спільні риси:

* ними можуть користуватися як викладачі, так і студенти;

• вони можуть використовуватися для зв'язку студентів чи учнів з їхніми ровесниками, зокрема з інших країн;

• учні та студенти можуть наповнювати їх самостійно або разом з іншими користувачами.

Хоча використання блогів, вікі та подкастів може зробити для учнів та студентів вивчення іноземних мов значно цікавішим, деякі викладачі відчувають певне занепокоєння стосовно відсутності контролю під час їх наповнення учнями та студентами. Публічний характер цих соціальних комп'ютерних програм, тобто можливість вільного доступу до них будь-кого у світі, спонукає учнів та студентів ретельніше та відповідальніше ставитися до їх наповнення.

Вкажемо декілька безкоштовних блог-сайтів:

• Blogger (http://www.blogger.coin);

• WordPress (http://www.wordpress.coin);

• EzBlogWorld (http://www.ezblogworld.coin);

• Bahraich Blogs (http://www.bahraichblogs.coni):

• Getablog (http://www.getablog.net/portal3/php).

В Інтернеті для створення вікі є певна кількість

безкоштовних сайтів, найвідомішими серед яких є:

• Pbwiki (www.pbwiki.com);

• Media Wiki (http://wikihost.org):

• Wikihost (http://wikihost.org).

Найбільш ефективний спосіб знайти необхідний подкаст звернутися до директорії подкастів. обрати категорію та проглянути список подкастів. доступних для завантаження. Для тих, хто вивчає англійську мову, директорія подкастів знаходиться за адресою www.podoinatic.coin,www.bbc.co.uk.

Зауважимо, що соціальний сервіс подкастів може використовуватися для розвитку вмінь аудіювання та говоріння.

Разом із розвитком Інтернету та інформаційно-комунікаційних технологій педагоги та студенти, які вивчають іноземні мови, отримали можливість користуватися значним різноманіттям словників-довідників та довідкового матеріалу онлайн: тезаурусами, програмами-перекладачами, електронними енциклопедіями. Такі інтернет-ресурси слугують зручним підручним засобом та значно полегшують і вдосконалюють процес вивчення іноземної мови.

Розглянемо деякі властивості, притаманні електронним словникам, та зосередимо свою увагу на одномовних їх варіантах. Традиційно ними користуються учні та студенти переважно вищого рівня володіння мовою. Звичайно, є й кишенькові електронні словники, проте досить часто вони неточні.

Фактично всі великі одномовні учнівські друковані словники подаються разом із CD-ромами, які зазвичай мають: 1) можливість здійснювати пошук (не за алфавітним порядком); 2) аудіозаписи слів: 3) ігри та вправи; 4) інформацію про типові помилки: 5) можливість робити закладки; 6) можливість здійснювати функції тезауруса.

Деякі електронні словники можуть «сидіти» в комп'ютері. Щоб ними скористатися, достатньо клацнути на текстовий редактор чи веб-сторінку та автоматично перейти до потрібного слова в словнику. Також варто зазначити, що в Інтернеті є деякі безкоштовні електронні словники, проте вони містять певні функціональні обмеження. Наприклад, електронний тлумачний словник може включати визначення поняття, але не відтворювати його звукової вимови. Чим авторитетнішим є сайт, тим більша ймовірність того, що він міститиме достовірну інформацію. Варто пам'ятати, що найкращими за якістю є електронні словники та тезауруси, які мають свої друковані відповідники.

Тезауруси це словники загальної і спеціальної лексики, в яких вказано семантичні відношення (синоніми, антоніми, пароніми тощо) між лексичними одиницями. Вони передбачені переважно для студентів середнього та вищого рівнів володіння іноземною мовою, оскільки можуть використовуватися з метою збагачення та розширення словникового запасу, тоді як для студентів із низьким рівнем володіння іноземною мовою можуть виявитися надто складними і громіздкими. Тезаурус сприяє творчому підходу до письмової роботи, допомагає студентам критично аналізувати власні здобутки. Після ознайомлення із принципом його роботи варто запропонувати переглянути уривок будь-якого тексту із попередніх занять, виконаного у текстовому редакторі, щодо правильного вживання слів та фраз.

Комп'ютерні програми-перекладачі з однієї мови на іншу досі перебувають на стадії розробки та залишаються малоефективними, оскільки в багатьох випадках неспроможні передати точне тлумачення слів, відтворити граматичні конструкції і стилістику тексту. Однією з таких програм є Babel Fish корпорації «AltaVista» (http://babelfish.altavista.coin), що пропонує швидкий переклад з однієї мови на іншу. Проте від означеної програми не варто очікувати більшого, ніж перекладу окремих слів чи елементарних фраз. Розуміючи це, студенти ретельніше опрацьовують мовний матеріал, відповідальніше ставляться до підбору та вживання слів.

Відомо, що друковані енциклопедії займають багато місця на книжкових поличках. Із розвитком комп'ютерних технологій колекція томів стала поміщатися у маленькому CD-ромі, а нині й в Інтернеті. Прикладами інформаційних довідникових сайтів, створених на основі друкованих матеріалів, є Енциклопедія Британіка (Encyclopedia Britannica) та Мікрософт Енкарта (Microsoft Encarta).

При виборі електронної енциклопедії важливо знати деякі її особливості та враховувати періодичність оновлення. Зокрема Мікрософт Енкарта оновлюється регулярно, проте частіше для абонентів-передплатників, аніж для користувачів безкоштовної версії. Вікіпедія щохвилини кожного дня, проте потрібно пам'ятати, що дана електронна енциклопедія редагується багатьма людьми і не завжди може містити правдиву інформацію.

Щоб бути впевненим у достовірності інформації, потрібно звернутися до кількох електронних енциклопедій, опрацювати відомості на задану тему і порівняти їх. Такі сайти, як Енциклопедія Британіка (Encyclopedia Britannica), Мікрософт Енкарта (Microsoft Encarta) та Колумбійська Енциклопедія (Columbia Encyclopedia), що створені на матеріалі друкованих видань, цілком можна вважати як точними, так і відносно вичерпними. Проте, зважаючи на вищезазначені причини, цього не можна стверджувати про Вікіпедію.

Висновки

Отже, інформатизація істотно вплинула на процес здобуття знань. Нові засоби навчання та інформаційні технології вимагають високого рівня підготовки та навченості викладачів застосовувати різноманітні досягнення інформаційних технологій у процесі навчання. Викладачам слід усвідомити, що без удосконалення і розширення своїх знань і навичок у сфері використання інформаційних технологій вони будуть відставати від своїх учнів, втрачаючи при цьому власний авторитет. Адже сучасний викладач це генератор ідей, організатор, режисер, який визначає ролі у процесі навчання, поєднуючи традиційні й новітні методики, прийоми і засоби.

Ураховуючи всі переваги й можливості сучасних інформаційних технологій, не варто забувати, що Інтернет, здійснюючи низку важливих функцій навчання, не може повністю замінити викладача іноземної мови. Всесвітню мережу потрібно не протиставляти викладачу, а використовувати як потужний ресурс підтримки його професійної діяльності, що забезпечує виконання значного обсягу рутинної роботи, вивільняючи час для творчих завдань. Отже, використання інформаційних технологій у процесі викладання іноземних мов:

• значно розширює та урізноманітнює програму у середніх та вищих навчальних закладах;

• надає доступ до різноманітних автентичних матеріалів (комп'ютерне подання мовного матеріалу на основі художньої літератури, статей, матеріалів інформаційних сайтів; робота зі словником тощо);

• сприяє зацікавленню учнів та студентів до вивчення іноземних мов;

• розширює мотивацію до навчання, дозволяє студентам працювати у зручному для них темпі, сприяючи таким чином індивідуалізації навчання та ефективному оволодінню іноземною мовою.

Список використаної літератури

1. Алборова С. 3. Телекоммуникации как средство развития познавательного интереса учащихся : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук : 13.00.01 / С. 3. Алборова ; Северо-Осетинский гос. университет им. К. Л. Хетагурова. Владикавказ, І999. 14 с.

2. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : монографія / В. Ю. Биков. К. : Атака, 2008. 684 с.

3. Гончаренко С. У Український педагогічний енциклопедичний словник. Вид. 2-ге, доповнене і виправлене / С. У Гончаренко. Рівне : Волинські обереги, 2011. 522 с.

4. Гриценчук О. О. Теоретико-методологічні основи застосування ІКТ у процесі вивчення суспільствознавчих дисциплін у країнах зарубіжжя та Україні: загальні підходи [Електронний ресурс] / О. О. Гриценчук // Інформаційні технології і засоби навчання. 2010. №5 (19). Режим доступу : http://www.ime.edu-ua.net/em.html.

5. Давиденко Ю. Є. Програми з електронного листування як засіб формування мовленнєвих компетенцій / Ю. Є. Давиденко, М. Ю. Онищенко // Преподавание языков в вузе на современном этапе. Межпредметные святи : сборник. Харків. Вин. 12.-С. 117-125.

6. Кукла О. В. Нові інформаційні технології у навчанні англійської мови / О. В. Кукла // Іноземні мови в сучасній школі. 2013. №1. С.25-27.

Носенко Е. Л. Методичні прийоми забезпечення ефективності запам'ятовування інформації у дистанційному навчальному курсі / Е. Л. Носенко,С. В. Чернишенко. Дніпропетровськ : Вид-во ДНУ 127 с.

7. Основні положення доповіді Міністра освіти і науки України Василя Кременя // Освіта. - 3-4 березня. № 11. С. 2.

8. Школа майбутнього: Інтернет та вивчення іноземних мов : методичний посібник / упор. І. Ратушний. Тернопіль : Лібра Терра. 2010. 136 с.

9. Рождественська Д. Б. До проблеми застосування інформаційно-комунікаційних технологій при вивченні української мови та культури мови у загальноосвітній середній школі (на матеріалі 6-9 класів) / Д. Б. Рождественська, Н. В. Сороко // Інформаційні технології і засоби навчання : зб. наук. пр. / Ін-т засобів навчання HATH України. К. : Атіка. -С. 162-170.

10. Смольянникова И. А. Информационные технологии в образовании : конгресе конференций [Электронный ресурс] / И. А. Смольянникова // Ресурсы ИКТ как технологическая составляющая учебной среды для формирования иноязычной компетенции. Режим доступа : http://ito.edu.ru/2003/ ІІ/2ЛІ-2-2196.html (21.12.12).

11. Співаковський О. В. Інформаційно-комунікаційні технології в початковій школі : навч.-метод, посіб. [для студ. напряму підготовки «Початкова освіта»] / О. В. Співаковський, Л. Є. Петухова. В. В. Коткова. Херсон, 2011. 267 с.

12. Ставицька І. В. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті [Електронний ресурс] / І. В. Ставицька. Режим доступу : http://confesp.fl.kpi.ua/ node/1103 (21.12.12). Назва з екрана.

13. Чередніченко Г. А. Мультимедійні технології у процесі викладання дисципліни «Іноземна мова» у вищих технічних навчальних закладах / Г. А. Чередніченко, Л. Ю. Шапран, Л. І. Куниця // Наукові записки. Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, 2011. №4. С. 134-138. (Серія «Педагогіка»).

14. Lim С. J. Pedagogical Usability Checklist for ESL/EFL E-leaming Websites [Electronic resource] / C. J. Lim, S. Lee // Journal of Convergence Information Technology. 2007. Vol. 2. No. 3 (September). Available from : http://www.aicit.org/ jcit/ppl/Vol2_No3_10.pdf.

Размещено на Allbest.ru