Дидактичні умови розвитку творчої діяльності студентів гуманітарних факультетів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Компетентнісний підхід у системі сучасної освіти, передусім, вимагає розуміння того, що прогрес людства залежить не стільки від економічного зростання, скільки від рівня розвитку особистості, що передбачає перехід від поняття «людські ресурси» до концепції «компетентність людини». Тобто, формування творчої особистості у вищій школі, створення оптимальних дидактичних умов для розвитку творчої діяльності студентів є нагальною потребою освітнього процесу.

Аналіз актуальних досліджень. Питання формування особистості вивчають науковці С. Гончаренко, Л. Губерський, М. Євтух, В. Журавський, І. Зязюн, В. Кремень, О. Савченко, О. Сердюк, І. Надольний, В. Огневюк та ін. Творча діяльність досліджувалась у фундаментальних працях Л. Виготського, Я. Пономарьова, С. Рубінштейна, Б. Теплова. Різні аспекти творчого процесу проаналізовані у працях А. Ковалева, Т. Кудрявцева, Н. Лейтеса, А. Матюшкіна, В. Пушкіна, Ю. Самаріна та інших.

Актуальні питання організації науково-дослідницької діяльності відображені в наукових роботах Н. Амеліної, В. Андрєєва, В. Гольцової, П. Підкасистого, Н. Яковлєвої та ін. Вплив науково-дослідницької діяльності на якість підготовки фахівців, їх творчого потенціалу відзначають В. Бабак, В. Буряк, А. Водовоз, А. Іодко, О. Клєпіков, О. Микитюк, В. Овчинніков, М. Піскунов, В. Шейко, І. Штокман та інші. Питання рефлексії проаналізовані в роботах В. Давидова, Г. Голіцина, А. Зака, І. Кона, І. Семенова, С. Степанова, Б. Ельконіна та ін.

Мета статті здійснити теоретичний аналіз психолого-педагогічних напрацювань з питань впливу науково-дослідницької діяльності на формування особистості студента, визначити основні фактори формування творчої особистості та необхідні дидактичні умови.

Дидактичні умови - система певних форм, методів, матеріальних умов, реальних ситуацій, що об'єктивно склалися чи суб'єктивно створені, необхідних для досягнення конкретної педагогічної мети [2]. Дидактичні умови забезпечують виконання державного стандарту з освітньої діяльності [10].

Участь студентів у творчій діяльності дозволяє їм самостійно розбиратися у відносно нескладних питаннях, потім проводити самостійні наукові дослідження під керівництвом представників кафедр. Розробка студентами наукових проблем, навіть якщо вони не є суспільно значимі, дає можливість студентам для саморозвитку, що не виключає можливості отримання нових знань. Учені досліджують різні аспекти творчості, психологічні механізми, фактори творчого мислення, умови формування творчої особистості. Ф. Кондратенко зазначає, що творчість «справді людська діяльність ... головна сфера справжнього людського самоствердження...» [8].

Поняття «умови» з погляду філософії визначається як відношення предмету до явищ навколишнього середовища, без яких неможливе його існування [11]. Умови це середовище, в якому явище виникає, існує й розвивається; це обставини, що спричиняють позитивні чи негативні наслідки або результати.

На переконання вченого В. Андрєєва, дидактичні умови це результат «. цілеспрямованого вибору, побудова та застосування складових змісту, методів (прийомів), а також организаційні форми навчання для досягнення дидактичної мети» [1]. Науковець А. Найн трактує педагогічні умови як сукупність об'єктивних можливостей змісту. Форм, методів і матеріально-просторового середовища, спрямованих на досягнення поставлених педагогічних завдань [5].

Педагогічні умови мають забезпечувати найбільшу ефективність навчального процесу. Учені А. Найн, Ф. Клюєв [5, 6] підкреслюють, що «... освітня діяльність ... має забезпечуватися цілим комплексом організаційно-педагогічних умов, які є структурними компонентами єдиної педагогічної системи, взаємопов'язані між собою» [6]. Такими умовами науковці [5, 6] вважають «концепцію запланованого результату освітнього процесу, який втілюється в освітніх стандартах.». Результат освітньої діяльності залежить від науково-методичного забезпечення навчального процесу, що передбачає: державні стандарти освіти, навчальні плани, навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої та інших видів практик; підручники і навчальні посібники; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні навчально-дослідницькі завдання; контрольні роботи; текстові та електронні варіанти тестів для поточного й підсумкового контролю, методичні матеріали для організації самостійної роботи студентів, виконання індивідуальних завдань, курсових і дипломних робіт тощо (рис. 1).

На наше переконання, формування конкурентноздатності майбутніх фахівців забезпечують такі фактори:

1) організаційні організація освітнього процесу;

2) особистісні взаємодія суб'єктів освітнього процесу.

Для забезпечення ефективності комплексу організаційно-педагогічних умов необхідно: є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання. ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ОСВІТИ.

(ДСО) це сукупність норм, що визначають зміст вищої освіти, обсяг навчального навантаження, засоби діагностики якості освіти та рівня підготовки студентів, а також нормативний термін навчання. ДСО визначає обов'язковий мінімум змісту навчальних програм, обсяг навчального навантаження студентів, вимоги до рівня підготовки випускників ВНЗ і є основою нормативних документів (навчальних планів, навчальних програм тощо). ДСО це сукупність норм, які визначають вимоги до освітньо-кваліфікаційних (освітніх) рівнів студентів ВНЗ.

ГАЛУЗЕВІ СТАНДАРТИ вищої освіти Міністерства освіти і науки України (ГСВО МОНУ) видаються для кожного освітнього кваліфікаційного рівня підготовки фахівців (бакалавра, спеціаліста, магістра) для кожного напряму підготовки фахівців для кожної кваліфікації.

містить складові:

- перелік спеціалізацій за спеціальностями;

- варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів;

- варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки;

- варіативні частини засобів діагностики якості вищої освіти;

- навчальні плани;

- програми навчальних дисциплін

Навчальний план документ, який визначає перелік і обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення та кількість годин (кредитів), що відводяться на їх вивчення, графік навчального процесу, форми і методи поточного та індивідуального контролю навчальних досягнень студентів. Навчальний план відображає також обсяг часу, який відводиться на самостійну роботу студентів. У навчальному плані для кожної спеціальності визначено графік.

Рис. 1. Складові компоненти змісту освіти

- формування соціального замовлення суспільства на підготовку майбутніх фахівців у вищій школі;

- визначення специфіки навчально-виховного процесу вищої професійної школи;

- визначення вимог до конкурентоспроможності студентів;

- системно-функціональна характеристика професійної підготовки майбутніх конкурентоспроможних фахівців.

Формування конкурентоспроможності студентів вищих навчальних закладів можливе за таких умов:

- активізація пізнавальної та практичної діяльності на основі інтересів і здібностей студентів;

- забезпечення виконання дидактичних умов формування творчості особистості;

- використання педагогічної рефлексії як засобу формування професіоналізму студентів;

- организація соціального партнерства вищого навчального закладу.

Формування конкурентоспроможності студента майбутнього фахівця можливе за умови активної пізнавальної та творчої діяльності, ініціативності та самоорганізованості студентів і їхньої активної співпраці з викладачем.

На основі аналізу наукових джерел [7] наведемо визначення категорії «діяльність». «Діяльність активність людини, яка спрямована на пізнання і творче перетворення навколишнього світу... Будь-яка діяльність спрямована на досягнення певної потреби, яка і ініціює пошукову активність..» [7].

Учений В. Давидов вважає, що в основі будь-якої діяльності є праця. Він трактує поняття «діяльність» як творче перетворення людиною навколишнього середовища, і як результат перетворення самої людини [7]. «Предмет діяльності і є її (діяльності) справжній мотив» [4].

Пізнавальна активність зумовлює вміння самонавчатися, самостійно планувати, організовувати процес пізнання, здійснювати контроль і оцінку отриманих результатів [3]. Пізнавальна активність характеризує рівень енергійності діяльності суб'єкта, інтенсивність його пізнавальної діяльності в навчальному процесі. Пізнавальна діяльність є складовою дидактичного процесу підготовки майбутнього спеціаліста, яка тісно пов'язана з умінням викладача формувати й підтримувати активність студента, його прагнення до творчої діяльності та мотивації науково-дослідницької діяльності. Вміння викладача вищої школи мобілізувати інтелектуальні, моральновольові й фізичні сили студентів для досягнення конкретних цілей у навчальній та науковій діяльності.

Мотивація творчої науково-дослідницької діяльності студентів здійснюється за допомогою засобів активізації, до яких належать методи, засоби й форми навчання.

Важливе значення для активізації творчої та науково-дослідницької діяльності є рефлексія. «Рефлексія (від лат. reflexio відображення) форма теоретичної діяльності людини, яка спрямована на осмислення власних здібностей, це усвідомлення практики, предметного світу, культури [9].

Рефлексивні процеси є показником свідомого ставлення особистості до процесу навчання, інструментом формування конкурентоздатного фахівця у процесі професійної підготовки.

Необхідною педагогічною умовою формування творчої діяльності особистості студента є такі складові педагогічної рефлексії: самоаналіз, самоконтроль, самооцінка професійної діяльності, аналіз результатів діяльності, пошук ефективних шляхів вирішення професійних завдань тощо.

Педагогічна рефлексія є дидактичною умовою, яка забезпечує взаємодію педагога і студента для вирішення навчальних проблем, спрямування зусиль на розвиток співробітництва, усвідомлення себе в системі пізнавальної діяльності, встановлення причинно-наслідкових зв'язків і міжособистісної комунікації.

Необхідною дидактичною умовою формування науково-дослідницької діяльності студентів є організація соціального партнерства вищого навчального закладу, тобто співпраця з роботодавцями (підприємством, організацією, службою зайнятості). Залучення роботодавців до оптимізації шляхів організації професійної освіти з метою задоволення потреб ринку на основі соціального діалогу між суб'єктами щодо якісної підготовки компетентних фахівців та їх подальшого працевлаштування.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок. Таким чином, без проаналізованих нами дидактичних умов модель формування конкурентноздатності студентів вищих навчальних закладів на основі творчої науково-дослідницької діяльності не може функціонувати ефективно. Необхідною умовою розвитку творчої діяльності є осмислення мети науководослідницької діяльності науково-педагогічним колективом вищого навчального закладу, прагнення до реконструкції історико-педагогічного процесу, глибоке і свідоме пізнання його закономірностей. Існують різні технології створення умов для творчості, але універсальним механізмом розвитку особистості є науково-дослідницька діяльність, яка сприяє розширенню світогляду студентів, стимулює пізнавальну діяльність у різних галузях знань, сприяє самореалізації, формує креативну особистість.

Перспективами нашого дослідження буде виявлення взаємозв'язків між наукодослідною діяльністю та особистісно-професійним зростанням студентів через самоосвіту та підвищення якості освіти.

Література

1. Андреев В.И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности / В.И. Андреев. М.: Высш. шк., 1981. 240 с.

2. Кагальняк Г.І. Педагогічні умови активізації професійно важливих якостей учителів / Г.І. Кагальняк, О.О. Ящишин // Психологія: [збірник наук. праць]. К., 1991. Вип. 36. С. 82-90.

3. Краевский В.В. Непрерывное образование и пути модернизации содержания и методов обучения в ВУЗе / В.В. Краевский // Современная высшая школа. 1974. № 4. С. 25-37.

4. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев. М.: Полит. лит., 1975. 304 с.

5. Найн А.Я. Инновации в образовании / А.Я. Найн. Челябинск, 1995. 288 с.

6. Найн А.Я. Проблемы развития профессионального образования; региональный аспект / А.Я. Найн, Ф.Н. Клюев. Челябинск: Изд-во ин-та разв. проф. обр., 1998. 264 с.

7. Немов Р.С. Психология: в 3 кн. / Р.С. Немов. М.: Владос, 1998. 3 кн.

8. Панкрухин А. Образовательные услуги с точки зрения маркетолога / А. Панкрухин // Alma mater. 1997. № 3. С. 15-23.

9. Рефлексия // Энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1983. 876 с.

10. Рудницька О.П. Формування музичного сприйняття в системі розвитку педагогічної культури майбутнього вчителя: автореф. дис. ... док. пед. наук: спец.: 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / О.П. Рудницька. К., 1994. 42 с.

11. Философский словарь / под ред. И.Т. Фролова. 6-е изд., перер. и доп. М.: Политиздат, 1991. 560 с.

Размещено на Allbest.ru