Концептуальні підходи до формування особистісно-професійної зрілості майбутніх педагогів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальні підходи до формування особистісно-професійної зрілості майбутніх педагогів

Валентина Цина

Полтава

Досліджено структурні концепції професійної зрілості в особис- тісно-професійній підготовці педагога. Функціонування компонентів професійної зрілості особистості майбутнього вчителя у професійній підготовці визначено на основі аналізу існуючих структурних концепцій професійної зрілості, розроблених світовою персонологією в теоріях особистості: психодинамічній З. Фрейда, індивідуальній А. Адлера, гуманістичній Е. Фромма, соціокультурній К. Хорні, диспозиційній Г. Олпорта.

Ключові слова: особистість, теорії особистості, професійна зрілість.

Професійна підготовка визначається системою ідей, побудов і принципів, які пояснюють організоване певним чином становлення особистості майбутнього педагога, а також прогнозують у часі певні його особистісні зміни. Така система пояснювальних і прогнозувальних взаємозв'язаних ідей, побудов і принципів розглядається нами як теоретична концепція. Існуючі теорії є розумово-споглядальними, оскільки вони створені людьми, які мають різні погляди на природу і становлення особистості. Пошук абсолютно істинних концепцій є марним через суб'єктивність їх існування. Прийняття, обґрунтованість і довіра до теоретичних концепцій професійної підготовки визначаються відповідністю спостережень за її практичним здійсненням у ВНЗ тим поясненням і прогнозам цієї підготовки, що випливають із самих теоретичних концепцій. Тому для психолого-педагогічних наук продуктивнішим є розвиток теоретичних концепцій (уявних теоретичних побудов), які будуть практичними і корисними для розуміння і здійснення професійної підготовки.

Однією з провідних характеристик існуючих концепцій особистісно-професійного становлення майбутніх педагогів є структурні концепції професійної зрілості, які розглядають питання складових успішної професійної підготовки.

Спільна концептуальна основа різних підходів до особистісно-професійної підготовки майбутнього педагога дає змогу уявити основний зміст концептуальних теорій на підставі пояснення кожної з них.

Пояснення і прогнозування особистісно-професійної підготовки визначається структурними концепціями професійної зрілості особистості, розробленими світовою персонологією в психодинамічній теорії особистості З. Фрейда, індивідуальній теорії особистості А. Адлера, гуманістичній теорії особистості Е. Фромма, соціокультурній теорії особистості К. Хорні, диспозиційній теорії особистості Г. Олпорта й ін. [1; 3].

Оцінювання переваг кожної з багатьох теоретичних концепцій професійної зрілості майбутнього педагога у досягненні цілей особистісно орієнтованої професійної підготовки може бути здійснене шляхом використання трьох основних критеріїв:

- відсутність у концептуальній теорії внутрішніх протиріч;

- широта аналізу - різноманітність феноменів, які охоплює теорія;

- функціональна значущість - здатність теорії допомогти людям, зрозуміти їх поведінку, вирішувати їхні проблеми [3, с. 35-39].

Аналіз концептуальних підходів до формування професійної зрілості в особистісно-професійній підготовці майбутнього педагога сприяє виконанню двох завдань: перше - визначення понятійної основи, що сприяє поясненню функціонування взаємопов'язаних компонентів професійної зрілості; друге - прогнозування динамічних особливостей її функціонування, що до цього часу не вивчалися.

Провідним напрямом дослідження формування професійної зрілості в особистісно-професійній підготовці майбутнього педагога є індивідуальні особливості його освітньо-професійної діяльності, унікальність особистісних властивостей та індивідуальність траєкторії професійної підготовки. При цьому нам необхідно розв'язати дві взаємозв'язані проблеми. По-перше, ми маємо справу з описом великої кількості параметрів, за якими становлення професійної зрілості характеризує професійно-освітню діяльність майбутнього педагога. Це виявляється в існуванні великої кількості концепцій, які використовуються системою професійно-педагогічної підготовки для опису індивідуальних особливостей професійної зрілості. По-друге, актуальним є питання розвитку способів оцінювання цих індивідуальних особливостей, що пояснюється великою різноманітністю методів якісної оцінки індивідуальної професійно-освітньої діяльності майбутнього педагога, його особистісних якостей.

Таким чином, актуальність дослідження визначається необхідністю пояснення і прогнозування за допомогою існуючих структурних концепцій професійної зрілості теорії особистісно-професійної підготовки майбутнього педагога. Мета дослідження полягає в описові функціонування компонентів професійної зрілості особистості майбутнього педагога в професійній підготовці. Досягнення цього є можливим шляхом формулювання робочих визначень для пояснення становлення і розвитку кожного з понять, що розкривають формування професійної зрілості майбутнього педагога в професійно-педагогічній діяльності та в структурі особистісно-професійної підготовки.

У методиці дослідження проблеми ми виходимо з відстоюваного Г. Олпортом визнання різних концепцій професійної зрілості, складності приведення їх до спільного знаменника і пропозиції інтегративного підходу до розуміння складної природи людської зрілості через використання багатьох існуючих концепцій професійної зрілості [3].

Розкриємо сучасні теоретичні концепції пояснення і прогнозування становлення професійної зрілості в ході професійної підготовки педагога з допомогою гіпотетичних стабільних характеристик структурних концепцій обґрунтування трьох концептуальних сфер: освітньо-професійної діяльності майбутніх педагогів, структури їх особистості і власне професійної підготовки.

Сучасними психодинамічними концепціями особистості зрілість визначається здатністю людини контролювати проблеми, з якими вона стикається, і, після глибшого усвідомлення своїх справжніх мотивів, здійснювати управління власним життям, захищаючі себе від вияву неприйнятних інстинктивних імпульсів їх задоволення способом сублімації, що забезпечує відведення енергії інстинктів за прийнятними для суспільства каналами [3, с. 132, 147].

В аналітичній теорії особистості розвиток кожної людини в напрямі повної реалізації свого «Я» К. Г. Юнг називає індивідуацією, яка передбачає повну самореалізацію всіх елементів особистості шляхом їх об'єднання впродовж життя навколо центру особистості - самості, що є доступним лише для здібних, високоосвічених людей, які мають достатньо вільного часу для тривалого особистісного зростання. Індивідуація робить самість центром особистості, що, в свою чергу, сприяє досягненню особистістю самореалізації як найвищого рівня розвитку [3, с. 208].

Згідно з «его»-теорією особистості Еріка Еріксона досягнення людиною певного рівня особистісної зрілості у кожний віковий період супроводжується кризою - поворотним пунктом, проблемою в особистісному і соціальному розвитку, яка стає рушійною силою особистісного зростання. Готовність особистості рухатися в напрямі подальшого зростання визначає ступінчастість переходу від однієї стадії розвитку до іншої за умови схвального сприйняття суспільством розвитку соціальних можливостей людини [3, с. 219].

Основою ефективної професійної діяльності Е. Еріксон визначає психосоціальну силу компетентності, відчуття якої на міжособистісному рівні є складовою такої особистісної якості, як любов до праці. Почуття міжособистісної компетентності зумовлює впевненість у позитивній суспільній спрямованості пошуку індивідом індивідуальних і суспільних цілей.

У формуванні структури особистості у вигляді основних орієнтацій характеру гуманістична теорія особистості Е. Фромма виділяє продуктивний тип характеру, який визначає ідеальний тип зрілої і цілісної структури характеру як кінцеву мету розвитку особистості. Характерними для нього є незалежність, чесність, творчість, урівноваженість, спрямованість на соціально-цінні вчинки. Продуктивне мислення сприяє усвідомленню самого себе і свого призначення в житті, звільнюючись від самообману [3, с. 253]. Завданням професійної підготовки є допомога становленню і вдосконаленню особистості, усвідомлення нею своїх потреб та інтересів, приймаючи вихованців такими, які вони є, організовуючи процес підготовки в атмосфері довіри з максимальною зручністю для вихованців [2, с. 232, 257].

Успішність становлення соціально зрілої особистості в соціокультурній теорії особистості К. Хорні зумовлюється міжособистісними відносинами любові і прийняття, що задовольняють потреби людини в безпеці і захищеності соціальним оточенням.

За соціокультурною теорією, професійна зрілість особистості педагога визначається в умінні гнучко реагувати на різні ситуації міжособистісної взаємодії, легко добираючи необхідні стратегії поведінки у змінюваних обставинах вияву особистісних потреб вихованців: у схваленні і любові, у партнерському керівництві, у чітких обмеженнях, у владі, в експлуатації інших, у суспільному визнанні, у схваленні самого себе, у честолюбстві, у самодостатності і незалежності, у бездоганності і неспростовності [3, с. 258].

У диспозиційній теорії особистості Г Олпорта дозрівання людини розглядається як неперервний, що триває усе життя, процес становлення. За нею, люди характеризуються цілеспрямованою орієнтацією на майбутнє і постійним зростанням, а зрілість особистості визначається низкою ознак:

- широкі межі «Я», вміння побачити себе «з боку», активна участь у значущих для особистості видах діяльності, захопленість і самоповага;

- здатність до дружніх міжособистісних відносин, терпимість до розбіжностей у цінностях і установках з іншими, повага до інших і відчуття спільності з усіма людьми;

- емоційна врівноваженість і самоприйняття виявляються в терпимому ставленні до негативних подій, власних недоліків, умінні впоратися з власними емоційними станами без шкоди для оточуючих, рахуватися з можливими впливами своїх думок і почуттів на інших;

- реалістичність сприйняття речей такими, як вони є, а не такими, якими їх бажано бачити, досвід, компетентність і професіоналізм у сфері своєї діяльності, прагнення досягнення особистісно-значущих і реальних цілей;

- здатність до самопізнання як чітке уявлення про свої сильні і слабкі сторони, почуття гумору як здатність бачити і приймати доведені до крайнощів абсурдні аспекти своїх і чужих життєвих ситуацій, здатність сміятися над найулюбленішим і продовжувати цінувати його;

- володіння певною, не обов'язково найкращою, системою цінностей, що є об'єднуючою основою, філософією життя людини, містить головну мету і наповнює життя смислом [3, с. 288-290].

Життєву активність зрілих людей Г. Олпорт характеризує свідомістю і раціональною обґрунтованістю у відповідності до цінностей і планів життєвої філософії.

Таким чином, аналітичний огляд структурних концепцій професійної зрілості особистості з точки зору їх ефективності для пояснення і прогнозування компонентів професійної підготовки майбутніх педагогів дає можливість сформулювати висновки.

Професійна зрілість особистості педагога визначається здатністю контролювати ситуації професійно-педагогічної діяльності, усвідомлювати мотиви поведінки вихованців і спрямовувати її за прийнятними для суспільства напрямами освітньої діяльності.

Досягненню професійної зрілості як найвищого рівня розвитку сприяє повна самореалізація всіх елементів особистості шляхом їх об'єднання впродовж професійної підготовки навколо центру особистості - самості.

Професійна зрілість визначається готовністю особистості рухатися ступінчасто, через поворотні кризи в напрямі до вищих стадій професійної компетентності.

Ідеальний тип професійно зрілої і цілісної особистості майбутнього педагога визначається продуктивними орієнтаціями характеру (незалежність, чесність, творчість, урівноваженість, спрямованість на соціальні вчинки), що сприяє самоусвідомленню свого «Я» в особистісно-професійному призначенні.

Професійна зрілість особистості майбутнього вчителя виявляється в умінні гнучко реагувати на різні ситуації міжособистісної педагогічної взаємодії, легко підбираючи необхідні стратегії професійно-педагогічної діяльності у змінюваних ситуаціях вияву особистісних потреб вихованців.

Професійна зрілість особистості характеризується відповідністю цінностям і планам неперервного професійного становлення, конструктивністю міжособистісних відносин, урівноваженістю, реалістичністю і самокритичністю у сприйнятті себе і оточуючих.

Отже, наукова новизна проведеного дослідження полягає у поясненні та прогнозуванні особистісно-професійної підготовки майбутнього вчителя шляхом визначення ціннісних принципів і підходів в існуючих структурних концепціях зрілості особистості. Теоретичне значення визначається подальшою розробкою структури особистості сучасного педагога, визначенням рушіїв його професійної підготовки, аналізом природи професійної зрілості як основи теорії професійного зростання майбутнього вчителя.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розкритті рушійних сил особистісно-професійної підготовки майбутнього вчителя, визначенні шляхів підвищення рівня професійної зрілості особистості у професійній підготовці, розкритті ролі домінуючих рис у вільному виборі студентами напрямів розвитку своїх потенційних навчально-професійних можливостей і в обґрунтуванні можливості збереження спрямованості особистості на професійну підготовку за відсутності мотивів, які спричинили цю спрямованість у минулому.

Результати дослідження доцільно впроваджувати в процесі організації ступеневої професійно-педагогічної освіти в умовах переходу на індивідуальне планування студентами власних освітніх траєкторій, уніфікації кредитно-модульної системи організації навчального процесу і при розробці критеріїв стимулювання навчальної діяльності студентів.

Перспективними науковими пошуками у цьому напрямі вважаємо дослідження психолого-педагогічних основ особистісно-професійної підготовки майбутніх педагогів.

професійний зрілість педагог прогнозування

Список використаної літератури

1. Максименко С. Д. Психологія особистості / С. Д. Максименко, К. С. Максименко, М. В. Папуча. - К. : Тов. «КММ», 2007. - 296 с.

2. Реан А. А. Психология и педагогика / А. А.Реан, Н. В. Бордовская, С. И. Розум. - СПб. : Питер, 2000. - 432 с.

3. Хьелл Л. Теории личности / Л. Хьелл, Д. Зиглер. - СПб. : Питер, 2007. - 607 с.

Размещено на Allbest.ru