Формальна композиція в системі художньої освіти майбутніх архітекторів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формальна композиція в системі художньої освіти майбутніх архітекторів

УДК: 377.35+72+72.012

О.Є. Білгородська

У вирішенні проблем підвищення професійної майстерності фахівців у сфері образотворчого мистецтва та архітектури потрібне постійне вдосконалення теоретичних і методичних знань, педагогічних умінь і навичок. Одним із напрямків досягнення поставленої мети є створення творчої композиції. Широкий спектр навчально-творчої діяльності, виражений у специфіці архітектурно - будівельної освіти, має всебічний характер освоєння матеріально-просторового середовища. Це вимагає від фахівців володіння системою методологічних знань різних сфер діяльності, розуміння логіки їх взаємозв'язку у професійній діяльності, необхідності здійснення методичного пошуку, заснованого на інтеграційних процесах освіти. Усе це може і повинно відображатися у композиції. Композиційна творчість надає діяльності архітектора художньої специфіки. Композиційна майстерність - основа творчого професіоналізму художника у будь-якому виді мистецтва. Композиція слугує найважливішим чинником художньої виразності. Композиція будується на супідрядності з головним сюжетно-тематичним центром усіх менш значних елементів побудови. Предметно - смисловим елементам композиції незмінно сприяють спеціальні виразні засоби: освітлення, тональність, колорит, точка і момент зйомки, план, ракурс, а також образотворчий акцент і різні контрасти. Існує нескінченне число потенційно задовільних комбінацій, але жодна з них не є єдино правильною, хоча деякі можуть здатися кращі за інших. Композиція слугує засобом для вираження авторської думки [11]. У сучасній архітектурній освіті всі творчі дисципліни, від образотворчих до проектувальних, починаються з композиції. Знання, розуміння і застосування композиційних закономірностей - це основа формування майбутнього фахівця - архітектора. Композиція (від лат. сomposition - складання, зв'язування) у будь-якому виді мистецтва визначається і як спосіб, і як система побудови художнього витвору за допомогою узгодження між собою певних компонентів (частин, засобів). Композиція зображення - це особлива форма структурної організації образотворчого матеріалу у нерозривній єдності та взаємозв'язку образно - виразної (змістової) і конструктивно-знакової (формальної) сторін зображення. Спеціальна діяльність у будь-якому просторовому мистецтві пов'язана з аналізом і образним переробленням візуальної інформації, яка є набором формальних засобів зображення (точка, лінія, пляма, штрих, маса, площина, об'єм та ін.). Формальний метод затверджує погляд на художню форму як на категорію, що визначає специфіку зображення, виходячи з аналізу системи абстрактних візуальних елементів, що підлягають логіко-математичним закономірностям структурування [5; 6; 8; 9; 10].

Композиція лежить в основі буд-якої фігуративної композиції в образотворчому мистецтві (станкової композиції в живописі і в графіці, монументального панно, скульптурної та архітектурної композиції, дизайнерського проекту тощо), оскільки оперує «чистими», абстрактними образотворчими формами (точки, лінії, площини, маси плям, обсяги тощо) і організовується відповідно до візуальних закономірностей людського сприйняття. Композиційні вміння належать до більш складних професійних умінь і базуються на основі синтезу знань і навичок, що включають елементи творчості. Студент повинен знати закони композиції і вміло їх використовувати, виконуючи завдання, спрямовані на розвиток творчого мислення, почуття пропорційності і гармонії, на розуміння і практичне застосування таких категорій, як динаміка і статика, ритм, симетрія і асиметрія, контраст і нюанс, цілісність і завершеність. У майбутньому студентам архітектурного факультету знадобляться такі якості, як точність і гострота візуального сприйняття для реалізації поставлених перед ними різної складності завдань в архітектурній композиції [11; 12].

На нашу думку, однією з визначальних дисциплін виступає композиція, яка тісно взаємодіє з рисунком, живописом, історією мистецтв, кольорознавством, естетикою та філософією. Композиція безпосередньо є підсумком усіх знань та надбань еволюційного розвитку мистецтва. Студент починає систематизувати знання та навички шляхом зображення та кольору, що приводить художню роботу до єдиного результату, який відображається на площині. Завдяки вивченню спецдисциплін у студента виробляється аналітичний підхід, логічне та образне мислення, професійні практичні засоби вираження дійсності або ідеї. Водночас, спецдисципліни розвивають мислення, просторовість, кольорову єдність, гармонію та ритм. Композиція властива всім видам мистецтва. При цьому принципи єдності композиції, її розподілу, симетрії і ритму проявляються в різних видах мистецтва по-різному. Наявність єдиних закономірностей у художніх творах дозволяє досягти синтезу мистецтв - їх органічного поєднання в архітектурно-скульптурному ансамблі, театральній постановці, оформлення інтер'єру тощо. композиція навчальний архітектурний фахівець

Отже, композиція - це головний компонент художньої форми, що надає єдності і цілісності, підпорядковуючи її елементи один одному. Закони композиції закладаються у процесі художньої практики, естетичного пізнання дійсності, відбивають та узагальнюють об'єктивні закономірності і взаємозв'язки, явища реального світу. Ці закономірності і взаємозв'язки проявляються в художньому вигляді, водночас ступінь і характер їх перетворення і узагальнення пов'язані з видом мистецтва, ідеєю й матеріалом виконання твору. У пластичних мистецтвах композиція об'єднує часткові моменти побудови художньої форми (реальне або ілюзійне формування простору і об'єму, симетрія й асиметрія, масштаб, ритм і пропорції, нюанс і контраст, перспектива, групування, кольорове рішення тощо). Композиція організовує як внутрішній простір твору, так і його співвідношення з навколишнім середовищем і глядачем [1; 2; 3; 4]. Тобто, у пластичних мистецтвах роль композиційної побудови визначається комплексом різноманітних складових. Композиція - це, з одного боку, творчий процес створення твору мистецтва від початку до кінця, від появи задуму до його завершення, з іншого боку - своєрідний комплекс засобів розкриття змісту картини, заснований на законах, правилах й прийомах, повному, цілісному і виразному вирішенню задуму. Іншими словами, композиція є зосередженням ідейно - творчого твору [2, с .24], що дозволяє цілеспрямовано синтезувати головне і другорядне, домогтися максимальної виразності змісту і форми. Композиція як навчальний предмет з'явилася значно пізніше, ніж дисципліни живопис і малюнок. Спочатку композиція прирівнювалася до створення картини на біблійні, міфологічні, казкові й вільні теми. Сьогодні роль і значення дисципліни «Композиція» помітно зростає. Програмою архітектурної спеціальності 6.060102 «АРХІТЕКТУРА» не передбачено курс «Формальна композиція», необхідність якого очевидна. Тому виникає потреба впроваджувати його у навчальний процес на заняттях з рисунка у вигляді певних композиційних завдань та вправ. Крім того, виконуючи завдання з рисунка або живопису, студент звертається до основ композиції, оскільки будь-яке зображення треба вдумливо розташувати на картинній площині, взявши до уваги її розмір і формат (відношення сторін по вертикалі й горизонталі). Робота над композицією регламентується навчальними годинами, більшість з яких відводяться на самостійну творчу діяльність з обов'язковим обговоренням ескізів на індивідуальних та колективних консультаціях. Необхідність вдосконалення самостійної роботи як основної умови оптимізації пізнавальної діяльності має необмежені можливості і виступає резервом підвищення ефективності навчання.

Висновки

Отже, тенденції архітектурно-будівельної освіти виражаються в комплексному художньо-композиційному та наукових підходах до організації навчально-творчого процесу, у необхідності формування архітектора-творця і практика, у єдності навчання та виховання на трьох рівнях навчально-творчої діяльності - пізнання, осмислення, перетворення, що відповідають видам навчально-творчої діяльності, змісту навчально-творчої діяльності, процесам мислення, що сприяють активізації навчально-творчої діяльності в їх динаміці розвитку.

Сучасний архітектор повинен вміти не тільки задовольняти вимоги замовника, а й відображати вимоги композиційних взаємозв'язків архітектурної споруди співвідносно до їх сприйняття навколишнім світом. Гармонійно структурні взаємозв'язки архітектурних форм, які приховані від аматорського ока і які розуміє людина на рівні інтуїтивного, суб'єктивного почуття гармонії, краси, професіонал повинен розуміти і науково обгрунтувати, розробляючи майбутній проект, проводячи передпроектний аналіз та дослідні роботи з визначення найбільш раціональних і перспективних соціальних, економічних, екологічних, інженерно-конструктивних композиційно-художніх рішень.

Література

1. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие / Р. Арнхейм ; пер. с нем. - М. : Архитектура, 2007. - 392 с.

2. Гнатюк В. А. Теоретичні основи композиції [навчально-метод. посіб.] / В. А. Гнатюк, І. П. Міхаль- ська, Б. М. Негода, Н. О. Урсу. - Кам'янець-Подільський, 2004. - 61с.

3. Жабинский В. И., Винтова А. В. Рисунок : [Учеб. пособ.] / В. И. Жабинский, А. В. Винтова. - М. : ИНФРА. - 2008. - 256 с.

4. Кандинский В. В. Точка и линия на плоскости / В. В. Кандинский. - СПб. : Азбука, 2003. - 240 с.

5. Козлов Н. Г. Композиция / Н. Г. Козлов. - М. : Изд. «Просвещение», 1968. - С.11-27.

6. Логвиненко Г. М. Декоративная композиция : учеб. пособие / Г. М. Логвиненко. - М. : Владос, 2008. - 144с.

7. Парксёнов Г. И. Курс формальной композиции в системе художественно-графической подготовки архитектора : [учебно-методическое пособие по дисциплине «Рисунок» для студентов 1-3 курсов направления «Архитектура»] / Г. И. Парксёнов, И. Л. Левин. - Н. Новгород : Нижегород. Гос. Архит.- строит. ун-т, 2011. - 125с.

8. Пархоменко К. О. Вплив дисциплін циклу професійно-практичної підготовки на становлення професіоналізму майбутніх фахівців дизайну / К. О. Пархоменко // Міжнародний журнал «Науковий огляд». -Випуск №1. - К., 2014. - С. 90-95.

9. Тиц А. А. и др. Основы архитектурной композиции и проектирования / А. А Тиц и др. - К. : Изд. Объединение «Вища школа», 1976. - 256с.

10. Киселёва В. А. Методические основы профессиональной подготовки архитектора средствами изобразительного искусства : автореф. дис. на получение степени канд. пед. наук: спец. 3.00.08 «Теория и методика профессионального образования», 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания (изобразительное искусство, уровень профессионального образования)» / В. А Киселёва. - Тамбов, 2002. - 15с.

11. Бабенко А. В., Хоружая Н. В. Основы композиции в изобразительном искусстве : учебно-методическое пособие / А. В. Бабенко, Н. В. Хоружая. - Томск : Томский государственный университет, 2011. - 116 с.

References

1. Amkheym, R. (2007). Iskusstvo i vizualnoye vo- spriyatiye [Art and Visual Perception]. Moscow: Arkhi- tektura [in Russian].

2. Hnatiuk, V. A., Mikhalska, I. P., Nehoda, B. M., & Ursu, N. O. (2004). Teoretychni osnovy kompozytsii [Theoretical Foundations of composition]. Kamenets- Podilskyi [in Ukrainian].

3. Zhabinskiy, V. I., & Vintova, A. V. (2008). Risu- nok[Drawing]. Moscow: INFRA [in Russian].

4. Kandinskiy, V. V. (2003). Tochka i liniya na ploskosti [Point and Line in the Plane]. St. Petersburg: Azbuka [in Russian].

5. Kozlov, N. G. (1968). Kompozitsiya [Composition]. Moscow: Izd. «Prosveshcheniye» [in Russian].

6. Logvinenko, G. M. (2008). Dekorativnaya kompozitsiya [Decorative composition]. Moscow: Vlados [in Russian].

7. Parksonov, G. I., & Levin, L. I. (2011). Kurs for- malnoy kompozitsii v sisteme khudozhestvenno- graficheskoy podgotovki arkhitektora [Course of formal composition in the artistic and graphic preparation of an architect]. N. Novgorod: Nizhegorod. Gos. Arkhit.-stroit. un-t [in Russian].

8. Parkhomenko, K. O. (2014). Vplyv dystsyplin tsyklu profesiino-praktychnoi pidhotovky na stanovlennia

9. Пастырь И. В. Креативность познания композиции изобразительного искусства / И. В. Пастырь. - Измаил : РИО ИГГУ. - 2005. - 148с. profesionalizmu maibutnikh fakhivtsiv dyzainu [Influence of disciplines from the cycle of professional and practical training on future professional designers' professionalism development]. Mizhnarodnyi zhurnal «Naukovyi ohliad» - International Journal "Scientific Review", 1, 90-95. Kyiv [in Ukrainian].

10. Pastyr, I. V. (2005). Kreativnost poznaniya kompozitsii izobrazitelnogo iskusstva [Creativity of the fine arts composition knowledge]. Izmail: RIO IGGU [in Russian].

11. Tits, A. A., & et al. (1976). Osnovy arkhitektur- noy kompozitsii i proyektirovaniya [Fundamentals of architectural composition and the design]. Kyiv: Izd. Obye- dineniye «Vyshcha shkola» [in Russian].

12. Kiselova, V. A. (2002). Metodicheskiye osnovy professionalnoy podgotovki arkhitektora sredstvami izobrazitelnogo iskusstva [Methodical bases of training architects through art]. Extended abstract of candidate's thesis. Tambov [in Russian].

13. Babenko, A. V., & Khoruzhaya, N. V. (2011). Osnovy kompozitsii v izobrazitelnom iskusstve [Basics of composition in the visual arts]. Tomsk: Tomskiy gosu- darstvennyy universitet [in Russian].

Размещено на Allbest.ru