Розвиток творчого потенціалу студента в умовах вищого навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 159.923.2:378-057.875

РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТА В УМОВАХ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Розвиток особистості в умовах вищого навчального закладу буде тим успішнішим, чим більш свідомо буде зорієнтований процес навчання на актуалізацію творчого потенціалу студента, на формування в нього рис, що забезпечують його повноцінну творчу реалізацію в подальшій професійній діяльності. Здійснюється активний пошук таких психолого-педагогічних систем, які максимально сприяли б формуванню самостійної, соціально активної, творчої особистості, здатної до саморегуляції власної життєдіяльності.

Ключові слова: творчий потенціал, творча компетентність, розвиток, самостійна робота, самостійність, студент, вищий навчальний заклад.

особистість навчальний творчий педагогічний

Развитие личности в условиях высшего учебного заведения будет тем успешнее, чем более сознательно будет ориентирован процесс обучения на актуализацию творческого потенциала студента, на формирование у него черт, обеспечивающих его полноценную творческую реализацию в дальнейшей профессиональной деятельности. Осуществляется активный поиск таких психолого-педагогических систем, которые максимально способствовали формированию самостоятельной, социально активной, творческой личности, способной к саморегуляции собственной жизнедеятельности.

Ключевые слова: творческий потенциал, творческая компетентность, развитие, самостоятельная работа, самостоятельность, студент, высшее учебное заведение.

At the present stage, the formation and development of personality capable of thinking independently and creatively is of great importance. There is a need for providing psychological conditions at higher educational institutions aimed at the development of future specialists' creative potential, which will enable them to make their own decisions, to adapt quickly to changes and constantly improve themselves. Much attention is paid to the activation of students' self - study at higher educational institutions. The peculiarities of higher school students' creative potential are revealed in the article. The development of students' creative potential is connected to their creative competence, and independence formation. Future specialist's creative competence is understood to be the highest level of professional competence d e- velopment, when a person performs his/her professional activities on the basis of creativity in a stable and continuous way. The opportunities for the development of future teachers' creative competence lie in creating training and educ a- tional environment which provides specific psychological and pedagogical means that facilitate the competencies integration into creative competence. It has been found out, that when performing various types of independent work students obtain independence, deep solid scientific knowledge, the abilities to regulate their own activity and successfully organize it, which, in its turn, leads to the development of creativity. It is important to teach future specialists to orient themselves in the information, the amount of which is constantly increasing, to use it successfully. Our study does not cover all the aspects of students' creative potential development at higher educational institutions. It can be extended in the direction of improving the psychological means of optimizing the development of future specialists' creative competence with the comparative analysis of the peculiarities of the creative competence of specialists of different specialties.

Keywords: creativity, creative competence, development, independent work, independence, student, higher educational institution.

На сучасному етапі, важливим є формування та розвиток особистості, здатної самостійно і творчо мислити. Існує потреба в забезпеченні психологічних умов вищої школи, що пов'язана з розвитком творчого потенціалу майбутніх фахівців, які можуть самостійно приймати рішення, швидко адаптуватися до змін та постійно самовдосконалюватися. Значна увага приділяється активізації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів. Для розкриття проблеми розвитку творчого потенціалу студентів важливим є урахування положень: концептуальних підходів до розуміння особистості та процесу її становлення (Г. Балл, П. Гальперін, В. Зливков, Г. Костюк, С. Максименко, В. Семиченко, Т. Титаренко, Чепелєва, Ю. Швалб та ін.); провідних вітчизняних та зарубіжних концепцій розвитку творчості особистості (Л. Виготський, Дж. Гілфорд, Г. Костюк, О. Леонтьєв, В. Моляко, Р. Стернберг); ідей про механізми творчості (А. Маслоу, В. Роменець, Г. Уеллес); підходів до розвитку педагогічної творчості (В. Загвязинський, В. Кремень, М. Поташник, Раченко, В. Сухомлинський); ідей щодо структури і розвитку мотиваційної та ціннісно-смислової сфери особистості (Б. Братусь, З. Карпенко, В. Чудновський) [1,2,3,4,5,10,11]. Використовувались положення про компетентнісний підхід до розвитку творчого потенціалу особистості, розкриті у дослідженнях вітчизняних науковців - Я. Болюбаша, О. Волобуєвої, К. Левківського, О. Овчарук, О. Пометун, С. Сисоєвої та ін.; у наукових дослідженнях учених Росії, зокрема: . Бермуса, В. Краєвського, С. Кульневич, О. Олейникової, В. Сєрікова, О. Тутолміна, Хуторського та ін.; у дослідженнях зарубіжних дослідників, серед яких найбільш відомі Дж. Равен, К. Маслач, Р. Стернберг, Р. Хайгерті та ін [2,6,8,9,11]. На сьогодні визначається якісно новий етап удосконалення творчої самостійної роботи студентів у навчально-виховному процесі, якій присвячена значна кількість наукових праць. Вагомий внесок у дослідження особливостей організації самостійної роботи студентів зробили В. Бондар, В. Козаков, Кремень, О. Мороз, П. Підкасистий, В. Шинкарук [11]. Проблема формування самостійності, організації самостійної роботи студентів розглядається у працях різних науковців (Є. Глухих, З. Горностаєва, Гончаренко, Б. Йосипов, Л. Жарова , І. Зязюн, В. Козаков, І. Кралевич , Л. Кірсанова, В. Лозова, О. Пєхота, М. Поташник, М. Ярмаченко та ін.); напрямки удосконалення професійної підготовки фахівця до творчої діяльності розкрито у працях А. Алексюка, О. Кондратюка, Ю. Львової, С. Максименка, М. Поташника, В. Семиченко та ін [11]. Науковою цінністю для розв'язання проблеми розвитку творчого потенціалу особистості є концепція В. Моляко, за якою творчість розглядається як діяльність, котра сприяє створенню, відкриттю чогось раніше невідомого певній особистості (суб'єктові). Автор визначає п'ять стратегій творчої діяльності, екстраполяція змісту яких на життєвий шлях особистості дозволяє охарактеризувати їх таким чином:

1) стратегія аналогізації пов'язана з використанням вже відомої моделі життєвого шляху чи його частини, що не зводиться до копіювання раніше створеного, припускає внесення нового в аналог або використання відомої моделі життєвого шляху в інших умовах і по-новому;

2) стратегія комбінування полягає в різних перестановках, зміні життєвих ситуацій, власне комбінування окремих компонентів відомих життєвих шляхів;

3) стратегія реконструювання проявляється в побудові життєвого шляху протилежного раніше відомому, вона пов'язана з пошуком справді іншого, нового, стосується це окремої життєвої ситуації чи життя в цілому;

4) універсальна стратегія припускає відносно рівномірне застосування аналогізації, комбінування і реконструювання, причому кожна стратегія стосовно побудови життєвого шляху є паритетною щодо інших;

5) стратегія спонтанних дій, випадкових підстановок здійснюється тоді, коли немає домінуючої стратегії, а пошук здійснюється ніби без плану, без певної логіки, за випадковим орієнтиром чи методом спроб і помилок. Уявляється, що стосовно життя ця стратегія найбільш схожа з підлітковим “експериментуванням”, коли чіткі життєві орієнтири ще не вироблені [5].

Ми переконані, що розвиток творчого потенціалу студента пов'язаний з його творчою компетентністю. Під творчою компетентністю майбутнього фахівця, ми розуміємо найвищий рівень розвитку професійної компетентності, коли людина здійснює професійну діяльність на творчій основі стабільно і безперервно. Структура розвитку творчої компетентності студента базується на основних структурних компонентах професійної компетентності: особистісно-розвивальному; діяльнісно-розвивальному; комунікативному; фаховому; опануванні досвіду. Показниками досягнення творчої компетентності є ціннісно - педагогічна, мотиваційна, психолого-педагогічна, організаційна, методична, дидактична, інформаційна компетенції, вербально-комунікативна, невербальна, компетенція самовдосконалення, понятійне та творче мислення (рис. 1).

На основі визначених показників, критеріїв, психологічних та педагогічних засобів нами розроблено зміст та основні етапи розвитку творчої компетентності майбутніх фахівців у навчально-виховному процесі.

Розвиток творчої компетентності майбутніх учителів має здійснюватися на основі підготовчого, діагностичного та розвивального етапів. Розвивальний етап повинен забезпечуватися психолого-педагогічними засобами у навчально-виховному процесі ВНЗ:

а) психологічні: розвиток творчого мислення; прагнення до самовдосконалення; розвиток діалогічного спілкування як творчого процесу; мотивація до самостійного творчого опрацювання матеріалу; розвиток творчих здібностей у діяльності; розвиток фахової підготовки, понятійного мислення; б) педагогічні: організація навчальної діяльності, у ході якої студенти реалізують себе як творчі особистості; забезпечення конструктивного постійного зворотного зв'язку; встановлення партнерського спілкування; забезпечення мотивації до дослідницької діяльності, активності та креативності під час занять; організація навчального процесу з метою більш глибокого оволодіння студентами навчальним матеріалом.

На основі визначених тенденцій створено програму розвитку творчої компетентності майбутніх учителів. Метою програми є розвиток визначених показників розвитку творчої компетентності майбутніх учителів. Завдання програми - це розвиток показників компонентів професійної компетентності:особистісно-розвивального; діяльнісно-розвивального; комунікативного; фахового; компоненту опанування досвіду. Авторська програма передбачає створення спеціального навчально-виховного середовища у процесі підготовки вчителів у ВНЗ з наступними характеристиками:

а) установка на особистісно-розвивальний компонент (ціннісно-педагогічна, мотиваційна компетенції);

б) установка на діяльнісно-розвивальний компонент творчої компетентності (психолого-педагогічна, організаційна, методична компетенції);

в) формування та розвиток педагогічного спілкування як творчого процесу на основі вербально- комунікативної, невербальної компетенцій; д) установка на фахове зростання на основі дидактичної, інформаційної компетенції, понятійного мислення;

д) поглиблення опанування педагогічного досвіду (розвиток творчого мислення, компетенції самовдосконалення).

Важливою для ефективного впровадження програми є інтеграція психолого-педагогічних засобів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Організаційно-методичними умовами сприяння розвитку творчої компетентності майбутніх фахівців, які забезпечує програма, є:

- організація навчальної діяльності, у ході якої студенти реалізують себе як творчі особистості;

- забезпечення конструктивного постійного зворотного зв'язку;

- встановлення партнерського педагогічного спілкування;

- забезпечення мотивації до дослідницької діяльності, активності та креативності під час занять.

За результатами анкетування вчителів (176 педагогів, різних за фахом, з досвідом роботи більше трьох років) стосовно проблем розвитку творчого потенціалу особистості у навчально-виховному процесі ми отримали відповіді, що акцентують увагу на відсутності у значної кількості майбутніх вчителів: спрямованості до самовдосконалення (88,0%); натхнення, морального задоволення (76,0%); інтуїції (80,0%); глибокого аналізу інформації (98,0%); позитивних емоцій (60,0%); прогнозування результатів діяльності (89,0%); прагнення розуміти свої помилки та виправляти їх (100%); сприятливого мікроклімату у колективі (90,0%); наполегливості, вольових зусиль (100%); комунікабельності (98,0%); працелюбності (89,0%); готовності до експерименту (75.0%); бажання реалізації своїх знань (88,0%); високих вимог до власної діяльності (90,0%); широкого кругозору (86,0%); постійного пошуку нового (88,0%). Щодо питання розуміння вчителями розвитку компетентності особистості отримали відповіді, які включають такі складові: прагнення до розвитку, здатність дивуватися при зіткненні з новим, незвичним, ентузіазм, здатність до самовираження, вміння повністю орієнтуватись у проблемі (97,0%); спонтанність, безпосередність, оригінальність, дивергентність мислення, здатність до швидкого здобуття нових знань, чутливість, сприйнятливість до нового (85,0%); здатність легко долати перешкоди, відступати, відмовлятися від своїх думок, теорій, здатність відкидати несуттєве, другорядне, готовність напружено і важко працювати, до складання складних структур із елементів, до синтезу та до аналізу, до комбінування, до диференціації явищ (78,0%); внутрішня зрілість, ствердження свого “Я”, здатність зберігати впевненість в умовах невизначеності (63,0% ). Важливою умовою авторської програми є розвиток самостійності студентської молоді. Сучасні нормативні документи Міністерства освіти і науки України визнають самостійну роботу основним видом навчально-пізнавальної діяльності студентів. За психологічним словником, самостійність - узагальнена властивість особистості, що виявляється в ініціативності, критичності, адекватній самооцінці і почутті особистої відповідальності за свою діяльність і поведінку. Вона пов'язана з активною роботою думки, почуттів і волі. Цей зв'язок двосторонній: 1) розвиток мисленнєвих і емоційно-вольових процесів - необхідна передумова самостійних суджень і дій; 2) судження і дії, що створюються у ході самостійної діяльності зміцнюють і формують здатність не лише свідомо приймати вмотивовані дії, але й досягати успішного виконання прийнятих рішень всупереч можливим складнощам [7].

За результатами анкетування вчителів Полтавщини (176 осіб) на питання “Які чинники обумовлюють формування самостійності та активізацію самостійної роботи студентів”, отримали такі відповіді: цілеспрямованість; працелюбність; готовність до експерименту; бажання реалізації своїх знань; постійне використання додаткових джерел інформації; вимоги сьогодення; високі вимоги до власної діяльності; широкий кругозір; постійний пошук нового; системний перегляд науково- пізнавальних передач, тощо. У Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка враховують основні групи самостійної роботи майбутніх учителів, яким притаманні специфічні види діяльності:

роботи, що спрямовані на формування навичок самостійно отримувати знання із різних джерел: робота з підручником, з таблицями, схемами, з роздатковим матеріалом, досліди на заняттях та в домашніх умовах, вивчення принципу дії приладів за моделями і схемами, робота з додатковою літературою;

роботи, що спрямовані на удосконалення знань, їх уточнення та поглиблення, вироблення вмінь використовувати знання на практиці: вирішення експериментальних, якісних, графічних задач проведення експериментів на встановлення взаємозв'язку між явищами, спостереження з метою уточнення умов, в яких відбувається явище, складання задач;

роботи, основна мета яких - формування у студентів умінь і навичок практичного характеру: побудова і аналіз графіків, виготовлення колекцій, гербаріїв;

роботи, основна мета яких розвиток творчих здібностей: підготовка доповідей, рефератів, розробка нових варіантів дослідів, розробка методики постановки дослідів, побудова гіпотез, виконання дослідів з елементами наукового дослідження [11].

Отже, при виконанні різних видів самостійної роботи у студентів формується самостійність, глибокі міцні знання, вміння регулювати власну діяльність, успішно її організовувати. Важливо навчити студентів самостійно орієнтуватися в інформації, кількість якої постійно збільшується, успішно її використовувати. Для цього необхідно під час організації самостійної роботи створювати відповідне навчально-методичне середовище із використанням електронних підручників, Інтернет- та гіпермедійних технологій, акцентувати увагу на розв'язування завдань на творчому і пошуковому рівні.

Розглянемо один із прикладів організації самостійної роботи студентів V курсу природничого факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка у процесі вивчення дисципліни “Етнопсихологія”. Виконання самостійних завдань з етнопсихології дає можливість студентам розширити знання про: особливості становлення та міждисциплінарні зв'язки етнічної психології; етнопсихологічні аспекти особистості; національний характер та ментальність; культура як основний чинник диференціації народів, етнічні функції культури; етнопсихологічні аспекти особистості; національний характер та ментальність; психологію міжетнічних конфліктів (детермінанти, типологія, способи вирішення). Сформувати вміння: обгрунтовувати і продуктивно навчати, забезпечувати розвиток і корекцію діяльності індивіда, соціальної групи, спільноти; виявляти специфіку соціальних та етнічних стереотипів, упереджень; застосовувати психологічні методи аналізу основних життєвих потреб вимушених мігрантів, інших проблемних соціальних та етнічних груп; розробляти рекомендації щодо зміни наявних небажаних соціальних, етнічних стереотипів, упереджень.

Самостійна робота студентів передбачає виконання творчого звіту, метою якого є глибокий самостійний аналіз дослідження, висловлення власних думок щодо вирішення тих чи інших питань, представлений такими складовими:

1. Вступна частина (розкривається актуальність дослідження).

2. Теоретична частина (здійснюється теоретичний аналіз проблеми).

3. Експериментальна частина (визначається ставлення фахівців, студентів, та інших осіб щодо вирішення тієї чи іншої проблеми, обізнаність про її особливості, тощо. Результати дослідження оформляються графічно з обгрунтуванням).

4. Висновки та рекомендації (розкриваються отримані результати дослідження, пропонуються власні рекомендації щодо вирішення проблеми).

Критерії оцінювання знань студентів з курсу “Етнопсихологія”, при виконанні завдань самостійної роботи, передбачають максимальну кількість балів - 20. 17-20 балів, коли студент досконало володіє матеріалом курсу, вміє подати наукове обгрунтування. Звіт підготовлено на творчому рівні. Виступ представлено грамотно, логічно, простежується усвідомлення зв'язку між теорією і практикою. Наявна авторська презентація. 11-16 балів, коли студент досконало володіє матеріалом курсу, вміє подати наукове обгрунтування. Звіт підготовлено на творчому чи пошуковому рівні. Виступ представлено грамотно, логічно, простежується усвідомлення зв'язку між теорією і практикою. Наявна авторська презентація. Але є деякі неточності та недопрацювання. 5-10 балів, коли студент обізнаний із загальними уявленнями з етнопсихології, але відповідь не чітка, поверхова, не ілюструється прикладами. Спостерігається неточне оперування понятійним апаратом, науковою термінологією. Наявна авторська презентація. Але є ряд неточностей та недопрацювань. 0-4 бали, коли студент не володіє основними знаннями і вміннями відповідно до вимог типової програми з курсу. Відповідь містить грубі помилки, неточності. Відсутня презентація.

Отже, при виконанні різних видів самостійної роботи у студентів формується самостійність, глибокі міцні наукові знання, вміння регулювати власну діяльність, успішно ії організовувати, що обумовлює розвиток творчості. Важливо навчити майбутнього фахівця самостійно орієнтуватися в інформації, кількість якої постійно збільшується, успішно її використовувати. Для цього необхідно формувати здатність студента творчо, нешаблонно мислити, самостійно поповнювати свої знання. Програму розвитку творчої компетентності майбутніх учителів упроваджено у навчальний процес Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

ЛІТЕРАТУРА

Балл Г. О. Психологічні аспекти гуманізації освіти: кн. для вчителя / Г. О. Балл. - К.: Рівне, 1996. - 128 с.

Волобуєва О. Ф. Творча компетентність викладача вищої школи: психологічний аспект [Електронний ресурс] / О. Ф. Волобуєва // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України: електрон. наук. фах. вид. / гол. ред. І. О. Грязнов - Хмельцький, 2011. - Вип. 4. - Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/e- journals/Vnadps/2011 4/1 lvofspa. pdf.

Клименко В. В. Етапи розвитку творчості / В. В. Клименко // Психологічна газета. - 2007. - №- С. 24-29.

Максименко С. Д. Психологія особистості / С. Д. Максименко. - К. : Вид-во ТОВ “КММ”, 2007. - 296 с.

Моляко В. О. Творчий потенціал людини як психологічна проблема / В. О. Моляко // Обдарована дитина. - 2005. - № 6. - С. 2-9.

Моргун В. Ф. Інтедифія освіти : Психолого- педагогічні основи інтеграції та диференціації (інтедифії) навчання на прикладі шкільного циклу

Размещено на Allbest.ru