Підручник із біології як основа формування цілісних знань школярів

Відповідно до цього визначення, усі структурні компоненти підручників із біології можна об'єднати у два великі відділи: 1) текст; 2) позатекстові компоненти. Вони, так само, поділяються на три підвідділи, відповідно до функціонального навантаження, що несе компонент, який до них належить [3, с. 21-23] (див. табл. 1).

Текст. Залежно від змісту й використання в навчальному процесі розрізняють основний, додатковий і пояснювальний тексти. Кожний із них має свої особливості. Основний текст підручника відображає систему провідних понять курсу (загальнобіологічних, спеціальних, простих і складних). Залежно від способу розкриття суті понять основний текст може бути описовим або змішаним.

Додатковий текст - звернення до учнів, документально хрестоматійні матеріали та матеріали необов'язкового вивчення.

Пояснювальний текст містить допоміжні елементи: примітки і пояснення, словники, абетки. Позатекстові компоненти складаються з апарату організації засвоєння, ілюстрацій і апарату орієнтування. До складу апарату організації засвоєння входять питання, завдання, таблиці, покажчики (бібліографічні, предметні), відповіді. До ілюстрацій належать малюнки (науково-прикладні, технічні, інструктивні креслення, карти, схеми, плани, діаграми), фотографії, комбіновані ілюстрації, фотомонтажі, фотосхеми, репродукції. Апарат орієнтування містить вступ, передмову, зміст, рубрикації та виділення (шрифтові та кольорові), символи орієнтування, колонтитул.

Позатекстові компоненти містять важливі відомості, які допомагають учням користуватися підручником. Так, титульний лист - перша сторінка підручника - ознайомлює учнів із прізвищами авторів, його назвою, роком і місцем публікації. За цими даними книгу легко знайти в бібліотеці [3, с. 22]. Завдання передмови - полегшити розуміння основного тексту, розкрити задум підручника. Часто в передмові автори розкривають завдання книги, подають опис особливостей шрифтових виділень (назви розділів, тем, абзаців, термінів тощо), пояснюють умовні позначки. У змісті відображається загальний план підручника, основні рубрики, співвідношення різних частин. Колонтитул - це рядок над текстом сторінки. Ліворуч зазвичай дається назва великих рубрик, а праворуч - дрібніших. Колонтитул полегшує користування книгою, допомагає швидко знайти потрібний матеріал.

Шкільні підручники нового покоління повинні розглядатися з погляду відповідності найважливішим загально дидактичним принципам: науковість, наочність, доступність, системність, систематичність учіння, диференціація та індивідуалізація, професійна спрямованість навчання. Підручник визначає обсяг відомостей про досліджувані поняття, сприяє формуванню у школярів необхідних способів діяльності. Він містить опис понять, фактів і явищ, містить достатню кількість різноманітних цікавих і змістовних вправ і завдань, розташованих у певній, методично виправданій послідовності, сприяє розвитку школярів, формуванню в них матеріалістичного світогляду, вихованню високих моральних якостей [3, с. 23]. Підручник із біології складається з таких структурних компонентів, як: а) теоретичні відомості; б) апарат організації роботи (запитання, завдання); в) ілюстративний матеріал і апарат орієнтування (покажчики, зміст, заголовки).

Розглянемо вимоги, що висуваються до підручника нового покоління: Підручник із біології повинен бути багаторівневим (обов'язків мінімум плюс додатковий матеріал).

Підручник нового покоління може і повинен бути побудований за модульним типом.

У підручника нового покоління має бути «шлейф» - допоміжні матеріали на електронних носіях, підтримка в Інтернеті.

До дидактичних функцій підручника з біології належать: а) інформаційна; б) функція управління й координації; в) функція стимулювання; г) функція вправ, самоконтролю, функція раціональності; д) світоглядна функція. Одним із найважливіших завдань, що стоять перед освітою, є оволодіння інформаційними та телекомунікаційними технологіями для формування навчальних і загальнокультурних навичок роботи з інформацією. Тому виникає необхідність організації процесу навчання на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, де як джерела інформації все ширше використовуються електронні засоби, насамперед, глобальна телекомунікаційна мережа Інтернет, яку доцільно використовувати на уроках біології. Нововведенням у навчально-виховному процесі з біології є електронний підручник.

У теоретичній частині такого підручника міститься навчальний матеріал різного рівня складності: матеріал для самостійних спостережень; матеріал для ознайомлення з певною інформацією в межах певної теми; теоретичні відомості, що потребують осмислення, а не запам'ятовування; матеріал для обов'язкового запам'ятовування; відомості, що мають суто практичне значення. Отже, вчителю біології надається можливість по-різному використовувати теоретичні відомості в роботі зі школярами, ураховувати їхні інтереси та здібності на етапі аналізу явищ, формулювання висновків і узагальнень. Учням із достатнім і високим рівнем навчальних досягнень пропонуються питання і завдання для самостійного спостереження за фактами та явищами. Цій групі школярів адресовані питання і завдання підвищеного рівня складності, які помічені спеціальною позначкою (у списку умовних позначень у підручниках для кожного класу). При засвоєнні теоретичних відомостей, які необхідно тільки усвідомити без обов'язкового запам'ятовування, потрібно залучити до роботи середніх учнів, оскільки вони можуть не надати їм належного значення, не зорієнтуються в матеріалі, що призведе до небажаних наслідків при формуванні вмінь. При виконанні системи завдань, спрямованих на формування певних умінь і навичок, може бути реалізований індивідуальний підхід. Наявність у навчальних вправах завдань різного характеру та рівня складності дає змогу вчителю біології диференційовано підходити до організації їх виконання та перевірки. Учні можуть виконувати не всі завдання, а лише посильний для них обсяг.

Школярам, у яких уміння й навички з якого- небудь розділу програми з біології сформовані недостатньо міцно, пропонується виконати завдання на повторення вивченого матеріалу. Для учнів, які не здатні впоратися з великою кількістю різноманітних завдань, не вміють швидко перемикати увагу з одного навчального матеріалу на інший, пропонується діяльність, що вимагає активізації процесу мислення й розвиває пам'ять. Отже, і теоретичні, і практичні матеріали підручників із біології дають можливість диференціювати їх за ступенем важливості, складності, практичної значущості, ураховувати вікові та індивідуальні особливості школярів при вивченні загальнобіологічних і спеціальних понять (термінів, визначень) у процесі формування цілісних і системних умінь і навичок школярів.

За допомогою підручника з біології учень повинен навчитися ставити питання і самостійно знаходити на них відповіді, використовуючи при цьому певний інтелектуальний інструментарій. У чинних підручниках із біології закладена певна методична система, розуміння якої дає вчителю біології можливість оптимально і ефективно виконувати завдання, що постають перед ним у навчально-виховному процесі. Як зазначає Е. Цикало, доцент кафедри зоології

Володимирського педагогічного університету (Росія), успішне навчання школярів біології вимагає наявності позитивної мотивації до навчання. Одним із чинників її виникнення є цікавий шкільний підручник, який пропонує виконати творчі завдання, розв'язати біологічні проблеми і задачі, що породжує відчуття задоволення, успіху, радості від навчання. Творчому навчанню учнів за допомогою підручника з біології сприяє така його особливість, що матеріал, уміщений у підручнику, здатний пробудити в одних школярів творчу діяльність, у інших розвинути їх творчий потенціал, ще в одних - творче, системне мислення [6]. Науковець зазначає, що розвивальний потенціал підручника зумовлений його змістом і тією педагогічною концепцією, на якій він базується. Здебільшого підручники з біології реалізують технократичну парадигму освіти, з якою пов'язані порущені вище проблеми. У модернізованій біологічній освіті кінцевим результатом навчання є формування біологічної культури особистості. Це мета окреслює нові орієнтири - відповідність шкільній програмі, особистісно-творче вдосконалення підручника з біології, уміщення в підручнику завдань творчого та евристичного рівнів [6].

Ми цілком згодні з думкою Е. Цикало, що особистісно-творче вдосконалення підручника з біології підвищить його творчий потенціал, якщо реконструювати його на основі таких принципів:

а) підвищення культуроємності підручника та формування з його допомогою біологічної, екологічної, здоров'язбережувальної культури;

б) розвиток особистісно-орієнтованого знання;

в) розвиток біологічного та системного мислення; г) розкриття культурних і особистісних смислів і цінностей живої природи, здоров'я, творчої самореалізації кожного школяра.

Можливий шлях посилення творчого потенціалу шкільного підручника з біології - побудова його на діяльнісній основі, шляхом формування змісту, апарату організації та засвоєння навчального матеріалу, досвіду творчої діяльності, з урахуванням таких пріоритетів:

- від репродуктивного апарату засвоєння до організації з його допомогою продуктивної, творчої діяльності (що охоплює проблемні питання, завдання, творчі завдання, експериментальний творчий (дослідницький) лабораторний практикум, дослідницькі завдання самостійного пізнання живої природи, есе, систему біологічних, екологічних і здоров'язбережувальних проектів різноманітних видів і типів), що передбачає вільний вибір учнем творчих завдань;

- від описової та монологічної до діалогічної і креативної побудови підручника, коли розв'язується багато питань, проблем під час спілкування учнів, що його вивчають;

- від фрагментарної організації процесу засвоєння до його системної побудови на закономірностях мислення, пам'яті, уваги, узагальнення;

- організація засвоєння знань у системі освітніх технологій (творчі завдання біологічні, екологічні, генетичні, гігієнічні), під час виконання яких набувається досвід творчої діяльності, так необхідний у житті. Система ж творчих завдань підручника з біології та формування досвіду щодо їх виконання у процесі самостійної діяльності школярів забезпечать розвиток творчого потенціалу особистості.

Основою підручника з біології є фундаментальні біологічні знання та вміння, інваріантні знання, що сприяють цілісному сприйняттю біологічної картини світу й забезпечують продуктивне і творче навчання біології. Усе це допомагає вдосконаленню апарату засвоєння підручника з біології, який відповідно до діяльнісного підходу повинен передбачати систему творчих питань, завдань, лабораторних практикумів, що організують творчу діяльність і, як наслідок, - продуктивний і творчий розвиток особистості.

Аналіз психолого-педагогічної літератури і досвід роботи доводять, що транслювання школярам системи питань і завдань репродуктивного рівня (як основи для розвитку більш високих рівнів), пошукового й творчого організовують творчу діяльність учня, оскільки є багатофункціональними.

Основними принципами побудови підручника з біології є:

• відповідність підручника шкільній програмі,

• доступний науковий виклад, що сприяє формуванню в учня логіки, доказовості мислення, пізнавальної активності та інтересу;

• вдалий добір фактів, пояснень, прикладів, ілюстрацій, що дають змогу засвоїти зміст навчального та наукового матеріалу з біології;

• зв'язок навчального матеріалу з життям і побутом людей (зв'язок теорії та практичної діяльності людини); якісне оформлення підручника;

• провідна роль теоретичних положень, що визначають систему і характер практичних навичок і вмінь;

• цікаві вправи, практичні роботи, завдання на кмітливість, допитливість і логічність думки.

Саме завдяки шкільному підручнику з біології можна організувати і самостійну роботу школяра як на уроці, так і в позаурочний час або при виконанні домашніх завдань із біології. Самостійна робота - це активна пізнавальна діяльність усіх учнів класу, що реалізується без безпосередньої участі вчителя, але за його завданням і в спеціально відведений для цього час. При цьому результати самостійних розумових і фізичних дій школярів виражаються зовнішньо за допомогою контрольованих учителем форм (малюнку, моделі, таблиці тощо).

Сучасна школа повинна готувати учнів до самоосвіти, формувати в них постійну потребу в поповненні, поглибленні й оновленні знань, їх активному використанні у навчальній і трудовій діяльності, у повсякденному житті. Реалізація цього завдання певним чином пов'язана з умінням працювати з навчальною книгою, підручником: умінням читати, розуміти прочитане, знаходити в підручнику потрібний матеріал, аналізувати його, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити самостійно висновки, висувати гіпотези, дискутувати тощо.

Робота з підручником із біології дуже різноманітна, але за ступенем пізнавальної активності учнів можна виділити такі три види:

робота за попереднім ознайомленням із матеріалом, який вивчається; 2) робота тренувального характеру; 3)творча робота із використанням підручника і науково-популярної літератури [3, с. 24-25].

Сьогодні перед авторами нових підручників із біології постають такі завдання: 1) відбір і структурування змісту навчального матеріалу, необхідність орієнтації і мотивації учня, проблема подання знань у підручниках, організація процесу засвоєння знань, умінь і навичок із біології, 5) самоперевірка або контроль результатів засвоєння знань із біології. Отже, інтелектуальний розвиток учнів у навчально-виховному процесі, усвідомлення ними рівня своєї успішності у вивченні навчальних дисциплін, зокрема біології, досягається доступними, цікавими творчими завданнями з використанням різних допоміжних засобів навчання і сприятливим психологічним кліматом на уроці біології, що зумовлює високу мотивацію учнів у процесі навчанні. Це забезпечується добором навчального матеріалу, який використовується на уроці, прийомами і формами роботи вчителя на кожному етапі уроку біології, від професійності та майстерності вчителя біології.

Відповідно до елементів підручника, виділяють такі групи прийомів роботи учнів із підручником: 1) із текстом підручника; 2) з апаратом орієнтування; 3) з ілюстраціями підручника.

Прийоми роботи з текстом - переказ (стислий і близький до тексту); зіставлення нових знань із засвоєними; виділення незрозумілих місць у тексті; постановка запитань до тексту й відповіді на них; виділення суттєвого (головні думки); поєднання головних думок у логічну схему (складання плану); тезування, конспектування, самоперевірка, складання схем, таблиць на основі прочитаного матеріалу, знаходження у прочитаному причиново- наслідкового зв'язку; порівняння, узагальнення, висновки, розподіл матеріалу (визначення, що в тексті прочитати, що запам'ятати, що виписати, що завчити тощо).

Прийоми роботи з апаратом орієнтування - визначення змісту розділу, знаходження за допомогою змісту потрібного матеріалу, теми за допомогою змісту, запитань, завдань за допомогою символів, визначення головних думок за допомогою шрифтових виділень.

Прийом роботи з ілюстраціями - визначення ознак предмета, об'єкта за малюнком, фотографією, виділення головних і другорядних ознак за малюнком, фотографією, репродукцією; порівняння об'єктів, предметів за малюнком; характеристика умов довкілля, у якому перебуває об'єкт, за малюнком тощо. Для того, щоб учні оволоділи всією різноманітністю прийомів роботи з підручником і могли ними користуватися самостійно, вони мусять навчальну діяльність розпочинати на уроках. Навчання учнів прийомів самостійної роботи з підручником можна здійснювати на будь-якому етапі уроку, але найдоцільніше - під час вивчення нового матеріалу та його закріплення.

Підручники нового покоління з біології повинні повністю відповідати шкільній програмі, передбачати особистісно-творче вдосконалення підручника через використання завдань творчого та евристичного характеру, методів наукового пізнання. У підручнику мають бути запрограмовані види діяльності учнів, що пов'язані з формуванням умінь і прийомів систематизації. Для цього необхідно вміщувати завдання та вправи на аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, встановлення взаємозв'язку, групування, класифікацію, узагальнення тощо. Залежно від мети вивчення матеріалу на певних рівнях засвоєння знань наводяться завдання різних типів: 1) на усвідомлення, запам'ятовування й відтворення інформації; 2) на формування вмінь і навичок використання знань у подібних ситуаціях, а також в умовах перенесення на нові об'єкти; 3) на творче використання знань. Ми цілком погоджуємося з І. Морозом, що для систематизації засвоєння знань засоби підручника мають бути чітко диференційовані за умовними знаками (шрифтові виділення, використання кольору, умовних позначень, рамок тощо); за видами знань (теорія, закон, поняття, факт); за фундаментальною спрямованістю (найважливіші базові, опорні знання, приклади, додатковий матеріал); за місцем у системі (частина в системі цілого, ціле як частина системи вищого рівня) [2, с. 159]. Особлива увага має приділятися розробці позатекстового оформлення базових знань і виділенню додаткового матеріалу. Реалізація цієї вимоги, що ґрунтується на закономірностях зорового, образного сприйняття, сприяє диференціації знань. Як нові структурні компоненти, що відповідають меті систематизації знань, у підручнику бажано подати типову схему як зразок викладу різних за своїм статусом елементів знань і послідовність етапів розкриття провідних понять, фактів тощо [3, с. 24-25].

Висновки

підручник навчання біологія дидактичний

Шкільний підручник - це спеціальна книга, яка викладає основи наукових знань із предметів, призначена для досягнення навчальних цілей. Основою підручника з біології є фундаментальні біологічні знання та вміння, інваріантні знання, що сприяють цілісному сприйняттю біологічної картини світу й забезпечують продуктивне і творче навчання учнів біології. Основними функціями підручника з біології є: інформаційна, трансформаційна, систематизувальна й виховна.

Відповідно до структурних елементів підручника, виділяють такі групи прийомів роботи учнів із підручником: 1) із текстом підручника; 2) з апаратом орієнтування;

3) з ілюстраціями підручника.

Перспективи подальших пошуків. На нашу думку, підручник із біології повинен розглядатися як модель освітнього процесу, що відображає цілі, зміст навчання, дидактичні принципи, процес і технологію навчання. З погляду методичного забезпечення навчально-виховного процесу на уроках біології, побудова підручника з цього предмета має відповідати таким принципам: а) відповідність змісту підручника з біології навчальним засобам і матеріальній базі освітнього матеріалу;

б) наявність у підручнику з біології методичного апарату для забезпечення організації самостійної роботи учнів; в) надання учневі можливості самостійно оцінювати досягнутий рівень засвоєння навчального матеріалу; г) методична продуманість запропонованих питань, завдань і вправ, їх достатність і досконалість у доборі; д) методична цінність і різноманітність ілюстративного матеріалу в підручнику з біології; е) виконання підручником із біології функції управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів.

Список використаних джерел

1. Біологія 7-11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Ірпінь: Перун, 2007. - 85 с.

2. Загальна методика навчання біології: навч. посібник / І.В. Мороз, А.В. Степанюк, О.Д. Гончар таін.; за ред. І.В. Мороза. - К.: Либідь, 2006. - 592 с.

3. Кузнецова В.І. Методика викладання біології / В.І. Кузнецова. - X.: Торсінг, 2001. - 176 с.

Размещено на Allbest.ru