Здійснення інтелектуального розвитку студентів під час навчання математики майбутніх аграріїв

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Освіта основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства й держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями [4].

Аграрний сектор є однією з основних галузей національного господарства, оскільки виробництво продуктів харчування перша умова життя населення. Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової промисловості. Попит на сільськогосподарську продукцію безперервно зростає, оскільки збільшується кількість міського населення. У сільському господарстві, як і в інших галузях суспільного виробництва, відбувається постійний розвиток, і на цій основі зростає ефективність сільськогосподарської праці. Швидка зміна технологій вимагає від спеціаліста глибокої фундаментальної підготовки та вміння швидко засвоювати й упроваджувати нові технології. Ефективне функціонування аграрного сектору неможливе без належного рівня професійної підготовки працівників усіх рівнів.

Проблема розвитку інтелектуальних умінь цікавить науковців вже багато століть, зокрема таких, як: Платон, Аристотель, Я. Коменський, Дж. Локк, Й. Герберт, Й. Песталоцці, Ж. Руссо, К. Ушинський та інші. Але і на сучасному етапі ця проблема не втрачає актуальності, а, навпаки, ще більше привертає увагу вчених. У психологічній та педагогічній науці питання інтелектуального розвитку особистості в процесі навчання аналізували та аналізують такі відомі науковці, як: Ю.К. Бабанський, Д.М. Богоявленський, І.Я. Лернер, Н.О. Менчинська, В.Ф. Паламарчук, С.Л. Рубінштейн, З. І. Слєпкань, О.С. Чашечнікова та інші.

Формуванню інтелектуальних умінь школярів присвячені дисертаційні дослідження О.Л. Башманівського, Н.І. Білоконної, О.В. Бугрій, Н.І. Грицай (Толяренко), О.О. Лаврентьєвої, І.В. Лов'янової, І.М. Лукаш, О.О. Щербини.

Окремі аспекти проблеми формування інтелектуальних умінь у процесі вивчення математики висвітлені в роботах М.Я. Ігнатенко, Н.Д. Пасічник, З.И. Слепкань, О.С. Чашечнікової та інших.

Меншою мірою в науково-методичній літературі висвітлені питання, що стосуються шляхів інтелектуального розвитку молоді під час навчання у вищій школі. Проблему розвитку інтелектуальних умінь студентів дослідили К.В. Нєдялкова та О.В. Барибіна.

Розвиток інтелектуальних умінь у процесі навчання є однією з найбільш актуальних проблем сучасної педагогіки та психології. До того ж, проблема їх розвитку саме в майбутніх фахівців-аграріїв вивчена недостатньо.

Мета статті розкрити сутність поняття «інтелектуальні вміння» та показати необхідність їх формування в майбутніх фахівців-аграріїв.

Виклад основного матеріалу. Особлива увага на сьогодні приділяється інтелектуальним і творчим умінням спеціаліста, оскільки високий рівень їхнього розвитку сприяє ефективному та вмілому виконанню своїх професійних обов'язків за короткий проміжок часу.

Інтелектуальні вміння уміння здобувати й перероблювати інформацію. Це володіння розумовими операціями, уміння виділяти в досліджуваному головне й істотне [8].

Під інтелектуальними вміннями розуміють «операції мислення», «прийоми операцій мислення», «прийоми діяльності мислення», «узагальнення розумових дій» тощо.

Інтелектуальні вміння полягають в опануванні студентами способами мисленнєвої діяльності, постановці та розв'язуванні проблем та задач, а також прийомами логічного мислення; мотивації своєї діяльності; виділення головного в досліджуваному матеріалі; виділенні важливих для вирішення конкретної проблеми елементів об'єкта, що вивчається; з'ясування загального принципу дії; мисленнєве відтворення можливих варіантів розв'язування та отримання результатів; використання логічних операцій аналізу й синтезу, порівняння, узагальнення тощо. Тобто, за допомогою інтелектуальних умінь здійснюється будь-яка діяльність, до якої належить мислення. Саме тому для підготовки висококваліфікованих фахівців аграрного сектору, які здатні творчо підходити до вирішення щоденних проблем та швидко адаптуватися до нових умов господарювання, необхідно забезпечити розвиток у студентів належного рівня інтелектуальних умінь.

Роль практичного інтелекту сучасного фахівця аграрного спрямування постійно зростає. Психологи вважають, що до структури практичного інтелекту належать такі якості розуму, як:

* діловитість здатність відшукати оптимальне рішення в будь-якій складній ситуації;

• економність уміння знайти спосіб дії, що веде до потрібного результату з найменшими витратами;

• обачливість передбачення наслідків тих чи інших рішень;

• уміння швидко вирішувати задачі, що виникають проявляється в кількості часу, який минає з моменту виникнення задачі до її практичного рішення [2].

Очевидно, що для сучасного фахівця-аграрія ці вміння є необхідними, оскільки їх наявність у спеціалістів сприяє вдосконаленню та розвитку всього підприємства, сектору тощо.

Однією із здатностей випускника аграрного вищого навчального закладу є вміння застосовувати закони формальної логіки в процесі інтелектуальної діяльності [3].

В умовах виробничої або побутової діяльності:

• за допомогою формальних логічних процедур проводити аналіз наявної інформації на її відповідність умовам необхідності та достатності для забезпечення ефективної діяльності;

• за допомогою формальних логічних процедур проводити аналіз наявної інформації на її відповідність вимогам внутрішньої несуперечності;

• за допомогою формальних логічних процедур проводити структурування інформації;

• за результатами структурно-логічної обробки інформації робити висновок щодо її придатності для здійснення заданих функцій;

• на основі результатів здійсненої діяльності за допомогою певних критеріїв встановлювати якість попередньо виконаних логічних операцій;

• за умов негативного результату діяльності знаходити помилки в структурі логічних операцій [3].

Математика має широкі можливості для розвитку інтелектуальних умінь. Також знання з цього предмету є підґрунтям для вивчення фахових дисциплін, які формують професійний рівень спеціаліста. Наприклад, основи наукових досліджень в агрономії (планування та проведення наукових досліджень в агрономії, застосування статистичних методів в агрономічних дослідженнях, проведення статистичних аналізів дослідних даних), моделювання та прогнозування стану довкілля (забезпечує знання з методів математичного моделювання стану довкілля та основних закономірностей поширення полютантів від джерела їх викиду), основи наукової діяльності (забезпечує одержання знань про методику пошуку, накопичення й обробки наукової інформації, умінь моделювання та застосування математичних методів аналізу об'єктів дослідження), теплотехніка (одержання знань і вмінь, необхідних для розуміння й розрахунків теплових процесів, аналізу основних термодинамічних процесів) тощо [5].

Вища математика в аграрних університетах вивчається на І-ІІ курсах навчання з метою засвоєння студентами базових математичних знань, необхідних під час розв'язування задач у професійній діяльності, вироблення навичок математичного дослідження. Але, крім засвоєння знань, математика також розвиває логічне мислення (дедуктивне міркування, уміння узагальнювати, думати, аналізувати, критикувати). Вивчення математики вимагає від студента постійної напруги, уваги, вміння зосередитися. Ця дисципліна потребує наполегливості і привчає до складної систематичної розумової діяльності. навчальний інтелектуальний студент

В.Ф. Паламарчук запропонувала програму розвитку інтелектуальних умінь для учнів 5-11 класів за такими блоками, яку, на нашу думку, можна використовувати і для формування інтелектуальних умінь студентів-аграріїв під час вивчення вищої математики.

I. Сприймання і осмислення інформації:

1) аналіз і виділення головного;

2) порівняння.

II. Узагальнення, систематизація, оцінка:

1) узагальнення й систематизація;

2) визначення понять, оцінка;

3) конкретизація;

4) доведення і спростування.

III. Творчі вміння [6].

Основною формою організації навчання математики в аграрному університеті є лекція. Лекція це така форма організації навчання, яка дозволяє розглянути об'ємний теоретичний матеріал та забезпечити при цьому цілісність інформації. На лекції викладаються систематизовані основи наукових знань з математики, розкриваються її стан та перспективи розвитку, концентрується увага студентів на найбільш складних питаннях, стимулюється пізнавальна діяльність та мотивація навчальної діяльності.

На вступній лекції викладачу варто зупинитися на меті та перспективах навчання математики, роблячи акцент на тому, що математика є способом пізнання, методи якого використовуються в багатьох науках. Математика це універсальна мова для опису процесів і явищ різної природи, без володіння якою сьогодні неможлива ні якісна підготовка, ні ефективна діяльність спеціаліста, у тому числі й майбутнього фахівця-аграрія.

Головний шлях для розвитку інтелектуальних умінь у студентіваграріїв це цілеспрямоване набуття досвіду інтелектуальної діяльності в процесі вивчення математики. Розв'язування систематизованого набору задач з даної навчальної дисципліни дає можливість студенту не лише закріпити знання з певної теми, а і долучитись до активного пошуку, активізувати творчу уяву. Різноманітні завдання, що пропонуються на заняттях, поступово формують уміння застосовувати формули, виконувати завдання за зразком, знаходити нові способи розв'язування задач, порівнювати їх та використовувати ефективніші. Тобто основою розвитку інтелекту у студентів є набуті інтелектуальні вміння в процесі мисленнєвої діяльності на матеріалі математики.

Математика досить складна наука і для того, щоб її опанувати необхідно докласти чимало зусиль. Тому на вступній лекції основною метою викладача є зацікавлення студентів цією навчальною дисципліною. На вступній лекції варто розглянути такі питання:

1. Назвати основні розділи, вивчення яких передбачено робочою навчальною програмою та показати їх зв'язок з іншими дисциплінами. Наприклад, нижче показано, з якими навчальними дисциплінами пов'язаний розділ «Основи математичного аналізу та моделювання».

2. Як уже зазначалося, вища математика в аграрному університеті вивчається на І-ІІ курсах. Студентам, які прийшли зі школи, дуже складно звикнути до нових умов навчання. Тому викладач має знати особливості проведення лекційного заняття, передбачати труднощі, які можуть виникнути (великий обсяг інформації, використання спеціальних символів та скорочень, поміток тощо), а також рекомендації з їх усунення.

3. Уточнити зміст навчальної діяльності студентів, види та форми контролю навчальної діяльності (модуль, залік, екзамен тощо).

4. Пояснити призначення лекційного курсу дисципліни та практичних занять, а також розказати про види навчальної діяльності, передбачені в процесі вивчення дисципліни.

5. Показати особливості математики та її значення в житті суспільства.

Більшість викладачів вищої математики намагаються використовувати на практичних заняттях прикладні задачі. Таким чином, студенти бачать, що математика все таки їм знадобиться в майбутньому. На лекційних заняттях викладач також може запропонувати розв'язування прикладних задач професійної спрямованості.

Наприклад, вивчаючи розділ «Похідна функції», вивчаючи поняття похідної, корисно розглянути такі задачі:

• Якщо k = k (t) кількість бактерій у момент часу t, то швидкість процесу розмноження V в момент часу t дорівнює V(t) = k' (t).

• Якщо Q = Q(t) кількість електроенергії, що проходить через поперечний переріз провідника за час t, то сила струму I в момент часу t дорівнює I(t) = Q' (t).

• Якщо N = N (t) кількість речовини, яка вступила в хімічну реакцію за час t, то швидкість V хімічної реакції в момент часу t дорівнює V(t) = N'(t).

На нашу думку, на лекційних заняттях з вищої математики можна реалізовувати перший блок програми розвитку інтелектуальних умінь (за В.Ф. Паламарчук) [6, 9]. Оскільки саме на лекційних заняттях повинно здійснюватись: осмислення і сприйняття інформації, виділення істотних ознак і відношень, відомого та невідомого; осмислення й пояснення зв'язків; синтез; виділення предмета думки; поділ інформації на логічні частини та порівняння їх; відокремлення головного від другорядного; знаходження ключових слів і понять; групування матеріалу [1].

Рис. 1

Якість професійної підготовки спеціалістів будь-якого профілю, на думку Н.Ф. Тализіної, залежить від ступеня обґрунтованості трьох основних умінь: мети навчання (для чого вчити), змісту навчання (чому вчити) і принципів організації навчального процесу (як вчити) [7]. Студенти аграрних університетів, як правило, мають слабку базову підготовку з математики ще зі школи, але це не єдина проблема. Більшість вважає, що математика їм ніколи не знадобиться в житті і тому вчити її не потрібно. Тому питання, для чого вчити й чому вчити знаходяться, безумовно, на першому місці.

Для підготовки висококваліфікованих спеціалістів аграрного сектору, конкурентоспроможних на світовому ринку праці, для господарської діяльності та науки, необхідно забезпечити належний рівень математичної підготовки студентів. Але в той самий час, навчальний процес повинен бути спрямований на інтелектуальний розвиток особистості, на формування інтелектуальних умінь.

Література

1. Формування інтелектуальних умінь студентів під час вивчення вищої математики [Електронний ресурс] / В.Г .Бевз, Г..А. Силенок // Сучасні проблеми освіти і науки 2014: матеріали Міжнародної наукової конференції. Будапешт, 2014.

2. Вікова та педагогічна психологія: [навч. посіб.] / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. К.: Просвіта, 2001. 416 с.

3. ГСВОУ МОНУ. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра напряму підготовки 0926 «Водні ресурси» кваліфікації 3212 «технолог-гідротехнік». К.: М-во освіти і науки України, 2005 65 с.

4. Закон України «Про освіту» № 1144-XII від 04.06.91.

5. Каталог навчальних планів і програм підготовки бакалаврів [Електронний ресурс]. К.: НУБіП, 2013. Режим доступу: http://nubip.edu.ua/sites/default/files/5325.pdf.

6. Паламарчук В.Ф. Як виростити інтелектуала / В.Ф. Паламарчук. Тернопіль: «Навчальна книга Богдан », 2000. 152 с.

7. Талызина Н.Ф. О стратегии образования (мнение участников дискуссии) // Вестник высшей школы. 1988. № 6. С. 3-8.

8. Шамова Т.И. Управление процесом формирование системы качеств знаний учащихся: [метод. пособие.] / Т.И. Шамова, Т.М. Давиденко. М.: «Прометей» МГПИ, 1990. 112 с.

Размещено на Allbest.ru