Інноваційні аспекти підготовки майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах етнокультурного розмаїття сучасного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

інноваційні аспекти підготовки майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах етнокультурного розмаїття сучасного суспільства

Катерина Юр'єва

Катерина Юр'єва. Інноваційні аспекти підготовки майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах етнокультурного розмаїття сучасного суспільства

У структурі готовності вчителя до професійної діяльності в умовах сучасного багатокультурного суспільства пріоритетною визнано особистісну складову: міжкультурну толерантність і спрямованість на толерантну взаємодію з представниками різноманітних етнічних культур. У статті обґрунтовано доцільність використання інноваційних інтерактивних технологій у процесі етнопедагогічної підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності в умовах сучасного поліетнічного, багатокультурного суспільства.

Ключові слова: учитель, підготовка, готовність, професійна діяльність, міжкультурна толерантність, багатокультурне суспільство, Жива Бібліотека.

Екатерина Юрьева. Инновацонные аспекты подготовки будущих учителей начальных классов к профессиональной деятельности в условиях этнокультурного разнообразия современного общества

В структуре готовности учителя к профессиональной деятельности в условиях современного полиэтнического общества приоритетной признана личностная составляющая: межкультурная толерантность и направленность на толерантное взаимодействие с представителями различных этнических культур. Обоснована целесообразность использования инновационных интерактивных технологий в процессе подготовки будущих учителей к профессиональной деятельности в условиях современного многокультурного общества.

Ключевые слова: учитель, подготовка, готовность, профессиональная деятельность, межкультурная толерантность, многокультурное общество, Живая Библиотека.

Annotation

Innovative aspects of training future primary school teachers for professional activity in conditions of ethnic and cultural diversity modern society. In the structure of teacher readiness for professional activities in conditions of modern multi-ethnic society is recognized as a priority the personal component: intercultural tolerance and focus on the tolerant interaction with representatives of various ethnic cultures. The expediency of the use of innovative interactive technology in preparatory process for further teachers for professional activities in modern multicultural society.

Key words: teacher, training, readiness, professional activities, intercultural tolerance, multicultural society, Living Library.

Постановка проблеми

У нинішніх умовах цивілізаційної глобалізації та одночасного зростання суспільного інтересу до збереження етнокультурного розмаїття суспільства невід'ємною складовою гуманістичного світогляду підростаючого покоління повинна стати толерантність до етнокультурних, конфесійних, культурно-побутових відмінностей у соціальному оточенні, здатність плідно співпрацювати з представниками різних культур.

Останнім часом з'являються окремі програми спецкурсів або курсів за вибором студентів, що мають на меті сформувати у молодих громадян України уявлення про етнокультурне різноманіття сучасного українського суспільства, цінність такого розмаїття, виховання поваги до інших народів і культур, толерантність та здатність до міжетнічного й міжкультурного діалогу тощо [2; 3]. Однак аналіз професіограм, освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм, навчальних планів і програм навчальних дисциплін педагогічних ВНЗ України дає підстави для висновку, що сьогодні відсутні спроби вирішення проблеми підготовки саме педагогічних кадрів до роботи в умовах етнокультурного розмаїття сучасного суспільства.

Окремі аспекти окресленої проблеми побічно розглядаються у змісті навчальних курсів соціології, соціальної психології, політології тощо Але цілеспрямована систематична робота з підготовки до роботи в умовах поліетнічного соціуму відсутня. Вважаємо, що певним чином заповнити наявні прогалини може навчальний курс етнопедагогіки, який знайомить майбутніх учителів початкових класів з традиційними педагогічними поглядами та емпіричним досвідом виховання різних народів [7].

Метою нашої статті є обґрунтування моделі підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності в умовах етнокультурного розмаїття сучасного суспільства на основі інноваційних інтерактивних методик, у тому числі технології «Жива бібліотека».

Виклад основного матеріалу

учитель соціокультурний свідомість професійний

Багато дослідників з України та ближнього зарубіжжя вивчали різні аспекти підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах поліетнічного суспільства, зокрема використання прогресивних досягнень народної педагогіки різних етносів у процесі професійної підготовки (А. Гуренко, Г. Давлекамова, Л. Лебедєва Г. Нагорна, О. Пономарьова, І. Попова, С. Федорова та ін.).

Аналіз названих та інших досліджень показав, що їх автори у структурі готовності до роботи з багатонаціональним контингентом учнів виокремлюють кілька компонентів: 1) комплекс набутих знань і уявлень, 2) сформовані вміння та навички, а також 3) особистісні новоутворення майбутнього педагога.

Ми у своїх роботах неодноразово зверталися до проблем підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи в умовах етнокультурного розмаїття суспільства [5; 6; 8 та ін.. На наше переконання, сутнісною рисою такої підготовки має бути порівняльно-зіставне ознайомлення майбутніх педагогів з традиційними педагогічними поглядами та досвідом різних народів. Здійснюватися така підготовка повинна не тільки в процесі навчально-пізнавальної діяльності студентів (при вивченні спецкурсу «Порівняльно-культурологічна етнопедагогіка» і в міжпредметних зв'язках), але і в науково-дослідній роботі і в процесі практичної підготовки.

Нами розроблена факторно-критеріальні модель результативності підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності в сучасному багатокультурному суспільстві [6].

До параметрів оцінювання результативності останньої були віднесені ступені сформованості особистісного, інформаційного та процесуально-діяльнісного компонентів готовності майбутніх учителів до професійної діяльності в умовах етнокультурного розмаїття сучасного суспільства.

В якості першого параметра результативності підготовки майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах етнокультурного розмаїття сучасного суспільства, на відміну від значної частини проаналізованих досліджень (Л. Берсенєва, Р. Комраков, Л. Лебедєва, А. Міщенко, С. Федорова та ін.), де особистісна складова в різних її модифікаціях, як правило, виявляється на останньому місці в переліку, поступаючись пріоритетність когнітивної (або пізнавальної, гносеологічної, змістовної, науково-теоретичної тощо) і діяльнісної (операціональної, поведінкової, практичної тощо) складових ми обрали ступінь сформованості особистісної складової.

Віддаючи пріоритет особистісній складовій готовності вчителя до професійної діяльності в умовах етнокультурного розамїття суспільства, ми підтримуємо професіографічні погляди А. Варданяна, І. Гавриш, В. Давидова, І. Зязюна, Л. Кондрашової, О. Мороза та ін. Визнання пріоритетності саме особистісної складової у структурі зазначеної готовності орієнтує на:

- формування в майбутніх учителів початкових класів адекватного сприйняття складних соціокультурних реалій сучасності та найбільш імовірних сценаріїв майбутнього;

- подолання у свідомості майбутніх педагогів тенденцій до редукціонізму, етноцентризму, ізоляціонізму, здатних перешкоджати виконанню вчителем своїх професійних функцій щодо соціальної адаптації молодого покоління в умовах етнокультурного розмаїття суспільства та взаємодії зі строкатим в етнокультурному відношенні соціальним оточенням.

Перенесення акценту у формуванні готовності майбутніх учителів до професійної діяльності в умовах етнокультурного розмаїття сучасного суспільства з інформаційного та процесуально-діяльнісного на особистісний компонент зазначеної готовності викликає пошук адекватних новим завданням організаційних форм і методів освітньої діяльності.

Насамперед йдеться про форми і методи формування у майбутніх учителів толерантності до проявів інокультурності й спрямованості на толерантну взаємодію з представниками інших етнічних культур, оскільки саме цей аспект підготовки педагогів до професійної діяльності в умовах сучасного строкатого в етнокультурному відношенні соціуму не знайшов вичерпного висвітлення в проаналізованих нами дослідженнях.

Питання сутності і закономірностей формування міжкультурної толерантності досить ретельно досліджені в роботах з соціальної та крос-культурної психології. Так, існує чимало тренінгів толерантності для різних цільових груп: молодших школярів, підлітків, молоді, зрілих людей. При цьому слід зазначити, що в основному тренінгові вправи спрямовані на вироблення, так би мовити, загальної толерантності і досить рідко торкаються аспектів міжетнічної взаємодії. Утім, ми у своїй роботі з успіхом використовуємо низку інтерактивних вправ та ігор, спрямованих саме на розкриття специфіки толерантних відносин з представниками інших етнічних культур. Це, зокрема, такі вправи та ігри, як: «Павутиння забобонів», «Діалог цивілізацій», «Подарунки» тощо.

Однак, самі тільки навіть найчудовіші інтерактивні методики в замкненому, гомогенному в етнокультурному відношенні студентському середовищі не здатні сформувати справжню міжкультурну толерантність, оскільки не надають можливості набуття досвіду «живого» спілкування з представниками різних культур. Як свідчать результати досліджень Е. Аронсона, Т. Уїлсона, Р. Ейкерта, нейтралізувати етнічні стереотипи й сприяти формуванню міжкультурної толерантності здатні, серед іншого, такі умови міжгрупових контактів: а) налагодження дружньої неформальної взаємодії з численними членами груп «чужих». За таких умов носій стереотипів починає розуміти, що його уявлення про групи «чужих» помилкові; б) дружня, неформальна обстановка, коли члени груп можуть взаємодіяти, в результаті чого люди краще і глибше пізнають один одного [див.: 4, с. 90-91]. Зазвичай ніхто навіть не намагається створити подібні умови в навчальному процесі педагогічного ВНЗ, адже для цього необхідно організувати для студентів неформальне спілкування з представниками різних етнічних культур.

З метою вироблення у студентів умінь спілкуватися з представниками різних етнічних культур, а також подолання в їхній свідомості можливих наявних негативно забарвлених етнічних стереотипів і забобонів нами з успіхом застосовується проведення практичних занять у форматі Живої Бібліотеки. «Жива бібліотека» - це інтерактивна технологія, яка робить наочною мультикультурність сучасного світу і реалізує на практиці ідею міжкультурного діалогу, оскільки сприяє початку живого спілкування між людьми - представниками різних етнічних культур. Захід отримав таку назву внаслідок того, що для опису функцій його учасників використовується бібліотечна термінологія: Живі книги - носії різних культур, у нашому випадку - студенти-іноземці; Читачі - ті, хто прагне дізнатися щось нове для себе про іншу культуру від її носія, у нашому випадку - студенти-українці, «читання Живий книги» - спілкування студентів - представників різних етнічних культур.

Перша Жива Бібліотека була «відкрита» в 2000 р. в Данії під час музичного фестивалю. З тих пір цей унікальний рух завоював прихильність і підтримку Ради Європи, поширився на Америку та Австралію і значно розширив «асортимент» Живих Книг. Засновник руху Живих Бібліотек Ронні Ейбеджел так сформулював концепцію цього проекту: «Ми працюємо за принципом, що надмірна жорстокість і агресія виникає між людьми, які не знають один одного. Жива бібліотека може зблизити людей, які навряд чи зможуть зустрітися іншим способом» [1].

Наразі Живі Бібліотеки активно працюють у Норвегії, Фінляндії, Швеції, Ісландії, Португалії, Великобританії, Польщі, Угорщині, Чехії. Модель Живої Бібліотеки була модифікована відповідно до українських реалій і люб'язно надана представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні, яке також провело тренінг для відібраних на конкурсній основі організаторів подібних заходів. Успішне проходження тренінгу засвідчено відповідним сертифікатом.

У ХНПУ імені Г. С. Сковороди у форматі Живої Бібліотеки регулярно проводяться практичні заняття з курсу «Порівняльно-культурологічна етнопедагогіка» для студентів факультету початкового навчання. Читачами стали студенти-другокурсники, Живими Книгами - студенти та аспіранти-іноземці з різних факультетів цього ж університету, представники Азербайджану, Алжиру, Болгарії, Грузії, Ірану, КНР, Конго, Південної Кореї, Туркменістану, а також Ханти-Мансійського автономного округу Російської Федерації.

Сутність заняття у форматі Живої Бібліотеки полягає в десятихвилинному вільному спілкуванні малої групи студентів-Читачів (4-6 осіб) з Живий Книгою. Жива Книга розповідає про культуру своєї країни і відповідає на найрізноманітніші запитання Читачів. По закінченні десятихвилинного терміну відбувається ротація Книг, і група студентів-Читачів продовжує спілкування з іншого Живий Книгою. Одночасно працюють декілька Живих Книг і відповідна кількість груп студентів-Читачів. За час заняття кожен студент встигає поспілкуватися з шістьма-сімома Живими Книгами - представниками різних етнічних культур.

Специфіка проведення навчального заняття в форматі Живої Бібліотеки, коли Книгами виступають студенти-іноземці, полягає в необхідності ретельної попередньої підготовки, коли викладач консультує майбутні Книги щодо відбору найбільш цінної в пізнавальному відношенні інформації, а також форм і засобів її презентації. Живим Книжкам доцільно мати карту своєї країни, фотографії, альбоми, відео та ін. Досвід показує, що надзвичайно ефективним є показ національного одягу, прийомів гри на традиційних музичних інструментах, дегустація страв національної кухні тощо.

Слід зазначити, що формат Живої бібліотеки був заснований як позанавчальний захід, тому адаптація моделі до умов освітнього процесу педагогічного ВНЗ може вважатися безумовною інновацією. Разом з тим, зафіксовані в процесі підсумкового інтерв'ювання та анкетування надзвичайно яскраві враження від спілкування, отримані читачами Живої Бібліотеки, Живими Книгами та організаторами заняття, свідчать про досить високу ефективність цієї інтерактивної технології і дають підстави сподіватися, що вона займе гідне місце в методичному арсеналі викладачів педагогічних ВНЗ України.

Висновки. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах етнокультурного розмаїття сучасного суспільства потребує введення таких інновацій: ознайомлення студентів з етнокультурним розмаїттям, наприклад, у процесі вивчення курсу порівняльної етнопедагогіки; надання пріоритетності формуванню особистісної складової готовності до роботи в поліетнічному соціумі; застосування інтерактивних технологій задля створення для майбутніх учителів можливості набути досвід спілкування з представниками різноманітних етнічних культур.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою та апробацією нових інтерактивних технологій підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності в умовах етнокультурного розмаїття сучасного суспільства, процедур вимірювання навчальних досягнень студентів при їх використанні, а також з вивченням шляхів створення в педагогічних ВНЗ багатокультурного освітнього середовища.

Список використаних джерел

1. Жива бібліотека «Ініціативи Розмаїття» : посібник для організаторів / Луа Потт'є. - К. : ТОВ «Інжиніринг», 2010. - 40 с.

2. Людина у полікультурному суспільстві : Навчально-методичний посібник для викладачів вищих навчальних закладів з курсу за вибором для студентів соціогуманітарних спеціальностей / [Пометун О. І., Султанова Л. Ю. та ін.]. - К. : Інжиніринг, 2010. - 248 с.

3. Программа спецкурса «Основы добрососедства» [Электронный ресурс] / [Смирнов О. К. (руководитель группы), Алимова Л. У., Андрющенко И. А. и др.] - Режим доступа: http://www.ciet.org.ua/rus/_jointprojcts/culture/program.htm

4. Почебут Л. Г. Взаимопонимание культур: Методология и методы этнической и кросс-культурной психологии. Психология межэтнической толерантности: учебное пособие / Л. Г. Почебут. - СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2005. - 280 с.

5. Юр'єва К. А. Дослідження готовності вчителів початкових класів до роботи в умовах поліетнічного соціуму / К. А. Юр'єва // Гуманізація навчально-виховного процесу : Збірник наукових праць. - Вип. ХLV / За заг. ред. проф. В. І. Сипченка. - Слов'янськ : СДПУ, 2009 - С. 145-150.

6. Юр'єва К. А. Кваліметрична модель результативності етнопедагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів / К. А. Юр'єва // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 17. Теорія і практика навчання та виховання : Збірник наукових праць / Ред. колегія: В. І. Бондар (відповідальний ред.) та ін. - Вип. 13. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - 237 с. - С. 214-220.

7. Юр'єва К. А. Порівняльно-культурологічна етнопедагогіка : Програма навчальної дисципліни / К. А. Юр'єва - Харків : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2007. - 30 с.

8. Юр'єва К. А. Спрямованість на толерантність як складова готовності майбутніх учителів до полікультурної освіти молодших школярів / К. А. Юр'єва // Педагогічні засади сучасної професійної підготовки у вищих навчальних закладах / За заг. ред. Г.Є. Гребенюка; Мін-во мистецтва і туризму України, Луганськ. держ. ін-т культури і мистецтв, Обл.. метод. кабінет учб. закладів мистецтва та культури. - Харків: Стиль Іздат, 2006. - С. 214-225.

Размещено на Allbest.ru